Секція
"Мова як функціональна система в антропоцентричній картині світу"
Молодіжний сленг, як спосіб самовираження студентів (на матеріалі англійської та української мов)
Боклаг Н. П.
(Сумський державний університет)
Науковий керівник – викладач Дорда В. О.
Під поняттям "молодіжний сленг" розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються в спілкуванні молоддю, що перебуває в дружніх, фамільярних стосунках [4, 12].
Молодіжний сленг – це не просто спосіб творчого самовираження, але й інструмент "подвійного відчуження". У свідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, шукає нового. Вживання сленгу для молодої людини – один зі способів подолати механічність існування в нормативному полі нудної щоденної реальності, протестувати проти якої можуть люди різного віку, але на загал без адекватної вербалізації духовного бунту.
Однією із проблем теоретичного характеру є формулювання чіткого визначення носіїв молодіжного сленгу. Це у свою чергу пов'язано з відсутністю ясності в питаннях про те, що таке "молодь", хто належить до даної соціальної групи і які її вікові межі [1, 59].
У полі зору нашого дослідження – студентська молодь, і тому увагу варто звернути на побут, навчання, дозвілля й спілкування студентів, що формують їх особливу соціальну групу. Дійсно, студентська молодь була й залишається найбільш освіченим прошарком молодого покоління, отже, і мова, якою вона користується, буде перебувати в рамках норми, але із включеннями жаргонізмів, пов'язаних з певним періодом становлення в їхньому житті, процесом навчання.
Молодіжний сленг є одним із основних способів самовираження студентів. Алкоголь, наркотики, дозвілля, кохання, секс та відповідні частини тіла, оцінювальне ставлення, преференції та цінності, дружба, дружні відносини, лексичні засоби вираження емоційного стану у комунікативних актах, соціально та культурно обумовлені явища, відносини, предмети першої необхідності, одяг, навчання – є основними семантичними групами, для вираження яких студенти застосовують сленг.
Прикладом сленгу молоді можуть слугувати такі вирази: awesome, bomb, biggity/ diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope – кльовий, крутий, суперовий; book – зубрити; killer – складний навчальний курс; dorm rat – довгожитель у гуртожитку, який рідко з нього виходить; babe, betty, cherry, fifi, chick, birdie, filet, cutie, rosebud, hottie,peach – красуня; chill – розслабитися; релаксувати [2]; гаражі, сараї – аудиторний комплекс на території університету; вишка – вища математика; шпора – шпаргалка; екватор – святкування "середини навчального шляху", 2,5 роки навчання; БіБіСі (баба бабі сказала) – ненадійне джерело інформації [5, 458].
У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:
1) невдоволенням традиційними словами і виразами;
2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;
3) прагненням вразити суспільство;
4) бажанням "правдивого, непідробного" спілкування;
5) бажанням досягти певного комічного ефекту;
6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [3, 57].
Тож, як ми бачимо сленг є для молоді одним із основних способів самовираження. Він дає можливість студентам самовиразитися більш стисло, експресивно, надати комічний ефект своєму вислову та виділитися з суспільства.
1. Арустамова А. А. Современный молодежный сленг и особенности его функционирования: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. – Майкоп, 2006. – 263 с.
2. Дорда В. О. Співвідношення студентського сленгу з загальним та спеціальним сленгом. [Електронний ресурс] / В. О. Дорда. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc-gum/Nz/Fil/2009-81-1/statti/79.pdf
3. Лапова Е. В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1990. – №10. – С.54–59.
4. Мартос С. А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. − № 11. – С. 12−15.
5. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / [ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського]. – Харків : ШКОЛА, 2006. – 1008 c.
Військові команди як особливий вид фразеологічних одиниць
Будко Г. І.
(Сумський державний університет)
Науковий керівник – викладач Бондаренко Ю. С.
Кінець ХХ та початок ХХІ століття відзначилися багатьма локальними війнами, терористичними актами, боротьбою з міжнародними злочинцями, подіями, які широко висвітлювалися англомовною пресою. Війна у Перській затоці, антитерористична операція військ американської коаліції викликали появу багатьох лексичних інновацій. Інноваційна військова лексика знайшла своє відображення не тільки у спеціальних засобах масової інформації, але й в суспільно-політичних та економічних ЗМІ, що розраховані на широке коло читачів. "Мова мас-медіа поповнилася значною кількістю нових лексико-фразеологічних одиниць; події та явища, пов'язані зі зазначеною проблемою, перетворюються на впливовий чинник збагачення словникового складу сучасної англійської мови".
Військова лексика включає військову термінологію, до якої належать науково-технічні терміни, що вживаються у зв'язку з військовими поняттями, та емоційно забарвлені елементи військового лексикону, які є у більшості випадків стилістичними синонімами відповідних військових термінів. В. Н. Шевчук дає наступну дефініцію військового терміну: "Військовий термін – це слово або словосполучення, що використовується для позначення певного спеціального поняття, що належить до того, чи іншого розділу військової науки або до військової техніки".
Склад сучасної військової термінології не є стабільним. Він постійно змінюється завдяки застарінню деяких слів, зміні значення, поповненню новими термінами у зв'язку з реорганізацією видів збройних сил, появою нових зразків зброї та військової техніки, нових методів ведення війни.
Найбільш складним є переклад військових термінів, які передають реалії англомовної дійсності, що не існують в країні, на мову якої здійснюється переклад. В таких випадках переклад військових термінів може досягатися шляхом опису значення слова, дослівного перекладу, транслітерації, або транскрипції.
Деякі інновації можуть бути незрозумілими багатьом носіям англійської мови, відірваним від військової сфери. Осмислити фразеологізм можливо на основі контексту та аналізу його структури. Наприклад, словосполучення "fireworks display" [firework-s + display] означало "фейєрверк". Під час війни в Перській затоці воно набуло іншого метафоричного значення – "перші повідомлення про бомбардування Багдада". Структура дієслова "weaponize" [weapon + ize] і контекст допомагають зрозуміти це слово як "оснащувати зброєю ракетоносій", – "India and Pakistan have begun weaponizing the nuclear devices they first tested in 1998, Clinton administration officials now believe. Pakistan has already placed a nuclear warhead on some of its missiles, and India is responding in kind, they say" [Newsweek, October 18, 1999] – "Представники адміністрації Клінтона вважають, що Індія та Пакистан розпочали оснащення ядерною зброєю ракетоносіїв, які були вперше випробувані у 1998 році. Вони стверджують, що Пакистан вже оснастив деякі ракети ядерними боєголовками, Індія теж реагує на це відповідним чином".
Наведемо ще декілька прикладів слів, структура яких полегшує переклад. Іменник "warfighter" [war + fighter], що означає людину, яка бере участь у війні (вояка), вживається в наступному контексті: "Truly preposterous is the suggestion that the single-warhead Midgetman missile, now under development is somehow a "good" weapon.
A nuclear warfighter's dream because of its surgical military qualities, it will be a welcome addition to tomorrow's dangerous first-strike force" [The New York Times, April 15, 1986] – "Справді абсурдним є твердження про те, що ракета з однією боєголовкою, яка розробляється зараз, є "корисною" зброєю. Маючи здатність завдавати точні хірургічні удари, вона стає мрією військових і доповнює загрозливий арсенал зброї першого удару в майбутньому ядерному конфлікті". Слово "warfighter" часто вживається в ЗМІ, на сайтах газет в Інтернеті, але воно ще не зареєстроване сучасними словниками. Популярне зараз слово "embed" [em + bed] має значення – "журналіст, який висвітлює події, що відбуваються у військовому підрозділі" – "As prospective embeds – journalists planted among America's fighting forces – we were given a crash course in all things military..." [The New York Times, March 2, 2003] – "У якості військових журналістів, які збираються приєднатися до американських бойових підрозділів для висвітлення в пресі їх дій, ми пройшли курс виживання в умовах війни".
Одним з різновидів військової лексики є слова та фразеологізми, які не входять до літературної мови і вживаються, головним чином, в усному спілкуванні військових.
Ці лексичні одиниці відображають фамільярне або гумористичне ставлення до предмету мовлення. Для позначення цього шару лексики в лінгвістиці використовуються терміни "жаргон" або "сленг". Існує спроба розмежувати ці поняття. Під сленгом розуміють конотативно-забарвлену лексику та фразеологію, яка не має соціально-професійної обмеженості і є загальнозрозумілою, тобто широко вживається в розмовній мові, але залишається за межами літературної мови.
СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Васильєва А. О.
(Сумський державний університет)
Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В.
Специфічною рисою мережного спілкування є використання письмової форми мови, яка в силу еволюції технічних засобів набула певних особливостей. Потрібно відзначити, що нині популярності набуває усне спілкування за допомогою веб-камер – своєрідних "відеотелефонів", однак до цього часу воно не одержало масового поширення. Однією із причин можна назвати дорожнечу технічних засобів, другою – небажання знімати із себе маску "віртуальної особистості", ховатися під псевдонімом [1, 102].
Інструменталізація інтернет-спілкування проявляється й у такому його виді, як обмін електронними листами. Більшість поштових сервісів Інтернету пропонують шаблони, у яких уже є й необхідне вітання, і формула прощання, користувачеві залишається тільки ввести так зване "тіло" листа. Багаторазове повторення цих процедур також не може не впливати на стиль спілкування – з мови йдуть увічливі обороти вітання й прощання, покликані виражати повагу до адресата, адже комп'ютер усе це може зробити й без участі користувача, достатньо одного разу налаштувати цю функцію.
Ще однією особливістю інтернет-спілкування є його гіпертекстуальність.
Гіпертекст не має ні ієрархічної структури, ні фіксованих початку й кінця, ні замкнутості, властивих звичному лінійному тексту, він принципово відкритий доповненню й навіть жадає від свого споживача активного співробітництва. Таким чином, як зауважує В. Штанько, екранна культура "ґрунтується не на оповіданні, на якому базується практично вся традиційна письмова культура, а на діалозі, що переходить у полілог [2, 137]".
Гіпертекст у сучасних інформаційних технологіях реалізується за допомогою впровадження в екранний текст гіперпосилань.
Повсякденне мережне спілкування характеризується примітивізацією мови, навмисним уведенням у нього антиграматики, що великою мірою пов'язане з появою нових субкультур. Неправильно написані слова згодом легалізуються завдяки тому, що автори сайту, бачачи безліч запитів на них у пошукових системах, включають у ключові слова також і слова з розповсюдженими помилками. Одним із наслідків цього є зневага до норм мови: користувачі покладаються на апаратні способи перевірки. Інший наслідок – виникнення низки часом курйозних, а часом і серйозних помилок у текстах, пов'язаних з тим, що комп'ютер не завжди в стані запропонувати адекватний варіант написання.
Універсальними прагматичними характеристиками Інтернет-комунікації є контакт, стратегія емпатії та самовираження комунікантів. До рис Інтернет-спілкування у соціальних мережах, що сприяють реалізації цих прагматичних аспектів, долучають ще й наступні [3, 184]:
- анонімність, що сприяє розкутості, а іноді й безвідповідальності поведінки учасників спілкування;
- послаблення невербальних каналів інформації;
- виражений експресивно-емоційний план мовлення, що активізує специфічні знаки для позначення емоцій;
- добровільність контактів, що дозволяє перервати їх у будь-який момент;
- прагнення до виразності, що призводить до нетипової, комунікативної поведінки: користувач позиціонує себе інакше, ніж у реальному житті, "програє" не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального;
- більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні;
- порушення єдності простору й часу.
Комунікативні можливості Інтернету не тільки розширюють сферу спілкування й радикально трансформують сучасний соціокультурний простір, але й виявляють феномени людського буття як в соціальній, так і в особистісній проекціях.
Силаева В. Л. Интернет как социальный феномен / В. Л. Силаева // СОЦИС. – 2008. – № 11 (295). – С. 101-107.
Штанько В. И. Информационные технологии в контексте ситуации постмодерна / В. И. Штанько // Вісник Харківського університету. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2000. – № 464. – С. 134–141.
Стахів М. Український комунікативний етикет: Навч. метод. посіб. / М. Стахів. – К.: Знання, 2008. – 245 с.
Лінгво-когнітивні аспекти числівників англійських паремій
Грамотіна В. О.
(Сумський державний університет)
Науковий керівник – д-р філол. наук, професор Швачко С. О.
Важливим історико-лексичним пластом кожної мови являється фольклор, в тому числі прислів’я та приказки. Розділ фольклористики, що займається мовним і структурним аналізом прислів’їв та приказок, називається пареміологією.
Паремії являють собою мовне вираження когнітивних структур, які визначають сприйняття навколишньої дійсності мовною й культурною спільнотою. Паремії англійської та української мов можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, але значна частина англійських і українських прислів'їв мають свої особливості, і відповідники у порівнюваних мовах [1]. В англійській мові виокремлюється група паремій, у яких стабільним елементом є числівник.
Числівники англійської мови – самостійний незамкнутий ряд повнозначних нумеральних слів з специфічними семантичними, синтаксичними та словотворчими особливостями. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності. Числівникам сучасної англійської мови притаманні риси інформативності, динамізму, термінологічності, стабільної кореляції з одиницями лексико-семантичного поля кількості, регулярних семантичних зсувів, словотворчої валентності. Емоційність, експресивність лексикалізованих числівників є прозорою в пареміологічних одиницях [2].
Компоненти паремій здатні семантично модифікуватися. У зв’язку з десемантизацією числівників паремії переходять в розряд потенціальних слів або словосполучень, що зберегли певну смислову орієнтацію: two can play at that game «подивимось, чия візьме». Позбавлення числівниками у пареміях числового змісту призводить до втрати сем точної кількості, до залучення до групи невизначеної кількості, до омовлення контрасту, вираження понять «багато», «мало»: a gift in the hand is better than two promises «краще синиця в жмені, ніж журавель в небі». При повній десемантизації числівника паремія переходить до розряду кількісно-оцінних одиниць: a cat with nine lives «живучий».
Десемантизація нумеральних компонентів проявляється у паремії на позначення кількісного контрасту. Ефект протиставлення створюється числівниками з різним наповненням: two is company, but three is none «де є двоє, там третій зайвий». Значення контрасту паремії актуалізується за допомогою кореляції числівників і квантитативних слів. У пареміях часто використовується числівник one, що протистоїть за значенням іншим числівникам або кількісним словам [3]: one drop of poison infеcts the whole ton of wine «ложка дьогтю в бочці меду».
Відтворення паремій складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'ях і приказках образний зміст, тобто їх внутрішня форма зазвичай зберігає свою значущість. Перекладачу важливо передати обидва компоненти: і сенс прислів'я, і його метафоричний зміст. Перекладач може перекласти прислів’я з числівником повним еквівалентом: two heads are better then one «одна голова добре, а дві краще»; або частковим еквівалентом: a bird in hand is worth two in bush «синиця в руках краща від журавля в небі»; та відсутнім еквівалентом: once a priest, always a priest «чорного пса не відмиєш дочиста»; або вдатися до описового перекладу.
Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.
Швачко С. А. Лексика с нумеральной семантикой в английском, русском и украинском языках: Монография: Категория количества в современных европейских языках// В. В. Акулепко, С. А. Швачко, Е. И. Букреева и др. Ответственный редактор В. В. Акуленко. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 41-55.
Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках. – К.: Вища школа, 1981. – 143 с.
|