1.2. Методологічні і методичні основи дослідження ринку агропродовольчої продукції
Наукове дослідження має об’єктивний характер і досягає певних результатів лише в тому разі, коли воно відповідно методологічно забезпечене.
Дослідження ринку агропродовольчої продукції базується на методології, яка вважається системою теорій, принципів та правил наукового дослідження. З наукової точки зору, методологія є складним та багатоступеневим утворенням, що охоплює ряд методів, пізнавальних процедур та операцій, за допомогою яких можна дати глибоку і всебічну характеристику досліджуваного явища чи процесу.
Теоретичною і методологічною основою дослідження стали діалектичний метод пізнання, економічна теорія, основні положення ринкової економіки, концепція розвитку агропромислового комплексу і аграрного ринку України, наукові розробки вітчизняних вчених з питань формування національного агропродовольчого ринку.
На теоретичному рівні дослідження важливим інструментарієм діалект-тики є індукція і дедукція. На початковому етапі дослідження слід вико-ристовувати індуктивний метод, яким передбачається збирання, систематизація й узагальнення достовірних фактів пов’язаних з практикою і причетних до досліджуваної проблеми. Наступною стадією індуктивного методу є виведення з них економічних принципів, теорій, узагальнень. В дослідженні крім індук-тивного методу застосовують дедуктивний, коли вирішення проблеми почи-нають не із збирання фактів, а з теоретичного, абстрактного осмислення її, спираючись при цьому на логіку мислення, випадкові спостереження, інтуїції.
По своїй цінності індуктивний і дедуктивний методи доповнюють один одного, а результати їх застосування – теорії, економічні принципи й уза-гальнення, методики, рекомендації можуть бути використані для формування стратегії і тактики розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції в Україні.
Для забезпечення системного підходу до об’єктів дослідження, крім загальних методів пізнання індукції і дедукції в дисертаційній роботі використовуються специфічні методи і прийоми дослідження, такі як, економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, нормативний, економіко-математичний, експериментальний, соціологічного опитування, абстрактно-логічний методи.
В основу дослідження ринку агропродовольчої продукції покладений принцип взаємозв’язку і розвитку економічних явищ об’єктивної дійсності. Економічні явища розглядаються не ізольовано й у відриві від конкретно історичних обставин, а всебічно – у взаємозв’язку і розвитку. Аналізуються взаємозв’язки розвитку продуктивних сил і виробничих відносин виробництва і реалізації агропромислової продукції у системі формування ринку агропродовольчої продукції.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
Еколого-економічним проблемам агровиробництва в Україні, розвитку біологічного землеробства в багатьох країнах світу, зокрема, в США та Західної Європи присвячено ряд наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема, Н. Бородачевої [41], М. Грунда [134], Й. Завадського [101], О. Рудницької [181], Н. Сеперович [196], О. Царенка [223] та інших. В їх наукових працях міститься великий обсяг цінної наукової інформації і практичних рекомендацій щодо даної проблематики.
Проте, високий динамізм зовнішніх чинників, які набувають особливого значення в процесі адаптації національних стандартів якості та маркетингових інституцій до західних вимог, у світлі оцінки можливостей інтеграції України до СОТ та майбутнього співробітництва з ЄС, вимагають поглиблених досліджень вимог міжнародного ринку до якості продовольчої продукції.
Аналіз традиційних систем ведення землеробства показує, що вони переважно спрямовані на забезпечення максимального прибутку за рахунок застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Водночас, сільськогосподарська продукція, яка одержана при внесених понаднормативних доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин в більшості ситуацій із-за швидкого псування не придатна для тривалого зберігання. Складність у вирішенні цього питання пов’язана з тим, що в процесі неправильного використання земельних угідь на протязі декількох років, ґрунтовий шар втрачає родючість, виникають проблеми ерозії, погіршується структурний склад ґрунту, багаторічне внесення великих доз мінеральних добрив і пестицидів зумовлює появу токсичних компонентів в ґрунтових і підземних водах.
Ведення сільськогосподарського виробництва із застосуванням хімічних засобів це одна з високозатратних складових, яка нерідко є однією з вагомих причин втрати природної родючості ґрунту. Порушення агротехнології при обробітку земель доповнюється і тим, що сільгосптоваровиробники практикують вирощування монокультури, застосовуючи при цьому важкі сільськогосподарські машини і ґрунтообробну техніку. Хімічні препарати, які через сільськогосподарські продукти потрапляють в організм людини, завдають шкоди її здоров’ю. Тому постає питання, чи не краще займатися вирощуванням сільськогосподарських культур, поклавши в основу принцип збереження та збільшення природної родючості ґрунту?
Ряд дослідників цієї актуальної проблеми вважають, що підвищенню якості продукції сільського господарства та харчових продуктів може сприяти розвиток органічного агровиробництва [41; 182; 196]. Тому формування і ефективне функціонування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції тісно пов’язане з розвитком органічного агровиробництва, яке є одним з найперспективніших методів господарювання на землі, що не завдає шкоди навколишньому природному середовищу.
Реагуючи на споживчий попит світового агропродовольчого ринку, останніми роками в багатьох країнах світу вже діє ринок збуту екологічно чистих продуктів харчування органічного походження, організовані й функціонують служби сертифікації та маркетингу. За даними Міжнародної Федерації органічного агрокультурного руху (IFOAM), науково-дослідного Інституту біоземлеробства (FiBL) і Фонду екології і землеробства (SOL) під органічним землеробством у 2006 р. в світі використовувалося понад 31 млн. га земель, або на 5 млн. га більше ніж в 2005 р. Найбільші площі, зайняті під агровиробництвом, знаходяться в Австралії – 12,1 млн. га, Китаї – 3,4, Аргентині – 2,8 млн. га. Найбільша глобальна земельна площа під органічним агровиробництвом знаходиться в Австралії і Океанії – 39%, далі йде Європа – 21%, Латинська Америка – 20%, Азія – 13%, Північна Америка – 4% і Африка – 3% [255] (рис. 1.6).
 Рис. 1.6. Структура сільськогосподарських земель, зайнятих під органічним агровиробництвом в світі, 2006 р.
Примітка: Складено за даними [255].
Подальше підвищення рівня попиту на органічну продукцію відкриває значні можливості для виходу на цей ринок нових товаровиробників. Для завоювання належної ніші на світовому агропродовольчому ринку і, перш за все – на ринку країн ЄС, для України досить перспективним є формування агропродовольчого ринку, який був би насичений конкурентоспроможною екологічно чистою продукцією органічного походження, попит на яку стрімко зростає на ринку продовольства у багатьох країнах світу. Зокрема, у США та країнах Західної Європи вже близько двох десятиріч динамічно пропонується органічна продукція, яка стає популярною альтернативою споживанню традиційної продукції. На відміну від традиційних продовольчих товарів органічна продукція має ряд вагомих переваг: вирощена без використання синтетичних хімікатів, гормонів росту, генетично модифікованих організмів; переробляється без використання консервантів, барвників і стабілізаторів, за технологією, що зберігає всі корисні поживні речовини. Якість і безпеку органічної продукції обов’язково підтверджує сертифікація третьої незалежної сторони на всіх стадіях її проходження від поля до споживача. Незважаючи на те, що ціни на продукцію органічного походження значно вищі, ніж на вирощену без застосування хімічних засобів, споживчий попит на неї на світовому ринку динамічно зростає. Корисність органічного продовольства підтверджують численні дослідження в усьому світі.
Незважаючи на те, що земельні площі під органічним землеробством з кожним роком невпинно зростають в усьому світі, необхідно визнати, що основний обсяг ринку збуту продукції органічного походження переважно знаходиться у високорозвинутих індустріальних країнах Північної Америки та Західної Європи (майже – 97%). Найбільші ринки цієї продукції мають США, Німеччина та Японія. Частка органічних продуктів харчування на ринку продовольства в різних країнах коливається в межах 1-5%. За результатами досліджень доктора Хельга Віллер і Міну Юсефі, обсяг світового ринку органічної продукції у 2003 р. оцінювався в 23-25 млрд. дол. США, зокрема, в США – 11-13 млрд. та Європі – 10-11 млрд. дол. США. За прогнозами фахівців середньорічний темп приросту продукції тут становить близько 10-15% [245].
Світовий ринок продуктів органічного походження за орієнтованими розрахунками спеціалістів може забезпечити щорічний їх продаж до 2010 р. в обсязі 102 млрд. дол. США [80, с.134].
В США – країні, яка має найбільш насичений ринок продуктів органічного походження, з 2001 р. діють національні стандарти з органічного землеробства та маркування його продуктів. Згідно з цими стандартами продукція рослинництва, яка вирощується на рідкому гною, не відноситься до органічної.
Аналогічні напрями подальшого розвитку сільського господарства властиві сучасній Спільній аграрній політиці країн ЄС:
екологічний характер сільськогосподарського виробництва, вироб-ництва нешкідливого і прийнятного для навколишнього середовища;
повернення до більш екстенсивних форм ведення виробництва;
зацікавлення гірськими та іншими регіонами, які мають гірші умови для інтенсивного ведення сільського господарства, однак продукція, вироблена тут, має кращі смакові характеристики;
посилення уваги до стану утримання, транспортування і забою тварин;
створення умов для сталого і зрівноваженого розвитку всіх сільських теренів;
визначення за селянами не тільки функції виробників сільсько-господарської продукції, але й “охоронника” природи та багатої культурної спадщини європейського села [46, с.199].
Завдяки виваженій аграрній політиці виробники органічної продукції у країнах ЄС займають досить великий сегмент світового ринку. Європейський досвід показує, що нині основним завданням Спільної аграрної політики країн (САП) ЄС є одночасний ефективний розвиток сільського господарства та охорона довкілля. Саме органічне агровиробництво розглядається як цілісна аграрна система та реальна альтернатива традиційним методам сільськогоспо-дарського виробництва. Завдяки переходу фермерів від традиційного до органічного виробництва, кількість таких господарств з початку 90-их років у країнах ЄС збільшилася майже у 8 разів. Очікується, що до 2010 р. в європейських країнах органічне сільське господарство вестиметься приблизно на 30% загальної площі сільськогосподарських земель [223, с.9]. Вже зараз 10% продукції австрійського сільського господарства органічного походження, у Швейцарії – 7,8%.
Варто зауважити, що сучасна політика ЄС передбачає нововведення у процес органічного виробництва, сприяє розвитку ринків органічної продукції та вдосконаленню стандартів, шляхом підвищення рівня прозорості виробництва та довіри споживачів до органічної продукції. Переваги органічної продукції свідчать про зростаючу заінтересованість споживачів на світових ринках у здоровому й повноцінному харчуванні людей.
Політика країн-учасниць ЄС представлена у “Європейській програмі дій у сфері органічного агровиробництва”, прийнятій Європейською комісією як виконавчим органом ЄС. За допомогою такого рішення щодо органічного агровиробництва, Єврокомісія намагається відслідковувати ситуацію та закласти основи для політичного розвитку органічного сектору у наступні роки, розробити стратегію розвитку органічного агровиробництва в рамках Спільної аграрної політики. Адже відомо, що розвиток органічного сільського господарства сприяє збереженню довкілля. Тому суспільство не повинно стояти осторонь, а всебічно брати участь у його розвитку.
Системи органічного виробництва в країнах ЄС базуються на специ-фічних та точних вимогах до процесу сільськогосподарського виробництва, спрямованих на підтримку оптимального стану агроекосистеми на соціальному, екологічному та економічному рівнях. При цьому повторне використання поживних речовин та посилення природних процесів ґрунтоутворення допо-магають підтримувати родючість ґрунтів та забезпечувати ефективне агропро-мислове виробництво. Органічне агровиробництво виключає можливість застосування мінеральних добрив та пестицидів, а також використання генетично модифікованих організмів.
Основою формування ринку продукції органічного походження є регулювання органічного агровиробництва, що базується на стандартах ЄС, які встановлюють сприятливу систему виробництва, маркування та інспекції аграрної продукції та продуктів харчування. Це дає змогу підвищувати довіру споживачів до високоякісних продуктів та забезпечувати рівень конкуренції між товаровиробниками.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
Таким чином результати проведеного аналізу є свідченням невідповідності сучасного рівня розвитку агропродовольчого ринку України вимогам часу, зокрема, його неспроможності задовольнити внутрішній попит.
Таблиця 2.10
Прогнозування потенційної місткості агропродовольчого ринку України
по основних видах продукції на 2010-2015 рр.
Види
продукції
|
Фактично,
2005 р.
|
Прогноз
обсягів споживання
|
Потенціал зростання (зниження) обсягів споживання агропродовольства для потреб населення, 2015 р. до 2005 р.
|
Виробництво, тис. т
|
Споживання
|
2010 р.
|
2015 р.
|
всього, тис. т
|
на одну особу, кг
|
всього, тис. т
|
на одну особу, кг
|
всього, тис. т
|
на одну особу, кг
|
тис. т
|
%
|
М’ясо і м’ясопродукти
|
1597
|
1844
|
39,1
|
2840
|
62
|
3337
|
75
|
1493
|
181,0
|
Молоко і молокопродукти
|
13714
|
10625
|
225,6
|
14657
|
320
|
16242
|
365
|
5617
|
152,8
|
Яйця*
|
753
|
647
|
238**
|
727
|
275**
|
719
|
280**
|
72
|
112,3
|
Хліб і хлібопродукти
|
38016***
|
5817
|
123,5
|
5725
|
125
|
5340
|
120
|
-477
|
91,8
|
Картопля
|
19462
|
6386
|
135,6
|
5954
|
130
|
5562
|
125
|
-824
|
87,1
|
Овочі та продо-вольчі баштанні
|
7606
|
5663
|
120,2
|
6412
|
140
|
6897
|
155
|
1234
|
121,8
|
Плоди, ягоди та виноград
|
2133
|
1750
|
37,1
|
2381
|
52
|
3560
|
80
|
1810
|
203,4
|
Цукор
|
1824
|
1795
|
38,1
|
1740
|
38
|
1691
|
38
|
-104
|
94,2
|
Олія
|
1407
|
635
|
13,5
|
641
|
14
|
667
|
15,0
|
32
|
105,0
|
* Для перерахунку взято середню вагу одного яйця – 57,75 г.
** Споживання яєць в розрахунку на одну особу, штук. *** Виробництво зерна та зернобобових.
Примітка: Розраховано за даними Державного комітету статистики України
Крім цього, незадовільний стан в аграрному секторі і незбалансованість агропродовольчого ринку привели до високого рівня натуралізації агропромислового виробництва.
|