|
|
Скачати 1.98 Mb.
|
|
КАТЕГОРІЇ СХВАЛЕННЯ ТА НЕСХВАЛЕННЯ ЯК ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ Матлахова О. І. (Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка) Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Клочко Л. І. У процесі пізнання навколишнього середовища людина оцінює явища та факти, виражаючи своє власне суб’єктивне відношення до них, що відображається у мові. Під час вивчення всієї різноманітності функціонування мовленнєвих одиниць в різних сферах спілкування, а також ролі людського фактора у функціонуванні мови все більше уваги приділяється поняттям «позитивності та негативності», які є відображенням аксіологічної категорії оцінки та елементами категорії схвалення/несхвалення. Ф. Бацевич, слідом за російською лінгвісткою Н. Арутюновою, подвійно кваліфікує мовленнєвий акт як цілеспрямовану мовленнєву дію, що здійснюється згідно із принципами та правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в даному суспільстві, і як мінімальну одиницю нормативної соціомовленнєвої поведінки в межах прагматичної ситуації. Дослідник трактує мовленнєвий акт як елементарну складову спілкування, одиницю руху інтенцій мовця в комунікації, найпростіший крок спілкування [1, 170]. Схвалення і несхвалення це найбільш вживані мовленнєві акти в повсякденному житті. Кожне з них має широкий спектр допоміжних відтінків та емоційних забарвлень. У процесі комунікації майже завжди присутні емоції. І чим важливіша тема або результат спілкування, тим більшу роль грає емоційний фактор, як позитивний так і негативний. Висловлювання, які передають схвалення і несхвалення, є важливими елементами комунікації, які дозволяють співрозмовникам розуміти і враховувати інтереси один одного. Етика розглядає схвалення і несхвалення як категорії, які відображають моральну оцінку. З точки зору моралі, оцінка вчинку не просто виражає почуття схвалення або обурення, але й встановлює, в якому відношенні знаходиться дана дія до норми. Щодо логіки моральної свідомості, оцінка повинна бути заслуженою, щоб мати якесь значення. Індивід сприймає в ній не просто акт вияву загального заохочення або незадоволення, а відображення загального стану речей. Схвалення розглядається як позитивна оцінка, як відношення до предмета, що показує визнання його хорошим, правильним, і що задовольняє соціальні норми. Схвалення на нейтральному рівні виражає згоду, на емоційному – задоволення, подяку, захоплення та здивування. Схвалення може виражати ввічливість, люб’язність, захват, залицяння, заздрість, а також як спосіб привернути увагу. Схвалення в міжособистісних відносинах можна виділити як поняття, за допомогою якого виражається відношення до іншої людини і яке складається із: - позитивної оцінки особистості, її рис, вчинків та думок; - прагнення до об’єктивності, що виражається в прагненні вислухати і зрозуміти співрозмовника. Вираження схвалення у відношенні до когось не завжди значить згоду, з тим, що та людина робить чи говорить. Це просто підтвердження того, що кожен може відчувати, думати, і робити такі вчинки, які вважає за потрібні, незалежно від того, яким безглуздим не здавалась дана поведінка [2, 18-23]. Несхвалення являє собою негативну оцінку, осудження кого-небудь або чого-небудь. В англійській мові існує багато лексичних, граматичних і просодичних засобів вираження мовленнєвого акту несхвалення. У спілкуванні може не схвалюватись поведінка, думки, хід справ [3, 181-191]. Отже, схвалення та несхвалення це одні з найбільш вживаних мовленнєвих актів в повсякденному житті. Вони мають широкий спектр допоміжних відтінків та емоційного наповнення. Основними ознаками мовленнєвих актів схвалення та несхвалення являється вираження ними негативної або позитивної оцінки, а також прагнення емоційно вплинути на адресата. 1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник / Бацевич Ф. С. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с. 2. Бигунова Н. А. Таксономия одобрительных речевых актов в англоязычном художественном дискурсе / Н. А. Бигунова // Вісник ХНУ № 973. – С. 18-23. 3. Миронова М. В. Конструкции неодобрения и порицания в английском языке / М. В. Миронова // Ярославский педагогический вестник. – 2012. – № 1. – Том I (Гуманитарные науки). – С. 189-191. Похідні денумеративи як службові слова Моісеєнко М. В. (Сумський державний університет) Науковий керівник − канд. філол. наук, доцент Кобякова І. К. У сучасній англійській мові існує цілий комплекс квантитативних одиниць − мовне поле кількості, у якому відображаються системні відношення, властиві навколишньому світу, когнітивному процесу, взаємообумовленості лінгвістичних і соціальних факторів. Слова творяться у мові за притаманними їм моделями, нормою та лінгвістичними традиціями. Стартовим корпусом для денумеративів є числівники, поверхнева та глибинна структура яких відкрита модифікаціям на епідигматичному рівні, як таких, що сприяють дієвості словотвору у мовній картині світу, появі нових неквантитативних слів. Семантичні функція полягає у тому, що числівники актуалізують сему числа. Синтаксична функція числівників препарує явище лексикалізації та появу денумеративів. Епідигматична функція числівників об'єктивується існуючою парадигмою денумеральних інновацій, що утворюються за патернами англійської макросистеми. Денумеративи − це вторинні, секондарні конструювання, що є похідними від числівника [1, 552]. В англійській мові виокремлюється ціла парадигма слів з основою числівників. Серед денумеративів виокремлюються адвербіальні, ад'єктивні, субстантивні та службові слова. Структура та зміст денумеративів залежить від лексико-граматичного характеру вихідних одиниць, системи словотвору та частиномовної представленості. Небагатозначність корпусу службових слів на парадигматичному рівні не свідчить про відсутність їх актуальності у комунікативній зоні. Службові слова позначені послабленим лексичним значенням, але є важливими на синтаксичному просторі. Функції службових слів в англійській мові різноманітні, але мають єдину рису − вони використовуються в якості граматичного засобу мови, що забезпечує можливість побудови словосполучень, речень та групи речень з повнозначних слів мови. Всі службові слова мають характерні риси, які проявляються в їхньому значенні, морфологічній структурі та функціях [3, 98]. Службові денумеративи виступають маркером синтаксичного конструювання, тобто конекторами слів та речень, маркерами відношень між словами, інтенсифікаторами змісту слів, словосполучень. Службові слова слугують мовленню і вони прозоро вказують на кінцевий статус числівників (деквантифікацію та десемантизацію), тобто на загальний закон мовознавства: еволюцію слів, їх інтеграцію з інволюцією. Так повелось, що службові слова, невеликі за обсягом, є причетними до процесу граматикалізації (англ.: have/has, will, won't, shall, do, did). Синтаксичне навантаження є вельми потенційним для розпізнання лінгвістичного статусу малих слів. Пор.: 1) англ. under table, above table, about table, укр. під столом, над столом, про стіл; 2) англ. under fourty years, above fourty years, about fourty years, укр. менше сорока років, більше сорока років, біля сорока років. Однакова модель з різним наповненням слугує розпізнанню службових та повнозначних слів. Службові слова з їх незначним лексичним наповненням виступають важливими одиницями, як такі, що походять від повнозначних слів. Аналітичний лад англійської мови особливо «цінить» службові слова, їх реченнєво будуючі потенції. Службові слова виникають на шляху до інволюції, коли повнозначні слова, трансформуючись, слугують вихідною базою для граматичних категорій [2, 198]. Таким чином, службові слова слугують на синтаксичних просторах для позначення відношень між іменниками − прийменниками, між блоками словосполучень та речень – частки, для вираження емоційної оцінки у комунікативних одиниць – вигуки. Усі ці слова представлені, частково, денумеральними утвореннями. 1. Швачко С. О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць/ С. О. Швачко // Зб. наук.праць : Мовні й концептуальні картини світу. – Київ, 2002. – № 7. – С. 522–527. 2. Швачко С. О. Словотворчі тенденції квантитативних одиниць: лінгвокогнітивні аспекти./ С. О. Швачко //Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. − 2012. − № 23(248). − С. 197−201. 3. Шуменко О. А. Частиномовний простір денумеративів сучасної англійської мови. Філологічні трактати. – Том 3, №2, ’2011. − С.97–101. ЕКСПЛІЦИТНО-ПЕРФОРМАТИВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Пархоменко В. О. (Сумський державний університет) Науковий керівник – ст. викладач Кириченко О. А. Розвиток лінгвістики вже з середини минулого століття йде шляхом інтеграції суміжних наукових дисциплін, у результаті чого виникли і розвиваються прагмалінгвістика, психолінгвістика, соціолінгвістика тощо. На сучасному етапі лінгвістика зробила рішучий поворот від системно-структурних досліджень у бік досліджень мови в живому функціонуванні у різних сферах комунікації, до вивчення функціонування мови як знаряддя, засобу спілкування та мовленнєвого впливу. Мовлення являє собою частину дійсного світу, і кожного разу воно відбувається з певною метою. Як дія, мовлення найбільш очевидно проявляє себе на прикладі перформативних висловлювань. Перформативність розглядається як специфічна властивість деяких дієслів, що формують експліцитні перформативні висловлювання. При цьому вважається, що дані дієслова експліцитно виражають мету мовленнєвого акту. Останнім часом різко зростає кількість порівняльних, міжмовних досліджень перформативності, що представляє інтерес не тільки в плані дослідження особливостей даного лінгвістичного явища в кожній з мов, але й в аспекті розвитку прагмалінгвістики, лінгвістичної семантики, загальної теорії мови. Результати подібних досліджень можуть бути застосовні в таких лінгвістичних напрямках, як лінгвокультурологія, міжкультурна комунікація, теорія перекладу, стилістика та інтерпретація тексту. В основі семантико-прагматичного явища перформативності лежить концепція, згідно з якою сказати щось означає зробити що-небудь, а вимовити висловлювання з якоюсь метою (інтенцією) означає зробити дію з певним ефектом на адресата мовленнєвого акту. Дієслова, що виражають відношення до пропозиції того, хто говорить, та відношення до адресата мовлення, називаються перформативними. Сам термін "перформатив" з'явився в теорії мовленнєвих актів, основні ідеї якої були викладені Дж. Остіном в курсі лекцій під назвою "Слово як дія." У трактуванні вченого термін "перформатив" вживається як більш коротка і зручна форма терміна "перформативне висловлювання". Перформативи – це слова і висловлювання, саме проголошення яких одночасно означає вчинення дії, котру вони називають. Вони репрезентуються в мовленнєвих актах заповітів, вибачення, запрошення, слів обіцянки тощо. Бажаний результат таких мовленнєвих актів набувається реалізацією умов, кваліфіковані як умови успішності. Висловлення з перформативними дієсловами характеризуються наступними ознаками: нічого не констатують, не мають істинного значення, характеризуються ознакою ефективності / неефективності, відповідають певному загальноприйнятому церемоніалу, мають дієслова у формі першої особи однини теперішнього часу дійсного способу. До сих пір залишається спірним питання про те, за якими критеріями розмежовуються перформативні і неперформатівні дієслова; а також за яких умов перформативні дієслова отримують перформативну реалізацію. Перша умова вимагає відсутності у значенні дієслова компонентів, що суперечать сутності перформативного вживання. Семантична сутність перформативного вживання дієслова полягає в тому, що проголошення речення, що містить це дієслово, рівносильне виконанню дії, яка позначається даним дієсловом. Отже, якщо дієслово позначає дію, яку в принципі не можна виконати за допомогою виголошення одного речення, то це дієслово не може бути перформативним. Можливість для дієслова перформативного вживання також вимагає, щоб лексичне його значення не містило компонентів, які роблять таке вживання абсурдним, неможливим з точки зору загальноприйнятих норм поведінки. Друга умова, що на семантичному рівні визначає для дієслова можливість перформативного або неперформативного вживання, розглядає природність або виправданість для даного дієслова перформативного вживання. Система англійських перформативних дієслів розвинута досить широко, їх кількість нараховує близько трьохсот. Структурними особливостями англійських перформативів є наступні їх характеристики: дієслово перформативного речення не може мати форму минулого або майбутнього часу; перформативне речення не може бути негативним; не допускається включення до складу перформативних речень модальних слів. У межах перформативних висловлювань виокремлюють також експліцитні та імпліцитні форми, де перші призначені для того, щоб прояснити розуміння висловлювання. Залежно від комунікативної ситуації в експліцитно-перформативних висловлюваннях англійської мови допускається вживання дієслова не лише у 1-ій особі однини теперішнього часу дійсного способу, але й вживання форми множини, Present Continuous та застосування пасивних конструкцій. У прагматичному аспекті в перформативних висловлюваннях саме перформативи реалізують комунікативні цілі. Для реалізації певних дій перформативами значення мають не тільки їх семантичні або граматичні ознаки, але й прагматичні характеристики. Мовні чинники, які обумовлюють прагматичну полісемічність перформативних дієслів та сприяють реалізації їх прагматичного потенціалу можна досліджувати на семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Семантично обумовлена прагматична варіативність перформативних дієслів англійської мови є наслідком лексичної полісемії дієслів. Структурно-семантичні особливості вторинних конструювань в англійській мові Плавич І. (Сумський державний університет) Науковий керівник – канд. філол. наук, ст. викладач Шуменко О. А. Числівники англійської мови – самостійний незамкнутий ряд повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості. Число та вміння мислити числами – одне з вагомих досягнень людства. Назви чисел виникли давно. На часі числівники є показником абстрактної кількості та квантитативних ознак предметів. Число дає не тільки міру речей, а й зв’язок явищ. Числівникам сучасної англійської мови притаманні риси інформативності, динамізму, термінологічності, стабільної кореляції з одиницями лексико-семантичного поля кількості, регулярних семантичних зсувів, словотворчої валентності. В умовах оточуючого контексту (малого та великого) числівники модифікують функції залежно від текстового регістру, дискурсу [1, 45]. Поліфункціональність числівників є дискурсивно орієнтованою. Номінативна функція числівників полягає в позначенні результатів пізнання. У когнітивній функції числівників віддзеркалюється складний шлях осмислення категорії кількості від предметного до абстрактного. Прагматична функція числівників реалізується у фразеологічному контексті, в їх емоційно-експресивному впливі на адресата. Словотворча, епідигматична функція числівників об’єктивується існуючою парадигмою денумеративів, утворених за моделями макросистеми [2, 3]. Категорія кількості виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості . Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному рівнях [2, 5]. Отже, можна сказати, що категорія числа зазначених слів виражає подібно до всієї групи іменників протиставлення за значенням «один» – «не один» і оформлюється за допомогою валідних засобів мови [3, 4]. Також можна сказати, що числівник у чистому вигляді характеризує собою показник кількості, а похідні від ньго секондарні утворення я вляють собою показник якості (one+ness – oneness; one+like – only).
|
| ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №2 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
| ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
| 1. Українська мова належить до: а східнослов’янської підгрупи мов;... Яке з поданих слів має значення „спрямований вперед; який рухається у висхідному напрямі” |
ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ... |
| Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на... Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література... |
Програма іноземних мов в ЗНЗ. Друга іноземна мова. К., 2004) 1 семестр. (1 година на тиждень.) Чумак Н. П., Голуб Т. В. Французька мова: Підручник для 5 класу. – К.: Ірпінь, 2008. – 176с |
| Київський молодіжний центр праці Київський молодіжний центр праці (КМЦП) створений розпорядженням Представника Президента України у м. Києві №443 від 12. 04. 1993... |
І.І. Срезнєвський вважав, що українська мова є однією з найбагатших... Срезнєвський вважав, що українська мова є однією з найбагатших серед слов'янських мов, багатством слів вона не поступається чеській,... |