Довженко О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник

Скачати 82.58 Kb.

Назва	Довженко О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник
Дата	18.12.2013
Розмір	82.58 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

Тема: Зачарований Десною

( за кіноповістю О.Довженка «Зачарована Десна»)
Мета: поглибити розуміння ліцеїстами змісту самостійно прочитаної кіноповісті; дати характеристику образам – персонажам; проаналізувати естетику твору; розвивати уміння та навички ліцеїстів проникати в інтертекстову сферу художнього твору; виховувати почуття святості родини, України.

Використані джерела та обладнання: Довженко О.П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. – К.: Веселка, 1995;

Матюшкіна Т. Незабутні «чари дитинства» ( До проблеми компаративного вивчення творів «Зачарована Десна» Олександра Довженка і «Кульбабове вино» Рея Бредбері).- «Дивослово», 2008, № 10. – с.36;

Денисюк Л. І. «Зачарована Десна» О.Довженка – казкова подорож у світ його дитинства./ http://www.ukrlit.vn.ua/6klas/12/childhoods.html ;

Про Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка/ http://cult.gov.ua/photo/37-0-69:

запис пісні Д. Луценка та І.Шамо «Зачарована Десна»;

відеокадри «Річка плине»

презентація «Зачарований Десною»;

Тип уроку: урок-дослідження.
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Слово вчителя.

Чи задумувалися ви коли-небудь над тим, як композитор створює музику, як художник малює картину, як поет пише вірші? Звідки він черпає своє натхнення, теми для творчості, де знаходить засоби виразності?

( Ліцеїсти висловлюють думки: з читання книжок, з освіти, із спостереження над життям, з дитинства)

Всім відомий крилатий вислів «Всі ми родом з дитинства». Саме в дитинстві формуються наші уявлення про людей, про світ, про добро та зло, про красиве та потворне, формуються наші смаки . Пізніше вони наповнюються більш глибоким змістом. Але серцевина пов’язана з нашим дитинством, з нашою малою батьківщиною.

Шлях Довженка в літературі, мистецтві був тернистим, як і у більшості талановитих митців України. Але сьогодні ми розпочнемо розповідь про першоджерела, витоки його таланту письменника та глибокого мислителя –філософа.

На заході свого життєвого шляху Довженко повертається до витоків. Працював з 1942 по 1956.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку ( слайд 1)

Учитель оголошує тему уроку, ліцеїсти записують тему в зошит. У цей час звучить у виконанні тріо бандуристок пісня Д. Луценка та І.Шамо «Зачарована Десна»

ІІІ. Робота над темою

Отже, спробуємо увійти з вами у світ дитини, якій судилося стати генієм, непересічною особистістю у світовому мистецтві. Перегорнемо сторінки його автобіографічної кіноповісті «Зачарована Десна».

Яке враження справила на вас повість?
Які епізоди найбільше запам’яталися?
Про кого та про що ця повість? Чим був наповнений його світ? Знайдіть, що любив, а що не любив хлопчик? (с. 28-29)

Отже, світ Сашка заповнюють люди, рідні та далекі, природа, він має свої уявлення про всесвіт, про природу?
Давайте і розглянемо хлопчика у цих взаємостосунках

Блок І

Бог в уяві Сашка

- Що говорить письменник про вірування його односельчан, рідних? До яких вірувань вони близькі? (с. 20). Про що це свідчить? ( про дальнє коріння роду).

У яких картинах, епізодах найбільше виявляється ставлення Сашка до Бога?

( На кого був схожий Бог та інші святі? (с. 17). Яка картина у домі наводила на хлопчика найбільший страх?

Розкажіть про жахливу історію гріхопадіння Сашка. Як мріяв поновити він свою святість? Звернути увагу, як реагує на бабині прокльони хлопчик? (с.21)

Блок 2

Світ людей

Які найближчі люди оточували Сашка?

Кого характеризують наведені цитати?
Якою ви уявляєте прабабу?
Як ви розумієте слова про те, що прокльони були її духовною їжею Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі.
Як реагує хлопчик на смерть прабаби? Зверніть увагу на те, як реагує мати ( пускає сльозу, щоб не образити діда) ( відсутність лицемірства, безпосередність, заперечення смерті – здається, вся природа радіє разом (життя продовжується навіть тоді, коли старе відмирає)

Дід Семен ( індивід.завдання)^¹

1. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. ( схожий на бога)

2. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув дід теплою землею і трохи млином. ( багато і важко працював)

3. Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу.

4. Любив дід гарну бесіду й добре слово. Любив людей ( зустріч з подорожніми). Коли прабаба сварилася, він лише посміхався.

5. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом - з усім живим, що росло і рухалось навколо.

6. Більш за все на світі любив дід сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок. Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час. (сонце-символ життя)
Бесіда за образом матері

Що найбільше любила мати? Як це відповідає її природному призначенню на Землі?
Кому можуть належати такі слова: Сашкові - хлопчику чи дорослому Олександру? Якими почуттями наповнені ці слова. Про що вони?

Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий.

Батько

- Порівняйте портрет батька із зображенням Мойсея. Що спільного між ними?

- Які риси виділяє в ньому письменник?

- В яких епізодах він вам найбільше запам’ятався?

( коли рятував людей – с.39, коли плакав над своїми дітьми і проклинав Бога, і Бог мусив мовчати)

- Як ставиться батько до старців? Чому?

- Чому цар його ображає рідкою борідкою?

Інші образи в творі

Дядько Самійло

Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Не був він, як уже можна догадатись по одному його імені і по тому, що тут писалось, ні суддею, ні справником, ні попом. Він нездатний був на високі посади. Він навіть не був добрим хліборобом. Він вважавсь поганим хліборобом. Його розумових здібностей не вистачало на сю складну і мудру професію.

Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло-косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем,- легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша.

Ярема Бобир ( той, що попередив повінь)
Питання для роздумів

Що об’єднує всіх цих людей:

праця

талант, обдарованість

Чи все подобалося Сашкові в цих людях?

Мати постійно ворогує з бабою та батьком, вважає діда чорнокнижником. Спалює псалтир
Батько п’є. Мав негарний одяг.
Дядьки б’ються за стіжки.

- Проаналізуйте наведений діалог між батьком та сином? Як ідейне навантаження він має?

- Що стало причиною виявів негативного у людях, яких любив Довженко?

- Чи винні були у цьому самі люди? (с. 61)

Блок 3

Природа

З особливим трепетом автор описує природу. Адже все Сашка пройшло в її обіймах. З перших стрічок ми потрапляємо у буйність городу, ловимо рибу у Десні, розкошуємо у царстві сінокосу. Для селян природа – джерело життя, це їхні страждання і їхня радість.

Прокоментуйте текст та зображення на слайді, згадайте , з якими епізодами вони пов’язані.

Чи завжди співпадає ставлення Сашка та дорослих людей до природи? Чому? ( Сашко спостерігає красу, незвичність та казковість повені)

Розкрийте символічний зміст образів коней та самої Десни.

Коні

Я почував їх полонену темну душу і вірив у віщування через них, особливо, вночі, коли все жило по-іншому

Були нещасливі, ображені мужицькі кінські душі.

Один кінь у нас звався Мурай, другий Тягнибіда.

Він був розумний і добрий кінь, тільки ну абсолютно, аж нінайменшої краплиночки чогось там героїчного, чи мальовничого, чи того, що в піснях і в колядках про коней співають. І не питайте,- не було й натяку. Ах, яких ми мали некрасивих коней! Згадаю, і досі жаль і сором, хоч і пройшло вже півстоліття. Трудно жилось їм у нас. Роботи багато, корм поганий, збруя стерта, ніякої пошани. Люто часом кричав на них батько, і кляв, і бив їх раз у раз по чім попало, важко дихаючи і полотніючи од гніву.

Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи і дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись. Розмова шла про нас, якраз про батька.

- І чого він такий лихий, ти не знаєш?

- Не знаю. Я ледве стою на ногах, отак натягався.

- А я що знаю? Теж нічого. Знаю хомут, голоблі і пугу. І ще хіба його лайку.

- Знаю і я його лайку. Наслухавсь доволі. Так чомусь сумно і недобре мені.

- Сумно й мені. Колись я бігав понад хмарами,- Тягнибіда розігнув шию і подививсь за Десну.-Тисячі літ, ще до возів і оранок, на моїй спині їздили пророки. Були в мене тоді ще крила. А пращур мій був кінський цар чи бог, колись казали мати.

- Були і в мене крила, та нема. Ні крил у мене вже, ні краси, тільки вавки на спині. Хоч би сіделку зробив порядну, сіделки немає. І так душа пригноблена його недобротою, а він, не знаю, як тебе, повіриш - нема тієї днини, щоб не бив. А толк який: валюся з ніг.

- Це правда. Тільки не нас він б'є.

- Балакай! Не нас! Болить же нам?

- Конику, він б'є недолю свою. Худі ми, коростяві, і сили в нас мало, от що. А натура в нього старовинна, геройська, хіба йому таких треба, як ми? Учора, коли загруз я з возом у калюжі, і він трощив мене пужалном і носаками, і кричав, роззявивши рота, як лев, помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне,- куди там наше! І я подумав: і тобі болить, проклятий, бідний чоловіче.

- Тихо. Пасімося мовчки. Ось його хлопець зоріє,- сказав Мурай, помітивши мене під копицею.

Від того часу я ні разу не вдарив коня.
Згадаємо образи коней в інших творах

В. Стефаник «Камінний хрест»

В.Барка «Жовтий князь» - Катраник дивиться на прив’язаного коня, що не може дістати трави)

Улас Самчук «Марія» (бойові киргизькі коні, нікому не потрібні під час революції снують по полях в пошуку бадилин під снігом).

Який сон про коней приснився Сашкові під час різдвяних свят? Що він символізує?

Як ви розумієте слова, процитовані на слайді?

Десна

-Що символізує собою образ Десни?. Чому її іменем названо твір?^²

Прокоментуйте слова:

Ріка моя, життя моє, люблю я воду твою ласкаву, животворну, і береги твої чисті, і всіх людей, які трудяться на твоїх берегах.

Вклоняюся тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюся я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життя. Ріка моя – душа мого народу.

Олександр Довженко

Ліцеїст читає уривок від слів «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно»^³

( у цей час демонструються відеокадри «річка плине» під супровід пісні «Зачарована Десна»
ІІІ. Домашнє завдання: 1.написати твір-роздум на тему: «Що значить бачити зорі у буденних калюжах»

2. Вивчити біографію О.Довженка за підручником.

1 Відповідає заздалегідь підготовлений ліцеїст

2 Річка у міфології - символ скороминучого життя, символ часу

Порівняйте: Час рікою пливе

Стоїть гора високая – народна пісня на слова Л.Глібова

Тут: Зачарована Десна – Ріка дитинства, з якою ріс, формував свій світ

3 Ліцеїсти отримували випереджувальне завдання – вивчити напам’ять уривок.

Схожі:

Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» Який фільм О. Довженка було названо найкращим на кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958 р.)?	О. Довженко. «Україна в огні» твір про трагедію українського народу Обладнання: портрет О. Довженка, виставка книг, епіграф, ілюстрації, кіноповість «Україна в огні»
О. Довженко. «Україна в огні» І варіант Виберіть правильну відповідь «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка», сказав	Тема: "Зачарована Десна" О. Довженка казкова подорож у світ його...
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”	Олександр Довженко в своєму «Щоденнику» записав: «Мені важко од свідомості,... «Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося...
Та не однаково мені, Як Україну злії люди, Присплять, лукаві, і в огні, Її, окраденую, збудять… Мета: Ввести студентів у світ одного з найсильніших Довженкових творів, з’ясувати трагічну долю кіноповісті і її автора. Проектуючи...	Тема: Правда, обпалена війною (Аналіз кіноповісті "Україна в огні") Мета: ознайомити студентів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику;...
Правила ведення й оформлення щоденника Щоденник основний документ... Коли студент проходить практику за межами міста, у якому знаходиться ВНЗ, щоденник для нього є також посвідченням про відрядження,...	ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО... Для студента, який проходить практику за межами міста, у якому знаходиться ВНЗ, щоденник є також посвідченням про відрядження, що...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання