|
|
Скачати 2.86 Mb.
|
|
5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування з’єднань і частин Повітряних та Військово-Морських Сил Специфічність призначення та завдань покладених на різні види Збройних Сил України визначають особливості морально-психологічного забезпечення їх підготовки та застосування. Повітряні Сили – вид Збройних Сил України, призначений для відбиття агресії шляхом нанесення повітряних ударів по військах противника, іншим важливим об'єктам, а також для ведення розвідки, повітряних перевезень і десантування. Включення до складу Повітряних Сил частин і з'єднань Протиповітряної оборони розширило їх призначення. Тепер вони будуть також виконувати задачі боротьби з повітряним противником, захисту від ударів з повітря угрупувань наших військ, інших важливих об'єктів. Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил являє собою комплекс заходів щодо формування, розвитку й активізації у авіаторів морально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей, необхідних для успішного безаварійного виконання задач і досягнення перемоги в бойовій обстановці. При організації морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу ПС у бойовій обстановці дуже важливо враховувати особливості різноманітних родів авіації, що визначаються характером бойових дій, умовами виконання бойових задач, складом екіпажів, бойовою технікою, що мається на озброєнні і іншими чинниками. Так, у бомбардувальній авіації звертається увага на підготовку до тривалого перебування особового складу в повітрі, польотам над територією противника, у складних метеорологічних умовах і вночі, у складі екіпажів, у які входять різнорідні спеціалісти. Велике місце приділяється згуртуванню колективів, злагодженості в екіпажах, узгодженості в бойовій роботі, удосконаленню штурманської, бомбардувальної, повітряно-стрілецької підготовки, підтримці стійкого зв'язку в польоті. У військово-транспортній авіації першорядна увага приділяється морально-психологічній підготовці екіпажів до проведення десантування військ парашутними засобами, перевезення військ і вантажів на великі відстані, виконанню бойових задач у різноманітних кліматичних умовах і на різних ТВД. У винищувальній авіації головна увага приділяється виконанню польотів групової злітаності (парами, ланками), веденню повітряного бою на малих та середніх висотах, у складних метеорологічних умовах, виконанню польотів з великими навантаженнями, з різкою зміною висоти, швидкості та траєкторії польоту. У розвідувальній авіації головна увага звертається на підготовку до виконання польотів на малій та гранично-малій висотах, на підготовку до виконань польотів над морем, в гірській місцевості, в мало орієнтованій місцевості, на підготовку до польотів у відриві від головних сил над територією противника, до виконання бойової задачі в умовах посиленого впливу протиповітряних засобів противника. При морально-психологічній підготовці вертольотних екіпажів увага приділяється підготовці екіпажів до польотів групою на гранично-малих висотах в умовах обмеженого бачення земної поверхні, виконання посадки на обмежених майданчиках, використання зброї в умовах дефіциту часу, виконання евакуаційних робіт в умовах активного впливу вогневих засобів противника. Організація морально-психологічного забезпечення діяльності авіаційних частин і з'єднань у воєнний час в значній мірі визначаються специфікою авіаційної праці льотного й інженерно-технічного складу Повітряних Сил. Головна роль в успішному виконанні задач поставлених перед Повітряними Силами належить льотному складу. Професія військового льотчика - одна із самих важких і складних. Крім відмінного здоров'я, різнобічних фахових спроможностей, вона потребує витримки, волі, наполегливості, витривалості, уміння ризикувати, рішучості, самовладання, емоційної стійкості, гарної уваги і пам'яті, почуття колективізму, багатьох інших психологічних і моральних якостей. Льотна робота завжди була для пілотів невичерпним джерелом натхнення, самоствердження, удосконалення. Водночас, вона неминуче пов'язана з подоланням труднощів, невдач, що викликають внутрішні переживання, які виявляються в почуттях, діях і вчинках. Нерідко військовим льотчикам випадає зіштовхуватися із складними аварійними ситуаціями, небезпекою, страхом, граничними психофізичними перевантаженнями в небі, хибами в соціально-побутовому забезпеченні і різноманітними життєвими проблемами на землі. У кабінах сучасних бойових літаків знаходиться більше 400 різноманітних об'єктів взаємодії. Кількість інформації, що надходить льотчику в повітрі, його функціональна завантаженість, фізичні і психічні перевантаження в найбільш складних польотах, особливо на одномісних літаках, нерідко знаходяться на межі психофізіологічних можливостей людини і навіть перевищують їх. В міру ускладнення авіаційної техніки зростає і кількість різноманітних обмежень у польоті, число яких на машинах 3-го і 4-го поколінь досягло більш 150 . Все це свідчить про те, що специфіка авіаційної роботи вимагає від військового льотчика, поряд з високою бойовою виучкою, технічною і льотно-тактичною майстерністю, ще й добре функціонуючу психіку, морально-психологічну стійкість, фізичну витривалість, спроможність не губитися в самій складній і небезпечній для життя обстановці, уміння завжди і за будь-яких умов знаходити правильне і єдино можливе рішення для успішного виконання поставлених задач у мирних умовах і в бойовій обстановці. Роль і значення морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу Повітряних Сил безупинно зростають. Цьому сприяють такі обставини:
Головною метою морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є формування в нього психологічної готовності й стійкості, що дозволяють з високим коефіцієнтом корисної дії проявляти фахові навички, уміння і психологічні якості при виконанні поставлених задач в бойовій обстановці. Основними завданнями морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є: активізація переконань і закріплення мотиваційних установок; розвиток і загартування необхідних льотних якостей; почуттєве виконання уяви польоту і доведення його до максимальної яскравості і чіткості; адаптація психіки до умов бою; зняття чинників невідомості, несподіванки; накопичення досвіду емоційно-вольової усталеності і вольової саморегуляції при діях у бойових умовах; забезпечення умов для нормального функціонування психічних процесів у льотного складу; підвищення працездатності і життєдіяльності; створення у льотчиків позитивного психологічного настрою при польоті, пориву, азарту, впевненості у своїй зброї, самому собі, своїх товаришах; створення сприятливого мікроклімату в колективах. Як свідчить досвід, у морально-психологічному забезпеченні діяльності льотного складу виділяються три динамічно взаємозалежних види психологічної підготовки: загальна, спеціальна і цільова. Вони ведуться на всіх етапах в бойовій обстановці, проникають у сферу неслужбових відносин, побуту, дозвілля, духовного світу авіаторів і членів їхніх сімей. Загальна психологічна підготовка передбачає формування фахових якостей, якими повинні володіти кожний льотчик (штурман). Ці якості необхідні льотному складу для ефективного виконання бойової діяльності з використанням специфічної зброї - літака. У ході спеціальної психологічної підготовки у льотного складу формуються і розвиваються специфічні якості, необхідні представникам різноманітних родів авіації для виконання властивих їм задач і конкретних видів польотів у стандартних і аварійних ситуаціях: ведення повітряного бою; нанесення ударів по наземним цілям, розвідувальних польотів і ін. Цільова психологічна підготовка проводиться безпосередньо після отримання конкретної бойової задачі в інтересах мобілізації психіки й активізації морально-психологічного стану авіаторів на його виконання. При цьому в роботі з льотним складом основна увага звертається на: створення духовного настрою, стану мобілізації на виконання польотного завдання, формування готовності до швидких, рішучих, активних дій у типових і неординарних ситуаціях польоту; формування емоційно-вольової стійкості, забезпечення високої працездатності, підтримка бадьорості і діяльної активності, актуалізацію вимог дисципліни польоту; конкретизацію уяви противника, прищеплення впевненості у своїх силах, формування бойового азарту, натхнення, ненависті до противника, прагнення до його розгрому. Діям авіаційних частин і з'єднань у бойовій обстановці властиві винятково велика напруга і інтенсивність, екстремальний характер і динамізм, швидкоплинність і безупинна зміна бойових ситуацій, сильний вплив протиповітряної оборони противника, застосування різноманітних видів озброєння, бойової техніки і засобів бойових дій, величезні духовно-моральні, фізичні і психологічні навантаження на особовий склад. Особливого значення тут набуває морально-психологічне забезпечення бойових дій, формування у авіаторів високої бойової активності і наступального пориву, відваги, уміння майстерно володіти технікою і всіма засобами ведення бойових дій з урахуванням сильних і слабких сторін противника, готовності в єдиноборстві з ним діяти зухвало, рішуче і перемагати в будь-яких умовах. Велика увага в бойовій обстановці приділяється роз'ясненню особовому складу отриманої бойової задачі, справедливого характеру війни, вихованню любові до своєї Батьківщини і готовності до її захисту, пропаганді бойових успіхів наших військ, популяризації льотчиків, штурманів, інженерів і техніків, що відзначилися при виконанні бойових завдань. Вся ця робота організується безпосередньо на аеродромах, у ланках, екіпажах і проводиться тим активніше, чим складніша й відповідальніша обстановка. В бойовій обстановці особлива увага приділяється роботі з льотним складом, який у перший момент початку бойових дій повинен бути готовим застосувати всю силу зброї свого літака безпосередньо в повітрі, у єдиноборстві із противником виконати бойову задачу. При цьому в ряді випадків льотчик буде вести бій один або в складі невеликого екіпажу, виступаючи не тільки в ролі активної вогневої сили, але й у якості об'єкта, проти якого спрямована зброя противника. Формуванню і підтримці в льотного складу високої бойової активності сприяє наявність у підрозділі (частині) сприятливого морально-психологічного клімату. У цьому зв'язку важливу роль відіграює цілеспрямована робота по підвищенню якості повітряної і вогневої виучки екіпажів, їхній підготовці до бойових дій в день і вночі, постійна увага до забезпечення підрозділів боєприпасами, паливом, харчуванням і т.п. Велике значення має врахування особливостей психології малих груп при розстанові льотного складу в бойовому порядку (поєднання молодих і більш досвідчених, добір груп по взаємному уподобанню і психологічній сумісності, з урахуванням бажання знаходитися в бою поруч із товаришем і т.інш.). Зміцненню морального духу і психологічної стійкості сприяють проведення емоційно насичених інформаційно-пропагандистських заходів (коротких мітингів із нагоди початку і завершення операції, зборів льотного складу, радіопередач); представлення тих, хто відзначився в бою, до нагород, популяризація їхньої бойової діяльності. Бойова обстановка не виключає необхідність застосування й інших, більш енергійних заходів впливу на психіку льотчика (штурмана). До них відносяться: вимогливість, формування категоричної установки "наказ - виконання", суворий розбір дій льотного складу після виконання бойового завдання, притягнення до суворої відповідальності осіб, що припустили неточне або невчасне виконання бойового наказу. Матеріально-технічну основу бойової спроможності Повітряних Сил складає авіаційна техніка. Як свідчить досвід сучасних локальних війн та збройних конфліктів, кількість успішних бойових літако-вильотів в авіаційних частинах і підрозділах завжди знаходиться в прямій залежності від спроможності інженерно-технічного складу своєчасно і якісно готувати матеріальну частину до бойових вильотів, швидко і з високою якістю відновлювати літаки і гелікоптери, що одержали ушкодження в бою. У цьому зв'язку велике значення має добре організована робота з інженерно-технічним складом. Командири, керівники ІАС використовуючи усі форми морально-психологічного впливу на інженерів і техніків, домагаються якісного виконання ними задач по приведенню техніки в справний стан і підтримці її у постійної бойовій готовності. У бойовій обстановці важливе місце приділяється льотно-методичній роботі з керівним складом. У перервах між боями проводяться методичні збори, обмін досвідом бойової роботи, показові польоти і заняття з командирами підрозділів, офіцерами керування й ін. Особлива увага в бойовій обстановці приділяється роботі з молодими льотчиками і штурманами. Морально-психологічне забезпечення спрямовується на створення в частинах атмосфери товариського відношення до молодих авіаторів, вивчення індивідуальних особливостей кожного з них, рівня їхньої бойової виучки, слабких і сильних сторін. Як правило, після прибуття в полк молодих авіаторів їх знайомлять з бойовими традиціями частини, з'єднання, розповідають їм про кращих людей і їхні бойові подвиги, закликають йти за прикладом героїв-однополчан. Молодих льотчиків старанно готують до першого вильоту на бойове завдання, знайомлять з особливостями ведення бойових дій, методами ведення повітряного бою і т. ін. Перед молодими авіаторами виступають командири, досвідчені льотчики, штурмани, інженери, техніки. Велике значення в мобілізації особового складу на успішне виконання бойових задач, пов'язаних із проявом мужності, відваги і героїзму в бою має своєчасне представлення до урядових нагород воїнів, що відзначилися. Бойовий досвід переконливо свідчить: своєчасне представлення особового складу до нагород, популяризація воїнів, що проявили мужність і відвагу в бою піднімають бойовий дух частин і підрозділів, сприяють зміцненню морально-психологічного стану військ, досягненню перемоги над ворогом. У бойовій обстановці дуже часто виникає необхідність у перебазуванні авіаційних частин на нові аеродроми. У цих умовах морально-психологічне забезпечення проводиться з метою мобілізації особового складу на своєчасне й організоване прибуття на новий аеродром у постійної бойовій готовності. Частини і підрозділи протиповітряної оборони Повітряних Сил виконують особливу роль у захисті державних інтересів України, стоять на сторожі повітряних рубежів. Їх називають військами переднього краю, військами постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ виконують відповідальну бойову задачу - несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини. З урахуванням пред'явлених до протиповітряної оборони вимог, а також специфіки бойових дій зенітно-ракетних, винищувальних, авіаційних і радіотехнічних частин організується їхнє морально-психологічне забезпечення. Воно здійснюється безупинно в ході повсякденної бойової підготовки, у процесі виконання задач бойового чергування й у бойовій обстановці. При організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується те, що воїни цих військ завжди знаходяться на бойових постах, нерідко під загрозою ракетного або бомбового удару противника з найвищою мірою готовності до відбиття повітряного нападу. Від кожного номеру бойового .розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора бойова обстановка вимагає виняткової самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкість реакції, пильності, виняткової витримки, сильної волі, твердості та бойової ініціативи. Найвищими моральними, психологічними і фізичними якостями повинні володіти воїни авіаційних винищувальних частин. Для бойової діяльності льотчиків-перехоплювачів характерне ведення пошуку повітряного противника і його знищення на великих швидкостях, у широкому діапазоні висот, у складних метеорологічних умовах; спроможність до виконання великої кількості команд, що находять із землі, швидкої переробки різноманітного роду бойової інформації. Специфіка діяльності льотчика-перехоплювача, поряд з високим професіоналізмом, потребує міцного здоров'я, холоднокровності, точного розрахунку, віри в покази приладів, надійність бойової техніки, постійного прагнення до зустрічі з противником і знищення його в повітряному бою. Добре зарекомендували себе вправи по умінню швидко "читати" повітряну обстановку, зафіксовану на планшетах, грамотно обробляти інформацію, робити з неї висновки і коротко доповідати їх. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази. Широке застосування одержав комплексний метод відпрацьовування задач при проведенні тренажів, летючок і інших видів навчальних занять на тактичному фоні, що передбачає активні дії "противника", що постійно змінюються, раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, імітацію застосування "противником" засобів вогневого придушення і т.інш. Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу протиповітряної оборони є бойове чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі, вимагає від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності в морально-психологічному відношенні, постійної внутрішньої зібраності, спроможності самовіддано виконувати бойові задачі. Специфіка бойового чергування потребує диференційованого підходу до роботи з різними категоріями військових. Так, у роботі з льотним складом винищувальної авіації особлива увага приділяється формуванню спрямованості на льотну діяльність (безпечне проведення польотів, всебічну і якісну підготовку до кожного вильоту); врахуванню індивідуально-психологічних особливостей і фахових якостей авіаторів для прогнозування дій льотчиків в екстремальних ситуаціях на землі й у повітрі. Робота з інженерно-технічним складом винищувальної авіації характеризується спрямованістю на вирішення основної задачі в цьому виді діяльності-сформувати почуття високої відповідальності за якісну підготовку авіаційних комплексів і спецобладнання бойового чергування. Робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітних ракетних військ зосереджена на формуванні їхньої спроможності своєчасно виявляти, супроводжувати і знищувати повітряні цілі на всій глибині зони поразки, у будь-якій обстановці; уміння знаходити і застосовувати нові, нестандартні, несподівані для противника дії, що забезпечували б вирішення завдання з більшою надійністю й у більш короткі терміни. Важливі і відповідальні завдання частини і з'єднання протиповітряної оборони будуть вирішувати в бойовій обстановці. Вони будуть вести боротьбу з повітряним противником, захищати від ударів із повітря адміністративно-політичні і промислово-економічні центри, прикривати угруповання військ, важливі військові й інші об'єкти, що пред'являє винятково високі вимоги до морально-політичних, бойових і психологічних якостей особового складу частин і з'єднань протиповітряної оборони, утримання ініціативи при проведенні морально-психологічного забезпечення. Морально-психологічне забезпечення застосування ПС в бойовій обстановці направляється на вирішення таких завдань:
Велику увагу в бойовій обстановці необхідно приділяти вивченню й аналізу психологічних характеристик особового складу і військових колективів; формуванню психологічної готовності до бою; проведенню профілактичних заходів щодо підвищення емоційно-психологічної стійкості, психодіагностики психокорекції і психореабілітації військовослужбовців, що одержали бойові психічні травми, зняттю негативних наслідків впливу бойової обстановки на особовий склад і т.д. Важливе місце повинна зайняти турбота про своєчасне виявлення осіб із психічними відхиленнями, низькими морально-діловими якостями, ослабленим здоров'ям, доведення до військовослужбовців даних про повітряного противника, проведення зустрічей і бесід особового складу з військовослужбовцями, що мають бойовий досвід. У ході бойових дій дуже важливо враховувати наростання морально-психологічної і фізичної втоми особового складу, що може привести до ослаблення пильності, втрати самоконтролю й обережності. У цей час, крім організації заходів щодо забезпечення умов відпочинку і дозвілля особового складу, його медичного обстеження, важливо активізувати роботу з психічної реабілітації військових, що одержали бойові психічні травми. У ході бойових дій велике місце у морально-психологічному забезпеченні займають питання, пов'язані зі створенням соціальних і правових умов, необхідних для якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків і реалізації їхніх прав і соціальних гарантій. Морально-психологічне забезпечення в бойовій обстановці включає також великий комплекс заходів, спрямованих на організацію цікавого та змістовного дозвілля і культурного обслуговування всіх категорій особового складу. У місцях розташування військ розгортаються похідні автоклуби, намети, у яких особовий склад може познайомитися з матеріалами періодичної преси, почитати художню літературу, послухати радіо, пограти в настільні ігри і т.п. Організуються виступи концертних і агітаційно-пропагандистських бригад, ансамблів пісні та танцю і колективів художньої самодіяльності. Важливою складовою частиною морально-психологічного забезпечення Військ протиповітряної оборони в бойовій обстановці є інформаційно-психологічне протиборство. Воно направляється на нейтралізацію інформаційно-психологічного впливу з боку противника на наші війська і нанесення йому морально-психологічної поразки, його деморалізацію. У цих цілях організується постійне відслідкування й аналіз морально-психологічної обстановки у місцях дислокації, узагальнюються дані про можливості противника здійснювати інформаційно-психологічний вплив на наші війська, прогнозуються його наслідки, проводяться заходи щодо протидії цьому впливу, готуються власні інформаційно-психологічні акції проти військ противника і т.ін. Такі основні, найбільш характерні риси морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил.. Вони визначаються призначенням цих військ у системі обороноздатності України. Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України є складовою частиною єдиної системи морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України. Воно спирається на спільні для всіх ЗС України цілі, завдання, концептуальні погляди, нормативно-правову базу і структуру органів військового управління. Разом з тим, яскраво виражена специфіка завдань, що вирішуються військово-морськими силами, організація корабельної служби, способи ведення бойових дій на морі, вплив морської стихії, а також умов повсякденної та бойової діяльності кораблів породжує низку особливостей у змісті, організації і проведенні заходів морально-психологічного забезпечення у ВМС. Діяльність особового складу ВМС відбувається у специфічних умовах морської служби. До них можна віднести: яскраво виражену патріотичну спрямованість служби військових моряків, інтенсивність військової праці, необхідність підтримання боєздатності сил постійної готовності, екстремальний характер впливу морської стихії на військову діяльність, що вимагає максимального духовного та фізичного напруження, високий ступінь насиченості військово-технічними засобами, складні соціально-побутові умови життєдіяльності, статутна регламентація, субординація і особливі міжособистісні взаємини у флотських колективах. Історія морських війн містить багато фактів, коли противник, що мав перевагу у живій силі і бойовій техніці зазнавав поразки лише тому, що поступався іншій стороні в потужності морального фактору. Дослідження, що проводилися у військах, виявили прямий вплив високого морально-психологічного стану особового складу та його морально-бойових якостей на боєздатність кораблів і частин. Пріоритетність морально-психологічного забезпечення у Військово-морських силах обумовлюється взаємодією низки складних воєнно-політичних, технічних і соціальних процесів, що відбуваються на кораблях і в частинах. Скорочення чисельності особового складу ВМС, перехід на контрактну службу, ринкові відносини в суспільстві, фінансові труднощі, загострення проблеми соціального захисту військових моряків суттєво впливають на духовний світ і ставлення до військового обов’язку особового складу. Перед органами особового складу гостро ставиться питання щодо пошуку тих методів і засобів морально-психологічного впливу на особовий склад, які є адекватними тим процесам, які відбуваються в українському суспільстві сьогодні. Особливості діяльності особового складу кораблів і частин ВМС обумовлені воєнно-технічними, соціально-психологічними і природними факторами, які здійснюють безпосередній вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення. По-перше, підготовка ВМС до відбиття агресії з морських напрямків тісно пов’язана із зростанням значення пильності, відповідальності і компетентності військових моряків. Це змушує частину сил ВМС вже в мирний час виконувати завдання бойової служби і бойового чергування, що вносить в морально-психологічне забезпечення нові аспекти, вимагає активізації людського фактору, бойової готовності кораблів і частин з урахуванням змін, що відбуваються. По-друге, в зв’язку зі скороченням корабельного складу ВМС із бойового складу виводяться застарілі типи кораблів, що відносно збільшує відсоток нової бойової техніки, зброї і засобів захисту і посилює залежність бойової готовності кораблів від можливостей, здібностей і якості підготовки екіпажів, що обслуговують військово-морську техніку. По-третє, відбувається ускладнення військової праці на флоті, і, як наслідок, збільшення кількості військових спеціальностей. Військова праця стає, з одного боку, все більш колективною, а з іншого – диференційованою, що вимагає поглибленої її спеціалізації. По-четверте, ускладнення військової праці, недоукомплектованість корабельних підрозділів в зв’язку зі скороченням з’єднань ВМС значно збільшують інтенсивність військово-морської служби. Поряд з високим навантаженням офіцерів і мічманів по обслуговуванню бойової техніки зростає навантаження по несенню корабельної вахти, організації служби у з’єднаннях і гарнізонах. Бойові можливості зброї і бойової техніки залежать не тільки від їх тактико-технічних характеристик, а й від людського фактору. Опанування сучасною бойовою технікою і ефективне її використання вимагають від особового складу не стільки затрат фізичних сил, скільки професійної підготовки, здатності виявити в умовах психологічної напруженості емоційно-вольову стійкість. По-п’яте, загальною тенденцією для ВМС є трансформація військової діяльності у військово-професійну. Недостатній професійний рівень підготовки екіпажів є одним з основних факторів високої аварійності на кораблях. Об’єктивне збільшення офіцерського і мічманського складу в екіпажах кораблів, а також поступовий перехід на службу за контрактом, викликає певні складнощі в організації морально-психологічного забезпечення. Цей процес супроводжується суттєвими зрушеннями в культурному та освітньому рівні, професійній підготовці і соціальному статусі, демографічних характеристиках військовослужбовців ВМС. По-шосте, нині невід’ємним компонентом підготовки і проведення бойових операцій стала інформаційно-психологічна боротьба. Застосування інформаційно-психологічної зброї і протидія їй на морських театрах воєнних дій мають свою специфіку. Інформаційно-психологічне протиборство починається, як правило, ще до початку бойових дій і носить характер «війни нервів». Його головна мета – досягнення інформаційної і психологічної переваги над противником до початку і в ході бойових дій. Об’єкти протиборства на морських театрах воєнних дій рухомі, а по можливості інформаційно-психологічної дії на екіпажі кораблів, що знаходяться в морі, обмежені. По-сьоме, служба на флоті має низку особливостей, що викликані природними факторами. Це значні відмінності кліматичних умов морських акваторій, місць базування і театрів воєнних дій ВМС від інших кліматичних умов. Помітний вплив на морально-психологічний стан моряків можуть здійснити зміна звичного берегового добового режиму в зв’язку з цілодобовим несенням вахти особовим складом у морі, біологічних ритмів організму в зв’язку з суттєвою різницею в часовому поясі. Вищеназвані та інші фактори здійснюють суттєвий вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення діяльності військових моряків. Накопичений досвід свідчить, що основними організаційними складовими морально-психологічного забезпечення діяльності ВМС є: інформаційно-пропагандистське забезпечення, психологічне забезпечення, воєнно-соціальна робота, культурно-виховна робота та захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника. В організації заходів на кораблях і в частинах ВМС інформаційно-пропагандистському забезпеченні найбільш важливими є гуманітарна підготовка та інформування особового складу. В ході занять з гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців ВМС головну увагу необхідно приділяти вивченню історії України та її Збройних Сил, військово-морських традицій, проблем сучасного державного та військового будівництва, культурних досягнень народу України, діючого законодавства, практики навчання та виховання особового складу. На кораблях 1 рангу організується і проводиться морально-психологічне забезпечення бойової підготовки, бойового чергування, бойової служби, чергової, вартової і вахтової служб; вивчення індивідуальних особливостей військовослужбовців, військових колективів; психологічна профілактика правопорушень військової дисципліни; психологічна підготовка особового складу; психологічна адаптація військовослужбовців до умов військової служби. Морально-психологічне забезпечення на кораблях 1 рангу (та їм рівних військових частинах ВМС) здійснюється на підставі поточного і перспективного планування. У планах формулюються заходи, терміни їх проведення з урахуванням реальної обстановки, стану справ, завдань бойового чергування, бойової служби, бойової підготовки і т.д. Заходи з морально-психологічного забезпечення плануються на кораблі у відповідності з курсами бойової підготовки. В ході здачі 1-ої курсової задачі морально-психологічне забезпечення спрямовується на вивчення особовим складом змісту курсових задач, їх складових елементів, організаційно-методичних вказівок, покращення злагодженості дій за бойовими і повсякденними корабельними розкладами, підвищення якості тактичної і спеціальної підготовки. Особлива увага звертається на відпрацювання взаємодії між бойовими постами, корегування і розроблення різних документів, вивчення особовим складом функціональних обов’язків. Під час відпрацювання 1-ої та 2-ої курсових задач морально-психологічне забезпечення на кораблях здійснюється з метою мобілізації особового складу на вивчення зброї і технічних засобів, питань одиночного та сумісного плавання, формування практичних навичок по захисту від зброї масового ураження, боротьби за живучість корабля і т. ін. Здача курсових задач завершається, як правило, відпрацюванням сумісного плавання групи кораблів, виконанням одиночних і групових ракетних або торпедних стрільб, участь у командно-штабних і тактичних навчаннях ВМС. На цьому етапі морально-психологічне забезпечення спрямовується на відпрацювання елементів мобілізаційної підготовки при переведенні кораблів і берегових частин в різні ступені бойової готовності. Відпрацьовуються також ефективні форми і методи взаємодії між кораблями і з’єднаннями, що беруть участь в навчаннях або сумісних плаваннях. При виконанні кораблями ВМС завдань у морі (бойова служба, патрулювання, охорона водних районів, виконання вогневих вправ, бойова підготовка на морських полігонах) морально-психологічне забезпечення спрямовується на: підвищення відповідальності посадових осіб за безумовне виконання вимог інструкцій і настанов боротьби за живучість; вивчення і роз’яснення всім категоріям особового складу первинних заходів по боротьбі з пожежами і вогнем; глибоке вивчення стаціонарних і переносних аварійно-рятувальних засобів; відпрацювання особовим складом бойових змін прийомів по боротьбі за живучість на бойових постах; психологічну підготовку моряків, що включені до складу аварійних партій і спеціальних підрозділів; воєнно-технічну пропаганду серед особового складу. Найбільш дієвими формами морально-психологічного забезпечення по боротьбі за живучість є воєнно-технічні вікторини, індивідуальні бесіди досвідчених спеціалістів з молодими моряками, інструктування моряків по заходах безпеки та корабельним правилам, навчання активу формам і методам виховання, спрямованим на правильну експлуатацію бойової техніки та озброєння, випуск спеціальних радіогазет, розбори проведених заходів, пропаганда передового досвіду, моральне стимулювання пильного несення корабельної вахти і т. д. Організація морально-психологічного забезпечення змінюється разом із зміною системи організації виходів кораблів у море. Тому важливою особливістю при цьому є відпрацювання органами особового складу з’єднань системи управління морально-психологічним забезпеченням на кораблях, що перебувають у морі. Після виходу з бази, при переході на полігони бойової підготовки і в період виконання стрільб важливе значення має індивідуальна робота по підтриманню високого морально-психологічного стану провідних спеціалістів, що забезпечують дії особового складу БЧ – 2 (вахтових офіцерів, інженер-механіків, штурманів, радіометристів, гідроакустиків). Оскільки виконання вогневих вправ відбувається по бойовій готовності № 1, то основна увага спрямовується на суворе виконання особовим складом дій, передбачених для даного режиму. Проявляється турбота щодо досягнення злагодженої роботи всіх посадових осіб, що включені у корабельні бойові розрахунки, а також щодо виконання заходів безпеки в ході виконання вогневих вправ на кораблях і в акваторії полігонів. Командир корабля здійснює загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням. Йому належить ключова роль в забезпеченні морально-психологічної стійкості особового складу і досягненні морально-психологічної переваги над противником. Таким чином, основне завдання морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України полягає у формуванні у військових моряків духовних, психологічних і бойових якостей, необхідних для підтримання високої бойової готовності кораблів в мирний час і ведення бойових дій на морі. При цьому вкрай важливо враховувати специфічні умови корабельної служби, високу ступінь насиченості кораблів технічними засобами, екстремальний характер впливу морської стихії, суворо регламентовану діяльність моряків, специфічні побутові умови і особливі міжособистісних взаємин у флотських колективах. Висновки по розділу
Література:
|
|
УДК: 339. 9 (477) ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна... |
УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО Харків, вул. Чкалова, 17. Тел.: (057) 315-10-56, довідкова 707-40-09, Факс: (057) 315-11-31 |
|
ВИДАВНИЦТВО «КАРАВЕЛА» (м. Київ) Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36;... Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36; (050) 355-77-75; (068) 345-09-51; факс (044) 585-96-94 |
2015 УДК ББК |
|
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Держпром, 9 під’їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, тел. (057)705-02-88 е-mail: р/р 35217005000077 |
Обґрунтування причин зміни тарифів на послуги з утримання будинків... Діючі тарифи були встановлені рішенням виконкому від 23. 08. 2006 року №477 та введені в дію з 01. 10. 2006 року, тобто не переглядались... |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
УДК: 617. 55-089-085. 33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328;... |
|
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |