Програма профільного вивчення інформатики
Лінія «Алгоритмізація та програмування»
11 клас
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
І семестр (33 год. (32+1 рез.), 2 год. на тиждень )
|
Розділ «Методи побудови алгоритмів», 22 години
|
Тема 1: «Структури даних», 4 години
Зміст навчального матеріалу:
поняття структур даних; проста змінна; масив; стек; черга
Лабораторні роботи:
«Використання стеку»,
«Робота з чергою»
|
називає: просту змінну, масив, стек, чергу
наводить: власні приклади простих змінних, масивів, стеків, черг
розпізнає: прості змінні, масиви, стеки, черги
характеризує: відмінність між простою змінною, масивом, стеком, чергою
описує: просту змінну, масив, стек, чергу
пояснює: особливості використання простих змінних, масивів, стеків, черг
формулює: поняття простої змінної, масиву, стека, черги
обґрунтовує: доцільність та коректність використання простих змінних, масивів, стеків, черг у заданих алгоритмах
порівнює: доцільність та ефективність використання простих змінних, масивів, стеків, черг у заданих алгоритмах
класифікує: змінні за структурами даних
аналізує: відмінність між використанням простих змінних, масивів, стеків, черг у заданих алгоритмах
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг
висловлює судження: щодо доцільності використання простих змінних, масивів, стеків, черг у заданих алгоритмах
розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг
спостерігає: за зміною значень елементів простих змінних, масивів, стеків, черг
використовує: можливості середовища програмування для налагодження алгоритмів з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг у вигляді програм
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг
|
Тема 2: «Основи теорії графів», 10 годин
Зміст навчального матеріалу:
основні поняття теорії графів; способи представлення графів; пошук у ширину та глибину; визначення найкоротшого шляху в графі, алгоритм Дейкстри, алгоритм Флойда-Уоршелла
Практичні роботи:
«Основні поняття теорії графів»
«Способи подання графів»
Лабораторні роботи:
«Пошук у ширину та глибину»
«Визначення найкоротшого шляху в графі»
|
називає: основні елементи теорії графів, способи представлення графів, основні алгоритми на графах
наводить: приклади задач, для розв’язання яких використовуються алгоритми теорії графів
розпізнає: задачі, для розв’язання яких використовуються алгоритми теорії графів
характеризує: особливості використання алгоритмів теорії графів
описує: способи представлення графів, алгоритми теорії графів за їх призначенням
пояснює: виконання алгоритмів теорії графів
формулює: основні поняття теорії графів
обґрунтовує: доцільність використання визначеного алгоритму теорії графів у запропонованій задачі
порівнює: ефективність використання однотипних алгоритмів теорії графів у запропонованій задачі
класифікує: задачі за використаними у них алгоритмами теорії графів
аналізує: ефективність використання однотипних алгоритмів теорії графів у запропонованих задачах
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням алгоритмів теорії графів
висловлює судження: щодо коректності використання визначеного алгоритму теорії графів у запропонованій задачі
розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми з використанням алгоритмів теорії графів
спостерігає: за покроковим виконанням алгоритмів з використанням алгоритмів теорії графів
використовує: можливості середовища програмування для налаштування алгоритмів з використанням алгоритмів теорії графів
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням алгоритмів теорії графів у вигляді програм (проектів)
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми (проекту) з використанням алгоритмів теорії графів
|
Тема 3: «Елементи обчислювальної геометрії», 8 годин
Зміст навчального матеріалу:
векторний добуток; напрямок повороту; визначення площі многокутника; побудова опуклої оболонки
Лабораторні роботи:
«Векторний добуток, напрямок повороту вектора, визначення площі многокутника»
«Побудова опуклої оболонки»
|
називає: елементи векторної алгебри та алгоритми їх застосування для розв’язування задач обчислювальної геометрії
наводить: приклади задач, для розв’язування яких використовуються елементи векторної алгебри
розпізнає: задачі, для розв’язування яких використовуються елементи векторної алгебри за запропонованими алгоритмами та текстами програм (проектів)
характеризує: особливості застосування та реалізації алгоритмів обчислювальної геометрії
описує: загальні формули векторної алгебри, що лежать в основі реалізації алгоритмів обчислювальної геометрії
пояснює: основні ідеї, що є базовими для задач обчислювальної геометрії
формулює: основні принципи застосування елементів векторної алгебри для розв’язування задач обчислювальної геометрії
обґрунтовує: доцільність використання алгоритмів обчислювальної геометрії для розв’язування запропонованої задачі
порівнює: ефективність використання елементів векторної алгебри та традиційних методик розв’язування задач обчислювальної геометрії у запропонованій задачі
класифікує: задачі за використаними у них традиційними методиками розв’язування задач обчислювальної геометрії та використанням елементів векторної алгебри
аналізує: відмінність між використанням традиційних методик розв’язування задач обчислювальної геометрії та використанням елементів векторної алгебри у запропонованих задачах
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекті) розробленого алгоритму з використанням алгоритмів, що базуються на елементах векторної алгебри
висловлює судження: щодо коректності використання визначеного алгоритму обчислювальної геометрії у запропонованій задачі
розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми (проекту) з використанням алгоритмів обчислювальної геометрії за наданими зразками
спостерігає: за покроковим виконанням алгоритмів з використанням алгоритмів обчислювальної геометрії
використовує: можливості середовища програмування для налаштування алгоритмів з використанням алгоритмів обчислювальної геометрії
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням алгоритмів обчислювальної геометрії у вигляді програм (проектів)
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми (проекту) з використанням алгоритмів обчислювальної геометрії
|
Розділ «Основи об’єктно-орієнтованого проектування», 10 годин
|
Тема 1: «Проектування об’єктно-орієнтованої архітектури», 4 години
Зміст навчального матеріалу:
об’єкти та класи у програмуванні; атрибути та методи класів; зв’язки між класами та об’єктами: успадкування класів, асоціація і такі її різновиди, як агрегація, композиція, залежність; множинність полюсів асоціацій; проектування діаграм класів мовою UML; проектування об’єктно-орієнтованої архітектури об’єктно-орієнтованою мовою програмування.
Лабораторна робота:
«Проектування об’єктно-орієнтованої архітектури»
|
називає: основні архітектурні елементи об’єктно-орієнтованих програм;
наводить: приклади об’єктів та класів;
розпізнає: сутності у предметній області, які в об’єктно-орієнтованій архітектурі відображатимуться у вигляді класів та у вигляді атрибутів;
характеризує: можливості та призначення візуальних мов і засобів об’єктно-орієнтованого проектування;
описує: послідовність дій з проектування архітектури об’єктно-орієнтованих програм;
пояснює: поняття класу як об’єктного типу даних;
формулює: правила визначення множинності полюсів асоціацій; правила визначення типу зв’язку між класами;
обґрунтовує: доцільність виділення певних класів у предметній області та встановлення між ними зв’язків певного типу;
порівнює: візуальний метод розробки об’єктно-орієнтованої архітектури з написанням програмного коду; агрегацію та композицію;
класифікує: об’єкти описаної в текстовому вигляді предметної області;
аналізує: предметні області, описані в текстовому вигляді, щодо наявних у них класів, атрибутів і зв’язків між класами;
оцінює: якість об’єктно-орієнтованої архітектури для заданої предметної області;
висловлює судження: щодо доцільності створення тих чи інших класів та зв’язків між ними у певній предметній області;
розв’язує: задачі на проектування діаграм класів для предметної області, описаної в текстовому вигляді;
спостерігає: за послідовністю дій з проектування об’єктно-орієнтованої архітектури;
використовує: UML-редактор для побудови діаграм класів;
дотримується правил: виявлення в предметних областях класів, визначення їхніх атрибутів, встановлення асоціацій між класами, визначення різновиду та множинності асоціацій;
показує на комп’ютері: процес побудови діаграм класів у UML-редакторі;
|
Тема 2: «Проектування поведінки програм», 6 годин
Зміст навчального матеріалу:
проектування програмної логіки за допомогою діаграм діяльності мови UML; проектування об’єктної взаємодії за допомогою діаграм послідовностей мови UML; створення простих об’єктно-орієнтованих програм на основі візуального моделювання.
Практичні роботи:
«Проектування програмної логіки»
«Проектування об’єктної взаємодії»
Лабораторна робота:
«Розробка об’єктно-орієнтованої програми»
|
називає: діаграми UML, призначені для моделювання поведінки програм;
наводить: приклади методів об’єктів;
розпізнає: операції, яким мають відповідати методи;
характеризує: можливості та призначення діаграм для моделювання поведінки об’єктно-орієнтованих програм;
описує: послідовність дій з побудови діаграм діяльності та послідовностей;
пояснює: поняття методу класу;
формулює: правила відображення на діаграмах діяльності алгоритмічних конструкцій; правила відображення викликів методів на діаграмах послідовностей;
обґрунтовує: доцільність створення певних методів у певних класах та доцільність вибору їхньої сигнатури;
порівнює: можливості діаграм діяльності та послідовностей;
класифікує: методи за їх приналежністю до програмних класів;
аналізує: статичну об’єктно-орієнтовану архітектуру на предмет додавання до класів операцій;
оцінює: якість моделі поведінки об’єктно-орієнтованої програми;
висловлює судження: щодо оптимальності алгоритмічних рішень;
розв’язує: задачі на створення простих об’єктно-орієнтованих програм;
спостерігає: за автоматизованою генерацією коду за UML-діаграмами;
використовує: UML-редактор для побудови діаграм діяльності, послідовностей та автоматичної генерації програмного коду;
дотримується: синтаксичних правил побудови діаграм діяльності та послідовностей;
показує на комп’ютері: процес розробки об’єктно-орієнтованих програм з використанням візуального моделювання.
|
ІІ семестр (37 год. (36+1 рез.) ,2 год. на тиждень )
|
Розділ «Програмування графіки та мультимедіа», 16 годин
|
Тема 1: « Графіка у мові об’єктно-орієнтованого програмування », 8 годин
Зміст навчального матеріалу:
об’єкти та компоненти мови програмування для відображення файлів з зображеннями; методи для креслення графічних примітивів; побудова графіка функції
Практична робота:
«Створення зображень за допомогою графічних примітивів»
Лабораторна робота:
«Створення графіка функції»
|
називає: властивості, необхідні для створення графічних зображень
наводить: приклади методів необхідних для креслення графічних примітивів
розпізнає: методи, необхідні для креслення графічних примітивів, для виведення тексту
характеризує: особливості побудови графіка функції
описує: використання об’єктів та компонентів мови програмування для відображення файлів з зображеннями
пояснює: принципи роботи методів креслення графічних примітивів
формулює: правила побудови графіків функцій.
обґрунтовує: наявність різних методів креслення графічних примітивів
порівнює: графіки функцій, побудовані різними методами
класифікує: різні методи для креслення графічних примітивів
аналізує: значення правильного вибору методів для побудови графічних зображень
оцінює: ефективність результатів побудови графічних зображень
висловлює судження: щодо доцільності використання тих або інших методів побудови графічних зображень
розв’язує: завдання щодо побудови графічних зображень
спостерігає: за послідовністю виконання графічних побудов на комп’ютері
використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань
дотримується правил: роботи за комп’ютером
показує на комп’ютері: процес побудови графічних зображень
|
|