|
|
Скачати 2.26 Mb.
|
Питання 48 Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища — це закріплена в законо-давстві система економічних заходів та стимулів, спрямованих на забезпечення охорони навколишнього природного середовища, еко¬логічної безпеки та організацію раціонального природокористування. Вирішальну роль у впровадженні цього механізму відіграє дер¬жава, створюючи відповідні умови, за яких поєднуються як дер¬жавні інтереси, так і інтереси суб'єктів господарювання, забезпе¬чується сталий розвиток економічної та екологічної політики. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколиш¬нього природного середовища» основними напрямами економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища є: — встановлення взаємозв'язку усіх видів діяльності підпри¬ ємств, установ, організацій з раціональним використанням при¬ родних ресурсів та ефективністю заходів щодо охорони навколиш¬ нього природного середовища на основі економічних важелів; — визначення джерел фінансування заходів щодо охорони на¬ вколишнього природного середовища; — встановлення лімітів використання природних ресурсів, ви¬ кидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне се¬ редовище та розміщення відходів; — встановлення нормативів збору і розмірів зборів за викорис¬ тання природних ресурсів, викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів; — надання суб'єктам господарської діяльності податкових, кре¬ дитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів щодо охорони на¬ вколишнього природного середовища; — відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища складається із таких основних елементів, як:…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………... — фінансування заходів щодо охорони навколишнього природ¬ ного середовища; — встановлення лімітів використання природних ресурсів, ви¬ кидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне се¬ редовище та розміщення відходів; — збір за спеціальне використання природних ресурсів; — збір за забруднення навколишнього природного середовища; — збір за погіршення якості природних ресурсів; — фонди охорони навколишнього природного середовища; — комплекс заходів стимулювання; — екологічне страхування; — екологічний аудит. Кожен елемент механізму впроваджується в сферу економіко-правових відносин на основі Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», природоресурсних кодексів та законів, інших нормативно-правових актів щодо конкретного елементу ме¬ханізму та порядку його впровадження. Питанням економіко-правового механізму присвячені: глава 35 Земельного кодексу України «Економічне стимулювання раціо¬нального використання та охорони земель», Закон України «Про плату за землю»; глава 7 Водного кодексу України «Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтво¬рення водних ресурсів»; розділ VII Лісового кодексу України «Плата за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Економічне стимулювання охорони, за-хисту, раціонального використання та відтворення лісів»; розділ VI Закону України «Про природно-заповідний фонд» «Економічне за-безпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду»; розділ VII Закону України «Про відходи» «Економічне за-безпечення заходів щодо утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення»; глава 4 Кодексу України про надра «Плата за користу¬вання надрами»; розділ VII Закону України «Про екологічну екс-пертизу» «Фінансування екологічної експертизи». Оскільки збори за спеціальне використання природних ре-сурсів та забруднення навколишнього природного середовища віднесені до загальнообов'язкових податкових платежів, то відповідні питання регулюються передусім фінансовим правом, зо-крема податковим законодавством. Закон України «Про систему оподаткування» передбачає вичерпний перелік податків і зборів, що стягуються в Україні. Серед загального переліку загальнодер-жавних податків і зборів (обов'язкових платежів) окремими пунк-тами передбачаються: плата (податок) за землю; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколиш-нього природного середовища та деякі інші (ст. 14 закону). Питання формування та розподілу фінансових коштів, призна¬чених для фінансування природоохоронних потреб, зокрема фор-мування доходної та витратної частин Державного бюджету регу-люються Бюджетним кодексом України, законами України про Державний бюджет України та іншими актами. У найбільш загальному вигляді аналізований механізм виконує дві важливі управлінські функції: а) забезпечення раціонального природокористування і охорони навколишнього природного сере-довища; б) стимулювання екологічної діяльності. Перша з цих функцій реалізується шляхом встановлення лімітів на природокористування, введення платності природокористуван¬ня, створення системи фінансування екологічних заходів тощо. Стимулювання природоохоронної діяльності полягає в тому, що економіко-правовий механізм природокористування створює для суб'єктів господарювання такі правові умови, за яких справа охо-рони навколишнього природного середовища ставала б еко-номічно привабливою та стимулюючою до її більшого інвестуван¬ня. Відповідно до ст. 48 Закону «Про охорону навколишнього при-родного середовища» таке стимулювання включає: — надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, ор¬ ганізацій і громадян у разі реалізації заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього при¬ родного середовища, при переході на маловідходні, ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровад¬ женні ними очисного обладнання, устаткування для утилізації та знешкодження відходів, а також приладів контролю за станом на¬ вколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямо¬ ваних на поліпшення охорони навколишнього природного сере¬ довища; — надання на пільгових умовах короткострокових і довгостро¬ кових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціональ¬ ного використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; — встановлення підвищених норм амортизації основних вироб¬ ничих природоохоронних фондів; — звільнення від оподаткування фондів охорони навколиш¬ нього природного середовища; — передача частини коштів фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, ус¬ тановам, організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан на¬ вколишнього природного середовища, на розвиток екологічно без¬ печних технологій та виробництв; — надання можливості отримання природних ресурсів під за¬ ставу тощо. Законом України «Про охорону земель» деякі повноваження щодо економічного стимулювання впровадження заходів охорони земель і підвищення родючості грунтів надаються відповідним місцевим державним адміністраціям, сільським, селищним, міським радам та Мінприроди України, і передбачається механізм впровадження таких заходів. До стимулюючих заходів віднесено, зокрема, звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель, компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель тощо. Ефективність економіко-правового механізму природокористу¬вання та охорони навколишнього природного середовища вирі¬шальною мірою залежить не тільки від законодавчої бази у цій галузі, а й від чіткої та злагодженої взаємодії усіх елементів даного механізму. Втім, кожний із цих елементів становить і персональ-ний інтерес. Питання 49 Фінансування екологічних заходів Охорона навколишнього природного середовища є фінансо-воємкою діяльністю, що потребує значних фінансових затрат. На¬ша держава не виділяє належних коштів для цього. Щорічне фінансування екологічних заходів з державного бюджету коли¬вається в межах 1 % від ВНП. У розвинутих зарубіжних країнах цей показник становить 3—5 %. Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 42) визначає, що в Україні фінансування екологічних заходів здійснюється за рахунок: Державного бюджету України, рес¬публіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; коштів підприємств, установ та організацій; фондів охо-рони навколишнього природного середовища; добровільних внесків та інших коштів. Закон передбачає принцип цільового витрачання коштів на відповідні заходи. Цей принцип полягає в тому, що збори та пла¬тежі за використання природних ресурсів мають витрачатися на охорону та відтворення відповідних природних ресурсів, а збори за забруднення навколишнього природного середовища — на цільове фінансування середовищеохоронних та ресурсозберігаючих за-ходів. За цим законом збори за використання природних ресурсів надходять до місцевих бюджетів, республіканського бюджету Авто¬номної Республіки Крим та Державного бюджету України і спря¬мовуються на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. Збори за використання природних ре-сурсів місцевого значення надходять до республіканського бюдже¬ту Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів (ст. 46). Розпорядниками відповідних коштів за видатками є Мінприро¬ди України, Держводгосп України, Держкомлісгосп України, Держкомзем України та деякі інші органи. Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що над¬ходять до Державного бюджету України, здійснюється Верховною Радою України. Розподіл коштів за використання природних ре¬сурсів, що надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними та міськими (міст загальнодержавного значення) радами народних де¬путатів за поданням органів Мінприроди України. З прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу України фінансу¬вання екологічних заходів здійснюється із загального та спеціаль¬ного фондів Державного бюджету України відповідно до вимог даного кодексу, а також законів про Державний бюджет України. У законі про Державний бюджет України щорічно визначаються бюджетні призначення видатків у сфері довкілля за рахунок загального фонду Держбюджету України згідно з їх програмною класифікацією та видатків спеціального фонду. Основними захода¬ми, що мають фінансуватися за рахунок Державного бюджету є: охорона і раціональне використання водних ресурсів (заходи бо¬ротьби із шкідливою дією води, розчищення річок, берего¬укріплення); охорона і раціональне використання земель; створен¬ня захисних лісонасаджень та полезахисних і лісових смуг; охоро¬на і раціональне використання мінеральних ресурсів; утримання місцевих природоохоронних органів; збереження природного за¬повідного фонду та інші природоохоронні заходи, розробка еко¬логічних програм, підтримання моніторингу тощо. Фонди охорони навколишнього природного середовища — це спеціалізований інститут акумулювання грошових коштів з метою цільового фінансування екологічних потреб. У 1992 р. в Україні бу¬ло засновано позабюджетні фонди охорони навколишнього при¬родного середовища на загальнодержавному, обласному (рес¬публіканському АРК) і місцевому рівнях. До відповідних фондів надходила частина зборів за забруднення навколишнього природ¬ного середовища, штрафів за екологічні правопорушення та коштів, стягнутих як компенсація за екологічну шкоду. З 1998 р. ці фонди консолідовано у складі державних бюджетів усіх рівнів. Законом України «Про внесення змін до Закону Украї¬ни «Про охорону навколишнього природного середовища» від 5 бе¬резня 1998 р. запроваджено Державний, республіканський Авто¬номної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних державних бюджетів. Порядок формування коштів Державного фонду, їх розподіл та контроль за використанням регулюється також Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 15 лютого 2002 р. Зокрема, у Положенні зазначено, що Держав¬ний фонд є складовою частиною Державного бюджету України. Фонд створено з метою концентрації коштів і цільового фінансу¬вання природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов'яза¬них з охороною навколишнього природного середовища, які спря-мовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навко¬лишнього природного середовища, в тому числі фінансування на¬укових досліджень з цих питань. Фонд формується за рахунок коштів збору за забруднення на¬вколишнього природного середовища та інших коштів, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів Державного фонду є Мінприроди України в особі його міністра. Кошти Фонду спрямовуються на фінансування середовищеохоронних та ресур¬созберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам дер¬жавної політики у сфері довкілля. Кошти Фонду можуть надава¬тися і на повороьній основі як пільгові коротко- і довгострокові позички у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України. Ці кошти використовуються в межах бюджетних програм, визначених законодавством, згідно з кошторисами доходів і ви-датків, які затверджуються міністром охорони навколишнього при¬родного середовища за погодженням з Мінфіном. Переліки приро¬доохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджу¬ються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінприроди Ук¬раїни. Забороняється використання коштів Фонду на заходи, не включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів1. У складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів створюються республі-канський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок зборів за за¬бруднення навколишнього природного середовища, цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Положення про республіканський фонд Автономної Республіки Крим, обласні та місцеві (сільські, селищні, міські) фонди охорони навколишнього природного середовища затверд¬жуються відповідними радами. Принципи використання коштів цих фондів такі ж, як і коштів Державного фонду. Відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природно¬го середовища» кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між відповідними місце¬вими, обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього при¬родного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 %, а між Київським та Севастопольським міськими та Державним фон¬дами охорони навколишнього природного середовища — у співвідношенні 70 і 30 %. В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулюван¬ня і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природ¬ного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Власні кошти підприємств, установ та організацій. Основним джерелом фінансування капітального будівництва в екологічній сфері залишаються кошти підприємств, установ та організацій. Обов'язкових нормативів для відрахування на зазначені потреби законодавство не встановлює. Питанню залучення коштів підприємств, установ та організацій відповідає принцип «забрудню¬вач платить». Відповідно до цього принципу будь-який суб'єкт господарювання має платити за негативний вплив своєї діяльності на навколишнє середовище. Принцип грунтується на ідеї створен¬ня умов економічної заінтересованості забруднювачів здійснювати екологічні заходи. Запровадження цього принципу є однією з умов входження нашої країни до Європейського Союзу. В період переходу до ринкових відносин формування стабільних джерел фінансування екологічних заходів, створення відповідних фінансово-економічних важелів (інвестиційних, податкових, кре¬дитних тощо) має стати органічною складовою системи управління і регулювання економіки, стимулювання охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу країни. І це при тому, що в найб¬лижчій перспективі країна буде обмежена у коштах, необхідних для поліпшення стану навколишнього природного середовища та забез¬печення раціонального використання природних ресурсів. «Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, ви¬користання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпе¬ки» (1998 р.) у зв'язку з цим передбачають систему фінансування екологічних заходів у нових умовах, яка формується на основі виз¬начених у Законі «Про охорону навколишнього природного середо¬вища» джерел, а також іноземних надходжень, інвестицій та інших не заборонених чинним законодавством надходжень. |
| М Додаток №1 Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
| План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
| План: Загальна характеристика цивільного права. Право власності: поняття, зміст Цивільне право — це сукупність норм права, що регулюють майнові і особисті немайнові відносини, які складаються в суспільстві між... |
Природні умови та природні ресурси. Природні умови європейських країн... Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. Давніми зруйнованими горами є Скандинавські, Уральські гори та Центральноєвропейський... |
| ЛЕКЦІЯ 2 Поняття та основні завдання, функції та джерела авторського права як інституту права інтелектуальної власності |
Чи можна стверджувати, що поняття «природні ресурси» є історичною категорією? Відомо, що в природі існує декілька кругообігів. Наприклад: речовини, води, енергії. Як ви вважаєте, чи існує кругообіг земної кори.... |
| Тема уроку Навчальна: сформувати поняття «географічне середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість», повторити... |
Тема: Природні ресурси світу Позначте на контурній карті держави, які володіють значними запасами марганцевих руд |