УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М

Скачати 2.86 Mb.

Назва	УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
Сторінка	6/16
Дата	17.03.2013
Розмір	2.86 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Військова справа > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

визначення проблеми та мети проблемно-цільової роботи у підрозділах, де є правопорушення; вивчення обстановки у військових колективах, причин та умов скоєння правопорушень.

ІІ етап: відпрацювання комплексу практичних заходів з усунення виявлених причин та недоліків в організаційній та виховній роботі щодо зміцнення морально-психологічного стану та військової дисципліни.

ІІІ етап: безпосередня робота стосовно усунення виявлених недоліків.

IV етап: навчання усіх посадових осіб навичкам управління військовими колективами, зміцнення морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни.

V етап: аналіз результатів роботи; обговорення підсумків роботи з усіма категоріями особового складу.

VІ етап: узагальнення досвіду роботи посадових осіб; підведення підсумків роботи; доповідь про хід та підсумки роботи.

Форми та методи проблемно-цільової роботи:

На першому етапі: комплексні перевірки стану справ; військово-соціологічні дослідження; анкетування особового складу; соціометричні дослідження у військових колективах; вечори запитань та відповідей; аналіз морально-психологічного стану, причин травмування особового складу; визначення порушників військової дисципліни, військовослужбовців “групи ризику”.

На другому етапі: планування роботи щодо усунення недоліків та негативних явищ; постановка завдань посадовим особам, організація індивідуальної роботи.

На третьому етапі: проведення організаційних та виховних заходів щодо усунення недоліків; правова робота з порушниками військової дисципліни; надання правових та психологічних консультацій.

На четвертому етапі: учбово-показові та інструктивно-методичні заняття з організації служби військ та підтримання статутного порядку; семінари; науково-практичні конференції; рольові тренінги щодо регуляції
морально-психологічного стану військових колективів; розробка методичних рекомендацій.

На п’ятому етапі: повторні перевірки, анкетування особового складу щодо визначення результатів роботи; наради з командирами та фахівцями структур по роботі з особовим складом; збори офіцерів, прапорщиків; наради із сержантами.

На шостому етапі: випуск бюлетенів передового досвіду; пропаганда зразкового виконання обов’язків через газети, радіо, телебачення; проведення підсумкових нарад, засідань комісій; видання підсумкових наказів та заохочення найбільш дисциплінованих військовослужбовців, тощо.

Враховуючи, що кожна частина (з’єднання) має свою специфіку, до створення системи проблемно-цільової роботи необхідно підходити творчо і враховувати: реальний стан правопорядку і військової дисципліни; характер і специфіку завдань, які вирішуються; організаційно-штатну структуру, укомплектованість і район дислокації військової частини; відносини з місцевим населенням; найбільш вірогідні передумови виникнення подій та злочинів, короткотерміновий та довготривалий прогноз стану правопорядку і військової дисципліни.

Для організації впровадження системи роботи щодо профілактики правопорушень необхідно:

вивчити відповідне рішення командира і додатки до нього зі всіма категоріями посадових осіб та всебічно враховувати його;

домогтися, щоб кожний керівник знав свої функціональні обов'язки та мав відповідні витяги з плану в робочих зошитах і враховував їх при плануванні особистої роботи на день, тиждень, місяць, рік;

оформити в кожному підрозділі ілюстрований перелік основних заходів, що повинні проводити відповідні посадові особи щоденно, щотижнево, щомісячно та щорічно;

здійснювати підведення підсумків роботи посадових осіб щодо зміцнення правопорядку та військової дисципліни з відповідним аналізом виконання запланованих заходів;

зобов'язати посадових осіб досконально знати свої функціональні обов'язки щодо профілактики правопорушень, хід виконання рішення командира та результати роботи, що проводиться;

щомісячно контролювати хід роботи з профілактики правопорушень не менш ніж двічі у підрозділах, військових частинах та з’єднання, при цьому особливу увагу необхідно звернути на:

повноту та якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов'язків і заходів, передбачених планом із профілактики правопорушень;

ефективності роботи, що проводиться, рівень її впливу на реальний стан правопорядку, військової дисципліни;

причини й умови, які сприяють скоєнню правопорушень та адекватність попереджувальних заходів;

надання конкретної практичної допомоги посадовим особам, особливо молодим офіцерам і тим, хто не має достатнього практичного досвіду цієї діяльності.

Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни.

Значне місце в системі роботи по зміцненню морально-психологічного стану та військової дисципліни займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни і ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення. Дана робота являє собою творчий процес діяльності керівного складу з метою виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх оцінки, визначення кращих підрозділів, виявлення найбільш характерних недоліків та їх причин, відпрацювання конкретних заходів зміцнення військової дисципліни, вдосконалення виховної роботи та служби військ.

Основним змістом аналізу повинно бути визначення того, в якій мірі стан військової дисципліни забезпечує підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності військової частини (підрозділів), виконання поставлених перед ними завдань.

В ході аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) робить висновки про:

дійсне положення справ з морально-психологічним станом та станом військової дисципліни в підрозділах, частині;
тенденцію розвитку морально-психологічного стану та військової дисципліни;
характер правопорушень;
категорії військовослужбовців, які допустили порушення військової дисципліни;
обставини, за яких скоєні правопорушення;
причини, що привели до того чи іншого порушення;
ступінь вини посадових осіб, а також військовослужбовців, які скоїли порушення;
вжиті заходи та їх ефективність.

На основі висновків відділ (відділення) по роботі з особовим складом повинен розробити комплекс додаткових заходів з попередження порушень військової дисципліни; доводити заходи до підлеглих командирів, ставити їм завдання щодо зміцнення дисципліни; здійснювати контроль (особисто, через штаб і своїх заступників) за впровадженням в життя намічених заходів.

До системи аналізу військової дисципліни можна віднести: термін його проведення; категорія військовослужбовців, які залучаються до проведення аналізу; методика аналізу і використання вихідних даних його проведення; система обліку порушень.

При оцінці стану військової дисципліни необхідно враховувати:

ефективність роботи щодо забезпечення життя і здоров’я особового складу;
ступінь і якість виконання військовою частиною (підрозділом) поставлених завдань, організацію проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки, бойового чергування, надійність збереження озброєння, боєприпасів, вибухових речовин, військового майна та військової техніки;
повноту та якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов’язків, психологічну і моральну доцільність та правову обґрунтованість прийнятих рішень і проведених заходів;
морально-психологічну обстановку у військових колективах, аналіз чинників, які домінують при формуванні колективного ставлення військовослужбовців до виконання службових обов’язків, характер та тенденції дисциплінарних порушень, ефективність дисциплінарної практики;
дієвість організаційних, виховних та інших заходів щодо профілактики правопорушень та протиправної поведінки особового складу усіх категорій;
рівень організації служби військ, спроможність добового наряду підтримувати статутний порядок та не допускати скоєння злочинів і порушень військової дисципліни;
рівень дисциплінованості особового складу;
стан внутрішнього порядку у військових частинах (підрозділах), своєчасність та повноту забезпеченості усіма видами постачання;
події, злочини, грубі порушення військової дисципліни та інші прояви протиправної поведінки, а також захворювання, травмування особового складу, які сталися під час виконання службових обов’язків із вини посадових осіб, що своїм рішенням або бездіяльністю призвели до їх скоєння.

Командири (начальники) аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у наступні терміни:

командир військової частини – щомісячно;

командир підрозділу (батальйон/дивізіон, рота/батарея) – щотижнево;

командир взводу, відділення – щоденно.

Крім того, командир військової частини (з’єднання) періодично (по мірі необхідності) заслуховує на засіданні доповіді окремих командирів підрозділів, їх заступників, начальників відділів і служб про стан справ з дисципліною, підводить підсумки роботи комплексних груп у підрозділах.

Облік правопорушень ведеться: облік злочинів та подій – штабом військової частини у журналі обліку злочинів і подій; облік грубих дисциплінарних проступків – командирами (начальниками) від роти до військової частини (з’єднання) у відповідних журналах обліку грубих дисциплінарних проступків; облік дисциплінарних проступків від відділення до підрозділу відповідними командирами (начальниками).

Аналіз стану військової дисципліни і служби військ доцільно проводити у такій послідовності.

1. Збір, узагальнення та систематизація даних про реальний стан військової дисципліни і служби військ. Основними джерелами інформації для збору даних про стан військової дисципліни та служби військ є:

особисті спостереження командирів (начальників) за несенням служби і поведінкою підлеглих;
контроль виконання у підрозділах та військових частинах конкретних положень законів України, вимог Статутів ЗС, наказів, директив, вказівок і розпоряджень командирів (начальників);
доповіді і донесення посадових осіб про стан військової дисципліни і служби військ;
індивідуальні бесіди та опитування різних категорій військовослужбовців;
матеріали, що надійшли з військової прокуратури, від військових комендантів гарнізонів, медичної служби, СБУ і МВС та органів місцевого самоврядування;
вивчення інших документів.

При організації збору, узагальненні і вивченні даних про стан військової дисципліни та служби військ першочергове значення мають об’єктивність, повнота, конкретність і своєчасність, а також правильність класифікації злочинів, пригод і грубих порушень.

2. Вивчення рівня військової дисципліни та служби військ, а саме:

визначення кількості та характеру злочинів, пригод, дисциплінарних проступків скоєних різними категоріями військовослужбовців;

виявлення причин та мотивів порушень, що залежить від індивідуальних особливостей військовослужбовців. Такими мотивами можуть бути: конкретні цілі; риси характеру; схильність до негативних традицій і звичок, що були набуті до призову на дійсну військову службу; викривлення дисциплінарної практики; зловживання службовим положенням; сімейні негаразди; бездушне ставлення до підлеглих тощо;

виявлення причин порушень, що залежать від діяльності командних кадрів, при цьому необхідно звернути увагу на:

формування у військовослужбовців високих морально-психологічних, військово-професійних та інших якостей, свідомого ставлення до виконання службових обов’язків;
організація та якість проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки;
організаторська робота і особиста участь командирів (начальників) у підтриманні твердого статутного порядку у відповідності з вимогами Статутів ЗС України;
піклування про побут і здоров’я військовослужбовців, їх своєчасне і повне забезпечення встановленими видами постачання;
організація та цілеспрямованість при проведенні всього комплексу виховної роботи по формуванню зрілої особистості військовослужбовця, застосування найбільш ефективних її форм та методів;
забезпечення належного контролю за дотриманням заходів безпеки при роботі з озброєнням і військовою технікою тощо;
особистий приклад командирів у виконанні службових обов’язків, законів України, статутів ЗС, наказів і розпоряджень старших начальників;

визначення характеру і ефективності заходів, що застосовуються командирами (начальниками), штабами, структурами по роботі з особовим складом щодо:

розробки комплексних планів та реалізації своєчасних заходів по забезпеченню військової дисципліни, поліпшенню служби військ у відповідності з вимогами Міністра оборони України, інших посадових осіб, їх результативності;
своєчасного та адекватного реагування на факти порушення військовослужбовцями порядку і правил, встановлених законами України та статутами ЗС;
ефективності системи контролю та інформації.

У військовій частині (з’єднанні) аналіз стану військової дисципліни ведеться постійно на основі результатів роботи комплексних груп, доповідей та інформації, яка надходить із підрозділів. Підготовкою доповідей на підведення підсумків стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення особисто займається командир військової частини та його заступники. У такій доповіді слід аналізувати:

роботу командирів, офіцерів штабу, начальників служб щодо виконання завдань зміцнення військової дисципліни та правопорядку;
позитивні зрушення в роботі керівного складу підрозділів (військових частин), в яких постійно підтримується належний рівень статутного порядку, спостерігаються тенденції поліпшення організованості та дисципліни;
причини, що призвели до скоєння порушень військової дисципліни;
дієвість контролю за підготовкою осіб добового наряду, організацією внутрішньої та вартової служб у відповідності з вимогами статутів ЗС;
якість виконання військовослужбовцями своїх функціональних обов’язків і розпорядку дня, питання правильності зберігання, обліку та видачі стрілецької зброї та боєприпасів;
порядок підбору та підготовку добового наряду, обладнання вартових приміщень і об’єктів, що охороняються;

організацію внутрішньої служби в парках, їх обладнання і порядок підготовки та виходу машин у рейс;
забезпечення протипожежної безпеки в підрозділах;
дотримання правил зберігання технічних та отруйних речовин;
роботу керівного складу підрозділів, в яких стан військової дисципліни та служби військ не в повній мірі відповідають вимогам Статутів ЗС і наказів Міністра оборони України;
ефективність організаційних та виховних заходів, що проводяться з метою попередження злочинів та подій, їх спрямованість на викорінення конкретних негативних явищ, гострота і принциповість реагування командирів (начальників) на випадки порушень військової дисципліни;
стан побуту особового складу, його культурного обслуговування та дозвілля;
навчання офіцерів, прапорщиків і молодших командирів практиці виховної роботи з особовим складом, використання дисциплінарної практики;
наявність дисциплінарних стягнень у офіцерів, у тому числі командирів підрозділів та їх заступників;
основні недоліки в дисциплінарній практиці.

У кінці доповіді необхідно дати оцінку морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни і служби військ у кожному підрозділі, визначити рейтинг рот і батальйонів військової частини (з’єднання), зробити обґрунтовані висновки, виробити конкретні додаткові заходи на наступний місяць щодо зміцнення військової дисципліни, поліпшення служби військ у частині (з’єднанні).

Підсумки стану військової дисципліни у військовій частині (з’єднанні) оголошуються наказом по військовій частині, який готує заступник командира по роботі з особовим складом.

У констатуючій частині наказу відзначається:

ефективність управлінської діяльності посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни;

загальний стан військової дисципліни, її вплив на навчально-виховний процес і бойову та мобілізаційну готовність у порівнянні з минулим місяцем;

позитивний досвід роботи передових підрозділів;

аналіз порушень військової і трудової дисципліни, скоєних особовим складом;

причини низького стану військової дисципліни;

рейтинг (місця) рот і батальйонів.

У наказовій частині визначаються:

конкретні завдання посадовим особам щодо попередження розвитку негативних тенденцій і явищ у військовому середовищі та заходи профілактики правопорушень, найбільш ефективні методи їх реалізації та терміни виконання;

заохочення військовослужбовців, які досягли позитивних результатів у роботі щодо зміцнення військової дисципліни і наведення статутного порядку;

дисциплінарна відповідальність посадових осіб за недоліки в роботі по зміцненню військової дисципліни;

підрозділи, де в наступному місяці буде працювати комплексна група військової частини.

Постійна увага, якісна організація роботи по аналізу та підведенню підсумків стану військової дисципліни і ефективності роботи керівного складу щодо її зміцнення дає позитивні результати у профілактиці правопорушень серед особового складу. Оцінка ефективності роботи керівного складу під час підведення підсумків стану військової дисципліни складає важливу сторону управлінської діяльності та виступає потужним важелем у підвищенні відповідальності військовослужбовців.

Складний сучасний етап розвитку ЗС України вимагає якісно нових підходів до можливості ефективного розв'язання завдань зміцнення військової дисципліни, організованості й правопорядку, попередження правопорушень.

Головними умовами й шляхами успішного застосування системного підходу у роботі посадових осіб військової частини (з’єднання) є: розробка єдиного задуму всієї роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку; контроль, облік і стимулювання фактичного внеску кожної посадової особи у зміцнення військової дисципліни; безперервність керівництва цією системою з боку командира (начальника).
Висновки по розділу
Оперативна та бойова підготовка, несення внутрішньої, вартової і гарнізонної служби є одними із найважливіших складових повсякденної діяльності військ (сил). Поряд з командирами (начальниками) в організації МПЗ оперативної та бойової підготовки велику роль повинні відігравати усі органи особового складу. Вони мають спиратися на офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) та активістів, ретельно планувати заходи з підготовки особового складу до занять, оперативно-тактичних і командно-штабних навчань, вартової, внутрішньої та гарнізонної служби.

Найважливішими принципами морально-психологічного забезпечення в цих областях є цілеспрямованість, конкретність, безперервність, органічний зв’язок з завданнями, які вирішуються особовим складом. Командири (начальники) спільно з офіцерами по роботі з особовим складом повинні активно залучати до цієї діяльності усіх фахівців, актив, творчо застосовувати найбільш ефективні форми і методи морально-психологічного впливу на особовий склад.
Література:

Біла книга 2005: оборонна політика України. – К.: „Заповіт“, 2006. – 134 с.
Військові статути Збройних Сил України.- К.: Воєнвидав України „Варта“, 2000. – 516 с.
Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки.
Концепція гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 // Народна армія. – 2004.- 4 лютого.
Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року (Біла книга України). – К.: Аванпост-прім., 2004. – 96 с.
Стратієнко О. Ф., Ротань М. П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ. – учбово-методичний посібник. - К.: КВГІ, 1998. – 166 с.
Стасюк В. В., Ротань М. П. Словник-довідник з морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил): Навчальний посібник. – К.: НАОУ, 2006. – 329 с.
Указ Президента України “Про воєнну доктрину України” від 15.06.2004 р. № 648/2004 // Народна армія. – 2004. – 23 червня.
Указ Президента України від 04.09.1998 р. № 981/98 “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України // Армія України. – 1998.- 24 вересня.
Ягупов В. В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 349 с.

Розділ 3.
СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ (БОЙОВИХ ДІЙ)
Оцінка воєнно-політичної обстановки у світі та навколо України, прогноз її розвитку на найближчу перспективу дозволяють воєнно-політичному керівництву держави вважати, що на цей час воєнна загроза, як можливість розв’язання повномасштабної війни проти України з боку будь-якої країни або коаліції країн, є малоймовірною. Водночас, воєнна небезпека для України, як потенційна можливість виникнення воєнного конфлікту, залишається.

Сучасна війна є всебічним випробуванням всіх матеріальних і духовних сил народу, держави і Збройних Сил. Її хід і наслідки значною мірою залежать від стану морального духу народу України. Людський фактор є важливою складовою високої бойової готовності і боєздатності Збройних Сил.

У Збройних Силах України керівними документами морально-психологічне забезпечення визначено як один з основних видів забезпечення діяльності військ (сил). Необхідність морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (операцій) визначається підвищеною значимістю людини в сучасних бойових діях, її позицією в підтриманні високої бойової готовності, значними моральними та психологічними навантаженнями особового складу під час виконання різноманітних завдань в ході застосування військ (сил ). Сьогодні мову необхідно вести не лише про об’єктивну необхідність врахування морального фактору у воєнній справі, але й про систему морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).

Досягнення мети в бою (операції) в сучасних умовах багато в чому буде залежати від ефективної організації та здійснення морально-психологічного забезпечення, як складової у системі всебічного забезпечення застосування військ (сил). Ось чому для якісної підготовки фахівців оперативно-тактичної ланки управління необхідно чітко засвоїти сутність і зміст, принципи і методи системи морально-психологічного забезпечення.
3.1. Сутність, зміст та завдання системи морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій)
Морально-психологічне забезпечення застосування військ організується і здійснюється на основі Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони № 142 від 5 травня 1999 р., Засад підготовки і застосування Збройних Сил України на період 2006-2011 роки, що затверджені наказом Міністра оборони 10 липня 2006 року.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Метою морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань:

досягнення морально-психологічної переваги над противником;

підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач;

забезпечення психологічної стійкості особового складу;

надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;

створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).

Морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється на стратегічному рівні (морально-психологічне забезпечення застосування Збройних Сил України), а також на оперативному, оперативно-тактичному та тактичному рівнях (морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил).

Як уже було вказано, проведення заходів МПЗ застосування військ спрямовано на формування та підтримку морально-психологічної переваги над противником, формування морально-психологічної готовності, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил) та здійснення морально-психологічного супроводу бойових дій.

Морально-психологічна перевага над противником досягається за умов, коли рівень морально-психологічного стану наших військ (сил) перевищують відповідний рівень противника. Це може характеризуватися перевагою за наступними показниками:
свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети воєнного конфлікту та покладених на Збройні Сили завдань;

впевненістю в перемогу над ворогом в будь-яких умовах обстановки;

позитивним ставлення до дій військово-політичного керівництва держави;

високим ступенем розуміння необхідності виконання бойових завдань;

вірою в свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід;

повною довірою до своїх командирів;

впевненістю у товаришах та колективі, готовністю до взаємовиручки;

відсутністю сумніву в бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки;

психологічною стійкістю, подоланням страху перед поставленими бойовими завданнями.

Морально-психологічна готовність – це фактор реалізації морально-психологічного стану особового складу, показник, що характеризує наявну спроможність забезпечити вирішення покладених на війська (сили) бойових завдань.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ (сил) – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ (сил), яке проявляється через допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Завданнями МПЗ застосування військ(сил) є:

а) в мирний час:

організація проведення морально-психологічної підготовки особового складу військ (сил);

організація військово-патріотичного виховання військовослужбовців та населення країни, інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо підвищення авторитету і престижу військової служби, збереження і розвиток національно-історичних та патріотичних традицій;

здійснення заходів щодо укріплення морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу;

здійснення заходів соціально-правового забезпечення особового складу та членів їх сімей;

організація морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, миротворчих задач;
завчасне планування морально-психологічного забезпечення застосування військ(сил).

б) в надзвичайних ситуаціях:

цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення військ (сил), які безпосередньо виконують бойові та інші задачі;

організація у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах дислокації та виконання задач військами (силами);

організація всебічного інформаційно-психологічного забезпечення дій військ (сил), а також роз’яснювальної роботи щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу;

організація заходів психологічної підготовки, психологічної допомоги та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують бойові та інші задачі в умовах надзвичайної ситуації;

підготовка пропозицій для організації в Збройних Силах України державних заходів соціального захисту військовослужбовців – учасників виконання задач в умовах надзвичайної ситуації та членів їх сімей;

в) під час переводу військ (сил) з мирного на воєнний стан:

аналіз морально-психологічної обстановки, морально-психологічного стану військ (сил) та населення,

розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення;

уточнення плану морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань, об’єднань;

здійснення переводу всієї системи МПЗ з мирного на воєнний стан;

проведення комплексу виховних заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил);

організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів оперативно-тактичного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;

управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення військ (сил) з мирного на воєнний стан;

організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління військ (сил);

г) в воєнний час:

організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни(конфлікту), політики України;

постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;

організація і управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій (операцій) військ (сил);

координація морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил),

здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;

аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України;

забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час;

організація у взаємодії з органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.

Взаємодія в інтересах МПЗ організовується і здійснюється з урахуванням особливостей обстановки і виконання військами (силами) бойових завдань.

Взаємодія організовується в штабі та на пункті (центрі) управління командувача (командира) з іншими військовими формуваннями та органами влади, які беруть участь в операції (бойових діях). Його організація починається з прийняття рішення на операцію (бойові дії).

При організації взаємодії у штабі особлива увага приділяється єдиному розумінню завдань МПЗ, способів і термінів їх виконання, визначенню сил та засобів, що використовуються в інтересах МПЗ, узгодженню порядку їх дій, визначенню порядку взаємного інформування відносно оперативної обстановки, соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу і заходів щодо його покращення. Можуть узгоджуватися інші питання, що безпосередньо впливають на ефективність МПЗ.

Взаємодія з органами державної влади, громадськими об’єднаннями організовується по питаннях взаємного інформування про обстановку, проведення спільних заходів щодо виховання особового складу, військово-патріотичної роботи з населенням, нейтралізації негативних факторів, що негативно впливають на МПЗ військ і населення прифронтової смуги, реалізації встановлених законодавчими актами соціальних гарантій і прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, здійснення заходів щодо надання допомоги хворим, пораненим, проведення спільних культурно-дозвільних і
благодійних заходів для особового складу, використання місцевих телерадіоцентрів, поліграфічної бази, культурно-просвітницьких заходів з метою вирішення завдань МПЗ при підготовці та проведенні операції (бойових дій).

При взаємодії з органами особового складу Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливі провокації противника в районі бойових дій, інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.

Взаємодія з органами Служби безпеки України організовується з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.

Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.

Взаємодія із засобами масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.

Взаємодія з громадськими та релігійними організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.
При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про обстановку, аналізується її вплив на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є:

мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу противника;

організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:

завдань, що отримали війська (сили);

особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах їх бойового застосування;

морально-психологічного стану своїх військ (сил) і противника;

політичної мети війни (воєнного конфлікту);

конкретних завдань бойових дій (операції); наявних сил та засобів морально-психологічного забезпечення.

Мета морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язків з громадськістю; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та культурно-освітньої роботи; інформаційно-психологічної протидії.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на наукових положеннях психології, психофізіології, соціології, правознавства та інших наук про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Морально-психологічне забезпечення – це системне явище. Під системою розуміється сукупність елементів, які взаємодіють і становлять цілісне утворення, що має нові властивості, яких немає в її елементах. Елементу притаманні одна або декілька властивостей, які визначають його

місце у внутрішній організації системи. Водночас своє призначення він може виконувати тільки якщо взаємодіятиме з іншими елементами системи.

Виходячи з цього визначимо, що систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних суб’єктів (сил), засобів, технологій, форм, що визначаються складовими МПЗ, та методик впливу на об’єкт ( особовий склад) з метою формування , підтримання та захисту його морально-психологічного стану, реалізацію духовної складової бойового потенціалу збройних сил необхідної для виконання бойових завдань.

З точки зору діяльнісного підходу до морально-психологічного забезпечення, основними структурними елементами цієї системи є мета, завдання, зміст, суб’єкти, об’єкти, методи, засоби, технології і методики та форми морально-психологічного забезпечення. Мета, завдання та зміст МПЗ вже розглянуті вище, тепер зупинимось більш детально на інших важливих елементах системи МПЗ, а форми МПЗ розглянемо нижче.

Головними взаємодіючими структурними елементами системи морально-психологічного забезпечення бойових дій є суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення, які входять в його соціальну підсистему .

Від правильного їх визначення залежить ефективність системи морально-психологічного забезпечення виконання завдань за призначенням.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Майбутні органи особового складу повинні стати безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідати за його стан. Під час планування та проведення заходів морально-психологічного забезпечення вони мають підтримувати постійну взаємодію зі штабами, іншими військовими формуваннями, з органами державної влади, громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування.

Основними напрямками діяльності органів особового складу щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ мають бути:

прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також можливих наслідків їх прояву;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил держави щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності держави через проведення дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах держави;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою не допустити його розповсюдження на територію своєї держави;

морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни;

морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;

морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки з боку дружніх держав і міжнародних організацій;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;

морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном.

Тому неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Таким чином, до суб'єктів МПЗ разом з командирами, органами особового складу входять також штаби, начальники родів військ та служб, усі фахівці по роботі з особовим складом (працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, військові психологи, політологи, соціологи, культурологи, медики, священики…).

До об`єктів морально-психологічного забезпечення бойових дій відносяться військовослужбовці усіх категорій, військові колективи, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців, населення в районі дислокації та застосування військ (сил).

Методами морально-психологічного забезпечення є:

методи виховання та навчання,

адміністративно-розпорядницькі методи;

методи безперервного психологічного супроводу,

психодіагностичні методи,

методи саморегуляції, адаптації, психопрофілактики, психологічної допомоги, психологічної реабілітації та інші.

Розкриття сутності кожного із цих методів має розглядатися в суміжних дисциплінах, а саме - педагогіці, психології, соціології тощо.

З точки зору управлінського підходу системи МПЗ (як будь-яка соціальна система, що пов`язана з людьми та їх взаємовідносинами) складається з двох самостійних, але взаємопов'язаних підсистем: керованої і керуючої. До керованої належать усі елементи, які забезпечують безпосередній процес виконання завдань за призначенням. До керуючої — ті елементи, які забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованого впливу на колективи людей у керованій системі (Мал. 1). Найважливішим елементом керуючої підсистеми є організаційна структура управління.

Зв'язок між керуючою і керованою системами здійснюється за допомогою інформації, яка служить основою для вироблення управлінських впливів і рішень, що надходять із керуючої системи в керовану, для виконання завдань морально-психологічного забезпечення і навпаки – для корекції рішень.

Система морально-психологічного забезпечення належить до самокерованих систем. В той же час, у процесі управління вона зазнає зовнішніх впливів. Зовнішні і внутрішні впливи в будь-якій системі тісно пов'язані між собою і взаємно зумовлюють один одного: чим більш значущий один, тим менший значущий другий.

Діяльність і розвиток системи МПЗ підпорядковані глобальній меті – формуванню достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу для виконання завдань за призначенням, а її елементи і підсистеми – вирішують локальні завдання.

Говорячи про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій системі морально-психологічного забезпечення і в її великих частинах (керованій і керуючій підсистемах) явно простежуються однорідні групи елементів, які утворюють своєрідні системи меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну (у вузькому розумінні).

Система зовнішніх впливів

соціально-політична та морально-психологічна обстановка, кліматичні, демографічні умови регіону

Система внутрішніх впливів

рівень бойової підготовки, бойової готовності частини, особливості о/с, навченість командирів

Система МПЗ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

Схожі:

УДК: 339. 9 (477) ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна...	УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО Харків, вул. Чкалова, 17. Тел.: (057) 315-10-56, довідкова 707-40-09, Факс: (057) 315-11-31
ВИДАВНИЦТВО «КАРАВЕЛА» (м. Київ) Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36;... Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36; (050) 355-77-75; (068) 345-09-51; факс (044) 585-96-94	2015 УДК ББК
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Держпром, 9 під’їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, тел. (057)705-02-88 е-mail: р/р 35217005000077	Обґрунтування причин зміни тарифів на послуги з утримання будинків... Діючі тарифи були встановлені рішенням виконкому від 23. 08. 2006 року №477 та введені в дію з 01. 10. 2006 року, тобто не переглядались...
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)?	УДК: 617. 55-089-085. 33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328;...
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ...	Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання