3. Впровадження інтерактивних методів на уроках читання.
Проголошений в освітньому просторі Україні принцип варіативності освіти дає змогу будувати навчальний процес на досконаліших стратегіях і технологіях, із застосуванням яких відбувається саморозвиток особистості, забезпечується успіх діяльності учителя.
Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації діяльності, яка мас на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання - це певний різновид активного, який, проте, має свої закономірності та особливості, навчального процесу. Навчальний процес завдяки вищезгаданій технології відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами уроку.
Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.О.Сухомлинського, учителів-новаторів 70 - 80-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання. У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності активно розвивалися і удосконалювалися. Наприкінці XX ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різних предметів від молодшого шкільного віку до старшого. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х роках, свідчать, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії і практику.
Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Спочатку слід провести з учнями особливе організаційне заняття і розробити разом з ними правила роботи в класі. Налаштувати дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку потрібно прості інтерактивні технології: роботу в нарах; роботу в малих групах; «мозковий штурм» тощо.
Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, у них виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали. Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, педагог повинен старанно планувати свою роботу: дати завдання учням для попередньої підготовки - прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Наприклад, на уроці читання у 4 класі, вивчаючи тему "Ніколи не завдавай природі лиха" (М.Думич, "Гніздо"), учні готували розповіді про лелек, енциклопедичні відомості про цих птахів, складали вірші, ребуси, кросворди, "заглянули" до народознавчих знань наших пращурів, робили малюнки. За виконання завдань діти бралися, враховуючи власні інтереси, індивідуально, в парах, у малих групах — по 3 учні. Отже, щоб зрозуміти авторський задум, учні здобули додаткові знання, виконали ряд творчих завдань, і їм легко було визначити головну думку твору. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально-естетичні відчуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.
На одному занятті можна використовувати одну - дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Дібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. Під час цих вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.
Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій учитель має попередньо добре підготуватися: глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі й додатковий: різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо; ретельно планувати й розробляти заняття, визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття; заохочувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінювання роботи учнів; передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, розподіл ролей у групах.
Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера в класі, що послужить додатковим стимулом роботи за інтерактивними технологіями.
Серед інтерактивних методів навчання педагоги віддають перевагу побудові «асоціативного куща», читанню із зупинками, грі «так - ні». Так, при побудові «асоціативного куща» вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.
Наприклад. У 4 класі на уроці читання у підготовці учнів до сприймання нового тексту М.Думича «Гніздо» будується «асоціативний кущ».
Інформаційна група дає відомості про різні назви птаха, беручи інформацію з тематичного словника.
Фольклорна група підготувала розповіді з народознавства, зокрема легенду про те, як чоловік став буслом.
Художники намалювали цього птаха на оселі господаря.
Літературознавці підготували відомості з додаткової літератури, в якій розповідається про лелек.
Читці - вміння виразно читати вірші про лелек.
Екологи - Закон з Конституції України (ст. 66) про охорону природи та занесення цього птаха до Червоної книги України.
Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до цього птаха.
Секретар фіксує найцікавіші думки.
Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про птаха.
Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.
Використання методу «асоціативного куща» будується на груповій (кооперативній) формі навчального процесу. Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це модель організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою.
Методику застосування групової форми навчання молодших школярів слід впроваджувати поетапно.
І етап - привчання дітей співпрацювати у фронтальній навчальній діяльності з використанням таких прийомів:
а) для оцінювання своєї відповіді учень сам призначає «вчителя»;
б) у випадку виникнення труднощів під час відповіді, учень сам викликає собі помічника;
в) вводяться прийоми безсловесного спілкування: позначки "+" - згоден;"-" — не згоден;'М" — хочу додати,"?" - не зрозумів; використовуються жести, міміка;
г) використовуються дидактичні ігри, які розвивають уміння слухати одне одного;
ґ) після кожної групової роботи обов'язково обговорювати з учнями успіхи виконаної діяльності.
Коли учні засвоїли прийоми та правила колективної співпраці, тоді вони готові працювати у складі малої групи.
етап - перехід до систематичного використовування на уроці педагогічних прийомів, які наочно і практично переконують у важливості кооперації людей для досягнення ними найкращого результату: залучення батьків учнів для наведення яскравих життєвих прикладів; аналіз успішно проведених конкурсів, вікторин, учнівських свят і подорожей на уроці; використання завдань, які дають змогу учням на власному досвіді переконатися у користі спільної роботи.
-
Використання інтерактивних прийомів навчання на уроках у 1 класі.
Інтерактивне навчання дає змогу залучити до процесу пізнання практично всіх учнів, дає їм можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Інтерактивні прийоми, які можна використати на уроках у 1 класі: незвичний початок уроку, побудова «асоціативного куща», прийом самооцінки та взаємооцінки, творче завдання.
Актуальним є підвищення взаємодії між учнями і вчителем, але значно впливовішою є взаємодія у процесі пізнання між самими учнями. Такі ситуації слід створювати, застосовуючи групові методи роботи. Наприклад, у 1 класі на уроці української мови під час закріплення звука [е] і букви е можна на кожну парту роздати картку із кросвордом і запропонувати разом із сусідом розмістити в клітинках букви л, а, н, е так, щоб утворилися слова лан, але, не. Пара, яка виконає завдання першою, заповнить кросворд на дошці.
Можна використати гру «Доміно». Дітям роздають картки, на яких останній склад є початком слова, кінець якого є першим складом на наступній картці.
Кожний ряд отримує комплект карток. Учні кожного ряду мають стати в коло за годинниковою стрілкою так, щоб утворилися слова. Першим стає учень, у якого перше віконечко вільне, а останнім той, у якого друге віконечко вільне. Виграє група, яка першою правильно виконала завдання.
Колективна діяльність учнів і вчителя у процесі пізнання передбачає, що кожний привносить щось своє: іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. І весь цей процес обов'язково повинен відбуватися в атмосфері доброзичливості та взаємодопомоги, що є поштовхом до розвитку пізнавальної діяльності, переводить її на вищий і якісніший рівень. Тому для кожної дитини необхідно створити ситуацію успіху.
Література
Башинська Т. Взаємодія вчителя й учнів у навчально-виховному процесі як педагогічна проблема / Т. Башинська // Почат. школа. - 2004. - №12 - С. 55-58.
Давиденко В. Використання інтерактивних прийомів навчання на уроках у 1 класі /В. Давиденко//Початкова школа. -2004.-№1 -С.17-18
Дячук 1. Інтерактивні методи навчання на уроках розвитку зв’язного мовлення в 2 класі /1. Дячук // Початкова школа. — 2011. -№ 1. - С. 5 - 11.
Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.І.Дівакова. - Тернопіль: Мандрівець, 2007. - 180 с.
Комар О. А. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій. Теоретико-методичні аспекти. Монографія /О.А.Комар. - Умань: РВЦ. «Софія», 2008. - 331 с.
Карнаух Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання / Т. Карнаух // Початкова школа. - 2005. - №11 - С.5-8
Чеснокова О. Спілкування та співробітництво учнів на уроці один з головних принципів формування особистості в системі розвивального навчання /
Чеснокова // Початкова школа. - 2000. - №1 - С.17-21.
Явдошенко І. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови /
Явдошенко // Початкова школа. - 2008. - № 2. - С. 4 - 7.
Тема 6. Технологія розвитку критичного мислення на уроках рідної мови
План
Загальні цілі програми ЧПКМ (читання та письмо для критичного мислення).
Елементи технології розвитку критичного мислення на різних етапах уроку в початковій школі.
Моделювання структури уроку з елементами критичного мислення.
На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогічна наука розробляє численні концепції, системи, теорії, моделі, методи та прийоми, спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення особистості. Із-поміж великої кількості різноманітних проектів, які підтримуються міжнародними організаціями, слід відзначити проект «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ), який в Україні впроваджує Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект».
Проект «Розвиток критичного мислення через читання та письмо» (РКМЧП) - це спільний проект освітян усього світу. Мета такого співробітництва - запропонувати школі навчальні методи, що розвивають критичне мислення та удосконалюють освітній процес. Ефективним можна вважати той навчальний процес, коли діти здобувають максимум знань. І саме використання елементів технології розвитку критичного мислення на практиці є одним із напрямків підвищення якості освіти.
Починаючи з початкових класів, дітей слід привчати правильно реагувати на будь-яку інформацію, толерантно ставитись до людей та їх думок, до того, що існують різні точки зору на проблему, прищеплювати вміння комунікабельності, взаєморозуміння у спілкуванні. Учням на уроках читання подобається не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати і т.п.
Тому перед вчителем має завжди стояти завдання: як зробити дітей
активними учасниками навчально-виховного процесу, привчити їх думати, усвідомлювати суть явищ і при тому забезпечити якісне здобування знань, вмінь і навичок, передбачених навчальною програмою.
Освітня технологія ЧПКМ це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. В Україні проект ЧПКМ почав впроваджуватися ЗІ997 року за підтримки Інституту відкритого суспільства (США) та Міжнародного фонду «Відродження».
Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж. Піаже та Л.Виготського щодо творчого співробітництва вчителя та учня.
Технологія формування та розвитку критичного мислення - система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, що дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть слугувати навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відеофільми.
Мета технології - навчити такому сприйняттю навчального матеріалу, у процесі якого інформація, що отримує учень, розумілась і співставлялась би з власним досвідом, і на її грунті формувалося б власне аналітичне судження.
Технологія користується прийомами, за допомогою яких можна інтенсифікувати процес читання текстів, прослуховування розповіді вчителя тощо. Відомо, що в процесі тривалого слухання чи читання притуплюється увага, втрачається інтерес і, як результат, знижується рівень розуміння. Отже, необхідно створити такі механізми, які постійно підтримували б необхідний рівень уваги і зацікавленості. Дана технологія приділяє значну увагу формуванню вмінь викладання своїх думок на письмі. Прийоми, пов’язані з письмом, дають можливість, з одного боку, організувати та ініціювати процес мислення учня, а з іншого - можуть бути матеріалом для діагностики цього процесу з боку вчителя.
Схема методик, які виступають елементами технології розвитку критичного мислення і які можна і потрібно використовувати на уроках читання в початковій школі, розроблена дослідниками відповідно до трьох етапів базової моделі уроку для розвитку критичного мислення (актуалізація, усвідомлення змісту, міркування (рефлексія)) і має такий вигляд:
табличка
Використання елементів технології розвитку критичного мислення на уроках читання в початковій школі має відповідати меті, навчальним цілям та змісту навчальної програми, тематичного блоку, окремої теми. Доцільність підібраних методик та прийомів роботи з учнями на уроці має бути засвідчена як навчальними результатами, так і підвищеною активністю учнів на уроці, ефективністю та продуктивністю навчального процесу.
Підвищенню рівня знань, читацьких, аналітичних, творчих вмінь і навичок, розвитку критичного мислення учнів сприяє використання на уроках не одного- двох завдань чи прийомів роботи (наприклад, критичного читання чи "мозкової атаки"), а розроблена вчителем відповідно до індивідуальних особливостей учнів класу послідовна система використання елементів технології розвитку критичного мислення на уроках читання протягом всього навчання.
Підбираючи методики роботи на уроці, слід також врахувати педагогічні умови формування критичного мислення учнів, серед яких найважливіші наступні чотири: соціологізація навчально-виховної діяльності; демократичний характер педагогічного спілкування і свобода слова; самостійність та індивідуальність мислення; розвиток пізнавального інтересу.
Специфіка уроків читання з розвитку критичного мислення проявляється, по-перше, у вільному підході вчителя до їхньої організації, змісту й форми проведення, по-друге, правильному і доцільному використанні завдань тієї чи іншої методики, прийому, стратегії.
Основними принципами, якими повинен керуватися вчитель в організації читання, є: цілеспрямованість; тісний зв’язок із програмним матеріалом, що базується на знанні літературної підготовленості учнів; систематичність і послідовність у підборі матеріалу, способів організації, методів і форм роботи; використання художніх засобів (музики, живопису, кіно й ін.).
Урок розвитку критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів, що схематично можна зобразити так:
|