|
|
Скачати 1.19 Mb.
|
|
Основні етапи уроку критичного мислення:
знань, потрібних для наступних етапів уроку).
інформації, особисте розуміння).
Процес планування уроку для розвитку критичного мислення учнів можна поділити на три етапи:
-Організовуємо роботу після уроку. Готуємо урок. Обдумування мотивації. Учитель, обираючи певну тему уроку й розробляючи свої підходи до реалізації, уважно аналізує навчальний матеріал для того, щоб виявити всі можливості для розвитку критичного мислення шляхом активного навчання. Так, перед початком уроку вчитель ставить перед собою ряд питань, щодо мотивації корисності змісту уроку:
З'ясувавши, яку цінність має урок, учитель повинен бути готовим пояснити це учням. Визначення очікуваних результатів. Учитель, обмірковуючи, яким бути уроку, безумовно, починає його планування з дидактичної мети. Залежно ж від обраної мети він продумує очікувані результати уроку. Визначення передумов. Перед уроком учитель визначає, які знання, уміння повинен мати учень, щоб успішно засвоювати матеріал уроку. Визначення критеріїв оцінювання. Під час планування уроку вчитель повинен чітко визначитись, що буде оцінюватись на уроці, які критерії оцінювання і, головне, що буде доказом того, що в учнів відбулася навчальна діяльність та сформовано певні знання, навички тощо. Визначення шляхів групування. Якщо на уроці плануються групові форми роботи, учитель повинен визначитись, як будуть згруповані учні для реалізації навчальних завдань. Розподіл часу. Якщо тема планується вчителем на один урок, то до розподілу часу, який відводиться на різні види діяльності, треба поставитись особливо ретельно. Для того щоб учні працювали максимально ефективно, вкладаючись у рамки часу, бажано провести перед кожним етапом діяльності на уроці чіткий інструктаж щодо того, що повинні робити учні. Проводимо урок Планування актуалізації Учитель на цьому етапі ставить перед собою такі питання:
- Як пробудити в учнів зацікавленість до вивчення цієї теми? - Якими шляхами будуть відновлені попередні знання?
На цьому етапі вчитель обирає необхідні методи для ефективного їх використання. Планування усвідомлення змісту. Учитель планує модель уроку з провідним компонентом - знання чи способи діяльності. Передбачає, якими шляхами і методами, в якій формі ця модель буде реалізована? Учитель розробляє зміст діяльності учнів на уроці, з’ясовуючи:
Планування рефлексії. Головне питання цього етапу, відповідь на яке повинен спланувати вчитель, використовуючи різні методи: як можна застосувати знання, уміння і навички, отримані на уроці, щоб переконатися в їх сформованості? Планування закінчення уроку. Учитель заздалегідь вирішує, як найкраще закінчити урок. Наприклад, можна проаналізувати з учнями такі питання:
Організовуємо роботу після уроку. Учитель може планувати діяльність учнів у позаурочний час, яка продовжує роботу, розпочату на уроці. Така діяльність надає можливості учням самостійно працювати над проблемою, яка розв’язувалась на уроці, та її практичним використанням, вони мають нагоду винести свої знання за межі школи, у своє суспільне оточення. Найчастіше уроки з розвитку критичного мислення проводяться у формі бесіди, при організації якої краще йти від вражень учнів від прочитаного. На етапі актуалізації застосовують такі стратегії як: «Знаю - хочу дізнатися — дізналася», «Дошка запитань», «Рюкзак», «Мозкова атака», «Сенкан», «Гронування», «Метод прес», «Розумний куб», «Ключові слова». На етапі усвідомлення застосовують такі форми роботи з розвитку критичного мислення, як «Кероване читання», «Читання з позначками», «Подвійні щоденники», «Дискусія», «Різнокольорові капелюшки». Для того, щоб активізувати знання учнів, пробудити їх цікавість до теми уроку чи вирішити певну проблемну ситуацію, доцільно застосовувати «Мозковий штурм». Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення для вирішення певного завдання. Необхідно, щоб група, яка його вирішує, запропонувала якомога більше ідей, можливо, несподіваних. Шляхом обговорення всіх ідей група оцінює їх. «Мозковий штурм» орієнтований на вирішення проблем, що включає: створення проблемної ситуації; формування ідей; перевірку, оцінку і вибір кращих ідей. Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Для цього вчитель ставить запитання класу та пропонує якийсь предмет (ручку, олівець, іграшковий мікрофон і т. п.), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі беручи слово. Правила проведення такі: говорити має тільки той, у кого мікрофон; подані відповіді не коментуються і не оцінюються; коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця. Прийом «Незакінчені речення» часто поєднуються з «Мікрофоном» і дають можливість ґрунтовніше працювати над висловленням власних ідей, порівнювати їх з іншими, долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...», або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...», або «Це рішення було прийнято тому, що...» і т. ін. Кластери («Гронування») - малюнкова технологія, суть якої полягає в тому, що посередині аркуша записується чи замальовується основне слово (ідея, тема), а по сторонах від неї фіксуються ідеї (слова, малюнки), певним чином пов’язані з ним. Такі замальовки можна використовувати не тільки для підведення підсумків, але і для пробудження цікавості учнів до теми заняття, спонукання їх до подальшого дослідження, для систематизації знань школярів. При використанні технології «Гронування» учні вчаться активно сприймати матеріал, співвідносити старі знання з новими. Згадані технології тісно пов’язані між собою. Адже «грона» з’явились завдяки «мозковому штурму» чи «мікрофону». Чим більше правдивих (а можливо, і помилкових) відомостей діти зможуть зібрати, тим більшим буде їх резервний фонд для пізнання нового. Чим більше ідей висловлять учні, тим вищим буде інтерес до теми уроку. Для того, щоб підтримати цікавість до нового, слід використовувати технологію «Читання з позначками». При читанні тексту вчитель пропонує школярам робити відповідні позначки: «V» - позначаються ті знання, котрі були вже відомі («Я це знав»), «+» - позначаємо нові знання, «?»— помічаємо те, чого не зрозуміли або про що хочемо більше дізнатись. Педагог може дібрати й інші позначки, головне, щоб вони були прості та зрозумілі школярам. Ставити значки необхідно по ходу читання тексту. Проте на початку роботи з молодшими школярами кількість значків слід зменшити до двох: «V» («Я це знав») і «+» («Це для мене нове»). Активне читання сприяє розвитку систематичності мислення, розвитку вмінь класифікувати отриману інформацію і виділяти нове. На етапі рефлексії можна використовувати методики «Сенкан» «Кубування», «Гронування», «Парну мозкову атаку», «Маркувальну таблицю», методику «Обери позицію», «Метод прес», «Рюкзак», «Сюрприз», «Асоціативний кущ». Обов’язкові умови гри проведенні таких форм роботи: бути доброзичливим; не критикувати; дотримуватися регламенту повідомлення дітей; прийняти і записати всі ідеї; запропонувати свою думку повинен кожен. Навчально-виховний процес слід організувати так, щоб він відповідав вимогам сучасності, а саме: мав особистісно орієнтовану спрямованість; надавав можливості для диференціації навчання; забезпечував реалізацію діяльнісного підходу до мовленнєвого розвитку особистості. Література
Н.В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. - Харків: "Основа", 2007. - 108 с.
мислення учнів у контексті теорії і практики американської школи / М.Ю.Красовицький, О. В. Бєлкіна // Рідна школа. 2003. № 2. - С.73-76. 6 Тарасенко С. Прийоми розвитку критичного мислення на уроках читання. 2 клас / С. Тарасенко // Початкова освіта. - 2010. - № 6. 7, Третяк О. Розвиток критичного мислення школярів / О. Третяк // Школа першого ступення: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип. 6. - С. 79 - 87. 4. Плани практичних занять |
|
Українське читання. 3 клас Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку... |
ПРОГРАМА з літературного читання Читання у сучасних початкових класах є пропедевтичним курсом до освоєння в основній школі навчального предмета “Література”. Таке... |
|
Тема уроку: Читання. Ю. Ярмиш. Їжачки Розвиток мовлення. Слова ввічливості. Діалог Мета Мета: читання: вдосконалювати навички правильного виразного читання; розвивати усне мовлення шляхом обґрунтування відповідей, групового... |
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «В’ЄТЬСЯ, НАЧЕ СТРІЧКА, НЕСПОКІЙНА РІЧКА» Мета: на зразках художніх творів поглиблювати уявлення дітей про природу рідного краю. Розвивати мовлення учнів, працювати над збагаченням... |
|
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
ДО ЧИТАННЯ Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить йому не задоволення,... |
|
На уроки позакласного читання Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі |
ТЕМА. Читання Навчати учнів бачити, відчувати створені словами образи природи, використовувати засоби виразності під час читання текстів: міміку,... |
|
Урок з читання 3 клас Тема. Буду я природі другом Розвивати мислення, уяву, фантазію, діалогічне і монологічне мовлення, навички читання. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення... |
Тема. Закріплення знань про звукове значення букв “Щ”, “щ” (ща).... Розчитування за таблицею М. О. Зайцева. Читання рядка складів, передаючи голосом правильну інтонацію |