Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


НазваНавчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Сторінка1/4
Дата09.10.2013
Розмір0.86 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Географія > Документи
  1   2   3   4
ПРОЕКТ


ГЕОГРаФІЯ

Навчальна програма

для учнів 6-9 класів

загальноосвітніх навчальних закладів


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ. Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової (основної) середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі “Природознавство”.

Пріоритетною метою вивчення географії в основній школі є формування у школярів географічної картини світу. Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому існує людина. Шкільна географічна освіта спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях, що відбуваються у державі та світі.

Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

При цьому географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:

  • засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, розміщення і взаємозв’язків природи, населення і господарства різних територій, формування материків, океанів та їх частин у відповідності з природними та соціально-економічними чинниками; природу, населення і господарство України; суспільну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;

  • оволодіння уміннями використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні технології для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних і формування в учнів на цій основі однієї з ключових компетенцій – інформаційної; застосовувати географічні знання для пояснення та оцінки географічних процесів і явищ;

  • розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, розв’язання проблемних завдань, самостійного набуття нових знань з географії;

  • формування здатності і готовності до використання географічних знань та вмінь у повсякденному житті для: адекватної соціально-відповідальної поведінки в навколишньому середовищі, його збереженні, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; розв’язання конкретних практичних завдань;

  • виховання екологічної культури, любові до свого народу, місцевості проживання, справжніх патріотів своєї держави, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів та країн світу.

Структура і зміст навчальної програми. Структура і зміст програми з географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, урахування вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти.

У правій частині програми до кожного курсу зазначені вимоги до рівня засвоєння учнями ключових географічних та загальнонавчальних компетенцій - знань та умінь. Також тут наведено базовий мінімум необхідної для запам’ятовування географічної номенклатури.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

Окремі елементи географічних знань учні отримують у початковій школі в курсі «Я і Україна». Поглиблення цих знань відбувається в 5-му класі під час вивчення пропедевтичного курсу “Природознавство”, в якому на доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про Всесвіт, Землю як планету Сонячної системи, про геосфери та складові середовища життя людини.

Географія 6-го класу (Загальна географія) є першим систематичним курсом нового шкільного предмету. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин.

У процесі вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості земних оболонок та їх взаємозв’язків. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

Таким чином, у 6-му класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні оволодівають основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.

Для досягнення окресленої мети вчителю необхідно розв’язувати наступні навчально-методичні завдання:

  • розвивати пізнавальний інтерес учнів до об’єктів і процесів навколишнього світу;




  • навчити встановлювати зв’язки в системі географічних знань й на цій основі формувати навчально-пізнавальну, інформаційну, картографічну та комунікативну компетенції;

  • залучати учнів до практичної діяльності щодо застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

У 6-му класі для обов’язкового виконання пропонується 9 практичних робіт. Крім того, до окремих тем у програмі наводяться завдання практикумів, які виконуються за вибором учителя і являють собою своєрідні дослідження у вигляді створення презентацій, есе, розробки міні-проектів, до виконання яких можуть бути залучені й члени родини учня.

Географія 7-го класу (Географія материків і океанів) є логічним продовженням курсу загальної географії й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6-му класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких складають резерв часу.

Головною метою вивчення географії у 7-му класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність в різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Для досягнення вказаної мети у процесі вивчення географії у 7-му класі необхідно реалізовувати наступні завдання:

  • продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;

  • створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;

  • дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, глобальні виклики людства;

  • розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.

У результаті реалізації окреслених завдань в учнів відбувається формування навчально-пізнавальної, інформаційної, картографічної, комунікативної, загальнокультурної компетенцій.

У програмі 7 класу передбачено виконання 12 практичних робіт, що є обов’язковими для оцінювання. Переважна більшість практичних робіт виконується на основі використання відповідних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії. Програмою передбачені також різноманітні практикуми (дослідження), виконання та оцінювання яких здійснюється за бажанням учителя.

Вивчення географії у 8-му класі (Географія України: природа, населення, господарство) спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та господарство країни, свого регіону та області, повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень) , з яких 6 годин складають резерв.

Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, яка реалізується через поєднання фізико-географічних та соціально-економічних складових під час вивчення своєї області та окремих природних комплексів і галузей господарства України. Особлива роль географії у 8-му класі визначається значним світоглядним потенціалом й тісними взаємозв’язками змісту з сучасністю та особистим досвідом учнів.

Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8-му класі спрямоване на розв’язання таких завдань:

  • сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісний географічний регіон, в якому відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, соціально-економічні та екологічні процеси;

  • розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної географії;

  • дати уявлення та окремі поняття соціально-економічного змісту;

  • продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній і соціально-відповідальній поведінці учнів у географічному просторі країни.

Програма передбачає виконання 13 обов’язкових практичних робіт, що оцінюються вчителем. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємний вплив, чим значно підсилюється навчально-пізнавальна компетенція та формуються ціннісно-смислова й соціально-професійна компетенції. У практикумах пропонується також завдання творчого характеру, які, як й у попередніх курсах, оцінюються вибірково.

Географія у 9-му класі (Суспільна географія світу) завершує географічну освіту школярів в основній школі на базовому рівні, тому значна увага у процесі його вивчення приділяється узагальненню та систематизації теоретичних знань з попередніх курсів. На вивчення географії у 9-му класі відводиться 52 години (1,5 години на тиждень).

Провідною метою цього курсу є сформувати знання про суспільну географію та визначити тенденції розвитку сучасного світу. Зазначена мета реалізується в таких основних завданнях:

  • сформувати первинні знання про економічні та соціальні особливості розвитку сучасного світу для цілісного усвідомлення єдності природи та суспільства;

  • навчити описувати та аналізувати природні, соціальні, економічні та геоекологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;

  • ознайомити з економічною типізацією держав і країн світу, сучасними тенденціями їхнього соціально-економічного розвитку, найважливішими географічними викликами світу;

  • показати місце України в системі міжнародних зв’язків – політичних, економічних, культурних;

  • розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та обробки географічної інформації з різних джерел;

  • формувати географічну культуру, духовну й моральну сферу школярів, толерантне ставлення і повагу до інших народів та культур.

У процесі вивчення країн світу в 9-му класі важливо спиратися на типологічний та диференційований підходи. Наведений у програмі перелік країн є орієнтовним. Учителю надається право обирати для більш детального вивчення ті країни, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації в світі.

Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання запланованих тематично відповідних практичних робіт, практикумів та аналітичних завдань у формі досліджень. Для обов’язкового оцінювання рекомендуються 5 практичних робіт. Завдання практикумів та окремих досліджень творчого характеру вчитель використовує та оцінює на власний вибір.

Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах географічних курсів є орієнтовним. Резервну частину навчального часу вчитель може використати на свій розсуд з метою більш глибокого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей та навчальних можливостей учнів конкретного класу.

6 клас

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

(70 год., 2 год. на тиждень)


п/п

Кількість годин

Зміст теми


Навчальні досягнення учнів

нові




2

ВСТУП (2 год.).

1.

2

Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.

Значення географічних знань та вмінь для учня.

Основні друковані та електронні джерела географічної інформації. Роль різних засобів географічної інформації в розширенні географічних знань.

Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень.

Учень

називає: об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, основні джерела географічних знань: підручник, географічна карта, енциклопедії, газети, журнали, Інтернет, способи збирання географічної інформації: спостереження, аналіз і порівняння географічних карт, історичних документів, статистичних даних, об’єктів та явищ;

підбирає: географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе;

пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини;

оцінює: значення проведення власних спостережень в природі;

складає: за допомогою членів родини перелік джерел географічної інформації, якими користується вдома.

2

5

РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю (5 год.).



2.1

2.2


2.3

2


2

1

1


Тема 1. Уявлення про Землю в давнину (1 год.).

Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків римлян, слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена,. Птоломея.

Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі.( ( 2 год.).

Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського шляху в Індію. Відкриття Америки. Перша навколосвітня подорож під керівництвом Ф. Магеллана.

Навколосвітні експедиції, їх географічне значення (Дж.Кук, І.Крузенштерн і Ю.Лисянський). Відкриття Австралії і Антарктиди

Тема 4. Сучасні дослідження ( 1год.).

Дослідження Землі в ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною.
Дослідження.

Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття.

Учень

називає: учасників подорожей, географічних відкриттів, експедицій різних епох;

підбирає: з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;

аналізує: карти маршрутів мандрівників та дослідників;

порівнює: наслідки подорожей та експедицій в різні епохи;

оцінює: роль туризму на сучасному етапі для пізнання Землі кожною людиною;

складає: за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі та створює схематичні карти, малюнки і фотовиставки до них.


3.

11.

РОЗДІЛ 2. Земля на плані і карті (11 год.).

3.1

3.2


3.3

3.4
3.5

2

2

2


2


3

Тема 1. Орієнтування на місцевості (2 год.).

Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут.

Тема 2. Способи зображення Землі (2 год.).

Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерознімках, космічних знімках, планах та картах (зіставлення обрисів материків, морів та океанів, великих островів та півостровів на глобусі, фізичній карті півкуль і глобальних космічних знімках).

Масштаб та його види

Тема 3. План, його основні ознаки (2 год.).

Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані. Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків.

Тема 4. Географічні карти ( 2 год.).

Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт за масштабом та просторовим охопленням. Географічні атласи. Практичне значення карт.

Тема 5. Географічні координати ( 3 год.).

Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати — широта (південна, північна) та довгота (західна і східна). Правила відліку географічної широти і довготи.

Географічні координати свого населеного пункту

Практичні роботи

1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу.

2. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням.

3. Визначення географічних координат за географічною картою.


Учень

називає: різні способи орієнтування на місцевості, лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, об’єкти місцевості за планом і картою; елементи плану і карти; масштаб карти, напрямки, умовні знаки;

користується: умовними знаками плану, карти, різними видами масштабу;

читає: друковані та електронні карти, плани, їх фрагменти;

вимірює: відстані на плані за допомогою масштабу;

визначає: азимут, масштаб плану і карт, географічні координати окремих об`єктів, населених пунктів, свого населеного пункту;

складає: елементарний план за допомогою умовних знаків;

розв’язує: задачі з різними видами масштабів;

порівнює: зображення місцевості на малюнку, глобусі, фото-, аерознімку, космічному знімку, плані, карті;

пояснює: відмінності між планом і картою;

оцінює: значення плану місцевості і карти для себе і своєї родини; разом з родиною визначає координати міст своєї мрії;


4.

41

РОЗДІЛ 3. Оболонки Землі (41 год.).


4.1

12

Тема 1. Літосфера (12 год.).

Внутрішня будова Землі. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі.

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за картами і планами. Горизонталі та шкала висот.

Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу.

Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти - найвищі і найдовші гори Світового океану.

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

Практична робота.

4.Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.

Дослідження

Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості.

.


Учень

називає: внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять “літосфера”, “земна кора”, “літосферна плита”, “рельєф”, “гори”, “рівнини”, переважаючи форми рельєфу своєї місцевості;

наводить приклади і показує: на карті сейсмічні пояси,найбільші вулкани, різні у тому числі й унікальні форми рельєфу;

визначає: за допомогою карти географічне положення гір і рівнин, їх абсолютну і відносну висоту за шкалою висот;

позначає: на контурній карті основні форми поверхні Землі:

сейсмічні пояси: Тихоокеанський, Середземноморський,

вулкани:

Ключевська Сопка, Везувій, Кракатау;

гори:

Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма (Еверест), Анди;

хребти в океані: Серединно-Атлантичний;

рівнини:

Східноєвропейська; Західносибірська, Амазонська;

плоскогір´я: Середньо-Сибірське, Бразильське;

порівнює: рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі та в океанах;

пояснює: вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування материків, океанів та їх рельєфу;

аналізує: причини і наслідки руху літосферних плит, роботи води, вітру;

висловлює судження: про необхідність охорони форм рельєфу;

оцінює: значення рельєфу в житті та господарській діяльності людини; вплив людини на рельєф.


4.2

12

Тема 2. Атмосфера (12 год.).

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання. Карта ізотерм, теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря. Способи регулювання температури повітря в домашніх умовах.

Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами й на око (візуально). Місцеві вітри.

Вода в атмосфері випаровування і відносна вологість повітря, зміни вологості повітря залежно від температури. Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах.

Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірювання. Карта розподілу опадів.

Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода влітку і взимку у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

Клімат основні кліматичні показники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату.

Вплив людини на атмосферу і клімат.

Практичні роботи

5.Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

6.Складання графіку зміни температури повітря,

рози вітрів та їх аналіз.

Дослідження.

Аналіз погоди в різних місцях світу за одну добу з використанням різних джерел інформації.


Учень

називає: суттєві ознаки понять “погода”, “клімат”, “хмари“, “хмарність“, “опади“, “синоптична карта“; ознаки погоди у своїй місцевості, теплові пояси Землі; світові центри спостереження за погодою;

наводить приклади: прогнозів погоди, основних типів клімату;

спостерігає і фіксує: зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;

визначає: середні температури, тиск атмосфери, швидкість вітру, переважаючи типи погоди у своїй місцевості, зміни температури і атмосферного тиску з висотою;

будує: графіки ходу температури за певний період, розу вітрів;

добирає: адекватні для аналізу атмосферних процесів джерела географічної інформації;

користується: термометром, барометром гігромегігрометром;

порівнює: типи погоди у своїй місцевості в різні пори року;

аналізує: розподіл температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року, метром

порівнює:

погоду своєї місцевості у різні і пори року

аналізує: розподіл температури повітря на Землі за картою;

пояснює: причини і наслідки зміни погоди і клімату;

розв’язує задачі на зміни температури повітря та атмосферного тиску;

оцінює: вплив чистого повітря на здоров’я людини; наслідки впливу господарської діяльності людини на атмосферу і клімат Землі;

виявляє: разом з членами родини способи регулювання температури та вологості в домашніх умовах, за різними джерелами особливості погоди в різних місцях світу

4.3

13

Тема 3: Гідросфера.(12 год.)

Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.

Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Властивості вод Світового океану.

Рухи води в Океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.

Води суходолу - поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші і найбільші за площею басейна річки світу. Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок.

Озера, їх різноманітність за площею, походженням, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

Болота, особливості їх утворення та поширення.

Штучні водойми: водосховища, канали.

Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.

Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води.

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

Практична робота

7. Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів.

Дослідження

Охактеризувати найближчу місцеву водойму



Учень

називає: суттєві ознаки понять “океан”, “море”, “затока”, “протока”, “острів”, “океанічна течія”, “річка”, “озеро”, “болото”, “льодовик”, “багаторічна мерзлота”, “підземні води”;

наводить приклади: морів, заток, проток, островів, річок, озер;

визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою; географічне положення водних об`єктів, глибини океанів і морів за шкалою глибин; залежність напряму і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму від клімату;

розрізняє: способи зображення вод суходолу на плані місцевості та на карті; озера за походженням, стічні, безстічні озера;

знаходить і позначає на контурній карті об`єкти гідросфери:

моря:

Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;

протоки:

Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;

затоки:

Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

острови:

Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півострови:

Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинавський, Сомалі;

западина:

Маріанська;

річки:

Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;

озера:

Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія;

пояснює: причини і наслідки рухів води в Світовому океані; особливості живлення і режиму вод суходолу;

порівнює: різні водні об’єкти;

оцінює: роль води для життєдіяльності людини, вплив людини на різні частини гідросфери;

виявляє: з членами родини способи очищення води в домашніх умовах і вплив води на здоров’я людини.

4.4

2

Тема 4. Біосфера та ґрунти (2 год.).

Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.

Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий та рослинний покриви, тваринний світ суходолу і океану.

Учень

називає: суттєві ознаки понять “біосфера”, “ґрунти”, “ґрунтовий покрив“, “рослинність”, “тваринний світ”; переважаючи види рослин і тварин своєї місцевості;

порівнює: види рослин і тварин, що поширені в різних широтах;

пояснює: особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт; вплив людини на компоненти біосфери;

оцінює: значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини

виявляє: разом з членами родини сфери використання ґрунтів, рослинності і тваринного світу у своєї місцевості.

4.5

3

Тема 5. Природні комплекси (3 год.) .

Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі і властивості.

Природні зони Землі. Особливості природних зон екваторіальних, тропічних, помірних та полярних географічних поясів.

Практична робота (на місцевості)

8.Ознайомлення з одним з природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між його компонентами.


Учень

називає суттєві ознаки понять “природний комплекс”, "географічна оболонка”, “природна зона”; компоненти природного комплексу;

наводить приклади: природних комплексів та комплексів, змінених людиною у своїй місцевості;

порівнює: особливості основних природних зон Землі;

пояснює: на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери;

оцінює: вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості; значення знань про природні комплекси для життєдіяльності людини.


5.

5.

РОЗДІЛ ІV. Планета людей (5 год.).

5.1


5.2

5.3

2

2


1

Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі (2 год.) .

Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження М. М. Міклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

Тема 2. Держави світу (2 год.).

Найбільші держави та держави-сусіди України на політичній карті світу.
Тема 3. Вплив людини на природу (1 год.).

Зміни складових географічної оболонки в результаті діяльності людей. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення навколишнього середовища та його охорона.

Практична робота

9.Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав та їх столиць.

Дослідження.

Розробка міні проекту з утилізації побутових відходів.



Учень

називає: кількість населення Землі та населення України; людські раси;

аналізує: карти населення та расового складу;

розпізнає: способи зображення держав і столиць на політичній карті світу;

визначає: за картою найбільші держави і держави-сусіди України та їх столиці: Канада, Китай, США, Росія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Україна;

позначає: на контурній карті кордони держав, підписує їх назви та столиці;

характеризує: види господарської діяльності та їх наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює: людські раси за зовнішніми ознаками; густоту населення в різних регіонах земної кулі; оцінює: вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті здійснення різних видів господарської діяльності;

висловлює судження: про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє: за допомогою членів родини міні проект з утилізації побутових відходів.


5.

3

РЕЗЕРВ ЧАСУ 6 годин

  1   2   3   4

Схожі:

Навчальна програма для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних...
України, збільшена кількість практичних робіт, спрямованих на відпрацювання аналітичних та оціночних умінь учнів
Навчальна програма для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних...
України, збільшена кількість практичних робіт, спрямованих на відпрацювання аналітичних та оціночних умінь учнів
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ» (для 10-11 класів загальноосвітніх...
«Захист Вітчизни» викладається на підставі діючого законодавства та входить до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх...
Навчальна програма «Інформатика та інформаційні технології» для для...
В основу даної програми покладено програму курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для загальноосвітніх навчальних закладів...
Навчальна програма «Інформатика та інформаційні технології» для для...
В основу даної програми покладено програму курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для загальноосвітніх навчальних закладів...
Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка
Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія....
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 9 класи
Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики. Вона розроблена на основі Державного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка