|
Скачати 114.62 Kb.
|
Тема : О.Довженко. « Україна в огні» - твір про трагедію українського народу. Мета: ознайомити одинадцятикласників зі змістом та історією написання кіноповісті «Україна в огні»; проаналізувати повість, дослідити поєднання конкретної життєвої правди, реалістичних подробиць й узагальнено-символічних образів; розвивати уміння працювати над твором, аналізувати вчинки героїв, систематизувати, узагальнювати; виховувати почуття національної гордості, спільного роду, родини, любові до людей, поваги до жінки. Обладнання: портрет О. Довженка, виставка книг, епіграф, ілюстрації, кіноповість «Україна в огні». Епіграф: Такий страшний був світ у бою. Одна лише людина могла витерпіти бій… О.П.Довженко ХІД УРОКУ I. Організація учнів на навчальну діяльність ІІ. Мотивація навчальної діяльності, позитивна установка на роботу. Ознайомлення учнів з метою уроку, визначення очікуваних результатів. Сьогодні ми будемо згадувати ім'я О.Довженка, звучатимуть слова Україна, війна. Я які асоціації виникають у вас, коли ви їх чуєте? Складання асоціативного куща геній патріот мислитель Довженко письменник кінорежисер людинолюб митець безмежна мальовнича Україна неосяжна квітуча батьківщина трагедія світова безжалісна Війна біль втрати сльози смерть III. Опрацювання навчального матеріалу. 1.Робота в групах Історики В кіноповісті «Україна в огні» змальовано події Другої світової війни, яка розпочалася для України 22 червня 1941 року. Наш край у планах фашистів посідав дуже важливе місце: родючі чорноземи, хліб, цукор, вугілля та інші багатства. На початку війни Червона армія зазнала в запеклих боях страхітливих жертв та поразок і змушена була відступити в глиб України. Населення не встигло евакуюватись і масово винищувалось загарбниками. Німецькі окупанти поводились в Україні небачено жорстоко. Вони забирали хліб, змушували людей тяжко працювати. Більше 2-х мільйонів молодих українців були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Непокірних розстрілювали. З другої половини 1943 року німці почали відступати з України, а 1945 року війна закінчилася. Журналіст Відомо, що ви були на війні. Розкажіть, будь ласка, про цей період свого життя. О. Довженко У 1941р. мені було 47 років. Мене евакуювали з кіностудією в Ашгабат. З 1942 р. я був військовим кореспондентом на південно-західному фронті. Журналіст Вам присвоїли звання полковника. О Довженко Так, я брав участь у визволенні Харкова та Києва. Але остаточно зрозумів, що моє покликання — література. Журналіст Ви в цей час написали багато оповідань: «Ніч перед боєм», «Воля до життя», «Мати», створили документальні фільми. Ви бачили все... О. Довженко Так, бачив. Але найстрашнішим під час відступу був плач жінок, невимовний плач всієї України. Журналіст У роки війни ви створили кіноповість «Україна в огні». О. Довженко Це правда, але я так і не побачив її надрукованою. Літературознавці Влітку 1942 року О. Довженко розпочав писати кіноповість «Україна в огні», хоча добре знав заборону Сталіна писати про відступ Радянської армії. У 1943 р. твір було закінчено, але вперше надрукували його вже після смерті автора. Чому так? 31 счня1944 року було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП (б), на якому й розпинали О.Довженка. Письменник не став на коліна, не благав прощення в Сталіна ні на тому засіданні-судилищі, ні пізніше. Де ж брав він сили для боротьби проти caтанинської Сталінської системи? У свого народу, у його, хоч знівеченій і окраденій, але живій і чистій душі. У щирому зверненні до генсека Довженко писав: «Товаришу Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і треба тримати в чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм... у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?». О. Довженко писав, що ця кіноповість — «це правда про народ, про його лихо». У творі не було жодного доброго слова про Сталіна. На кіноповість лягла печать «ворожості», ім'я письменника було піддане нищівній критиці, його виключили з правлінь і президій різних комітетів і товариств. Відтоді перестали друкувати книжки Довженка, з усіх підручників його твори вилучалися. Сталіну не сподобався Довженків біль за народ. Адже в роки війни усіх людей, які залишилися на окупованій території, було оголошено зрадниками, а цим твором митець захищав простий народ, показував увесь трагізм війни. Журналіст Олександре Петровичу, що Ви можете сказати про це? О. Довженко Написав я ” Україну в огні “з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю… Кому ж , як не мені, було сказати слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був… на її пожарах сьогодні… Моя повість”Україна в огні “не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови… Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить , нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика…Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться ,щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями… Сьогодні роковини моєї смерті. 31 січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття, окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягара неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості… Журналіст. Спасибі, Олександре Петровичу. На все добре. 2.Літературна вікторина«Чи знаєш ти?….» — Село, в якому ми вперше зустрічаємося з головними героями? (Тополівка) — Запорожці — це козаки? (Це сім'я з таким прізвищем) — Як звали його батька? (Лаврін Запорожець) — Скільки дітей було в Запорожців? (П'ять синів і одне дочка)
— З якого приводу з'їхалися додому діти Лавріна Запорожця? (Святкували 55-річчя матері) " — Хто з синів загинув у перший день війни? (Савка) — Василь Кравчина був... (танкістом). — Ернст фон Крауз казав, що ахіллесова п'ята українців — це те, що вони... (не вчать історії). — Старостою в селі став... (Лаврін Запорожець). — Орали землю в Тополівці... (людьми). — Хто склав списки молоді для відправлення в Німеччину? (Лаврін Запорожець) — Кому повинен був Мина Товченик передати записку старости? (Партизанам) — Що сталося з Людвігом Краузом? (Його вбив Лаврін Запорожець) — Христя була дружиною... (італійського капітана Антонів Пальма). — Христю судив прокурор партизанського загону... (Лиманчук). — Чи зустрілися Олеся і Василь Кравчина? (Так) 3.Пошукова робота Робота над змістом твору
(перегляд уривку з кінофільму, де відбувається суд над Настею Хутірною) 8.«Case-метод» (Аналіз ситуації). Зараз вашій увазі пропонується ситуація з твору, розіграна за ролями (суд над Христею у партизанському загоні). «Займи позицію». Завдання: зайняти позицію одного з двох учасників – прокурора Лиманчука або підсудної Христі Хутірної, попередньо проаналізувавши аргументи кожної зі сторін. Яка роль образу прокурора Лиманчука у творі? (Довженко посмів сказати правду про радянську партноменклатуру, зокрема про командний склад органів прокуратури, КДБ, УВС. Уособленням цих темних страхітливих сил у всій їх антинародній потворній суті постає образ голови райвиконкому, а потім прокурора — Лиманчука. «Він був великим любителем різних секретних паперів, секретних справ, секретних інструкцій, постанов... Він засекретив ними свою глибоку байдужість до людини... Йому ні разу не приходило в голову, що... єдине, що він засекречував, це була його засекречена дурість») 9.Бесіда з елементами дискусії. - Як би ви вчинили на місці Христі? — Що є для кожного з нас Батьківщина? — Як називається любов до Батьківщини? — Кого з героїв твору можна назвати патріотами? — Яка тема кіноповісті «Україна в огні»? (Трагедія українського народу у Другій світовій війні.) — Яка основна думка кіноповісті? (Автор утверджує непереможність і незнищенність українського народу. Закликає нас любити свій край, берегти його, робити все, щоб у ньому людям жилося краще.) — Чому твір О. Довженка називається «Україна в огні» а не у вогні? (Це священний огонь віри, любові до Батьківщини, який веде до перемоги.) — Розкрийте актуальність теми в контексті сучасності. — Ми з вами в класі вчили твір, у якому теж звучить питання роду. Що це за твір? Порівняйте його героїв з Запорожцями. (Це роман Ю. Яновського «Вершники». Але там Половці вбивали один одного, а Запорожці не забували своє коріння, жоден із них не підняв руку на брата чи батька.) 10. Діаграма Вена. 11. Аналіз публіцистичних відступів автора. Робота в групах Історики Знайти й прокоментувати авторські роздуми про Україну. «0 українська земля, як укривавилась ти! Ріки кров'ю поналивано, озера слізьми та жалем... Степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем» «Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Украни ? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося по недобитих вокзалах». «Не стало прекрасного села. Не стало ні хат, ні садків, ні добрих лагідних людей. Одні тільки печі й печища біліли серед попелу й вугілля, та де-не-де висіли трупи на ушулах чи на грушах. Нікому було ні плакати, ні кричати, ні проклинати». «Яка була любима незаймана річка! Вона стала невпізнанна. Вона була збезчещена, зґвалтована і сплюндрована ворогами». Літературознавці Знайти й прокоментувати авторські роздуми про українців під час війни. «Звиклі до типової безвідповідальності, позбавленні знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликали їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії... Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі...», «Довгі відходини, сум і горе важких утрат пригнобили всіх. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя». «З темних льохів, брудних ям, із-під зруйнованих печищ вилізали землистого кольору, чорні, погано одягнені люди... Якесь невимовне тавро жаху й скорбот і того, що лежить за межами обурення і відчаю, упало на них, І закарбувалось і довго-довго не зникне вже, як прокляття долі, до самої 1 їх смерті». IV. Контрольно-оцінювальний етап 1. Рефлексія. — Підсумок уроку ми проведемо за допомогою незакінчених речень. На сьогоднішньому уроці ми... Я зрозуміла, що... Найбільш цікавим для мене було... Я взяв для себе корисне... Я замислилась... Я б хотіла ще попрацювати над... Я вважаю, що... Найбільш мене вразило... 2. Домашнє завдання. Перша група Придумати альтернативне продовження твору. Друга група Виписати ланцюжок цитат до образів головних героїв. Третя група Скласти тести для перевірки знання змісту твору. 3. Оцінювання. Визначення лідерів-керівників творчих команд. (Виставлення оцінок ) 4. Розв'язання проблемного питання. (Індивідуальне судження) Презентація на тему “ Ніхто не забутий, ніщо не забуте…” ПАМ’ЯТЬ Де взяти у серці ті гідні слова? А пам'ять, як спомин ,в душі ожива… Уроки історії вчать, ніби просять… Жорстоким минулим вони нам голосять: не будьте байдужими, Ви пам’ятайте, Вшануйте загиблих , не забувайте, Що був страшний голод, неначе чорна чума, А птахом смертельним - далека війна… Авторська поезія (Чайкін Олег) — От і добігає кінця наш урок. Урок-пам'ять, урок-спогад. Йдуть у забуття люди, які дорогою ціною вибороли нам вільне життя. Війна — це трагедія не тільки українського народу, а й російського, польського, білоруського, багатьох інших народів. Живе вона у спогадах, на сторінках книг. Згинь назавжди, смертнице війно. І хай мирно сплять діти, хай ростуть дерева і квіти, хай цвітуть сади і колосяться поля пшениці, хай працюють люди на землі. І хай несуть вони у собі оту безмежну Довженкову любов до людей, до природи, до України. Мислитель-людинолюб, людина, яку Бог наділив красою обраного з-поміж багатьох людей і багатогранним талантом. Дивись, Довженку, на нас усіх, зачарованих твоїм полумягким словом. І хоч провів ти останні свої дні далеко від рідного краю, та ти живеш у наших душах і серцях. Зачаровуєш, оберігаєш, любиш, застерігаєш: «Люди, будьте пильні та розумні. Не дозволяйте страхіттю війни колись повернутися». |
Тема: "Україна в огні" твір про трагедію українського народу Мета Мета: Опрацювати вершинний твір О. Довженка; виховувати любов до рідного краю, національну гідність і свідомість; розвивати творчу... |
Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» Який фільм О. Довженка було названо найкращим на кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958 р.)? |
О. Довженко. «Україна в огні» І варіант Виберіть правильну відповідь «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка», сказав |
Тема: Правда, обпалена війною (Аналіз кіноповісті "Україна в огні") Мета: ознайомити студентів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику;... |
Довженко О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник Мета: поглибити розуміння ліцеїстами змісту самостійно прочитаної кіноповісті; дати характеристику образам – персонажам; проаналізувати... |
Сценарій до дня української писемності та мови "свято української мови" Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій;... |
Олександр Довженко в своєму «Щоденнику» записав: «Мені важко од свідомості,... «Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося... |
Гімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого... |
Та не однаково мені, Як Україну злії люди, Присплять, лукаві, і в огні, Її, окраденую, збудять… Мета: Ввести студентів у світ одного з найсильніших Довженкових творів, з’ясувати трагічну долю кіноповісті і її автора. Проектуючи... |
Тема: Традиції та свята нашого народу. Зимовий народний календар. Мета Мета: ознайомити дітей з зимовими народними святами та звичаями українського народу; поповнювати знання учнів про найдорожчі національні... |