|
|
Скачати 2.26 Mb.
|
Питання 57 Земля як об'єкт охорони та використання Земля виконує три важливі функції, які є ключовими для нор-мальної життєдіяльності суспільства, а саме економічну, соціальну та екологічну. Економічна функція землі полягає в тому, що зем¬ля є важливим матеріальним ресурсом, відіграючи роль основного засобу виробництва в сільському господарстві та слугуючи просто¬ровим базисом для розвитку інших галузей економіки. Соціальне значення землі полягає в тому, що вона є місцем проживання всього людства. Екологічна функція землі проявляється у тому, що земля є центральним, цементуючим ресурсом екологічної системи, який значною мірою зумовлює функціональну стійкість як цієї си¬стеми в цілому, так і окремих елементів природного середовища. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуван¬ням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей. Україна належить до кола країн світу, що мають найбагатші земельні ресурси. За різними оцінками, Україна володіє від 8 до 15 % світових запасів чорноземів, які є найродючішою частиною земельних ресурсів планети. Територія нашої країни становить 60,3 млн. гектарів, з них сільськогосподарські угіддя займають 41,8 млн. гектарів, в тому числі рілля — 32,8 млн. гектарів. Займа¬ючи всього 5,7 % території Європи, Україна володіє 18,9 % площі її сільськогосподарських угідь, в тому числі 26,9 % ріллі. На одного мешканця нашої країни припадає 0,82 гектара сільськогоспо-дарських угідь, у тому числі 0,65 гектара ріллі, тоді як у середньо¬му на одного європейця припадає відповідно 0,44 та 0,25 гектара. Розораність сільськогосподарського земельного фонду нашої країни є найвищою у світі й становить 72, а в деяких областях — 88 його відсотків. Конституція України проголошує землю основним національ¬ним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це положення Основного Закону відображено і деталізовано в Зе¬мельному кодексі України та інших актах земельного законодавст¬ва. Так, ст. 5 кодексу встановлено, що земельне законодавство ба¬зується на таких «землеохоронних» принципах, як забезпечення раціонального використання та охорони земель та пріоритетності вимог екологічної безпеки. Це означає, що головним завданням ЗК України у галузі регулювання земельних відносин є охорона зе-мель. А інші завдання кодексу, такі як приватизація земель та до¬сягнення економічної ефективності землекористування можуть до¬сягатися за умови забезпечення охорони земельних ресурсів. Викладені в ЗК принципи охорони земельних ресурсів конкре¬тизовані в інших законодавчих актах. Так, у Законі України «Про охорону земель» (2003 р.) визначені принципи державної політики у сфері охорони земель. Згідно зі ст. З закону такими принципами є: а) забезпечення охорони земель як основного національного багатства українського народу; б) пріоритет вимог екологічної без¬пеки у використанні землі як просторового базису, природного ре¬сурсу і основного засобу виробництва; в) відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону зе¬мель; г) нормування і планомірне обмеження впливу господарсь¬кої діяльності на земельні ресурси; ґ) поєднання заходів еко¬номічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель; д) публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель. Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земель¬ного фонду країни, запобігання необгрунтованому вилученню зе¬мель із сільськогосподарського обороту, захист земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель приро¬доохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурно-го призначення. Основним завданням правової охорони земель є забезпечення збе¬реження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель є надзвичай¬но важливим чинником забезпечення продовольчої та екологічної безпеки країни. Тому важливу роль у здійсненні завдань правової охорони земель відіграє держава шляхом виконання ряду своїх функцій, які закріплені в чинному законодавстві, зокрема, шля¬хом: законодавчого регулювання земельних відносин; розробки та реалізації загальнодержавної та місцевих програм раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони зе¬мельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними захо¬дами; передачі (продажу) земельних ділянок у власність та надан¬ня їх у користування, вилучення (викупу) земель для суспільних потреб; державної реєстрації прав на землю та інше нерухоме май¬но; поділу земельного фонду країни на категорії земель та визна¬чення цільового призначення земельних ділянок; організації зем¬леустрою; ведення державного земельного кадастру; здійснення моніторингу Грунтів; здійснення державного контролю за викори¬станням та охороною земель. У процесі здійснення правової охорони земель держава виконує чотири основні функції: регулюючу, стимулюючу, контрольну та каральну. Регулююча функція правової охорони земель полягає у встанов¬ленні правил раціонального використання земельних ресурсів. Пе¬редусім такі правила встановлюються у формі обов'язків власників і користувачів земельних ділянок щодо їх раціонального викорис¬тання, нормативів допустимої експлуатації земель, нормативів їх якісного стану та допустимого антропогенного навантаження на земельні ресурси. Так, у статтях 91 та 96 ЗК визначені обов'язки осіб, що використовують земельні ділянки. Власники землі й зем-лекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі, дотримуватися обмежень, пов'язаних із встановленням охоронних зон, зберігати протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем тощо. Характерним проявом здійснення регулюючої функції держави у галузі охорони земель є встановлення навколо окремих земельних ділянок та територій охоронних зон, в яких обмежуються госпо-дарська та інша діяльність людей саме в інтересах охорони земель. Так, охоронні зони створюються навколо особливо цінних природ-них об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих ан-тропогенних впливів (ст. 112 ЗК). Навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні спо-руди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності створюються зони санітар-ної охорони зазначених об'єктів. У межах цих зон забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (ст. 113 ЗК). Уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм із метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх вод¬ності в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, тобто природоохоронні території з ре-жимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захис¬них смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах заборо-няється: а) розорювання земель (крім підготовки грунту для залу-ження і заліснення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз від-починку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування зва-лищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; Д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. А об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Ті з них, які не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг (ст. 61 ЗК). Стимулююча функція правової охорони земель полягає в запрова¬дженні економічних стимулів раціонального використання та охо¬рони земельних ресурсів. Такі стимули передбачені в ст. 205 ЗК, згідно з якою економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель спрямовано на підвищення заінтересова¬ності власників і користувачів земельних ділянок у виконанні ви¬мог законодавства щодо охорони земельних ресурсів. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель включає: а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, перед¬бачені загальнодержавними та регіональними програмами викори-стання і охорони земель; б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для віднов¬лення попереднього стану земель, порушених не з їх вини; в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами; г) компен¬сацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини. Контрольна функція правової охорони земель полягає у здійсненні відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування державного контролю за використанням та охоро¬ною земель. Провідна роль у здійсненні такого контролю належить Державній інспекції з контролю за використанням та охороною зе¬мель — урядовому органу державного управління, який діє у складі Держкомзему України. Крім того, державний контроль за викори¬станням та охороною земель здійснюють Міністерство охорони на¬вколишнього природного середовища України, Державний комітет лісового господарства України, Міністерство охорони здоров'я Ук¬раїни та інші центральні органи виконавчої влади. Нарешті, ЗК України на органи місцевого самоврядування покладений обов'язок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, які перебувають у комунальній власності. Орга¬ни місцевого самоврядування можуть також призначати громадсь¬ких інспекторів з контролю за використанням та охороною земель з-поміж громадян, які не є посадовими особами відповідних ор¬ганів влади. Каральна функція правової охорони земель проявляється у вста-новленні санкцій за порушення правил раціонального використан¬ня і охорони земель та їх застосуванні до порушників земельного законодавства. Санкції за порушення норм земельного законодав¬ства застосовуються судами, а також державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель та деякими інши¬ми посадовими особами. Важливим напрямом державної політики щодо охорони земель після прийняття ЗК є стандартизація і нормування в галузі викори¬стання земель. Стандартизація і нормування здійснюються шляхом прийняття нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на грун¬ти та окремі території, а також вимоги щодо допустимого сільсько-господарського освоєння земельного фонду країни. З цією метою в Україні застосовуються нормативи: оптимального співвідношен¬ня земельних угідь; якісного стану грунтів; гранично допустимого забруднення грунтів; показники деградації земель та грунтів. Охо¬рона земельних ресурсів здійснюється також шляхом рекультивації порушених земель, що включає комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності поруше¬них земель. Згідно з ЗК при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару фунту, власники земельних ділянок та земле¬користувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий, або на іншу земельну ділянку для підвищення її про-дуктивності та інших якостей. Нарешті, деградовані і малопродук¬тивні землі, господарське використання яких є екологічно небез¬печним та економічно неефективним, підлягають консервації, яка становить окремий напрям охорони земель. Важливе значення в забезпеченні охорони земель має юридична відповідальність за порушення земельного законодавства. Особи, винні в недотриманні передбачених законодавством вимог щодо охорони земель, можуть бути притягнуті до адміністративної, цивільної, а в ряді випадків і кримінальної відповідальності. Конституційні положення щодо охорони землі деталізуються в нормах земельного законодавства. Вимоги законодавства щодо охорони земель реалізуються шляхом закріплення у правових нор¬мах правил раціонального використання земельних ділянок, регла¬ментації функцій державного управління земельним фондом краї¬ни, а також шляхом встановлення заходів юридичної відповідаль¬ності за порушення земельного законодавства. Питання 59 Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів Переважна більшість земель країни перебуває у власності або користуванні громадян, а також приватних, державних та кому-нальних юридичних осіб. Тому законодавство надає важливого значення в галузі використання та охорони земель саме власникам та користувачам земельних ділянок. Передусім законодавство виз¬начає загальні обов'язки суб'єктів права власності та права корис¬тування на землю. Так, згідно зі статтями 91 та 96 ЗК власники і користувачі земельних ділянок зобов'язані: а) забезпечувати вико¬ристання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог за¬конодавства про охорону довкілля; в-) своєчасно сплачувати зе¬мельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних зе¬мельних ділянок та землекористувачів; г) підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місце¬вого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотри¬муватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із вста¬новленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати ге¬одезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Зазначені обов'язки суб'єктів права власності та права користу¬вання землею є загальними, оскільки поширюються на викорис¬тання та охорону всіх земель України. Однак земельний фонд на¬шої країни не є однорідним. Він поділяється на дев'ять категорій земель. Категорія земель являє собою частину земельного фонду, використання якої має здійснюватися з дотриманням певних пра¬вових вимог, які відображають соціально-економічне та екологічне її призначення. У зв'язку з цим правова охорона відображає поділ земель України за їх категорійною належністю та цільовим призна¬ченням на окремі групи. Так, відповідно до ст. 19 ЗК в Україні виділяють такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призна¬чення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транс¬порту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Використання та охорона кожної з зазначених категорій земель регулюються як загальними, так і спеціальними нормами земель¬ного права, які враховують соціально-економічну та екологічну специфіку земель кожної категорії. Причому частка спеціальних норм земельного права в регулюванні суспільних відносин щодо використання земель різних категорій є досить великою. Тому закріплені в статтях 91 та 96 ЗК обов'язки власників та користу¬вачів земельних ділянок не є вичерпними. Законодавчими актами передбачені й інші їх обов'язки щодо використання та охорони земель. Таким чином, правове регулювання використання та охорони земель України враховує поділ її земельного фонду на окремі кате¬горії земель. Крім того, в межах кожної категорії земель можуть бу¬ти землі, вимоги щодо використання та охорони яких істотно відрізняються від вимог, що поширюються на всі землі відповідної категорії. Так, у складі земель сільськогосподарського призначен¬ня виділяють меліоровані сільськогосподарські угіддя, тобто угіддя, на яких штучно регулюється водний режим (шляхом зрошення по¬сушливих земель, осушення перезволожених земель і т.п.). У зв'яз¬ку з необхідністю проведення на таких землях штучного регулю¬вання їх водного режиму меліоровані землі виділяють як окремий об'єкт правової охорони в складі земель сільськогосподарського призначення. Аналогічно можна виділити землі, що охороняються за особливими правилами, й у складі інших категорій земель. |
| М Додаток №1 Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
| План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
| План: Загальна характеристика цивільного права. Право власності: поняття, зміст Цивільне право — це сукупність норм права, що регулюють майнові і особисті немайнові відносини, які складаються в суспільстві між... |
Природні умови та природні ресурси. Природні умови європейських країн... Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. Давніми зруйнованими горами є Скандинавські, Уральські гори та Центральноєвропейський... |
| ЛЕКЦІЯ 2 Поняття та основні завдання, функції та джерела авторського права як інституту права інтелектуальної власності |
Чи можна стверджувати, що поняття «природні ресурси» є історичною категорією? Відомо, що в природі існує декілька кругообігів. Наприклад: речовини, води, енергії. Як ви вважаєте, чи існує кругообіг земної кори.... |
| Тема уроку Навчальна: сформувати поняття «географічне середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість», повторити... |
Тема: Природні ресурси світу Позначте на контурній карті держави, які володіють значними запасами марганцевих руд |