2. УМОВИ РОБОТИ АВІАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО НЬОГО
2.1. Умови роботи авіаційного обладнання
Сучасні літаки виконують польоти в складних метеорологічних умовах, у будь-який час року і доби, в хмарах і на різних висотах, від декількох десятків метрів до декількох десятків кілометрів, з великими діапазонами швидкостей. Вони можуть базуватися в різних місцях земної кулі, від жаркого вологого клімату тропіків до сухого морозного на Крайній Півночі і на великих висотах.
Умови роботи АО можуть змінюватися за дуже короткий час протягом польоту.
Зі збільшенням висоти польоту знижується тиск і температура, зменшується вологість і щільність повітря (на висоті 35 км тиск у 180 разів менший ніж біля землі).
При числах М польоту рівних 2, 4, 6 середня температура на обшивці літака буде відповідно 200, 400, 600оС.
Збільшення електропровідності повітря і погіршення умов охолодження приводить до необхідності збільшення герметичних розмірів елементів і зниженню їх питомих енергетичних навантажень.
Великий діапазон зміни температури утрудняє вибір змащення й ізоляції.
Зменшення вологості, змісту кисню і щільності повітря з підйомом на висоту погіршує умови роботи електричних машин. Крім погіршення умов роботи, викликаного зміною параметрів середовища, на АО впливають механічні навантаження, які виникають при роботі авіаційного двигуна і пов'язані зі зміною режиму польоту.
При пілотуванні літака перевантаження досягають 10-20 одиниць, а вібрації – від 0,5 до 2500 Гц, амплітуда яких від декількох міліметрів до часток міліметру.
При великих вібраційних навантаженнях для надійної роботи контактних систем потрібно поліпшення механічних характеристик електромагнітних пристроїв, збільшення міцності елементів АО.
Навіть із наведених прикладів видно, що умови роботи АО на літаках значно гірші, ніж загально промислового устаткування.
2.2. Тактико-технічні вимоги до авіаційного обладнання
Важливість і складність функцій, що виконуються усім комплексом устаткування літальних апаратів, та специфічність умов роботи є причиною пред'явлення до нього суворих тактико-технічних вимог (ТТВ):
забезпечення найбільш повного й ефективного використання льотно-технічних властивостей літака в умовах бойового застосування;
висока надійність на протязі всього заданого терміну служби. (Безвідмовність роботи);
забезпечення виконання бойових задач в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження повітря і місцевості;
мінімальна кількість органів керування, настроювання, контролю, максимальна простота експлуатації льотним і технічним складом;
зручність і безпека в експлуатації; безпека у відношенні пожеж, вибухів, коротких замикань, уражень електричним струмом і високочастотними електромагнітними полями;
наявність вбудованого автоматичного контролю в системах літака, справність яких визначає безпеку польоту й ефективність виконання задач польоту; наявність схем (блоків) безпеки, що роблять відповідні включення і переключення з появою в системах керування несправностей, небезпечних для польоту;
контролездатність устаткування, тобто пристосованість устаткування до автоматичного контролю його технічного стану;
висока експлуатаційно-ремонтна досконалість, тобто пристосованість устаткування до виконання усіх видів технічного обслуговування та ремонту з мінімальними витратами праці і матеріалів;
незалежність роботи устаткування від тиску, температури і вологості від присутності пари і мастил, від положення в просторі, швидкості і прискорення;
мінімальний час для приведення в бойовий стан;
уніфікація і взаємозамінність деталей, вузлів, приладів, простота монтажних і демонтажних робіт;
відсутність дій електричних установок, що заважають роботі радіотехнічних і інших систем;
висока міцність (механічна, електрична, термічна) і хімічна стійкість;
мінімальна вага і габарити.
Для устаткування космічних літальних апаратів існують додаткові ТТВ – нормальна працездатність, як в умовах невагомості, так і в умовах впливу сил ваги і значних перевантажень.
Крім зазначених загальних вимог, до кожного конкретного пристрою пред'являються спеціальні технічні вимоги, що визначають його значення, умови застосування й експлуатації, основні характеристики і т.д.
Усі ці вимоги знаходять своє відображення у задіяних принципах, схемному режимі, наявності додаткових пристроїв і застосування визначених матеріалів при розробці і виготовленні елементів і агрегатів АО. Деякі технічні вимоги є суперечливими, тому при конструюванні відбираються оптимальні варіанти.
|