|
|
Скачати 165.08 Kb.
|
ТЕМА 11. Міжнародна економічна політика України
Самостійна робота
Україна, як і інші суверенні держави, що створились після розпаду СРСР, виявилась погано включеною в міжнародний поділ праці, а це не відповідає її національним інтересам, адже тим самим її виштовхують на узбіччя світового економічного прогресу. Про це свідчить, зокрема, той факт, що частка експорту в загальному обсягу виробництва України ще до проголошення суверенітету не перевищувала 4-5%, в той час як середньосвітовий показник дорівнює 17%. Досягнення економічного та соціального відродження України в значній мірі пов’язане з інтеграцією її в міжнародну економічну систему, активною і зростаючою участю не лише в регіональному, але й міжнародному поділу праці, ефективному використанні його переваг і вигод. Як вже зазначалось вище можливість тієї чи іншої країни щодо включення у світовий економічний простір та міжнародну економічну систему визначаються показником відкритості її економіки. Існують різні експертні оцінки відкритості української економіки. Так, за рейтингом “Heritage Foundation” і “Wall street Journal” у 1998 р. із 161 країни Україні відведена 124 позиція, а експерти Світового банку у 1999 р. оцінювали економіку України як закриту. Разом з тим можлива інша оцінка. Якщо брати такі кількісні показники як співвідношення обсягів експортно-імпортної діяльності та ВВП, то Україна демонструє досить високий рівень відкритості економіки – 90%. (Польща – 53%, Угорщина – 67%, Росія – 44%). Але ця відкритість відбиває не зростаючу конкурентоспроможність українських товарів, а законсервовані структурні диспропорції (непомірну залежність від імпорту енергоносіїв та вимушений експорт низько-технологічної металургійної продукції, виробництво якої поглинає значну частку “критичного” енергоімпорту). Цілеспрямованість інтернаціоналізації української економіки ускладнюють такі зовнішні фактори впливу:
Для активного включення України у процес міжнародної економічної інтеграції необхідно створити відповідні умови. Суть цих умов зводиться до створення в Україні такої соціально-економічної та політичної системи, котра була б сполучною з міжнародними інтеграційними системами. Іншими словами, економіка України повинна бути здатною до функціонування з міжнародними угрупуваннями в одній системі координат. Відзначена сполученість досягається за допомогою становлення в Україні адекватних міжнародним інтеграційним угрупуванням політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктурних відносин. Як важливу умову включення України в інтеграційні процеси можна виділити розвиток двосторонніх та багатосторонніх її відносин з іншими державами. Досить сприятливими чинниками для розвитку цих відносин є:
Істотними є підписання між Україною та іншими країнами відповідних міждержавних угод і надання в їх рамках взаємних преференцій, які створюють більш пільгові умови діяльності господарчих суб’єктів. Принципово значимою умовою включення України в інтеграційні процеси є встановлення зв’язків між її господарюючими суб’єктами і ТНК. Підключення наших підприємств до технологічного ланцюга, що діє в рамках ТНК, а також відкриття їх філій та дочірніх підприємств на території України є прямим шляхом до світового інтернаціоналізованого виробництва. Як необхідна інституційна умова включення України у світогосподарські зв’язки виступає її участь в роботі міжнародних економічних організацій. Неможливо бути інтегрованим у світове співробітництво, не дотримуючись “правил гри” його учасників. Ці “правила”, хай навіть і жорсткі, але загальновизначені в цивілізованому світі, якраз і виробляються міжнародними економічним організаціями, таким як ГАТТ/СТО, МВФ, МБРР, МОП та ін. Відзначені умови повинні виступати як вихідні у формуванні цілісної інтеграційної політики України. І хоча в Україні, по суті, нема навіть інтеграційної концепції, наведені умови, а також специфіка геополітичного становища України дозволяють виділити два рівні інтеграційної політики.
Однією з найскладніших проблем стратегії зовнішньоекономічних відносин України є визначення правильного співвідношення векторів інтеграції у світовий економічний простір. Основний напрямок інтеграції України - Європейський Союз. Постають питання формування алгоритму практичної реалізації цього вектора, його співвідношення з іншими напрямками зовнішньоекономічних зв’язків, участь України у глобальних економічних процесах. Особлива увага у нових умовах приділяється необхідності дотримання стратегічного балансу між європейським вектором й іншими напрямками, насамперед у межах стратегічного трикутника „США – ЄС - Росія”, а також Японії та Китаю. З одного боку, необхідно враховувати економічні інтереси й потенційні можливості економіки України, з іншого – потенціал і тенденції розвитку кожного з названих суб’єктів міжнародної економіки. Наскільки ми готові до вступу у ЄС? Готові як в економічному так і в інституціональному планах. Може, перспективи зближення з іншими регіональними об’єднаннями виглядають більш реальними? Розвиток сучасних технологій – основа рівноправної інтеграції у ЄС. наскільки ми готові, у цьому відношенні, приєднатись до передового економічного об’єднання світу? Частка витрат на науку у ВВП ЄС складає 2,16%, США – 2,63%, Японії – 2,8%, України – 1,13%. Обсяг високотехнологічного експорту відповідно (у дол. на душу населення) складає 827, 632, 752, 12; його частка в експорті готових виробів відповідно 18, 33, 26 і 12%, обсяги надходжень і платежів за використання ліцензій складають 61,7 і 78,9; 136,3 і 41,8; 58,6 і 71,0; 0,06 і 0,14. кількість ПК на 1 тис. населення відповідно 234,6; 458,6; 237,2; 13,8. уже ця статистика свідчить про те, що успішна інтеграція в ЄС вимагає істотного поліпшення цих ключових показників технологічного розвитку. Передумовою успішної інтеграції є дотримання низки умов, ключовими з яких є близькість рівнів економічного розвитку й інтернаціоналізація економіки країн-партнерів, а так само наявність високорозвинених економічних зв’язків між суб’єктами економічної діяльності. Інтенсивність їх між країнами, що інтегруються, повинна бути більш високою ще до початку процесу інтеграції. У протилежному випадку виникає проблема економічної сумісності. Наскільки ми відповідаємо цим вимогам? 1. За рівнем ВНП на душу населення (4400 дол.) Україна значно відстає як від середнього по ЄС (22223 дол.), так і від найнижчого (10670 дол.). У процентному відношенні він складає 20% до середньоєвропейського і 37,8% - до мінімального. Офіційна статистика свідчить, що за рівнем економічного розвитку відставання України набагато перевищує припустимі для учасників інтеграції величини. Однак при цьому варто враховувати: - кризовий стан економіки; - далеко не повне використання її потенційних економічних можливостей; - системний, комплексний характер економіки; - наявність колосального тіньового сектора. Якщо за глибокої трансформаційної кризи Україна набагато обігнала східноєвропейські держави, то за масштабами, рівнем самозабезпеченності виробництва, наявністю замкнутих виробничих циклів Україна набагато їх перевищує. Нашу економіку за цим показником дійсно можна віднести до числа не багатьох у світі цілісних народногосподарських комплексів. Рівень тонізації економіки перевищує 50%. А це так само і реальні, не зафіксовані офіційною статистикою доходи населення. 2. за рівнем інтернаціоналізації економіки Україна значно відстає від інших країн ЄС навіть за умови високого рівня відкритості економіки. Так, якщо обсяг експорту на душу населення по ЄС складав 7160 дол. США, мінімальний (Греція) – 1416, максимальний (Ірландія) – 19392, то по Україні він становить 499 дол. Для порівняння: у країнах десятки, що приєдналась до ЄС у 2004 р., він складає в середньому 1931; мінімальний (Польща) – 1121, максимальний (Словенія) – 5572. обсяг експорту відносно ВВП складає у середньому по ЄС 32%, коливаючись від 16% (Греція) до 80% (Ірландія). В Україні він становить 40%. Обсяг прямих закордонних інвестицій становить у середньому по ЄС 663 дол., варіюючи від 53 дол. (Італія) до 26655 дол. (Нідерланди). По Україні він складає всього 140 дол. Для порівняння: в країнах десятки у середньому – 188, мінімальний рівень – 70 дол. (Кіпр), максимальний – 415 дол. (Естонія). Таким чином, статистика однозначно свідчить, що економіка України значно відстає від економік країн ЄС, наближення до показників ЄС можливе лише за умов забезпечення активного економічного розвитку. Певні сумніви викликає і географічна орієнтація українського експорту й перспективи його розвитку. Якщо для країн ЄС характерна пріоритетна орієнтація на внутрішньосоюзний зовнішньоторговельний обмін (середній показник – 62,8%), то в Україні цей показник варіює від 21 до 31%. Таким чином, сучасна орієнтація експортного потенціалу України, відповідно до профілю міжнародної конкурентноздатності продукції лише частково відповідає європейським інтеграційним устремлінням. Швидше вона спрямовує Україну у бік „третього світу”, ніж регіональної інтеграції. 2. Внутрішньо- та зовнішньоекономічні чинники включення у міжнародну економічну систему Включення України в систему світогосподарських зв’язків вимагає серйозної адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно серйозних вимог, котрі диктують світове господарство та його економічні інститути. Ґрунтуючись на досвіді проведення ринкових реформ в країнах колишнього соціалістичного блоку, МВФ пропонує таку послідовність кроків в становленні відкритої економіки:
Роки проведення реформ в постсоціалістичних країнах показали:
Ринкові перетворення, проте, слід здійснювати в міру готовності економіки і самого суспільства до їх сприйняття. Автоматичне перенесення досвіду функціонування ринкової системи на український ґрунт безперспективне. Кожна країна обов’язково проходить власний шлях, ґрунтуючись на світовому досвіді і враховуючи свою специфіку. Урахування цієї обставини дозволяє зробити такі висновки:
Важливим уявляється також визначення основних пріоритетів при проведенні ринкових реформ. Ними повинні виступати насамперед:
Україні необхідно йти на рішуче оновлення тактики реформ, ні в якому разі не на зміну їх адміністративним управлінням. Уповільнення темпів реформ, а також невизначеність політичного курсу становить Україну перед загрозою втрати історичного шансу входження до світової спільноти. Конструктивності здійснюваним реформам можуть надати:
Істотним чинником проведення реформ в Україні є структурна перебудова її економіки. Але програма структурної перебудови економіки України існує з кінця 1993 р. лише в концептуальному варіанті і до того ж розрахована на 20-25 років. Концепція структурної перебудови, яка вироблена Кабінетом міністрів, включає такі три етапи:
Програма має два головних гасла: “енергозберігання на базі нових технологій” (особливо паливно-енергетичних), а також “соціальна орієнтація економіки”. На фінансування програми необхідно близько 135 млрд. доларів. В іншій програмі стратегічного розвитку “Україна - 2010” відзначається, що принципи структурної перебудови зводяться до чотирьох основних правил:
української економіки Формування відкритої економіки України визначається стратегічним напрямами її інтернаціоналізації, яка повинна відбуватися за такими основними напрямками:
Всі ці пріоритети можуть бути реалізовані в результаті продуктивної співпраці з міжнародними економічними організаціями МВФ, Світовим банком, системою ГАТТ/СТО, спеціалізованими урядовими і неурядовими організаціями в галузі зв’язку та інформаційного обміну, транспорту, енергетики, праці (МОП), з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), промислового розвитку (ЮНІДО), сільського господарства і продовольства (ФАО) та ін. За умовами реалізації власної стратегії інтернаціоналізації Україна має перспективи для досягнення певної міжнародної конкурентоспроможності. Програма “Україна - 2010” визначає стратегічний прогноз входження України в систему міжнародного поділу праці. На першому етапі входження у систему міжнародного поділу праці відбувається з нарощенням експорту та одночасним скороченням промислового імпорту. Експорт окремих видів продукції – хімічної промисловості і чорної металургії на цьому відрізку дещо знижуватиметься – у міру відновлення внутрішнього попиту. Передбачається подальший розвиток режиму вільної торгівлі країнами СНД, Балтії, а також приєднання України до ЦЕФТ (Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі) на основі укладення двосторонніх договорів з країнами-членами асоціації. Створюватимуться умови для вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Особливість другого етапу (до 2005 року) – істотне збільшення експортної частки машинобудівельної та високотехнологічної продукції. Розшириться співпраця з високоіндустріальними країнами, особливо США та іншими країнами “великої вісімки”. Саме вони стануть найбільшими постачальниками нових технологій і високотехнологічних товарів, а також найпотужнішим джерелом інвестицій. Третій етап відзначатиметься інтенсивним розвитком усіх галузей економіки, що стане головним фактором розвитку експорту. Повністю завершиться перехід на законодавче, побудоване на економічних важелях регулювання експорту та імпорту, яке відповідатиме загальноприйнятим нормам і стандартам. Україна стане членом провідних торговельних організацій і угрупувань світу. Енергетичні ресурси надходитимуть принаймні з шести-семи ринків. Загалом до 2010 року внаслідок здійснення процесів диверсифікації зовнішня торгівля з країнами далекого зарубіжжя значно розшириться. Її частка сягне 65-70 відсотків загальних обсягів торгівлі. Україна торгуватиме майже із 170 країнами світу. Крім розвитку зовнішньої торгівлі стратегічним напрямком інтернаціоналізації української економіки є залученням іноземного капіталу у формі прямих інвестицій та довгострокових кредитів. Можливий успіх України в залученні іноземного капіталу багато в чому пов'язаний зі створенням сприятливого інвестиційного клімату (який розуміється як комплекс матеріально-речових та інституційних умов, що дозволяють інвесторам знижувати виробничі витрати до рівня нижче середньосвітового). Основні компоненти цього клімату – низька вартість робочої сили; дешевизна прав землекористування; прийнятий рівень розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури; система пільгового оподаткування; преференціальний міграційно-митний режим; розвинуте зовнішньоекономічне, митне, валютне і т. ін. законодавство. Не можна не відзначити і такий важливий момент в галузі, що розглядається, як орієнтація на максимальне залучення в країну валютних коштів зарубіжної української діаспори. Важливе значення має поетапне формування багаторівневої територіальної структури відкритості економіки. Модель “зовнішньої відкритості” може передбачати еволюційно-осередковий тип інтеграції України у світове ринкове господарство. Вибір моделі пов'язаний з можливістю швидкої інтернаціоналізації і модернізації всього територіально-економічного простору без серйозних економічних та соціально-економічних потрясінь.
економічну систему Останнім часом Україна почала використовувати нові форми включення у світовий економічний простір. Це такі форми як вільні або спеціальні економічні зони; єврорегіони; морські економічні райони міжнародного співробітництва; спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку; міжнародні транспортні коридори. В основному, на протязі 1999-2000 років в Україні було утворено 12 спеціальних економічних зон, які розташовані в різних регіонах країни; на 10 територіях пріоритетного розвитку встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Тепер майже у всіх прикордонних регіонах України діють ті чи інші організаційні форми включення у світовий економічний простір. Так, на півдні України функціонують спеціальні (вільні) економічні зони “Порто-франко”, “Порт Крим”, експериментальна економічна зона “Сиваш”; спеціальний режим інвестиційної діяльності в Автономній республіці Крим; єврорегіон “Нижній Дунай” проходять міжнародні транспортні коридори №9 (Критський – Гельсінкі – Москва – Одеса – Кишинів – Бухарест – Александрополіс); відбувається становлення транспортних коридорів Гданськ – Одеса та “Європа – Кавказ - Азія”. У східному регіоні України утворено спеціальні економічні зони “Донецьк” і “Азов” (у м. Маріуполі). Спеціальний режим інвестицій – у Донецькій та Луганській областях, а також у містах Харкові та Шостці. Крім того, у м. Харків засновано технологічний парк “Інститут монокристалів”. У північному регіоні України СЕЗ “Славутич”, запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Чернігівській та Житомирській областях; у місті Києві засновано технологічні парки “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” і “Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона”. Тут проходять міжнародні транспортні коридори №3 (Критський) Берлін – Дрезден – Вроцлав – Львів – Київ; а також вищезазначений №9 (Критський) залізничним транспортом – державний кордон з Білоруссю – Чернігів – Київ – Жмеринка – Роздільна – Кучурган – державний кордон з Молдовою. Нарешті, у західному регіоні України діють СЕЗ “Закарпаття”, “Яворів”, “Інтерпорт Ковель”, курортно-рекреаційна СЕЗ “Курортополіс Трускавець”; встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку з Закарпатській, Львівській та Волинській областях; тут проходять міжнародні транспортні коридори – вищезазначений №3, а також №5 (Критський) – Трієст – Любляна – Братислава – Ужгород – Львів. Тут функціонують “Карпатський єврорегіон”, єврорегіони “Буг” та “Верхній Прут”. Крім того, Україна бере участь у роботі таких міждержавних об’єднань, як Співдружність Незалежних Держав – СНД; Чорноморське економічне співробітництво – ЧЕС; а також ГУУАМ (Грузія – Україна – Узбекистан – Азербайджан - Молдова). Успішна реалізація усіх цих інтеграційних процесів має такі позитивні наслідки для економіки України:
|
|
8. міжнародна економічна інтеграція Внутрішньоекономічні фактори інтеграції. Зовнішньоекономічні фактори інтеграції: трансформація структури зовнішньої торгівлі; активізація... |
2: Сучасна суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в... Навчальна мета: Довести сучасну суспільно-політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні до начальницького складу. Ознайомити... |
|
2: Сучасна суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в... Навчальна мета: Довести сучасну суспільно-політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні до начальницького складу. Ознайомити... |
1. Суть економічної системи та її основні елемент Сучасна економічна наука визначає економічну систему як сукупність усіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі... |
|
ПРИЙНЯТО України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики. Розроблення КВЕД здійснено на базі міжнародної статистичної... |
ОБ′ЄКТИВНА САМООЦІНКА В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ” Мета Не має нічого більш важливого та важкого одночасно, ніж об’єктивна самооцінка. Якщо людина не любить себе з дитинства, тоді це серйозний... |
|
VI Міжнародна науково-практична конференція «Інформатизація освіти... Саме тому, конференцію присвячено в тому числі пошуку й побудові потенційної моделі інтеграції бізнесу та університетів; задоволення... |
О. А. Шекшуєв МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Таким чином, успіх внутрішнього реформування є передумовою і одночасно наслідком подальшої інтеграції в світове господарство |
|
Четверта міжнародна науково-практична конференція Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” |
Конспект на тему : «Ринок як економічна категорія. Умови формування і ознаки ринк у» План – конспект на тему : «Ринок як економічна категорія. Умови формування і ознаки ринку» |