Для забезпечення профільного рівня вивчення інформатики необхідні такі програмні засоби:
Операційна система (MS Windows, Linux)- для засвоєння правил роботи з системою введення-виведення інформації, її збереження на зовнішніх носіях, роботи в глобальній мережі Інтернет, роботи з графічними та відео зображеннями тощо.
Пакет офісних програм (MS Office, Open Office) - для засвоєння за допомогою комп’ютера правил роботи з текстовою, графічною та відеоінформацією; структурування, редагування, впорядкування, пошуку та зберігання інформації в електронних таблицях і базах даних.
Векторний і растровий графічний редактор (GIMP, Photoshop, CorelDraw) - для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп’ютера.
Середовище однієї з мов програмування (Free раsсаl, С++, Visual Basic, Delphi тощо) - для створення та налагодження власних програм.
Середовище об’єктно-орієнтованого проектування мовою UML (Visual Paradigm, Poseidon тощо) - для проектування архітектури об’єктно-орієнтованих програм.
Редактор потокових презентацій (Flash) - для створення потокових презентацій.
Редактор веб-сайтів (MS FrontPage, Dreamveawer тощо) - для автоматизованої розробки веб-сайтів.
Засоби для роботи в Інтернеті (веб-браузер Internet Explorer, Mozilla, Chrome тощо, поштовий клієнт Outlook Express, The Bat тощо, служба обміну миттєвими повідомленнями Skype, ICQ тощо) – для навчання роботі в Інтернеті.
Серед засобів кожної категорії учитель може вибирати будь-які на власний розсуд.
Програма профільного вивчення інформатики
Лінія «Алгоритмізація та програмування»
10 клас
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
Розділ «Основи алгоритмізації та об’єктно-орієнтованого програмування», 100+5 годин
|
І семестр (48 год. (46+2 рез.), 3 год. на тиждень )
|
Тема 1: «Основні поняття алгоритмізації», 4 години
Зміст навчального матеріалу:
поняття алгоритму; властивості алгоритмів; способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури; типи алгоритмів; виконавець та система команд виконавця; формальне виконання алгоритму; аргументи, результати, проміжні величини
Практичні роботи:
«Способи подання алгоритмів»
«Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів»
|
називає: основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів, способи представлення алгоритмів, базові алгоритмічні структури, типи алгоритмів, аргументи, результати, проміжні величини
наводить: власні приклади алгоритмів та виконавців алгоритмів, аргументів, результатів, проміжних величин
розпізнає: відмінність між різними базовими алгоритмічними структурами та типами алгоритмів, аргументами, результатами, проміжними величинами
характеризує: задані алгоритми за типами, способами представлення
описує: задані алгоритми різними способами
пояснює: сутність поняття виконавця алгоритму та системи команд виконавця, сутність поняття формального виконання алгоритму, виконання дій заданого алгоритму, поняття аргументу, результату та проміжної величини
формулює: означення алгоритму, базових алгоритмічних структур, характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин
обґрунтовує: наявність тих чи інших базових алгоритмічних структур у заданому алгоритмі, належність конкретного алгоритму до відповідного типу, коректність дій при виконанні заданого алгоритму, наявність у заданому алгоритмі аргументів, результатів та проміжних величин
порівнює: різні способи представлення алгоритмів, різні алгоритми за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини
класифікує: алгоритми за способами представлення та за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини
аналізує: належність заданих алгоритмів до тих чи інших типів, визначення змінних як аргументів, результатів або проміжних величин, власні помилки і помилки інших учнів при виконанні завдань та під час відповідей на запитання учителя
оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів
висловлює судження: щодо належності заданої послідовності дій поняттю алгоритму та наявності у ній всіх його властивостей, наявності у заданих алгоритмах тих чи інших базових алгоритмічних структур, належності заданих алгоритмів тим чи іншим типам, належності змінних заданого алгоритму до аргументів, результатів або проміжних величин
розв’язує: завдання по представленню заданих алгоритмів різними способами, визначенню у заданих алгоритмах аргументів, результатів та проміжних величині
спостерігає: за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді
використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань
дотримується правил: опису алгоритмів різними способами з використанням відповідних базових структур
|
Тема 2: «Моделі та моделювання», 2 години
Зміст навчального матеріалу:
поняття моделі та моделювання; класифікація моделей; інформаційна модель; математична модель як різновид інформаційної моделі; етапи розв’язування задач на комп’ютері
Практичні роботи:
«Побудова інформаційної та математичної моделі»
|
називає: класи моделей, етапи розв’язування задач на комп’ютері
наводить: приклади моделей
розпізнає: класи моделей
характеризує: класи моделей, окремі етапи розв’язування задач на комп’ютері
описує: моделі за класами, інформаційну модель, математичну модель, запропонованих задач
пояснює: смисл моделювання та його прикладне значення
формулює: поняття моделі, моделювання, інформаційної моделі, математичної моделі
обґрунтовує: належність конкретних моделей до відповідних класів, послідовність етапів розв’язування задач на комп’ютері, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі
порівнює: різні класи моделей
класифікує: конкретні приклади моделей
аналізує: належність конкретних моделей до відповідних класів, необхідність створення інформаційної та математичної моделі задачі для наступного її розв’язування, доцільність певних етапів розв’язування задачі на комп’ютері для кожного конкретного прикладу
оцінює: складність запитань вчителя, повноту відповідей як власних так й інших учнів класу
висловлює судження: щодо місця та ролі моделей та моделювання у різних сферах діяльності людини, доцільності розбиття моделей на класи, логічної послідовності поетапного розв’язування задач на комп’ютері
розв’язує: запропоновані вчителем завдання щодо визначення класу заданої моделі, створення інформаційної та математичної моделі
спостерігає: за логікою послідовності викладення матеріалу, за коректністю відповідей учнів
використовує: набуті знання і навички для виконання поставлених вчителем завдань як на уроках інформатики, так і на уроках з інших предметів
дотримується правил: створення інформаційної та математичної моделі, визначення етапів розв’язування задач на комп’ютері
|
Тема 3: «Мови програмування», 2 години
Зміст навчального матеріалу:
мова програмування як один із способів представлення алгоритму; класифікація мов програмування; елементи мови програмування
|
називає: різні мови програмування, класи мов програмування
наводить: приклади мов програмування, перелік класів мов програмування
елементів мови програмування
розпізнає: різні мови програмування та їх призначення, до якого класу відноситься конкретна мова програмування; елементи мови програмування
характеризує: мову програмування як один із способів представлення алгоритму, особливості різних класів мов програмування, особливості мови програмування, що вивчається
описує: призначення мов програмування, ознаки різних класів мов програмування
пояснює: призначення окремих мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування
формулює: поняття класів мов програмування
обґрунтовує: наявність великої кількості різних мов програмування, ознаки окремих класів мов програмування, необхідність розробки різних середовищ програмування, призначення середовищ програмування
порівнює: особливості різних мов програмування
класифікує: мови програмування
аналізує: значення коректного вибору мови програмування для розв’язання поставленої задачі
оцінює: ефективність вибору мови програмування при розв’язуванні поставленої задачі
висловлює судження: щодо необхідності створення різних мов програмування, необхідності та раціональності поділу мов програмування на класи
розв’язує: завдання щодо ідентифікації тексту програми відповідно до мови програмування, якою вона представлена
використовує: набуті знання для виконання поставлених вчителем завдань
дотримується правил: виконання тестових завдань
показує на комп’ютері: уміння щодо виконання тестових завдань
|
Тема 4: «Основи об’єктно-орієнтованого програмування. Робота у середовищі програмування», 6 годин
Зміст навчального матеріалу:
основні особливості середовища розробки, візуальне конструювання, структура проекту; структура модуля; події; збереження та запуск проекту; компіляція; етапи розробки проекту; етапи проектування форми; проект як сукупність алгоритмів процедур обробки подій; кодування; налагодження; тестування
Практичні роботи:
«Створення, збереження, запуск проекту за заданим зразком»
«Налагодження та тестування проекту за заданим зразком»
|
називає: елементи візуального конструювання проектів, складові середовища програмування, етапи розробки проекту, етапи проектування форми
наводить: приклади етапів розробки проекту, етапів проектування форми
розпізнає: приклади програм, реалізованих у середовищі розробки, компонентів для введення та виведення інформації
характеризує: особливості використання мови об’єктно-орієнтованого програмування
описує: загальний вигляд середовища програмування, структури проекту
пояснює: правила оформлення проекту, алгоритм проектування форми
формулює: етапи розробки проекту, етапи проектування форми, поняття про об’єкт, властивості та події
обґрунтовує: доцільність використання середовища програмування для розробки проектів
порівнює: проекти, розроблені за допомогою середовища об’єктно-орієнтованого програмування та без його використання
класифікує: етапи розробки проекту у середовищі об’єктно-орієнтованого програмування
аналізує: переваги та недоліки використання середовища об’єктно-орієнтованого програмування
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді проекту розробленого алгоритму для власних тестів у середовищі програмування
висловлює судження: щодо доцільності та коректності використання середовища програмування для конкретних задач
розв’язує: завдання по реалізації та тестуванню підготовлених вчителем алгоритмів з використанням операторів присвоювання, компонентів введення і виведення інформації, арифметичних виразів у середовищі програмування
спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді проекту запропонованих вчителем лінійних алгоритмів, за реалізацією проекту у середовищі програмування.
використовує: можливості середовища програмування для налагодження проектів, запропонованих вчителем, при введенні початкової та при виведенні результуючої інформації
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів у вигляді проекту з використанням середовища програмування
показує на комп’ютері: виконання створеного проекту на основі запропонованих вчителем завдань, компоненти для введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання проекту для власних розроблених вхідних даних у середовищі програмування
|
Тема 5: «Лінійні алгоритми. Введення та виведення даних», 12 годин
Зміст навчального матеріалу:
поняття змінної; ім’я та тип змінної; опис стандартних типів змінних; арифметичні операції; правила запису арифметичних виразів; стандартні функції; оператор присвоювання; можливості введення та виведення інформації; використання текстових файлів для введення та виведення інформації;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів)»,
«Побудова лінійних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм (проектів) з використанням текстових файлів»
Лабораторні роботи:
«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування»
«Розробка власних лінійних алгоритмів та їх реалізація і тестування у середовищі програмування з використанням текстових файлів»
|
називає: арифметичні операції, стандартні функції, оператори присвоювання, можливості введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації
наводить: перелік стандартних типів змінних, приклади лінійних алгоритмів, арифметичних виразів, оператора присвоювання, можливостей введення і виведення інформації, текстових файлів для введення та виведення інформації
розпізнає: відмінність між іменем та типом змінної, різні стандартні типи змінних, арифметичні операції, арифметичні вирази, стандартні функції, оператор присвоювання, способи введення та виведення інформації, текстові файли для введення та виведення інформації
характеризує: особливості різних стандартних типів змінних, арифметичні операції, правила запису арифметичних виразів, призначення оператора присвоювання, призначення способів введення та виведення інформації, текстові файли як один із способів введення та виведення інформації
описує: стандартні типи змінних, загальний вигляд оператора присвоювання, можливості введення та виведення інформації, виклик стандартних функцій, процес використання текстових файлів для введення та виведення інформації
пояснює: поняття змінної, відмінність між іменем та типом змінної, призначення різних стандартних типів змінних, правила запису арифметичних виразів мовою програмування, оператора присвоювання, можливості введення і виведення інформації, схеми лінійного алгоритму, принцип виконання оператора присвоювання, принципи використання текстових файлів для введення та виведення інформації, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого алгоритму для запропонованих тестів
формулює: означення змінної, імені та типу змінної, означення арифметичного виразу, лінійного алгоритму
обґрунтовує: необхідність використання різних типів змінних для запису алгоритму у вигляді програми, пріоритетність виконання арифметичних операцій, особливості виклику стандартних функцій, переваги використання текстових файлів для введення та виведення інформації, значення тестування реалізованих у вигляді програми (проекту) розроблених лінійних алгоритмів
порівнює: типи змінних, різні варіанти використання оператора присвоювання, введення та виведення інформації, способи введення та виведення інформації, результати виконання реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для запропонованих вхідних даних
класифікує: арифметичні операції, стандартні підпрограми, файли з вхідною та вихідною інформацією
аналізує: коректне визначення типів змінних щодо ефективного використання пам’яті комп’ютера при розв’язуванні конкретної задачі, відмінність між аргументами, результатами та проміжними величинами для заданих прикладів алгоритмів, результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми (проекту) розробленого лінійного алгоритму для власних вхідних даних
висловлює судження: щодо смислу введення різних типів змінних, необхідності використання коментарів при розробці алгоритмів у їх тексті, необхідності використання коментарів при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації, необхідності тестування розробленого алгоритму, необхідності використання можливостей середовища програмування під час налагодження лінійної програми (проекту)
розв’язує: завдання по створенню, реалізації мовою програмування та тестуванню лінійних алгоритмів з використанням операторів присвоювання, арифметичних виразів, стандартних функцій, різних способів введення і виведення інформації
спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програм (проектів) розроблених лінійних алгоритмів, за виконанням програм (проектів)
використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм (проектів), що базуються на лінійних алгоритмах, коментарі у тексті програми, при введенні початкової інформації та при виведенні результуючої інформації
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації лінійних алгоритмів у вигляді програм (проектів)
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної лінійної програми (проекту), введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, можливості перегляду значень аргументів, результатів та проміжних величин, виконання лінійної програми (проекту) для власних розроблених вхідних даних
|
|