|
|
Скачати 90.05 Kb.
|
|
УДК:617.55-089-085.33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії Герич І.Д. Ващук В.В. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького Герич І.Д. Ващук В.В. Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії. Робота базується на результатах проспективного рандомізованого дослідження порівняння різних режимів антибіотикопрофілактики у пацієнтів з хірургічною абдомінальною патологією. Доведено, що в групі пацієнтів, які для профілактики хірургічної інфекції до операції отримували в/в 1,5 г зінацеф (цефуроксим), частота ускладнень була найменшою. Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328; р<0,05. Отримані результати дозволяють ствердити, що доопераційна коротка антибіотикопрофілактика зінацефом – сучасний стандарт профілактики післяопераційних ускладнень в абдомінальній хірургії. Ключові слова: антибіотикопрофілактика, зінацеф, хірургічна абдомінальна патологія. Герич И.Д. Ващук В.В. Антибиотикопрофилактика в абдоминальной хирургии. Работа базируется на результатах проспективного рандомизованного исследования сравнения разных режимов антибиотикопрофилактики у пациентов с хирургической абдоминальной патологией. Доказано, что в группе пациентов, которые для профилактики хирургической инфекции к операции получали в/в 1,5 г зинацеф (цефуроксим), частота осложнений была наименьшей. Обобщенная эффективность сравнения І (зинацеф) и ІІ (ципрофлоксацин+метронидазол) группы составляла 69 (96 %) против 29 (78 %), х2=5,328; р<0,05. Полученные результаты позволяют утверждать, что дооперационная короткая антибиотикопрофилактика зинацефом – современный стандарт профилактики послеоперационных осложнений в абдоминальной хирургии. Ключевые слова: антибиотикопрофилактика, зинацеф, хирургическая абдоминальная патология. Герич I.D., Vashchuk V.V. Antibiotic prophylaxis in abdominal surgery. Article was based on the results of prospective randomized researches of the comparison of different modes antibiotic prophylaxis by the patients with surgical abdominal pathology. It was proved, that in group of patients which for preventive maintenance of a surgical infection before operation received v/v 1,5 g zinacef (cefuroxime), frequency of complications was the least. The generalized efficiency of comparison І (zinacef) and ІІ (ciprofloxacin+metronidazol) groups made 69 (96 %) vs 29 (78 %), х2=5,328; р <0,05. The received results allow to approved, that before operation short antibiotic prophylaxis by the zinacef - the modern standard of preventive maintenance of postoperative complications in abdominal surgery. Key words: antibiotic prophylaxis, zinacef, surgical abdominal pathology. Bступ. Сучасні підходи до антибіотикопрофілактики (АБП) визначаються єдиним критерієм – частотою очікуваних післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, яка своєю чергою залежить від низки чинників, пов’язаних з особливостями: пацієнта (вік, відживлення, соматичний фон, стан природного проти інфекційного захисту та ін), вірогідного збудника (вид, контамінуюча кількість, вірулентність, джерело та ін.), передопераційного періоду (тривалість, терміни і якість обробки операційного поля, застосування антибіотиків і антисептиків та ін.), операції (категорія чистоти, тривалість щадність техніки, сталість гемостазу, якість шовного матеріалу, кваліфікація хірурга та ін.) Згідно з класичною тезою J. Burke, АБП є ефективною лише за умови створення в тканинах у зоні операції адекватної бактерицидної концентрації антибіотика до моменту операційного розтину (або до накладання судинних турнікетів на кінцівку) [1-3]. Актуальність проблеми окреслюється наступним: інфекція - головна причина поліорганної недостатності (ПОН) і надалі високої частоти післяопераційної летальності (J.МсCoy et al. ,2000); частота ускладнень після “чистих” операцій становить 1,1% (15,8%), після “брудних” – 6,7-27% (R.W.Haley et al., 1996). А згідно думки J.B.Orland, 1998, антибіотикопрофілактика (АБП) - засіб вибору, визнаний кожним, хто професійно користується ланцетом…”. Іншим проблемним моментом – є невизначеність багатьох хірургів щодо проведення АБП в хірургічній практиці. З огляду на зазначене, нами проведено анонімне опитування 45 хірургів стосовно АБП, яке виявило, що 15 (33 %) дотримуються проведення класичної АБП, в т.ч. 1/3 (5) – інтраопераційної і 2/3 (10) післяопераційної, а 30 (67 %) мають хибний підхід до даної проблеми (режим АБП, тривалість, вибір антибактеріального препарату). Некоректний підхід до АБП в кінцевому результаті спричиняє поліпрагмазію, появу резистентних штамів мікроорганізмів, створює ілюзію неефективності АБП. З точки зору ефективності та безпечності найприйнятнішими для АБП є цефалоспорини І-ІІ покоління (цефазолін, цефуроксим) та інгібітор-захищені (β-лактами) амінопеніциліни (амоксицилін клавунат, ампіцилін/сульбактам). За даними літератури, для профілактики ранової інфекції частіше призначають цефалоспорини І і ІІ покоління: вони мають достатній спектр бактерицидної активності проти основних збудників післяопераційних ускладнень, зокрема, стафілококів; при парентеральному введенні створюють високі концентрації в операційній зоні; характеризуються незначною токсичністю і частотою побічних дій, хоча і мають деякі недоліки (неефективні проти ентерококових інфекції і погано проникають гематоенцефалічний бар’єр) [3,12,13]. З огляду на те, що оптимальний для АБП антибіотик повинен: бути активним стосовно ймовірних домінуючих (не всіх !) патогенів; мати період піввиведення, достатній для підтримки в тканинах і крові бактерицидної концентрації активної речовини впродовж усієї операції; не впливати на фармакокінетику анестезіологічних середників; не сприяти розвитку резистентності патогенів; добре пенетрувати в тканини в зоні операції; мати мінімальну токсичність і алергенність; суттєво не впливати на резидентну флору; бути збалансованим за ефективністю і вартістю. Враховуючи зазначене, ми в одному з режимів порівняння АБП застосували зінацеф (цефуроксим) виробництва GlaxoSmithKline [1-3,7]. З вище наведеного ми поставили за мету - оцінити ефективність різних режимів АБП. База проведення досліджень - клініка загальної хірургії ЛНМУ ім. Данила Галицького (2 х.в. ЛКЛШМД), терміни проведення. – 2002 - 2004 рр. Вид дослідження - проспективне, рандомізоване, методом “сліпого конверта”. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленого завдання пацієнтів було розподілено на три групи. До першої залучено 72 пацієнти з хірургічною абдомінальною патологією (ХАП), 48 жінок, 24 чоловіків віком 54,22+1,13 р., у яких здійснено операції II-III категорії чистоти. Методикою АБП – в/в введення 1,5 г зінацефу під час ввідного наркозу. Другу групу дослідження склали 74 пацієнти з ХАП, 50 жінок, 24 чоловіків віком - 52,31+2,65 р., у яких здійснено операції II-III категорії чистоти. Методикою АБП – 6 (3-12) доз ципрофлоксацину + 4 (2-6) дози метронідазолу в день операції + в 1-3 післяопераційні дні. До третьої групи, в якій не застосовано АБП залучено 76 пацієнтів з ХАП, 51 жінка, 25 чоловіків віком - 53,14 + 1,29 р., в зазначеній групі також проведені операції II-III категорії чистоти. Порівняння результатів в І і ІІ групах подано в таблиці 1. Таблиця 1
Як видно з наведених даних, кількість ускладнень в першій групі була значно меншою, де для АБП застосовано зінацеф, в т.ч в одному з випадків 1 групи виникла необхідність проведення системної антибіотикотерапії (АБТ) проти 13 випадків у групі порівняння. Порівняння результатів в І і ІІІ групах подано в таблиці 2 Таблиця 2
Що стосується результатів порівняння І і ІІІ групи, то кількість ускладнень в ІІІ групі значно перевищила таку в групі пацієнтів, які в якості АБП отримали зінацеф, з необхідністю застосування системної АБТ тільки в одному випадку проти 32 в ІІІ групі дослідження. Порівняння результатів ІІ і ІІІ групи подано в таблиці 3. Таблиця 3
Згідно отриманих даних, кількість ускладнень в групі, яка отримувала комбінацію ципрофлоксацина + метранідазол була меншою у порівнянні з такою без АБП, хоча і з меншою розбіжністю даних щодо АБП зінацефом. Кількість випадків, які потребували проведення системної АБП становила 13 проти 32 випадків у порівняльній групі (ІІІ). Узагальнена ефективність порівняння І і ІІ групи становила 69 (96%) vs 29 (78%) X2=5,328; p < 0,05, ціна ефективності - 0,92 у.о. (8,6 у.о. vs 7,68 у.o) на користь комбінації антибактеріальних середників в ІІ групі, але з меншим ефектом клінічних результатів у порівнянні з І групою. Обговорення. Дані паралельних досліджень, які проводились іншими авторами із застосуванням зінацефу для АБП також засвідчили його ефективність та безпечність у порівнянні з іншими антибактеріальними середниками [7]. Так, згідно даних Дворчин О., 2003, АБП проводилась при відкритій холецистектомії у 66 хворих з хронічною біліарною патологією (ХБП) із застосуванням зінацефу в одній групі і гентаміцин + метронідазол в іншій. Ефективність зінацефу становила 95 % проти 61 % в групі порівняння. За результатами дослідження Соловій Б., 2003, ефективність зінацефу склала 100 % проти 75 % ( 32 хворих з ХБП, у яких виконано лапароскопічну холецистектомію, де проводилось порівняння зінацефу і плацебо). Аналогічне дослідження (Dordvald T.D., 1999) проведене у 124 хворих з ХАП показало 98 % ефективності зінацефу проти 76 % в групі плацебо. Стратегія АБП в абдомінальній хірургії, як зрештою і в інших галузях хірургії, базується на індивідуальних критеріях ризику, які окреслюють відповідні режими її проведення. Індивідуальні критерії ризику (NNIS,1998) – операція: абдомінальна, II-III категорії чистоти, тривалістю > 2 год., технічно ускладненна, крововтрата > 500 мл; >3 супутніх хвороби , експлантація, трансплантація, імуносупресія [6]. Режими АБП (Brush J.L.,1999)
Отже, АБП повинна забезпечувати ефективну тканинну концентрацію препарату впродовж оперативного втручання – від моменту розтину шкіри до прикриття пов’язкою лінії швів – часу, коли бактерійне забруднення рани сягає максимуму. А тому, для більшості операцій тривалістю до 3-х годин достатнім є одномоментне введення єдиної дози антибіотика з адекватним періодом напіввиведення. При тривалих оперативних втручаннях (понад 3 год.) можна застосовувати як одномоментне введення препарату з достатньо довгим періодом напіввиведення, так і використовувати повторні (1-2) введення стандартних доз антибіотиків з коротким періодом напіввиведення. Продовження загальної тривалості АБП до 24 год. після операції жодною мірою не підвищує її ефективності. Тривала АБП (понад 24 год. після операції) сприяє посиленню токсичного впливу антибіотика, підвищує ризик виникнення алергічних реакцій, формує підґрунтя для розвитку антибіотикорезистентних чи антибіотикозалежних штамів, пригнічує активність природніх механізмів протиінфекційного захисту і суттєво збільшує економічні затрати. Сьогодні АБП-методикою вибору вважається доопераційна ультракоротка АБП [4,10]. Слід зазначати, що АБП є ефективним способом профілактування післяопераційних гнійно-септичних ускладнень в хірургії. Проте жодний, навіть найсучасніший, режим АБП не буде ефективним без добротного хірургічного підґрунтя – визнаних методик асептики й антисептики, делікатної оперативної техніки, педантичного гемостазу, якісного шовного матеріалу та повноцінного післяопераційного лікування і догляду за пацієнтами [8,9,11]. Висновок. Таким чином, отримані нами результати досліджень дозволяють ствердити: доопераційну коротку АБП Зінацефом (цефуроксимом) - можна трактувати як сучасний стандарт профілатики післяопераційних ускладнень в абдомінальній хірургії. Література
|
|
УДК: 616. 94 – 02: 617. 577 – 002. 36 – 06: 616. 134 – 007. 64 –... ... |
УДК: 616. 36-006. 03-089. 819. 7 Лапароскопичні атипові резекції... Мета роботи – оцінка викональності, безпечності і ефективності лапароскопічної резекції печінки з приводу її доброякісних пухлин |
|
УДК: 616. 34-007. 43-031: 611. 957] – 009. 7-089 КИЛА ҐІЛМОРА: АНАТОМО-СТРУКТУРНІ... КИЛА ҐІЛМОРА: АНАТОМО-СТРУКТУРНІ ПРИЧИНИ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА СПОСІБ ЇХ ХІРУРГІЧНОЇ ЕЛІМІНАЦІЇ |
СІТКИ ПОЛІПРОПІЛЕНОВІ ДЛЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ «Альфа-ВІТА90»- одношарова, легка 40 г/м2 – переважно застосовується при натяжній алопластиці |
|
2015 УДК ББК |
СТЕРСТВО ОСВ Захист відбудеться «02» липня 2004 р о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 089. 01 в Харківської національної... |
|
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Однією з актуальних і складних проблем сучасної гастроентерології та хірургії є лікування ускладнень, що розвиваються... |
Д. І. Герич, І. Д. Герич Спосіб апендектомії при обтурації просвіту... Каф заг хірургії (зав. – проф. Д. А. Макар, Львів мед. ін-ту, Турків центр район лікарня, Львів обл.) |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора... |