|
|
Скачати 2.86 Mb.
|
|
1.3. Досвід організації та здійснення морально - психологічного впливу в арміях провідних країн світу Ефективна організація МПЗ у ЗС України неможлива без вивчення, узагальнення та раціонального впровадження досвіду діяльності збройних сил провідних країн світу. Аналіз доктринальних положень і бойових статутів цих армій свідчить, що питання формування і підтримання морального духу особового складу військ (сил) постійно знаходиться в центрі уваги воєнно-політичного керівництва цих держав. У цілому, морально-психологічний вплив (МПВ) на особовий склад в арміях провідних країн світу носить чітко виражений національний та державно-ідеологічний характер і здійснюється безперервно. У кожній країні національне виховання і психологічна підготовка особового складу військ (сил) розрізняються за назвами, формами і методами організації, силами і засобами. Спільним для всіх цих країн є наявність у їх ЗС відповідних органів і кінцева мета їх діяльності – необхідний рівень морально-психологічного стану особового складу військ (сил). Зміст морально-психологічного впливу на особовий склад в арміях провідних країн світу визначається ідеологічним, психологічним, службовим, соціальним і побутовим чинниками. Виходячи з цього, система роботи з особовим складом в арміях країн членів НАТО умовно включає: морально-психологічну підготовку військовослужбовців; соціальну роботу; захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу противника. Найбільший досвід цієї діяльності накопичений у ЗС США, де проблема забезпечення відповідного морально-психологічного впливу на особовий склад є одним з пріоритетних державних завдань. У комплексі заходів, які проводяться державним і військовим керівництвом США щодо підтримання необхідного рівня бойової готовності та боєздатності збройних сил, важлива роль належить морально-психологічній підготовці особового складу. Її кінцевим результатом повинна бути висока моральна та психологічна стійкість військовослужбовців, підрозділу, частини, збройних сил в цілому. За поглядами американських військових фахівців, моральна і психологічна стійкість включає наступні елементи: дисципліну, бойовий дух, волю до перемоги, вміння володіти собою, почуття особистої гідності, чесність, вірність військовому обов’язку, почуття офіцерської та солдатської честі. В основу роботи з особовим складом покладено ідеї американського способу життя, відданості національному прапору та президенту країни, а також дотримання традицій збройних сил, їх видів, родів військ і служб, об’єднань (з’єднань, військових частин). Організаційно в апарат по роботі з особовим складом ЗС США входять:
До обов’язків військових капеланів відноситься консультування командного складу з питань релігії, участі в плануванні та проведенні заходів з релігійної пропаганди у військах. Як відзначалось, капелани традиційно відіграють виключну роль у системі виховання військовослужбовців. Не випадково, видатний полководець другої світової війни Д. Ейзенхауер проголошував, що гарний військовий священик коштує більше, ніж його особиста вага в золоті. Характерною деталлю є те, що, з одного боку, всі ці служби діють самостійно, а з іншого – виключно узгоджено, гнучко та ефективно. В апараті Міністерства оборони армії США в службі із зв’язку з громадськістю залучено біля 6000 осіб, у службі по роботі з особовим складом і тилу більше 5000 працівників. Служба військових священиків нараховує близько 2,5 тис. офіцерів-священиків і декілька тисяч спеціально підготовлених сержантів. При штабі армійського корпусу функціонує відділ громадських відносин (20 штатних одиниць), відділ по роботі з особовим складом (25 штатних посад), відділ капеланів (30 штатних посад). Подібні структури існують до штабу батальйону включно. У кожному виді ЗС США розгорнуті психологічні служби, де зайнято біля 8000 дипломованих військових і цивільних спеціалістів (психологів і соціологів). Так, у кожному з’єднанні у складі медичної роти є психіатр, психолог і соціолог, а також 6 – 8 їх помічників сержантів . В статуті AR 600-5 “Стандарти поведінки” армії США виділяється цілий комплекс традицій, які визначають морально-етичні і психологічні аспекти поведінки військовослужбовців, а саме: служба суспільству, згідно якої військовослужбовець є “слугою суспільства”, в мирний час він постійно готовиться до захисту держави, а в період війни безпосередньо приймає участь у бойових діях; виконання поставлених завдань вважається першочерговою вимогою, яка стоїть перед військовослужбовцем; управління (командування, коли офіцери повинні вміти планувати, ставити завдання, етично будувати взаємовідносини з підлеглими, бути стабілізуючою частиною військового колективу; вірність (лояльність) – це відданість військовослужбовців від Президента до командира, довіра до новобранця; дисциплінованість, що заснована на принципі єдиної дисципліни для всіх категорій військовослужбовців незалежно від їх військового звання та посади; готовність, як здатність військовослужбовців бути завжди готовим до виконання бойових завдань, а також до різкої зміни обстановки; взаємодія і взаємодопомога – це мистецтво спільної роботи (діяльності) військовослужбовців у військовому колективі, що необхідно для досягнення загальної мети; постійне підтримання іміджу порядної людини – це дотримання коректності, ввічливості при спілкуванні, недопущення вульгарності та грубості; політичне невтручання полягає в тому, що ЗС США здійснюють військове забезпечення національної політики незалежно від того, яка політична партія знаходиться у влади, особистих поглядів та інтересів державних діячів і політиків. Дані традиції систематично закріплюються у свідомості військовослужбовців за допомогою системи вищезгаданих структур. Важливе місце в системі МПВ у ЗС США займає соціальна робота. Керівництво соціальною роботою в американській армії покладено на органи соціальних відносин та інформації, що вказує на пріоритетність соціальної роботи в порівнянні з іншими видами діяльності, які входять у комплекс заходів МПВ. Провідне місце в системі організації соціальної роботи в армії США відводиться “корпусу головних сержантів”. Головні сержанти виконують одну з найскладніших функцій соціальної роботи – здійснюють соціальний захист інтересів солдат і сержантів, одночасно проводячи виховну роботу щодо формування в них ревнивого ставлення до виконання службових обов’язків. Головним чином позитивна мотивація військовослужбовців ЗС США до військової служби досягається умінням застосовувати матеріальні стимули, наданням військовослужбовцям різноманітних пільг (безкоштовного медичного обслуговування, можливості отримання вищої освіти за рахунок військового відомства і т. п.). Усі ці пільги розповсюджуються і на членів сімей військовослужбовців. У США важливим інструментом, який забезпечує реалізацію соціально-економічних прав військовослужбовців, є розроблені міністерством оборони спеціальні програми, основною метою яких є: підтримання високого морального духу військовослужбовців та членів їх сімей, забезпечення високої ефективності їх діяльності; підвищення привабливості та престижу військової служби; підтримання на достатньому рівні соціально-побутових умов життєдіяльності військовослужбовців та членів їх сімей, їх фізичного та інтелектуального розвитку; забезпечення зайнятості та покращення загальноосвітнього рівня членів сімей військовослужбовців; створення відповідних умов для раціонального використання позаслужбового часу військовослужбовців та членів їх сімей; підтримання сприятливих умов життя військовослужбовців та втілення в їх свідомість почуття впевненості у завтрашньому дні. Досвід організації соціальної роботи у ЗС США свідчить, що соціальне самопочуття військовослужбовців і членів їх сімей оцінюються як не менш важливий компонент боєздатності військових колективів, ніж нова військова техніка і навчання особового складу. Значна увага у системі МПВ ЗС США приділяється психологічній підготовці військовослужбовців до бойових дій. Яскравим свідченням цього є прийнятий ще в 1955 році виконавчий указ №11/222 президента США Д. Ейзенхауера про кодекс поведінки військовослужбовців, який стосується двох аспектів – бойових дій та полону . В сучасних збройних конфліктах із застосуванням звичайних видів зброї за оцінками американських спеціалістів бойові психічні травми складатимуть в середньому 20%, а в умовах використання засобів масового ураження вони збільшаться до 25-33 % від кількості усіх бойових санітарних втрат впродовж перших 30 діб бойових дій і перевищать кількість санітарних втрат інших категорій у наступний період. Традиційно психологічна підготовка у ЗС США покликана забезпечити психологічну стійкість особового складу до зовнішніх подразників. Вона здійснюється комплексно, інтенсивно та безперервно в умовах повсякденної діяльності, на навчаннях і спеціальних заходах. Основу психологічної підготовки складають програми реалістичної підготовки, які носять не тільки жорстокий, але й небезпечний характер, пов’язані із ризиком для життя військовослужбовців. Вважаючи, що принцип реалізму в навчанні військ є найбільш перспективним з точки зору підвищення емоційно-вольової стійкості особового складу та попередження психогенних втрат під час бойових дій, військове командування ЗС США посилено готовить військовослужбовців до дій у реальній бойовій обстановці. До основних напрямків та способів психологічної підготовки особового складу ЗС США можна віднести:
Важливим засобом забезпечення високого морально-психологічного стану в особового складу є культурне обслуговування військовослужбовців. Культурно-виховна діяльність у ЗС США пов’язана з культурним життям країни. В армії США успішно функціонують спеціальні служби, що підтримують зв’язки з громадськими цивільними організаціями, які ведуть релігійну пропаганду й навчання, організують шефську допомогу, забезпечують дозвілля та розваги особового складу. З метою активізації культурно-просвітницької роботи командування ЗС США збільшує тиражі окремих друкованих виробів. Вважається, що на відміну від радіо і телебачення, преса є засобом більш довготривалого впливу на свідомість людей. Найбільш розповсюдженою газетою в армії США є “Старз енд страйпс”. Вона видається двома американськими командуваннями – в Європейській зоні і зоні Тихого океану. Крім того, газети видаються також в з’єднаннях, військових частинах і гарнізонах. Виключно актуального значення в сучасних умовах у ЗС США набула проблема інформаційно-психологічної протидії в інтересах досягнення морально-психологічної переваги над противником, яка є вирішальною передумовою досягнення загальної переваги над ним. Командування Бундесверу ФРН також приділяє серйозну увагу проблемам більш ефективного використання людського фактора в сучасній війні. Безпосереднє керівництво здійсненням МПВ на особовий склад у Бундесвері здійснює Центр внутрішнього керівництва (м. Коблець). “Внутрішнє керівництво” – це концепція та комплекс заходів інформаційно-виховної, ідеологічної та соціально-психологічної діяльності Бундесверу. Цей комплекс включає такі структурні елементи, як: керівництво людьми, кадрове керівництво, право і внутрішня служба, турбота про людей і інформаційна робота. Центр внутрішнього керівництва включає п’ять основних організаційних підвідділів: зв’язків з громадськістю; керівництва й управління особовим складом; політичної підготовки; педагогічної підготовки; військової дисципліни та вивчення законів . Центр та інші структури “внутрішнього керівництва” у своїй діяльності активно спираються на теоретичну, організаційну, кадрову допомогу різних наукових та навчальних установ, зокрема: Академії інформації та зв’язку (м. Вельдбрель) (до 1990р. – Академія управління), Мюнхенського інституту соціальних наук, університетів Бундесверу. Виходячи із потреб комплексного підходу до впливу на особистість і колектив діє Рада з питань внутрішнього керівництва, що є консультативним органом міністерства оборони ФРН. Рада складається з представників громадськості, економічних установ, різних сфер науки та виховної роботи, а також церкви, профспілок, об’єднань і товариств. Вона відображає позиції провідних суспільних сил у ФРН. З 20 членів Ради – 4 є представниками нових федеральних земель. На даний час концептуальні основи, принципи, мета та завдання “внутрішнього керівництва”, механізм їх реалізації викладено в нині діючому службовому статуті Бундесверу (ZDv) №10/1 “Внутрішнє керівництво”, затвердженому в березні 1993 року Морально-психологічна підготовка у Бундесвері регламентована бойовим статутом сухопутних військ (HDv 102/10), ВПС і ВМС ФРН “Бойова підготовка військ”; статутом HDv 100/100 “Управління військами в бою”; статутом HDv 100/200 “Принципи управління сухопутними силами” та відповідними статутами ВПС і ВМС; статутом ZDv 1/200 “Психологічна оборона”; директивою Генерального інспектора Бундесверу “Вказівки щодо ведення психологічної оборони”. Крім того, діяльність військово-церковної служби регламентується статутами 66/1, 66/2 та спеціальною інструкцією Генерального інспектора Бундесверу “Про сумісну роботу з військовими священиками”. Загалом же апарат, що проводить морально-психологічну підготовку та інформаційно-виховну роботу з особовим складом Бундесверу, нараховує 1370 чоловік (з них 650 офіцерів “внутрішнього керівництва”, 120 офіцерів преси, 600 офіцерів по роботі з молоддю). Істотний внесок в організацію цієї роботи вносять 160 офіцерів по роботі з громадськістю та понад 300 військових священиків. Тобто, один висококваліфікований штатний фахівець у сфері здійснення морально-психологічного впливу та інформаційно-виховної роботи приходиться менш, ніж на 250 військовослужбовців. Організаційно МПВ у Бундесвері здійснюється за наступними напрямками: морально-психологічна підготовка військовослужбовців; діяльність військ “психологічної оборони”; релігійна діяльність військово-церковної служби; військово-соціальна робота. Аналіз документів, що регламентують життєдіяльність і застосування військ, дозволяє зазначити, що МПВ у ЗС ФРН, знаходиться під опікою відповідних командирів (начальників) і вирішує двоєдину задачу: вплив на свої війська (окремі категорії військовослужбовців, підрозділи та військові частини) і населення, а також вплив на війська і населення противника. Він організується в тісній взаємодії з іншими видами забезпечення. У ЗС ФРН морально-психологічна підготовка особового складу здійснюється в ході навчань і повсякденної діяльності військ, перш за все під час проведення оперативної та бойової підготовки. Відповідальність за морально-психологічну підготовку в збройних силах покладена на командирів. При її організації враховуються рекомендації військових психологів і соціологів, які базуються на досвіді минулих війн та збройних конфліктів сучасності, а також досягненнях військової психології. Особлива увага приділяється аналізу психологічних моментів бойових дій періоду другої світової війни, локальних війн і збройних конфліктів останніх років. Відповідно до поглядів фахівців Бундесверу, основними завданнями морально-психологічної підготовки особового складу до війни є: забезпечення подолання страху та недопущення паніки; встановлення та зміцнення взаємовідносин між військовослужбовцями в малих групах (відділення, розрахунок, екіпаж, команда), що слугує головною складовою бойового духу та психологічної стійкості військ і досягнення безперервного і твердого керівництва. Психологи Бундесверу вважають, що переживання бути морально ізольованим із-за боягузтва впливає на поведінку військовослужбовців під час бою більше, ніж будь-які заклики, допомагає подолати страх. У цьому, крім іншого, полягає морально-психологічна цінність групової згуртованості. Головне завдання морально-психологічної підготовки полягає в тому, щоб забезпечити певне звикання психіки військовослужбовців до небезпеки, до умов, що викликають страх, а також надати рекомендації особовому складу, як краще вести себе у відповідних умовах. Найбільш ефективними формами морально-психологічної підготовки особового складу Бундесверу вважаються навчання і маневри. На навчаннях найбільш повно здійснюється моделювання обстановки і умов сучасного бою, створюються значні фізичні та психологічні навантаження на всі категорії особового складу. Труднощі, фізичні навантаження та незручності, які породжують негативні емоції і стани, активний “противник”, обстановка реального бою – все це дозволяє, на думку військових спеціалістів Бундесверу, найкращим чином готувати особовий склад під час навчань до війни. Основною вимогою статуту сухопутних військ Бундесверу HDv 102/ 100 є те, що підготовка військ повинна відповідати потребам бойових дій. Військово-церковна служба є одним із найбільш авторитетних інститутів виховання в ЗС Німеччини, що пройшов випробування часом. Право військовослужбовців на задоволення релігійних потреб було закріплено ще у Конституції Веймарської республіки і без змін перенесено в конституцію ФРН. Виконавчими релігійними органами у ЗС ФРН є управління євангельської церкви в справах Бундесверу та управління католицького військового єпископа. Через деканів військових округів вони контролюють діяльність понад 300 священиків обох віросповідань. Міністерство оборони ФРН не здійснює тиску на військово-церковну службу при вирішенні релігійних питань, але в адміністративному відношенні виконавчі релігійні органи підпорядковуються особисто міністру оборони. Об’єктом впливу військово-церковної служби є всі категорії військовослужбовців, цивільні службовці Бундесверу, а також члени їх сімей. Кожен військовий священик очолює общину кількістю близько 1500 осіб. У гарнізонах із невеликою кількістю особового складу на позаштатній основі можуть залучатися місцеві священики. Вони заключають з військовим відомством контракт, в якому обговорюються умови їх діяльності та порядок оплати. В директиві міністра оборони ФРН №66/1 визначені форми діяльності військових священиків: участь в роботі рад з питань “внутрішнього керівництва” при командирах військових частин, церковні богослужіння та виконання релігійних обрядів, проведення занять з питань моралі, керівництво групами віруючих військовослужбовців, групові та індивідуальні бесіди з особовим складом, участь в організації його дозвілля. Військово-церковна служба Бундесверу підтримує тісні контакти з аналогічними службами зарубіжних країн, в основному з тими, що межують з ФРН. Це дозволяє віруючим брати участь у міжнародних релігійних зустрічах і семінарах, у ході яких вони приймають участь в богослужіннях, відвідують історичні місця, пов’язані з розвитком релігії. Необхідно відмітити, що військово-політичне керівництво ФРН завжди приділяло відповідну увагу релігійному впливу, як одній з найбільш ефективних форм виховання особового складу. Тому військово-церковна служба користується значною державною підтримкою. Діяльність священиків в Бундесвері сприяє зміцненню військової дисципліни, підвищенню ефективності морально-психологічної підготовки особового складу, готовності військовослужбовців до можливого ведення бойових дій, формуванню сприятливого психологічного клімату у військових колективах. Система військово-соціальної роботи в Бундесвері являється необхідним компонентом забезпечення ефективного функціонування збройних сил, гідного рівня життя та доброго самопочуття як самих військовослужбовців, так і членів їх сімей. Соціальна служба Бундесверу заснована військовослужбовцями і цивільними працівниками міністерства оборони в 1960 році, як організація, яка надає допомогу з питань відпочинку дітей і вільного часу молоді та пенсіонерів, роботи молодіжних таборів, профілактичних закладів по підтримці здоров’я і таке інше. Ця служба організована при командуванні гарнізонів. Разом із співробітниками та радниками з соціальних питань вона вирішує задачі соціального обслуговування та консультування командирів з питань виконання ними своїх обов’язків та ставлення до військовослужбовців і цивільного персоналу. Матеріальне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей розглядається командуванням ЗС ФРН як важлива складова їх соціальної захищеності. Представниками правової системи Бундесверу є радники командуючого (командира) з правових питань, що призначаються від дивізії і вище. Крім вирішення всіх службово-правових питань, вони надають допомогу командирам щодо контролю за проведенням занять із права у військових частинах, готують офіцерів у сфері воєнного і міжнародного права, надають їм необхідні поради, виконують за сумісництвом завдання консультантів з правових питань при військових судах, проводять дізнання і висувають звинувачувальні вироки перед військовими судами в дисциплінарному порядку. Що стосується правового захисту, то радники-консультанти, федеральний воєнний прокурор з адміністративно-дисциплінарних питань і викладачі права слідкують за дотриманням федеральних законів в Бундесвері. При органах управління на дивізійному рівні працює біля 2100 незалежних юрисконсультів. Кожному військовослужбовцю дозволяється оскаржити протизаконні дії командира. Свою скаргу він може направити на розгляд вищестоящому начальнику, або в воєнно-дисциплінарний суд відповідного адміністративного корпусу. Якщо військовослужбовець не задоволений їх рішенням, він має право протягом місяця звернутися в федеральний адміністративний суд. Таким чином, вдосконалення системи воєнно-соціальної роботи, системи соціально-правового захисту військовослужбовців збройних сил ФРН , надання їм нових матеріальних пільг і постійне збільшення грошового забезпечення допомагають підвищенню престижу військової служби в Бундесвері. Отже, духовний стан, психологічна готовність військових колективів ЗС ФРН формується науково обґрунтованою, цілісною системою МПВ на особовий склад. Дана система враховує всі істотні основи і джерела розвитку духовного потенціалу військових колективів ЗС ФРН, охоплює всю сукупність його компонентів. Значний досвід організації МПВ на особовий склад в різних умовах діяльності військ в сучасних умовах накопичено і в ЗС Російської Федерації. МПЗ, поряд з бойовим, тиловим та технічним, з 1993 року відноситься до основних видів забезпечення. Зміст і конкретні завдання МПЗ у ЗС Росії викладені в Бойовому статуті Сухопутних військ, Настанові по морально-психологічному забезпеченню операцій (бойових дій), Наказі Міністра оборони РФ №023 від 1996 року “Про вдосконалення морально-психологічного забезпечення в Збройних Силах Російської Федерації” та інших . В організації МПЗ Збройних Сил РФ виділяють три рівні. Загально-соціальний, або державний, що діє в масштабах та інтересах всього суспільства. На цьому рівні створюються необхідні політичні, соціально-психологічні, правові, моральні, економічні, науково-технічні та інші умови перетворення духовного потенціалу суспільства у чинник безпеки держави, визначаються основні напрямки політики і стратегії. МПЗ на цьому рівні спрямовано на досягнення такого морально-психологічного стану (МПС) всього населення країни, зокрема особового складу ЗС, який необхідний для забезпечення належного захисту інтересів країни. Найважливішим завданням є зміцнення єдності армії і народу, встановлення між ними тісного й нерозривного зв’язку. Військово-соціальний, або відомчий рівень, забезпечує потреби ЗС РФ. На цьому рівні чинниками, що впливають на перетворення духовного потенціалу в чинник безпеки країни, є вплив військового середовища, характер життєдіяльності особового складу, організація заходів МПЗ. Завданням МПЗ у цьому аспекті виступає трансформація загально соціальних умов у військове середовище. Організація МПЗ на цьому рівні означає єдиний і нерозривний процес формування та підтримання в особового складу стійкого МПС необхідного для успішного виконання завдань повсякденної та бойової діяльності і підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності. Особистісний рівень – рівень самовиховання і саморегуляції. На цьому рівні особистість військовослужбовця виступає як суб’єктом, так і об’єктом МПЗ. Найважливішими завданнями МПЗ, за поглядами російських фахівців, на сьогодні є: формування у військовослужбовців стійкої системи цінностей наукового світогляду, розуміння політики держави; розвиток високих моральних якостей; формування в особового складу психологічної стійкості; забезпечення реалізації правових і соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей; правова підготовка особового складу; виховання загальної культури поведінки і формування здорових взаємовідносин у військових колективах; організація протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад і населення в цілому у ході повсякденної діяльності та захист від психологічних операцій противника у військовий час; розвиток у особового складу економічного мислення; формування екологічної свідомості військовослужбовців. МПЗ у ЗС РФ включає такі організаційні форми: інформаційно-виховну, психологічну, воєнно-соціальну, культурно-дозвільну роботу, протидію негативному інформаційно-психологічному впливу у процесі повсякденної та бойової діяльності. Здійснюються практичні заходи щодо створення сучасної матеріальної бази МПЗ. Безпосередніми організаторами МПЗ являються органи виховної роботи ЗС РФ, які під керівництвом командирів (начальників) та при взаємодії зі штабами і іншими органами військового управління, підтримують морально-психологічну стійкість та готовність особового складу до ведення успішних бойових дій в будь-якій обстановці. Так, наприклад, в бригаді є спеціальні посадові особи виховної роботи: заступник командира бригади з виховної роботи; офіцер з суспільно-державної підготовки та інформуванню; офіцер з соціальної роботи та профілактики правопорушень; психолог; офіцер з організації дозвілля – начальник клубу; інструктор по роботі з сім’ями військовослужбовців. В лінійних батальйонах (дивізіонах), ротах (батареях) є штатні заступники командира з виховної роботи. Велика увага приділяється психологічній підготовці особового складу. Створена і функціонує в мирний і воєнний час вертикаль надання психологічної допомоги. У видах ЗС, військових округах, арміях, дивізіях існують штатні центри психологічної допомоги, які підпорядковані відповідним органам виховної роботи, в бригадах і полках – пункти психологічної допомоги, у батальйонах – психологи. У складі цих структур є психологи, психоневрологи (практичні психологи), психотерапевти. Затверджена й діє Інструкція з організації взаємодії центрів (пунктів) психологічної допомоги та реабілітації (кімнат психологічного розвантаження), органів виховної роботи та медичних органів. Таким чином, аналіз сучасних поглядів на організацію та здійснення МПВ на особовий склад в арміях провідних країн світу свідчить, що людський фактор розглядається в них як основний чинник досягнення перемоги в сучасному бою. Незважаючи на деякі розбіжності в організаційному плані, в зарубіжних арміях створена чітка та ефективна система МПВ. Висновки по розділу Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил) – це організаційно-виконавчий компонент гуманітарного і соціального розвитку в Збройних Силах, поки що єдино можливий механізм впровадження його завдань та досягнення кінцевого результату. Морально-психологічне забезпечення – це принципово новий, комплексний вид всебічного забезпечення діяльності військ (сил), який інтегрує всі основні види і способи організованого впливу на свідомість і психіку військовослужбовців з метою підтримання морально-психологічного стану особового складу збройних сил і населення країни на рівні, необхідному для виконання навчально-бойових завдань у мирний час і досягнення перемоги в можливій війні (конфлікті). Зарубіжний досвід здійснення МПВ на особовий склад має для ЗС України велике значення. Він може бути використаний при організації та проведення МПЗ. Проте, не слід допускати його сліпого механічного копіювання без урахування історичних, економічних, соціальних, національних особливостей і традицій становлення та розвитку України та її Збройних Сил. Література:
|
|
УДК: 339. 9 (477) ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна... |
УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО Харків, вул. Чкалова, 17. Тел.: (057) 315-10-56, довідкова 707-40-09, Факс: (057) 315-11-31 |
|
ВИДАВНИЦТВО «КАРАВЕЛА» (м. Київ) Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36;... Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36; (050) 355-77-75; (068) 345-09-51; факс (044) 585-96-94 |
2015 УДК ББК |
|
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Держпром, 9 під’їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, тел. (057)705-02-88 е-mail: р/р 35217005000077 |
Обґрунтування причин зміни тарифів на послуги з утримання будинків... Діючі тарифи були встановлені рішенням виконкому від 23. 08. 2006 року №477 та введені в дію з 01. 10. 2006 року, тобто не переглядались... |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
УДК: 617. 55-089-085. 33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328;... |
|
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |