|
|
Скачати 1.19 Mb.
|
|
Школа Монтессорі. Марія Монтессорі — італійська жінка-лікар, педагог, психолог, антрополог, яка все своє життя присвятила створенню гуманістичної педагогічної системи, розробці свого методу навчання, який тепер відомий усім як метод Монтессорі. Дванадцять пунктів методу Монтессорі.
12. Метод Монтессорі всебічно розвиває особистість дитини, тобто не ТІЛЬКИ її розумові здібності, а й можливість логічно мислити, виявляти ініціативу, вміти робити власний вибір. Дитина є часткою спільноти, але відчуває себе незалежною і вільною. Відомі заповіді М. Монтессорі вчать правильно ставитися до дитини, розуміти і поваж^ти її Велику уїзагу педагог також приділяла мовному розвитку дитини з раннього віку під час життєвих взаємодій в оточуючому середовищі. Поради з цього приводу можна використовувати і в звичайних школах, навчаючи дітей під девізом «Школа радості». Програма «ПЕРШІ КРОКИ» Важливим аспектом Програми «Перші кроки» є особистісна зорієнтованість навчально-виховного процесу. Програма не передбачає однакових вимог для всіх дітей. На основі індивідуальних особливостей дитини, її інтересів, потреб, рівня інтелекту створюються індивідуальні програми розвитку кожної конкретної дитини. Результат навчання - зміни в дитині, а вже потім - обсяг засвоєних знань, умінь і навичок. ПРОГРАМА ЧПКМ (читання і письмо для критичного мислення) Програму ЧПКМ розроблено фахівцями з Міжнародної асоціації читання. Україна залучилася до неї у 1998 році за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Програма ЧПКМ має на меті допомогти учням: критично мислити; відповідально ставитися до навчання; співпрацювати з іншими; вчитися протягом усього життя, а учителям: застосовувати види роботи, необхідні для розвитку в учнів критичного мислення, вміння самостійно вчитися; створювати в класах атмосферу, яка сприяє самостійності мислення та активному спілкуванню учнів у ході розв'язання навчальних завдань. Одним з важливих завдань програми є формування в учнів навичок співпраці з колегами на уроці, вміння терпляче й доброзичливо слухати один одного, оцінювати різні погляди на проблему, намагаючись зрозуміти те, що визначає чиюсь позицію у певній ситуації, виявляти повагу до думки іншого. Значної ваги надається роботі у парах та невеликих групах. Це пояснюється не лише необхідністю розвивати толерантність у стосунках школярів. Розробники програми слушно вважають, що учні по-справжньому засвоюють нові знання лише тоді, коли розказують своїми словами про те, що дізналися, комусь іншому. Широке застосування парних та групових видів роботи сприяє розширенню кола навчального спілкування на уроці. Програма ЧПКМ пропонує різноманітні методи та прийоми, згруповані у рамках триступеневої моделі. Вона передбачає: 1) попередню активізацію учнів у роботі над» матеріалом; 2) усвідомлення змісту та 3) міркування щодо виконаної роботи. Вчитель з успіхом може застосувати ці методи та прийоми, адаптувавши їх до умов своєї роботи. Особливо зацікавлять учителя такі види діяльності як мозкова атака, дискусія, читання з передбаченням, взаємонавчання та ін. Урок у сучасній школі має ввібрати передову методику, найновіші методичні підходи до його проведення. В цьому контексті цікаві нетрадиційні методики навчання чигання. Б. В. Динга, народний вчитель Криулянської школи республіки Молдова, радить навчати читанню за серією одинадцяти таблиць з організацією дидактичних ігор та конкурсів. Як засвідчує досвід, робота з названими таблицями дає змогу побудувати навчання за вимогами педагогіки і психології, бо кожний наступний матеріал обов'язково базується на добре засвоєному попередньому, враховуючи вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей. Складність мовного матеріалу поєднується з доступною формою вивчення. Цінність цієї нетрадиційної методики полягає в тому, що орієнтація на розвиток усного літературного мовлення сприяє активізації його складових: словникового запасу, пам'яті, логічного мислення, чіткості й виразності мови, спонукає до пошуків і накопичення якнайбільшої кількості інформації з різних галузей. Нетрадиційна методика Т. Т. Федоренка, В. М. Зайцева допоможе ознайомитися з рекомендаціями, які підвищують ефективність швидкості читання учнів у будь - яких умовах і будь-якою методикою їхнього забезпечення. Цьому сприятимуть: частота тренувальних вправ; шумове читання; щоурочні п’ятихвилинки читання; читання перед сном; вечірнє читання з метою розвитку оперативної пам’яті; багаторазове читання; виразне читання з переходом на незнайому частину тесту; читання із самозаміром швидкості. Не менш ефективні вправи вченого І. Г. Пальченка, що розширюють і удосконалюють методику Т. Т. Федоренка:
Ефективну методику навчання динамічного читання пропонує Л. М. Юшкова, співробітник центру інновацій Одеського ОІУВ. На думку Л. М. Юшкової, потрібно, окрім навчання читати добре вголос, навчити дітей читати мовчки з діапазоном швидкості читання 300 - 800 слів на хвилину. Дотримуючись думки психологів, що одиницею сприйняття тексту є фраза, слово, а не склад, автор пропонує перевірені на практиці ефективні прийоми роботи навчання динамічного читання: під рахунок; з прикриттям губ двома-трьома пальцями; з підняттям верхньої межі індивідуального діапазону швидкості; з пристроєм «віконечко»; з миттєвим знаходженням місця читання за командою «небо — кидок»; з використанням «буксиру» для стимуляції двох видів читання; читання парами (один учень з двох — сильніший); з використанням складових пірамідок і текстів, розрізаних вертикально на дві половинки та розсунутих на максимальну відстань. Л. М. Юшкова наголошує, що методичні прийоми навчання учнів динамічного читання доречно використовувати поряд з традиційними, що в сукупності дає позитивні результати: оптимально зростає швидкість читання та якість розуміння прочитаного. Методику нової системи читання можна запозичити в О. М. Кушніра з Благовєщенського педінституту. Автор інноваційної методики пропонує дотримуватися логічно-послідовного навчання читання: •перший крок — знайомство з буквами одночасним показом графічного символу і вимови звуків; * •другий крок — перехід до злиття букв і складів з одночасним пред'явленням графічного і фонетичного матеріалів у доступному темпі; •третій крок — ідентифікація фонетичного і графічного матеріалів у супроводі диктора;
•п'ятий крок — оволодіння вокалізацією та умінням читати (закріплення навичок голосного читання); шостий крок — удосконалення виразного читання, оволодіння інтонацією, емоційною експресією, наслідуючи диктора. О. М. Кушнір пропонує одночасно використовувати два варіанти уроків — навчання виразного читання і навчання швидкого читання, їхнє оптимальне відношення 1:5 значно підвищує ефективність виразно-швидкого інформаційного читання. І. 3. Постоловський у своїх наукових працях наголошує, що значну роль у навчанні швидкого читання відіграє вироблення догадки (латиною - антиципація). Вміння швидко антиципувати букви і буквосполучення, слово і словосполучення та навіть цілі смислові одиниці є однією з основних передумов швидкого, правильного, свідомого читання як вголос, так і мовчки. З широким спектром вправ, які розробив автор, можна ознайомитися, прочитавши наукову працю вченого «Догадка при читанні» (Одеса, 1991). Характеристика освітньої галузі початкової школи «Мови і літератури» (за Державним стандартом початкової освіти) Освітня галузь «Мови і літератури» Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Мова навчання (українська мова, мови національних меншин) Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду. Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: формування в учнів мотивації вивчення мови; забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма); формування комунікативних умінь; опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання; соціально-культурний розвиток особистості; формування вміння вчитися. З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої. Літературне читання Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка до систематичного вивчення літератури в основній школі. У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
План
початковій школі. Аналіз теорії та практики початкового навчання показує, що іра охоплює всі періоди життя людини. Це - важлива форма її життєдіяльності, а не вікова ознака. Особливо важливе поєднання гри з навчальною діяльністю в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності - ігрової на навчальну. |
|
Українське читання. 3 клас Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку... |
ПРОГРАМА з літературного читання Читання у сучасних початкових класах є пропедевтичним курсом до освоєння в основній школі навчального предмета “Література”. Таке... |
|
Тема уроку: Читання. Ю. Ярмиш. Їжачки Розвиток мовлення. Слова ввічливості. Діалог Мета Мета: читання: вдосконалювати навички правильного виразного читання; розвивати усне мовлення шляхом обґрунтування відповідей, групового... |
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «В’ЄТЬСЯ, НАЧЕ СТРІЧКА, НЕСПОКІЙНА РІЧКА» Мета: на зразках художніх творів поглиблювати уявлення дітей про природу рідного краю. Розвивати мовлення учнів, працювати над збагаченням... |
|
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
ДО ЧИТАННЯ Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить йому не задоволення,... |
|
На уроки позакласного читання Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі |
ТЕМА. Читання Навчати учнів бачити, відчувати створені словами образи природи, використовувати засоби виразності під час читання текстів: міміку,... |
|
Урок з читання 3 клас Тема. Буду я природі другом Розвивати мислення, уяву, фантазію, діалогічне і монологічне мовлення, навички читання. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення... |
Тема. Закріплення знань про звукове значення букв “Щ”, “щ” (ща).... Розчитування за таблицею М. О. Зайцева. Читання рядка складів, передаючи голосом правильну інтонацію |