|
|
Скачати 2.86 Mb.
|
|
) – це один з основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка високого морально-психологічного стану особового складу, його бойових, психологічних та інших якостей необхідних для успішного виконання завдань за призначенням, забезпечення високої бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку. За своєю сутністю морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил) це компонент, що забезпечує організацію та виконання основних завдань гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України. Основними напрямками гуманітарної та соціальної політики в Збройних Силах України можна вважати: формування національної свідомості та самосвідомості особового складу, почуття патріотизму; створення необхідних умов для задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців та працівників Збройних Сил, сприяння у реалізації встановлених їм законами прав і пільг; розвиток та вдосконалення системи соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил; гуманізація військової освіти; створення умов для ефективного інформаційного забезпечення особового складу Збройних Сил України; розвиток демократичного цивільного контролю у Збройних Силах України; розвиток фізичної культури та спорту, впровадження здорового способу життя військовослужбовців; вдосконалення взаємодії органів військового управління з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями. Важливим компонентом, що розкриває сутність гуманітарної та соціальної політики в Збройних Силах України є її принципи. Основні з них співвідносяться з принципами морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил). До них, зокрема, відносяться:
Основними завданнями гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України можна вважати: забезпечення прав і свобод військовослужбовців, як громадян України, з урахування особливостей, що визначаються військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами; підняття престижу військової служби у суспільстві; поглиблення процесу гуманізації службових відносин у військах (силах), як одного з чинників покращення морально-психологічного стану військовослужбовців; формування у військовослужбовців високої моральної культури; розвиток культури та духовності у ЗС України, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їх сімей, задоволення прав військовослужбовців на свободу світогляду та віросповідання; підвищення рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їх сімей; створення належних житлово-побутових умов, сприяння отримання дітьми військовослужбовців освіти та бажаної професії; забезпечення надійності системи охорони здоров’я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх сімей; захист прав військовослужбовців, працівників ЗС України, осіб звільнених з військової служби; підняття рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців; розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах і військових частинах. Під механізмом реалізації завдань гуманітарної та соціальної політики в Збройних Силах слід розуміти сукупність суб’єктів та систему їх впливу на військовослужбовців, працівників Збройних Сил, на всю діяльність військ (сил) в цілому, що здійснюється у відповідності з визначеними напрямками та завданнями. Спочатку розкриємо систему впливу, а потім визначимо функції суб’єктів впливу у механізмі реалізації завдань гуманітарної та соціальної політики в ЗС України. У відповідності до Державної програми розвитку ЗС України на 2006-2011 рр. основними напрямками розвитку системи гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України є:
І. Складовими соціально-психологічного супроводу військової служби мають бути: професійно-психологічний відбір кандидатів на військову службу; правовий захист військовослужбовців шляхом введення в кожному з’єднанні цивільного юриста з повноваженнями дисциплінарного судді, що несе відповідальність тільки перед Законом і не підпорядкований командиру з метою справедливості застосування дисциплінарних стягнень; введення у військах (силах) інституту уповноважених рядового, сержантського та офіцерського складу; введення у практику життєдіяльності військ (сил) військової профспілки, яка має займатися питаннями захисту інтересів військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, стимулювання їх службової діяльності, покращення побутових умов; створення умов для ефективного соціального забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівників ЗС України на підставі введення в практику життєдіяльності військ (сил) служби соціального забезпечення; психологічна допомога військовослужбовцям та членам їхніх сімей, працівникам Збройних Сил України на підставі введення в практику військ (сил) гарнізонних психологічних консультативних пунктів; моніторинг соціальних процесів у ЗС України; проведення соціологічних досліджень в інтересах Міністерства оборони та Генерального штабу; здійснення оперативного соціально-правового консультування військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил. ІІ.Складовими морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) можуть стати: 1. Інформаційне забезпечення та зв’язки з громадськістю, що передбачає: створення інформаційно-пропагандистського центру Збройних Сил України; розробку програми розвитку ідейно-політичного виховання, інформаційно-пропагандистської роботи; вироблення та розповсюдження друкованої, аудіо-відеопродукції щодо воєнної політики України, діяльності Збройних Сил України; формування та підтримання електронних баз даних у Інтернет-просторі; презентацію органів військового управління, військ (сил) перед засобами масової інформації та громадськістю. 2. Психологічне забезпечення проводиться шляхом організації морально-психологічної підготовки особового складу Збройних Сил, психологічного супроводу застосування військ (сил), збереження психічного здоров’я особового складу в екстремальних умовах, соціально-психологічної реабілітації психотравмованих; 3. Соціально-правове забезпечення повинно проводитися на підставі: реалізації визначених державою стандартів, нормативів та пільг військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їхніх сімей; здійснення заходів щодо соціальної реабілітації та соціальної підтримки військовослужбовців, які звільнені з лав Збройних Сил за станом здоров’я, втратили працездатність, а також ветеранів збройних конфліктів; діяльності щодо забезпечення соціального захисту членів сімей військовослужбовців, які загинули (зникли без відома), потрапили у полон під час бойових дій; забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права (права війни); проведення заходів щодо підтримання дисципліни, організованості та правопорядку у Збройних Силах; 4. Культурно-освітня робота має здійснюватися шляхом організації заходів щодо виховання особового складу військ (сил) в дусі традицій національних Збройних Сил, формування у офіцерів, сержантів та солдат корпоративного духу; задоволення естетичних та культурних запитів військовослужбовців, працівників Збройних Сил України; 5. Духовне виховання пропонується проводити шляхом створення умов для задоволення релігійних потреб військовослужбовців, працівників Збройних Сил відповідно до їх конфесійної належності. ІІІ. Складовими військово-патріотичної роботи з громадянами України повинні мають бути: широке рекламування військової служби; всебічна підтримка з боку органів влади усіх рівнів, ветеранських, військово-патріотичних, молодіжних та дитячих об’єднань і клубів, метою діяльності яких є формування громадянина-патріота; навчальна військова підготовка в освітніх закладах з метою підготовки громадян до дій в умовах можливих техногенних катастроф, терористичних актів, формування широкого кола громадян – потенційних військовослужбовців служби за контрактом; героїко-патріотична тематика в літературі, мистецтві та культурі. Забезпечення виконання завдань щодо соціально-психологічного супроводу військової служби, морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), військово-патріотичного виховання особового складу повинно бути в основному покладено на органи особового складу Збройних Сил України. Для забезпечення їхнього ефективного функціонування мають залучатися фахівці в галузі психології, психофізіології, педагогіки, соціології, політології, історії, військової журналістики, правознавства та ін. До суб’єктів гуманітарної політики в ЗС України належить держава та суспільство в цілому, органи військового управління, командири (начальники), органи особового складу, громадські організації, військові колективи та окремі військовослужбовці. Першочергове завдання органів державного і військового управління полягає в створенні умов для самореалізації особистістю свого соціогуманітарного потенціалу. Зупинимось коротко лише на завданнях основних органів, на які безпосередньо покладається реалізація завдань гуманітарного та соціального розвитку. Органом, який здійснює керівництво, координацію та науково-методичне забезпечення реалізації гуманітарної політики держави в Збройних Силах України є Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України, на який покладається:
В інтересах гуманітарного та соціального розвитку ЗС України в межах чинного законодавства Департамент гуманітарної політики Міністерства оборони України підтримує зв’язки та організує взаємодію з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, громадянами України, засобами масової інформації та відповідними міжнародними інституціями. Органом, який планує, організує та контролює діяльність військового командування з питань гуманітарного та соціального розвитку є Головне управління особового складу Генерального штабу ЗС України, на яке покладається:
Окрім названих органів, на які покладається безпосереднє керівництво органами військового управління щодо соціального та гуманітарного розвитку в ЗС України, питаннями гуманітарної та соціальної політики займаються в межах своєї компетенції і інші структурні підрозділи Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України. Отже, реалізація завдань гуманітарного та соціального розвитку в ЗС України потребує створення чіткої системи діяльності органів державного та військового управління, визначення та обґрунтування функцій та завдань, що покладаються на командирів (начальників), штаби, органи особового складу, підняття їх ролі та статусу. Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил), як організаційний компонент гуманітарного і соціального розвитку в Збройних Силах, є механізмом впровадження його завдань. 1.2. Роль і місце морально-психологічного забезпечення у системі всебічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Цілеспрямований вплив на свідомість, підсвідомість, поведінку та психіку військовослужбовця, військових колективів організовувався і проводився будь-якою державою на всіх історичних етапах її розвитку. Безпосередньо у військових формуваннях його організовували та здійснювали командири (начальники) усіх рівнів. Взагалі цю діяльність можна охарактеризувати як морально-психологічний вплив на особовий склад, під яким розуміється система узгоджених організаційних, педагогічних, психологічних та спеціальних заходів політичного, ідеологічного, інформаційного, психологічного, соціально-правового, культурно-просвітницького спрямування, які здійснюються органами державної влади, військового управління і посадовими особами військових формувань з метою досягнення високої моральної та психологічної готовності як окремого військовослужбовця, так і підрозділу, частини, збройних сил в цілому. За останні два десятиріччя у науковій літературі та військовій практиці став використовуватися термін “морально-психологічне забезпечення”, який з 1995 року набув статусу офіційного поняття у ЗС України та характеризує новий самостійний вид всебічного забезпечення життєдіяльності військ (сил). Поняття “морально-психологічне забезпечення” було введено у вжиток вченими Воєнно-політичної академії ЗС СРСР на межі 80-90-х рр. минулого століття. Морально-психологічне забезпечення – комплекс узгоджених заходів, які здійснюються державним і військовим керівництвом країни, усіма органами військового управління та посадовими особами ЗС України з метою підтримання морально-психологічного стану особового складу збройних сил і населення країни на рівні, необхідному для виконання навчально-бойових завдань у мирний час і досягнення перемоги в можливій війні (збройному конфлікті). Його не слід розуміти як чергову модифікацію способу організації роботи з особовим складом військ і органів управління. Цей термін характеризує прояв корінних змін у роботі з особовим складом, організації життєдіяльності військ (сил), вдосконалення системи їх всебічного забезпечення, невід’ємною складовою якого стає морально-психологічне забезпечення. Сьогодні цей термін, зокрема, вживається у Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України (затвердженій Указом Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 р.), Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) ЗС України, (затвердженій наказом Міністра оборони від 5 травня 1999 р. № 142), Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України (затвердженій Указом Президента України 12 січня 2004 р) та інших нормативно-правових актах. МПЗ ґрунтується на таких галузях гуманітарних знань, як: військова педагогіка та психологія, психофізіологія, філософія, політологія, соціологія, правознавство та інші. Воно організовується та здійснюється як у мирний, так і у воєнний час в єдиній загальній системі підготовки особового складу всіма органами військового управління. У ЗС України питання всебічного забезпечення застосування військ (сил) носить комплексний характер і розглядається як сукупність таких видів забезпечення: оперативного (бойового), морально-психологічного, технічного, тилового та медичного. В свою чергу, кожний з них є сукупністю певних підсистем забезпечення. Мета і завдання МПЗ визначаються часом і районами підготовки та ведення операцій (бойових) дій, оперативними завданнями військ (сил), бойовими завданнями з’єднань, військових частин (підрозділів) та окремих військовослужбовців. Як і будь-який інший вид всебічного забезпечення, МПЗ характеризується наявністю відповідних сил, засобів, форм і методів виконання покладених на нього завдань. Воно може зосереджуватися на визначених напрямках та у конкретних районах. При цьому МПЗ має носити системний характер, бути спроможним забезпечити формування високого морально-психологічного стану військ (сил) у всіх умовах їхньої діяльності. Сформувати високі духовні, психологічні, військово-професійні якості особового складу, захистити їх від негативного інформаційно-психологічного впливу та деструктивних дій противника в бойової обстановці, мобілізувати військовослужбовців на якісне вирішення навчально-бойових та бойових завдань може лише скоординована з іншими видами забезпечення військ (сил) оптимальна система МПЗ. На сьогодні у ЗС України в цілому створена система морально-психологічного забезпечення їхньої життєдіяльності та застосування. Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних суб’єктів, засобів, форм, методів, технологій та методик впливу на об’єкт (особовий склад) з метою формування високого морально-психологічного стану військ (сил), необхідного для ефективного виконання бойових завдань. Суб’єктами МПЗ, крім командирів, штабів, органів особового складу, є також начальники видів (родів) військ (служб), працівники будинків офіцерів, музеїв та інших закладів культури та мистецтва, військових засобів масової інформації, юридичних органів, військово-медичних установ та ін. Об’єкти МПЗ можна поділити на п’ять груп: особи призовного віку та допризовна молодь; особовий склад військових формувань, у тому числі працівники ЗС України; в окремих випадках члени сімей військовослужбовців; військові колективи; населення в районі дислокації військ (сил). На сьогодні у ЗС України склались майже всі необхідні елементи системи МПЗ життєдіяльності військ (сил), а саме:
Органи військового управління усіх рівнів отримали досвід практичної організації МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) під час командно-штабних навчань, тренувань і миротворчих операцій. Документи з питань МПЗ є складовою частиною планів стратегічного застосування ЗС України, застосування видів ЗС, оперативних командувань, документів бойової та мобілізаційної готовності органів військового управління, об’єднань, зєднань і військових частин. Планування МПЗ здійснюється у загальній системі планування застосування ЗС України, за єдиною методикою розроблені зразки відповідних документів, використовуються єдині умовні позначення сил і засобів МПЗ. Відбувається аналіз та узагальнення досвіду використання морально-психологічного фактора у арміях провідних країн світу, у тому числі під час воєнних конфліктів різної інтенсивності. Однак, хоч система МПЗ у ЗС України сьогодні в порівнянні з системою морально-психологічного впливу (МПВ) на особовий склад в арміях провідних країн світу має схожі функції, завдання, напрями діяльності, вона менш ефективна у якісному вимірі. По-перше, в якості об’єкта МПЗ виступають лише ЗС України, населення країни, інші військові формування. Більш того, цей вид забезпечення здійснюється тільки посадовими особами органів військового управління і майже не проводиться органами військово-політичного керівництва держави. Це, в свою чергу, проявляється у несформованості позитивного іміджу ЗС, відсутності необхідного законодавчого забезпечення цього напрямку діяльності, тощо. По-друге, ця система має низку проблем, які не вирішуються протягом багатьох років: недосконалість теоретико-методологічних засад МПЗ; застарілість та суперечливість існуючої нормативно-правової бази; теоретична та практична непідготовленість командирів (начальників) і штабів з питань організації та здійснення МПЗ в усіх ланках військового управління; несформованість підсистем психологічного та соціально-правового забезпечення військової діяльності; невідповідність сучасним вимогам матеріально-технічної бази МПЗ; невизначеність організаційно-штатної структури суб’єктів МПЗ; незадовільні кількісні та якісні показники кадрового забезпечення МПЗ; відсутність ефективної системи захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу. Сучасні погляди на підготовку і ведення операцій (бойових дій) та світовий досвід дозволяють умовно визначити основні компоненти МПЗ діяльності військ (сил): прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах і дестабілізуючих чинників, причин їх виникнення та можливих наслідків прояву; МПЗ захисту сухопутних і морських кордонів держави Сухопутними військами, Повітряними Силами, Військово-Морськими Силами, військовими частинами територіальної оборони та іншими військовими формуваннями оперативно підпорядкованими у мирний час, загрозливий період, воєнний час; МПЗ дій Збройних Сил щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності країни через проведення акцій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах; забезпечення комплексу заходів ЗС України з метою стримування можливого воєнного конфлікту, а саме МПЗ проведення військових навчань і спеціальних операцій обмеженого масштабу (демонстрація сили), приведення військ (сил) визначеного району у вищі ступені бойової готовності та ін.; проведення інформаційно-пропагандистських заходів з особовим складом військ (сил) та підтримання зв’язків із громадськістю; МПЗ відбиття локального вторгнення агресора на територію країни; МПЗ здійснення ударів по воєнних об'єктах та живій силі агресора з метою нанесення йому незворотних втрат і примушення відмовитися від подальшого ведення бойових дій; МПЗ підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу; МПЗ стратегічного розгортання ЗС України з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії; МПЗ підготовки стратегічних резервів України; МПЗ дій ЗС України щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків; МПЗ дій ЗС України щодо своєчасного попередження, захисту та надання допомоги населенню на випадок застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження; МПЗ планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисту національних інтересів за кордоном; МПЗ підготовки та функціонування міжнародних військових підрозділів; МПЗ діяльності ЗС України щодо захисту населення від наслідків катастроф, стихійних лих, можливих соціальних конфліктів тощо; військово-патріотичне виховання та морально-психологічна підготовка особового складу ЗС і населення країни в цілому до оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей і соціальної адаптації після звільнення у запас або відставку. Принципами морально-психологічного забезпечення є: об'єктивна оцінка воєнно-стратегічної ситуації, рівня морально-психологічного стану особового складу, врахування оперативної обстановки та умов виконання покладених завдань; спрямованість МПЗ на вирішення конкретних бойових завдань, формування необхідного морально-психологічного стану військ (сил); тісний зв'язок МПЗ з іншими видами забезпечення; безперервність керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан; диференційований підхід, визначеність змісту, форм та способів реалізації заходів морально-психологічного забезпечення з урахуванням національних, культурних та інших особливостей військовослужбовців. До закономірностей МПЗ діяльності військ (сил) можна віднести залежність спрямованості та змісту МПЗ від низки зовнішніх і внутрішніх чинників, найважливішими з яких є: соціально-економічний, політичний і морально-психологічний стан суспільства; характер міжнародних відносин і особливості воєнно-політичної обстановки у світі; рівень національної безпеки держави; сукупність укомплектованості ЗС України особовим складом, сучасним озброєнням і військовою технікою; стан повсякденної діяльності та бойової підготовленості військ (сил), статутного порядку, військово-професійної майстерності особового складу; рівень підготовленості фахівців, які організовують і здійснюють МПЗ, ступінь сформованості їх моральних, психологічних, військово-професійних та інших якостей. Організацію МПЗ життєдіяльності військ (сил) можна умовно поділити на декілька компонентів: духовний, психологічний, регламентаційний, організаційно-діяльнісний, життєзабезпечуючий, контрольно-регулюючий та технологічний. Духовний компонент організації МПЗ являє собою, з одного боку, комплекс заходів по формуванню національної і громадської свідомості та самосвідомості особового складу ЗС України, їх всебічної готовності до свідомого виконання свої обов’язків. З іншого боку, цей компонент передбачає захист свідомості та самосвідомості військовослужбовців і працівників ЗС України від негативного інформаційно-психологічного впливу противника. Він ґрунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця і ролі в цьому процесі військової частини (підрозділу), кожної людини. Психологічний компонент має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішеннями відповідного командира (начальника) за безпосередньою участю військових психологів, психофізіологів, медперсоналу та інших спеціалістів і має за мету забезпечити високу психологічну готовність військовослужбовців до якісного виконання поставлених завдань. Регламентаційний компонент – це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовців. Командування військ (сил) організує воєнно-соціальну та правову роботу з метою створення необхідних правових умов виконання бойових завдань, підтримання високої організованості та правопорядку. Інформаційне наповнення регламентаційної складової передбачає ознайомлення особового складу із законодавчими актами воєнного часу, у тому числі документами міжнародного гуманітарного права (права війни), обов'язків, професійних обмежень і свобод, відповідних рішень, наказів та розпоряджень. Організаційно-діяльнісний компонент містить систему заходів щодо забезпечення всебічної готовності та здатності особового складу виконувати обов'язки в екстремальних умовах бойової діяльності, яка складається з об’єднаної оцінки діяльності кожного військовослужбовця, розповсюдження досвіду бойової діяльності особового складу, прикладів мужності, героїзму, самопожертвування та надання взаємодопомоги. Життєзабезпечуючий компонент передбачає створення належних соціально-побутових і матеріальних умов життєдіяльності особового складу, повноцінне функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів військ (сил) у бойових умовах. Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання особового складу в умовах тривалих бойових дій неможливе без функціонування відповідної інфраструктури, яка має включати сховища та місця відпочинку, організацію нормального побуту, медичної допомоги та комплексу санітарно-гігієнічних заходів, забезпечення прийому та відправлення кореспонденції, роботи з пресою, тощо. Технологічним компонентом МПЗ можна вважати організацію практичної роботи посадових осіб щодо організації цього виду забезпечення. Він має два аспекти. По-перше, конкретні дії щодо організації та застосування МПЗ суб`єкта. По-друге, діяльність окремих військовослужбовців і військових колективів як суб`єктів МПЗ. Контрольно-регулюючий компонент спрямований на з’ясування ефективності функціонування системи МПЗ, результативності кожного її компоненту, своєчасного виявлення оптимальних коректив. МПЗ проводиться безперервно, цілеспрямовано і постійно, чим напруженішою є обстановка, тим активніше мають здійснюватися його заходи. Воно планується і здійснюється диференційовано, в залежності від особливостей і характеру операції (бойових дій), а також завдань, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються рівні морально-психологічного стану особового складу і його підготовленості. Основним змістом МПЗ діяльності військ (сил) можна вважати: мобілізацію військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості; досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати значні нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою; зрив психологічних операцій противника, прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу; організацію комплексного захисту психологічних і психофізіологічних властивостей військовослужбовців, реабілітацію психотравмованих. Зміст МПЗ залежить від: завдань, що отримали війська (сили); особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації військ (сил) та їх бойового застосування; політичної мети війни (воєнного конфлікту); морально-психологічного стану особового складу своїх військ (сил) і противника; конкретних завдань операції (бойових дій); кліматичних та природних умов її проведення; повноти та ефективності вирішення питань всебічного забезпечення життєдіяльності та застосування військ (сил); наявних сил та засобів МПЗ; ступеню впливу інформаційно-психологічних операцій противника на наші війська (сили) та населення, наявних сил та засобів МПЗ та багатьох інших факторів. Мета МПЗ діяльності військ (сил) досягається завдяки узгодженому функціонуванню його складових, а саме: інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної роботи; культурно-виховної роботи; захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу. Досягненню мети МПЗ сприятиме функціонування його специфічних складових, а саме: спеціальних соціологічних досліджень; організації забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання; здійснення кадрового забезпечення органів особового складу. У ході формування єдиної системи МПЗ підготовки та застосування ЗС України та забезпечення ефективного морально-психологічного впливу на особовий склад військ (сил) та органів військового управління в сучасних умовах є доцільними наступні напрями дослідження: а) активізація наукових досліджень теоретичних і практичних засад МПЗ; науково обґрунтоване реформування існуючої вітчизняної моделі МПЗ; б) розгляд поняття “МПЗ діяльності військ (сил)” як такого, що об’єднує два терміни – МПЗ підготовки військ (сил) і МПЗ застосування військ (сил). Актуальними є розробка Настанови з морально-психологічного забезпечення діяльності ЗС України та інших необхідних керівних документів, їх обговорення із залученням як представників органів військового управління, так і науковців. Напрямками діяльності щодо забезпечення морально-психологічної підтримки ЗС України можна визначити:
Основними компонентами підсистеми МПЗ підготовки та застосування військ (сил) є: інформаційно-пропагандистська робота та забезпечення зв’язків з громадськістю; психологічна робота з особовим складом та членами сімей військовослужбовців; соціально-правова робота; культурно-виховна робота з особовим складом та організація дозвілля; захист особового складу військ (сил) від негативного інформаційно-психологічного впливу; організація задоволення релігійних потреб особового складу; науково-методичне забезпечення процесу МПЗ, моніторинг ефективності функціонування системи морально-психологічного впливу на особовий склад військ (сил). Основними напрямками функціонування підсистеми морально-психологічної підготовки та соціально-психологічного супроводу бойової діяльності особового складу ЗС України мають бути: - професійний психологічний відбір кандидатів на військову службу; - забезпечення соціально-правового захисту військовослужбовців; - створення і функціонування у військах (силах) інституту уповноважених усіх категорій особового складу; - організація та проведення морально-психологічної підготовки особового складу (загальної, цільової, спеціальної); - соціально-психологічний супровід повсякденної та бойової діяльності; - організація надання психологічної допомоги військовослужбовцям, працівникам ЗС України та членам їхніх сімей; - моніторинг соціальних процесів у Збройних Силах; - проведення соціологічних досліджень в інтересах Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України; - здійснення соціально-правового консультування військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників ЗС України. Таким чином, сучасна вітчизняна військова наука приходить до висновку, що здійснення ефективного морально-психологічного впливу на особовий склад в мирний і воєнний час найбільш повно досягається у процесі морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил). МПЗ діяльності військ (сил) – принципово новий, комплексний вид забезпечення, який інтегрує основні види і способи організованого впливу на свідомість, підсвідомість і поведінку військовослужбовців у процесі виконання завдань мирного та воєнного часу (бойове чергування і бойова служба, миротворчі місії і т. ін.), а також в ході операцій і бойових дій. |
|
УДК: 339. 9 (477) ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна... |
УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО Харків, вул. Чкалова, 17. Тел.: (057) 315-10-56, довідкова 707-40-09, Факс: (057) 315-11-31 |
|
ВИДАВНИЦТВО «КАРАВЕЛА» (м. Київ) Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36;... Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36; (050) 355-77-75; (068) 345-09-51; факс (044) 585-96-94 |
2015 УДК ББК |
|
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Держпром, 9 під’їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, тел. (057)705-02-88 е-mail: р/р 35217005000077 |
Обґрунтування причин зміни тарифів на послуги з утримання будинків... Діючі тарифи були встановлені рішенням виконкому від 23. 08. 2006 року №477 та введені в дію з 01. 10. 2006 року, тобто не переглядались... |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
УДК: 617. 55-089-085. 33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328;... |
|
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |