Виховний захід
на тему:
«На Великдень як на свято»
Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути й барвінку, над якими світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя.
Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, традиції. В усіх народів світу існує повір’я , що той, хто забув звичаї своїх батьків,карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і почнемо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішими весняним святом усіх християн – святом Пасхи або Великоднем – днем Воскресіння Ісуса Христа.
Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи,зодягаються в зелень, квітнуть дерева; гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна!
Люблю весну, та хто її не любить.
Коли життя цвіте, як пташиний сад.
І мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей,
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей…
Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п’є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим.
Весна вдягла у зелень віти в дуба,
Уже курличуть в небі журавлі,
Люблю весну, та хто її не любить
На цій чудесній, радісній землі!
Танець «Пробудження весни».
Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Саме слово «пасха» у перекладі з грецької означає «страждати». Але це світле й радісне свято воскресіння Сина Божого Ісуса Христа.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі,
Великдень всіх нас на гостину просить
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
Христос Воскрес!
Воістину воскрес!
Дзвонять дзвони. Вибігають янголи.
Це вчинив Господь всеможний,
Він воскрес!
О, диво з див!
Я – посланець з небес.
Так! Я є! Христос воскрес!
О, воістину воскрес.
Чудо це добро віщує:
Правда в світі запанує!
Від землі аж до небес
Великий день: «Христос Воскрес!»
Три дзвони б’ють, за дзвоном дзвін.
Голосять: «Чудо із чудес!»
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка міліє.
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися.
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Дзвонять дзвони. Янголи виходять.
Добрий день вам, милі люди!
Хай вам щастя й доля буде.
Не на день і не на рік,
А на довгий – довгий вік
Починаймо наше свято.
Людей зібралося багато,
Щоб веселитися, співати,
Щоб Великдень прославляти.
А тепер послухайте про Великодні звичаї нашого народу.
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять прибирають, білять хату, розмальовують піч. А у Вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, примовляючи:
«Верба б’є – не я б’ю, за тиждень – Великдень, уже недалечко – червоне яєчко»
Будь здоров, як вода, будь багат, як земля.
(Б’є діток гілочкою верби)
Вербна неділя нам гостинці приносить,
Весна співає в небі голубім.
І гілочку, як усмішку, підносить,
Дарує радість і здоров’я всім.
Вербна неділенька не кінчається,
Хай дитяче свято пам’ятається ,
Притулім до личка котики вербові,
Нехай Божа ласка прийде у любові.
Нехай хвала з’єднає
Усіх акорд новий.
Моя земля безкрая,
Це, Україно, - ти.
І лине музика весняна,
Зринає пісня в унісон.
Христос воскрес! Бо Воскресіння –
Природи вічної закон.
А от у Cтрасну п’ятницю ні шити, ні прясти не можна. Великий гріх – рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві нічого не їдять. А ще в п’ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її гріх. За народними віруваннями кажуть: «Хто в страсну п’ятницю співає, той на Великдень буде плакати».
У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого їх фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров «лукавого». Перше фарбоване яйце зберігають і, при потребі, обкурюють ним хворого на пропасницю.
До нашого часу зберігся звичай у ніч на Великдень розпалювати вогонь десь за селом на горі або біля церкви. У Великодню ніч спати не лягають, щоб «нечиста сила» не приснилась. Вся родина йде до церкви, де священик освячує паски, крашанки, ковбаску, сіль. Свячені продукти відтепер набували чудотворної сили. Починалося «Христування» - обрядові поцілунки на знак прощення всім ворогам. При цьому обмінювалися крашанками.
а) Найважливіший день Вербного тижня-Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим.
До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – Трійцю.
Одна свічка – сонцю.
Друга – покійним роду.
Третя – за здоров’я і щастя живих.
Запалену на відправі свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.
Великдень – родинне свято, яке збирало всю сім’ю. Перед тим, як сісти за стіл, усі вмивалися з миски, на дно якої у воду клали три крашанки. Першою вмивалися дівчата, потім хлопці й мати, останнім – батько. Потім настає розговіння. Усі моляться Богові, а потім батько, розрізавши кілька крашанок, дає кожному, промовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового – у щасті і здоров’ї ».
Христос воскрес! Радійте, діти!
Біжіть у поле, у садочок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти,
І звеселяють рідний край!
На все погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес,-
Збирайтесь, діти, нумо співати.
«Христос воскрес! Христос воскрес!»
Одним із символів Великодня є ритуальний хліб – паска. Печуть паски тільки у Чистий четвер. Не можна було у хаті, де печуть паски, гримати дверима, з хати щось позичати, слідкувати, щоб не було нікого чужого. Пасха – це гордість господині.
Вважалось, що вдала пасха віщувала добро, щастя в родині, невдала – якесь нещастя.
Паску куштували тільки в неділю після освячення. Отже, паска – це символ вічності людського життя.
Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляють «Свята паска у хату, вся нечисть із хати».
Тішиться маленька паска,
Тішуся і я,
Що несу її святити,
Що вона – моя.
Всі готуються у хаті,
Я вже йду надвір.
Зелень світу задивилась
У синій простір.
Якісь шуми, якісь співи,
Чути милі голоски…
А може, що і у небі
Нині теж святять паски?
Другим Великоднім символом є писанка або крашанка. З давніх – давен яйця були символом сонця, весняного відродження природи, зародження життя продовження роду. Ними обмінювалися при христуванні, використовували для розваг, ігор молоді. Розмальоване яйце вважалося родинним оберегом.
Писанка має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, до Великодня. Освячене яйце їли першим, повернувшись із церкви. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх бабусі, мами, діти. Користувались переважно рослинними барвниками. Вони більш стійкі і не втрачають кольорові свіжості.
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала
Зіпсувала п’ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив:»Молодець».
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Ішла Гануся у церкву ранком,
В сині хустині – писаночки.
Їй усміхнулося небо світанком,
Сонце глядімо поміж хмарин.
А мати доні так говорила,
Коли спішила вранці у храм:
«Воскрес сьогодні Христос з могили,
Тому весняна радість всім нам».
Щей й мати доні так говорила:
«Прийде хвилина волі до нас,
Встануть герої давні з могили,
Настане щастя радості час».
А в церкві свічки рядком горіли,
Перед престолом горів розмай,
Може, то й свічі ясні молились
За Україну, Ганусин край?
Просьбу шептали в ранок чудес:
За Україну Боже молюся,
Щоб нам воскресла, як ти воскрес.
Великдень – великий день. Кажуть, що й сонце на радощах цього дня не заходить, тому він такий великий. Свята тривають три дні. Молодь, діти гойдаються на гойдалках, співають, танцюють, грають у різні ігри. Подивіться, які Великодні ігри ми вивчили.
Гра «Під стрічками».
Гра «Навбитки».
Гра «Знахідка»
Діти, найбільше, мабуть, на Великдень ви любите, коли вся сімя сідає біля великоднього кошика, з яким мама чи бабуся ходили до церкви.
Подивіться гумористичну сценку «У пасхальному кошику».
Наше свято закінчується. Ще раз хочу повідомити: «Христос Воскрес!»
В кривавих шатах він блукав,
Увесь у ранах, повен муки;
За вами він ходив, шукав,
Заламлюва святії руки.
За вами Він у гори йшов
І ранився об терни й скелі,
Шукав, благав – і не знайшов,
І плакав сам в німій пустелі.
Та ви, нікчемнії, прийшли,
Його зловили там, зв’язали,
В одежу білу одягли
І, поглумившись, розіп’яли.
А він з хреста за вас моливсь,
А він з простертими руками
До вас, нещасних, нахиливсь
І далі йде, іде – за вами…
Вуйцик Галина Петрівна
Карпук Ліля Анатолівна
вчителі початкових класів
Голосківської ЗОШ
І – ІІІ ступенів
Кривоозерського району
Миколаївської області
|