МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка На правах рукопису


НазваМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка На правах рукопису
Сторінка1/44
Дата22.02.2016
Розмір7.66 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

На правах рукопису
УДК 378.1(477):378.4(477)(043.5)
СМОЛІНСЬКА ОЛЕСЯ ЄВГЕНІВНА

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ
13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки
Дисертація на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Науковий консультант

Васянович Григорій Петрович,

доктор педагогічних наук, професор


Дрогобич — 2015

ЗМІСТ


Вступ....................................................................................................................

Розділ 1. Культурно-освітній простір педагогічного університету як феномен педагогічної теорії та практики.....................................................

    1. 1.1. Ідея єдності освіти й культури у філософсько-педагогічній думці.........

    2. 1.2. Генезис поняття культурно-освітнього простору в гуманітарному знанні............................................................................................................

    3. 1.3.Концепція університету в педагогічному дискурсі....................................

Висновки до розділу 1.........................................................................................

Розділ 2. Теоретико-методологічні підходи у дослідженні культурно-освітнього простору педагогічного університету.........................................

2.1. Еволюційно-функціональний підхід у дослідженні культурно-освітнього простору університетської педагогічної освіти.............................

2.2. Феноменологічно-герменевтичний дослідницький підхід щодо культурно-освітнього простору педагогічних університетів..........................

2.3. Антропно-психодинамічний підхід до аналізу та проектування культурно-освітнього простору педагогічного університету.........................

2.4. Наратологічний підхід у вивченні культурно-освітнього простору педагогічного університету.................................................................................

Висновки до розділу 2........................................................................................

Розділ 3. Принципи організації культурно-освітнього простору педагогічного університету..............................................................................

3.1. Культуровідповідність як провідний принцип організації культурно-освітнього простору педагогічного університету.............................................

3.2. Принцип екологізму в забезпеченні зовнішніх взаємодій культурно-освітнього простору.............................................................................................

3.3. Гомеостатизм у забезпеченні стабільності функціонування культурно-освітнього простору педагогічного університету..........................

Висновки до розділу 3.........................................................................................

Розділ 4. Зміст організації культурно-освітнього простору педагогічного університету..............................................................................

4.1. Підсистема забезпечення дієвості культурно-освітнього простору педагогічного університету.................................................................................

4.2. Підсистема ідентифікації в культурно-освітньому просторі педагогічного університету.................................................................................

4.3. Підсистема управління в культурно-освітньому просторі педагогічного університету.................................................................................

4.4. Концептуальна модель організації культурно-освітнього простору педагогічного університету.................................................................................

Висновки до розділу 4.........................................................................................

Розділ 5. Професійно-особистісне становлення майбутнього педагога в культурно-освітньому просторі педагогічного університету.................

5.1. Становлення професіоналізму майбутніх вчителів у культурно-освітньому просторі педагогічного університету.............................................

5.2. Становлення і розвиток професійної суб’єктності в культурно-освітньому просторі педагогічного університету та її прояви........................

5.3. Чинники формування індивідуальних рис культурно-освітнього простору педагогічних університетів................................................................

Висновки до розділу 5.........................................................................................

Висновки.............................................................................................................

Список використаних джерел.........................................................................

Додатки................................................................................................................

4
17

18
29

49

74
77
78
96
117
143

161
165
167
188
207

227
230
231
257
272
292

310
314
315
340
364

389

393

402

479


ВСТУП
Актуальність дослідження. Освітні процеси відіграють визначальну роль у всіх фундаментальних змінах, що відбуваються як в Україні, так і в світі. Зараз формування сучасної університетської освіти є надзавданням держави і соціуму, оскільки саме цей тип вищих навчальних закладів спроможний здійснювати підготовку фахівців, які забезпечать суспільні трансформації, володіючи системними знаннями, навичками роботи з інформаційними потоками, здатністю адекватно і творчо реагувати на швидкозмінні умови та обставини. Навіть доволі консервативні сфери людської життєдіяльності, зокрема й навчально-виховна, завданням якої є підтримання максимального рівня єдності та гомогенності соціуму, завдяки посиленню впливовості університетської освіти, осучаснюються. Вони набувають більшої суспільної вагомості, що проявляється у зростанні авторитету вищої, особливо педагогічної, освіти, яка поширює свої впливи не лише на вузькопрофесійні сфери (школа, ВНЗ, інші навчальні заклади), а й на формування громадської думки, розвиток суспільства знань.

З часу набуття Україною незалежності триває процес автономізації ВНЗ, в тому числі — інституціоналізації університетів. У силу дії різних чинників вони, ставши на шлях індивідуального розвитку, пошуку власних моделей виживання та розвитку, опанували також культуротворчу функцію, формуючи власні перспективи, способи взаємодії з суспільством, соціально-організаційні характеристики, на мікрорівні визначаючи ознаки культурно-освітнього простору української вищої, зокрема університетської педагогічної, освіти. Вивчення цих локальних та інституційних організаційних принципів, змісту їх дієвості, механізмів самоорганізації і саморозвитку зумовило введення в систему педагогічного знання поняття єдиного освітнього простору, за допомогою якого було зафіксоване явище інтеграції освіти на різних її рівнях: світовому, державному, регіональному, муніципальному, рівні окремого навчального закладу, особистісному. Його змістова інтеграція з культуротворчою функцією зумовила появу культурно-освітнього простору.

Підготовка фахівців у педагогічних університетах в Україні регулюється такими нормативно-правовими документами: загальнодержавного значення (Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)” (1993), Закони України “Про освіту” (1991) [190], “Про вищу освіту” (2014) [187], Національна доктрина розвитку освіти (2002) [388], Національна стратегія розвитку освіти (2013) [389]); документи, які пов’язані з педагогічною освітою (Концепція організації підготовки магістрів (2010) [278], Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (2013) [272], Державна програма “Вчитель” (2002) [163]) та ін.

У працях вітчизняних дослідників проблемі професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам, як: сучасна філософія освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Скотний, Н. Скотна, В. Огнев’юк); теоретико-методологічні засади університетської освіти (В. Безклубенко, В. Бітаєв, Г. Васянович, С. Гончаренко, В. Курило, М. Лукашевич, В. Лутай, О. Мещанінов, С. Сисоєва); загальнопедагогічні засади організації навчального процесу у вищій школі (А. Алексюк, М. Євтух, В. Кушнір); розробка сучасних освітніх/педагогічних технологій та їх впровадження у процес професійної підготовки фахівців (В. Биков, Т. Коваль, П. Стефаненко, М. Чепіль); порівняльно-педагогічні дослідження з окремих аспектів розвитку вищої освіти у різних країнах світу (Н. Бідюк, В. Кемінь, А. Максименко, Н. Мукан, О. Сухомлинська).

Вивчення педагогічної освіти здійснюється дослідниками у різних її напрямах: тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні (В. Луговий, О. Савченко); її теоретико-методологічні засади (О. Гребенюк, В. Краєвський, В. Лєдньов, І. Лернер, В. Руденко, М. Савчин, П. Саух, М. Скаткін та ін.); порівняльний аналіз розвитку ступеневої педагогічної освіти західноєвропейських країн, США та України (С. Вітвицька, Т. Кошманова); історико-педагогічні аспекти становлення та розвитку педагогічної освіти в Україні (І. Важинський, І. Степанець); теоретико-методологічні основи базової педагогічної освіти майбутніх учителів (В. Шахов). У сучасних дослідженнях значну увагу дослідників привертає проблема університетської, зокрема педагогічної, освіти (О. Антонова, Л. Бондарєв, О. Глузман, О. Дем’янчук, О. Дубасенюк, В. Ковальчук, І. Краснощок, В. Кудін, О. Мещанінов, В. Сагарда, П. Саух, Р. Серьожникова), в порівняльному аспекті — В. Вакуленко, П. Кряжев, А. Максименко, О. Отич, Г. Поберезька, Л. Пуховська, Ж. Таланова; досліджуються аксіологічні аспекти вищої освіти (Олена Жорнова, Ольга Жорнова, О. Картавих, О. Невмержицька, Ю. Пелех); процес її гуманізації (І. Аносов); вивчається впливовість виховного середовища (В. Долженко, Р. Малиношевський); реалізується управлінсько-організаційний підхід (Л. Білий, І. Буєва, В. Маркунова, Л. Полякова, Ж. Серкіс); аналізуються різні аспекти професійно-педагогічної підготовки (Г. Дегтяр, Е. Карпова, Г. Кловак, І. Козловська, А. Линенко, Г. Нагорна, Н. Ничкало, Л. Оршанський, М. Пантюк, О. Чиж).

Реалізація культурологічного підходу, його системотвірний характер у педагогічній теорії та практиці висвітлено в працях П. Анохіна, Є. Баллера, В. Біблера, Є. Бондаревської, В. Дзоз, І. Зязюна, М. Кагана, Б. Коротяєва, Н. Крилової, Н. Кузьміної, М. Култаєвої, Е. Лузік, О. Рудницької, В. Сластьоніна, Г. Тарасенко, І. Туманова, Л. Товажнянського, Н. Щуркової.

Культуру як чинник становлення особистісних і професійних якостей студентів досліджено Г. Васяновичем, А. Вихрущем, Р. Кобилкіним, М. Лещенко, О. Олексюк, Г. Онкович, Т. Пантюк, Л. Перевозчиковою.

Вплив середовища на розвиток творчого потенціалу особистості крізь призму створення педагогічного простору досліджували Ш. Амонашвілі, О. Анохін, Ю. Бродський, А. Гельмонт, А. Макаренко, В. Семенов, В. Сухомлинський; вплив культурного середовища – А. Трошева, Н. Романченко; освітнього – О. Воронін, С. Дерябо, В. Слободчиков, В. Левін; навколишнього середовища – В. Афанасьєв, Г. Тараскіна; дитячого середовища – Н. Йорданський, Г. Ковальов, Я. Новікова.

Аналіз розвитку науково-педагогічної думки дає підстави для висновку про те, що теорія університетської педагогічної освіти залишається недостатньо розробленою з погляду потреб нової педагогічної реальності, її майбутнього. Зокрема нині фактично відсутня цілісна концепція організації культурно-освітнього простору педагогічного університету. Практичний стан справ у цій сфері, темпи і глибина її розвитку не задовольняють потреби особистості та суспільства. Вона залишається уніфікованою, недостатньо гнучкою, не завжди прийнятною для практичної педагогічної реалізації. Усунення недоліків, приведення культурного буття в університетській педагогічній освіті у відповідність до сучасних потреб здійснюється емпірично, без належних теоретичних обґрунтувань. Глобалізація, інновації інформаційного суспільства, стрімкі суспільно-економічні трансформації, зміни культурної і освітньої парадигм, технологій зумовлюють необхідність обґрунтування стратегій розвитку університетської педагогічної освіти, формування в її межах цілісного культурно-освітнього простору сучасного типу.

Актуальність дослідження також зумовлюється необхідністю вирішення таких суперечностей між:

- декларованими гуманно-демократичними пріоритетами української вищої освіти та її нинішніми системними рисами адаптивного типу;

- змістом численних педагогічних розвідок, здійснених щодо близьких до культурно-освітнього простору категорій та ступенем з’ясованості змісту досліджуваного об’єкта;

- потребою педагогічної науки в об’єктивному осмисленні теоретико-методологічних засад організації культурно-освітнього простору педагогічного університету й існуючим рівнем дослідженості проблеми;

- суспільним запитом щодо професійно-педагогічної підготовки вчителів і освітніми реаліями.

Таким чином, актуальність проблеми, її теоретична й практична значущість, а також різноспрямованість фундаментальних досліджень, відсутність системних теоретико-методологічних розвідок зумовили вибір теми дослідження Теоретико-методологічні засади організації культурно-освітнього простору педагогічних університетів України”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає загальному напряму наукових досліджень кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка як складова комплексної наукової проблеми “Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (номер державної реєстрації 0108U007644). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (20.09.2012 р., протокол № 10) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (30.10.2012 р. протокол № 8).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44

Схожі:

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка...
ВСТУП
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ...
Шановна Пані секретар Дрогобицької міської ради, в о міського голови міста Дрогобича
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ...
Медичну довідку про стан здоров’я за формою №086-о та 2 фотокартки, 2 конверти, 2 папки
ПРОГРАМА V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі „
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Полоністичний науково-інформаційний центр імені Ігоря Менька...
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Вимоги до претендентів: наявність відповідного наукового ступеня і/або вченого звання, повна вища освіта за профілем кафедри
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Вимоги до претендентів: наявність відповідного наукового ступеня і/або вченого звання, повна вища освіта за профілем кафедри
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
ФОРМУВАННЯ БРЕНД-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет...
РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПІДПРИЄМСТВА
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка