Олеся Гончара «Бригантина»
|
|
Скачати 187.05 Kb.
|
|
Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»  Підготувала і провела вчитель української мови та літератури Білицької ЗОШ I-II ст. № 4 Кобеляцького району Полтавської області Гарагуля Л.В. Мета уроку: допомогти учням усвідомити проблеми, порушені у повісті Олеся Гончара «Бригантина», простежити, як у випробуваннях розкриваються характери персонажів, учити учнів осмислювати вчинки героїв твору; розвивати вміння оцінювати людські якості; удосконалювати навички роботи з художнім текстом; виховувати почуття людяності, гуманізму, толерантності. Цілі уроку: учні знатимуть: зміст повісті О. Гончара «Бригантина», проблеми, порушені у творі, риси характеру Порфира Кульбаки, як поводять себе персонажі у вирішальній ситуації; учні вмітимуть: досліджувати основні проблеми повісті, характеризувати образ Порфира Кульбаки, інших персонажів твору, висловлювати власні судження щодо прочитаного і почутого, обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації, виразно читати уривки твору. Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок. Методи, прийоми і форми роботи на уроці: «Передбачення», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Коло ідей»; бесіда, вибіркове читання та переказування окремих епізодів твору, характеристика образів, проблемні запитання, випереджувальні завдання. Обладнання: портрети Олеся Гончара, В.Сухомлинського, виставка творів Олеся Гончара, інформаційні картки. Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш над самим собою… Олесь Гончар.  Перебіг уроку I.Організаційний момент. II. Мотиваційний етап. 1. Слово вчителя. «Усі ми – тільки учні й вчителі», - сказав поет. Можливо, саме тому проблеми сучасної школи не залишають байдужим нікого. І ми з вами сьогодні перегорнемо ще одну сторінку становлення людської особистості. 2. Актуалізація суб’єктивного досвіду. Метод «Передбачення»: « Я думаю, що урок буде цікавим тому, що…». III. Цілевизначення і планування навчальної діяльності. 1. Повідомлення теми, мети і епіграфа уроку. 2. Ознайомлення з цілями уроку. (У кожного учня на парті лежить інформаційна картка.)  IV. Опрацювання навчального матеріалу. 1. Слово вчителя. Художня література не проходить повз больові точки освіти й виховання. Вона засобами художнього слова пізнає душі, характери дітей і вчителів, шукає відповіді на численні «чому ?» і «як?». Найчастіше твори про сучасну школу – це оповіді про неймовірно складний шлях учителя до серця дитини, про педагогічні драми і прозріння. Вони несуть у собі жанр педагогічних пристрастей, розкривають психологічні механізми тих процесів, які характеризують стан нашої школи, її радощі, тривоги, клопоти. Це «Урок» Б.Олійника, «Дума про Вчителя» І. Драча, «Добротворець» І. Цюпи, «Малиновий дзвін» Ю. Збанацького, «Шкільний хліб» і «Сільські вчителі» Є.Гуцала, «Кам’яне поле» і «Жорна» Р.Федоріва, «Оглянься з осені» В. Яворівського, «Рубіж» Ю.Мушкетика, «Школа над морем» і «Золота медаль» О.Донченка та ін. Особливо хвилюючими серед творів на шкільну тематику, де порушено важливі морально – педагогічні аспекти взаємин батьків і дітей, вихователів і вихованців, є «Обвал» Ю.Мушкетика, «Тільки для дівчат» В.Кисельова, «Інна Сіверська, суддя» В.Дрозда, «Бригантина» Олеся Гончара. У центрі більшості з них – проблема «важких» підлітків, підвищений інтерес до якої пояснюється, звичайно, реальною гостротою цієї проблеми. У своїй книзі «Народження громадянина» В.Сухомлинський називає підлітковий вік «новою особливою сходинкою на шляху до моральної зрілості». Це перехідний вік. «Підліток бачить те, чого не бачить дитина, і він же бачить те, чого вже не бачить дорослий, бо багато речей стають для нього надто звичними». У маленького громадянина формується відчуття й розуміння добра та зла. Це процес болісний, нерідко позначений душевним сум’яттям дитини, максималізмом у словах і вчинках підлітків. Світ ділиться надвоє: «Все, що оточує, всіх, з ким зустрічаються в житті підлітки, вони різко поділяють на добро і зло». Саме ґрунтовне знайомство Олеся Гончара із педагогічною спадщиною В.О Сухомлинського спонукало до появи повісті «Бригантина». * - Що вам про це відомо? 2. Повідомлення учня. Цей твір писався у 1970 – 1972 роках. На початку 70-х років Олесь Гончар відвідав Павлиську школу на Кіровоградщині, де працював В.О.Сухомлинський, і був вражений подвижницькою діяльністю цієї видатної людини. Непокоїла його навіть думка відтворити в «Бригантині», зокрема в образі директора школи Валерія Івановича, окремі моменти особистого життя Сухомлинського, але… Певні причини змусили Гончара згодом розлучитися з такою думкою.   У 1973 році в журналі «Вітчизна» з’явився новий твір письменника – «Бригантина». Для багатьох читачів поява в Олеся Гончара книжки, присвяченої підліткові, була несподіванкою. Та для самого письменника цей творчий крок не був випадковим. Його давно цікавили незвичайність і своєрідність внутрішнього світу дитини. Це оповідання «Ілонка», «Дорога за хмари», «Фронтовичка», опис дитинства Данька з роману «Таврія», образи дітей у повісті «Щоб світився вогник», в романах «Тронка» і «Циклон». Але «Бригантина» справді стала першим великим твором Олеся Гончара, де головною дійовою особою є підліток, який був травмований тим, що зростав без батька. 3.Евристична бесіда. * - Яка ж тема повісті? (Відповіді учнів.) * - Як розгортається сюжет твору? ( Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка) (Відповіді учнів.)   * - Які проблеми порушує автор у повісті? (Метод «Мозковий шторм»)  людина і суспільство добро і зло любов і ненависть уславлення праці і засудження ліні     Проблеми твору дружба і зрадаєдність із рідним краєм батьки і діти поведінка людини у незвичайних ситуаціях осмислення життя у боротьбі Слово вчителя. Основна проблема повісті – це формування характеру дітей, які змалку зазнали душевної травми, пішли хибним шляхом. * - Назвіть персонажів твору. Хто з них вам найбільше сподобався? Чому? * - Хто, на вашу думку, є головним персонажем повісті? Обгрунтуйте свій вибір. *- Користуючись інформаційною карткою, охарактеризуйте образ Порфира Кульбаки. Під час своєї розповіді використовуйте цитати з твору.    Орієнтовний план аналізу літературного персонажа. 1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан. 2. Опис зовнішності. 3. Учинки, думки героя. 4. Основні риси вдачі. 5. Ставлення до нього інших персонажів. 6. Розкриття характеру через мову. 7. Ставлення автора до героя. * - У чому ж простежується суперечливість вдачі Порфира? (Метод «Мікрофон») 1. Характер хлопця буквально зітканий із протиріч. Є в його вдачі багато такого, що не може не викликати симпатій. Порфир – працелюб, він ненавидить браконьєрів, він по – своєму чесний і щирий. Але біда в тому, що цей невгамовний «Оксанич» - згусток розхристаної непокори, здатний на дрібні хуліганські витівки, які здаються йому дотепними і возвеличують Порфира в очах ровесників. Живуть у хлопчикові полярні якості: романтична захопленість красою ( з яким поетичним захватом говорить Порфир про лиман, птаство…) – і грубі вихватки, мимовільна жорстокість (мчить коридором, намагаючись настрахати вчительку.) 2. Хлопець прагне бути мужнім і чесним, як дядько Іван, рибінспектор, гроза браконьєрів, - і нетерпиме ставлення до того, що тебе взяли в спецшколу, щоб виховати ( перша розмова з директором – з неї починається повість). 3. Порфир бажає самоутвердитися, але разом з тим не вміє розібратися в складних життєвих колізіях ( скажімо, біль маминої душі хлопець відчув і зрозумів нескоро). 4. Він потребує ласки, співчуття, а одночасно ми помічаємо у ньому насторожену зачаєність, браваду самозахисту ( епізод з першого розділу твору: слухаючи вчителів і відповідаючи на їхні розпитування, Кульбака уже наче й ладен відкритися, але, вловивши в зітханні вчительки «щось схоже на жалощі», блискавично наїжачується, замикається у своїй «озлобленій настороженості»). «Лагідність і підступність уживаються в ньому поряд», - приходить до висновку Марися Павлівна, молода вчителька спецшколи. 5. Суперечливість Порфирової вдачі на самому початку повісті підкреслена портретними подробицями: директор спецшколи, придивляючись до свого нового учня, помічає у виразі його обличчя «щось світле», мов «сонячний зайчик», а в «бистрих смішковитих оченятах» – не тільки блиск інтелекту, а й «щось хижакувате». 6. Порфир – неабиякий фантазер, витівник з багатою артистичною натурою. Він наділений «уявою, дужчою за саму реальність». Але й реальність раз у раз нагадує хлопцеві про себе. Перенесеними образами, яких у його житті було чимало, адже Порфир – безбатченко, і слова «байстрюк» чи «Оксанич», чуті з уст ровесників і дорослих, боляче ранять його. Вбитим лелекою, жайворонятами, що їх у степу «гербіцидами передушили», жорстокістю браконьєрів, які мало не до смерті забили веслами рибінспектора дядька Івана. Нетактовністю й лицемірством тих, хто зверхньо повчає Порфира, а сам не знає жалощів, п’є, природу губить. Невисловлених і, можливо, ще й не до кінця усвідомлених претензій до дорослих у Порфира так багато, що він озлоблюється і вирішує: « Навіть з гадюками куди легше, аніж з людьми!» * - А чи є щось, що приносить Кульбаці насолоду? * - Хто, на ваш погляд, допомагає Порфирові Кульбаці знайти істинний шлях у житті? (Відповіді учнів: Валерій Іванович, Ганна Остапівна, Марися Павлівна, Антон Герасимович, мама Оксана.) * - А як же сам Порфир? Як відбувається переродження цього невгамовця? (Свою відповідь підтверджуйте посиланнями на текст.)  * - У чому вбачає своє щастя кожен із вас? (Метод «Коло ідей».) (Учні записують власне розуміння щастя на «листках щастя», які потім прикріплюють на дошці.)  V. Рефлексивно-оцінювальний етап. 1. Робота над епіграфом уроку. Прокоментуйте відповідність епіграфа темі уроку. 2.Закінчіть речення: «Я сьогодні збагнув(ла) одну життєву істину…(Метод «Незакінчене речення».) 3.Оцінювання роботи учнів на уроці. Аргументація оцінок. VI. Домашнє завдання. Напишіть лист улюбленому героєві повісті «Бригантина», висловіть своє ставлення до нього, власні побажання або напишіть твір – роздум «У сміливих завжди є щастя Література рідного краю  в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря») Підготувала і провела учитель української мови та літератури Білицької ЗОШ I – II ст. №4 Гарагуля Л. В. Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю письменника – земляка Олеся Гончара, зацікавити романом «Твоя зоря», показати багатство внутрішнього світу і благородство душі людини – трудівника Романа Винника, його розуміння природи, землі, на якій працює, збагачуючи світ добром; розвивати образне мислення у школярів; виховувати любов до рідної природи, шанобливе ставлення до людей, щирих і добрих; утверджувати в дитячих серцях доброту, правду, милосердя. Цілі уроку: учні знатимуть:
учні вмітимуть:
- спланувати шлях досягнення власних цілей під час вивчення теми;
- розповісти про душевну красу і силу наших предків, їх любов до своєї землі як гідний приклад для нащадків;
Тип уроку: урок – дослідження. Методи, прийоми і форми роботи на уроці: розповідь учителя, виразне читання уривків (учителем і учнями), евристична бесіда, аналіз твору, словесне малювання, укладання анкети, робота в групах, метод «Передбачення», «Незакінчене речення» та «Мозковий штурм»; випереджувальні завдання (підготуватися до виразного читання твору, підготувати розповідь про дитинство Гончара, зібрати відомості про яблуню, дізнатися про свято Спаса). Обладнання: портрет Олеся Гончара, виставка творів письменника, роман «Твоя зоря» (на кожній парті), учнівські малюнки, інформаційні картки, грамзапис пісні «Над полтавським краєм». Хід уроку I. Мотиваційний етап. 1. Слово учителя. (На фоні мелодії «Над полтавським краєм».) Людина і природа…Ці два поняття нероздільні. Саме спілкування з природою, навіть просто її споглядання, приносить нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа - це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Краплинки ранкової роси можуть сіяти прекрасніше, ніж дорогоцінне каміння.  . Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве чи сердите море, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов’я або вигин лебединої шиї – все це несе в собі невичерпний заряд краси. Будучи у тісному взаємозв’язку з природою, ми дізнаємося, що світ природи сповнений дивовижних барв, чудових звуків, досконалих рухів і форм, стаємо володарями казкових скарбів і невичерпної радості. І все це ми маємо завдяки тому, що у кожного з нас є дороге і рідне місце на землі, куди ми завжди пориваємось душею. Це той священний куточок, де ми народились і зростаємо, набираємось сил, звідки вирушаємо у широкий світ. Звідси, з рідного батьківського порога, від зеленого куща калини чи білокорої берези, починається наша батьківщина.  У кожного з нас є свій зелений берег дитинства. Таким для нас є Полтавщина - край, де, ніби сестри, обійнялися нерукотворна краса й сива пам’ять історії. А ще Полтавщина – це край пісень і легенд, край письменників, мислителів і учених, чиї імена перлами сяють у скарбниці світової мудрості. Тут варто лише прислухатись – і ти почуєш невмирущий голос Івана Котляревського, журливі пісні Марусі Чурай, тиху говірку Володимира Короленка, мудре слово мандрівника Григорія Сковороди…    Національним багатством України є й ім’я Олеся Терентійовича Гончара. Його життя – взірець для багатьох. Творчість його – світове надбання. А слово його кожен може взяти у своє серце. Але є таке в спадкові, залишеному Гончарем, що належить тільки кобелячанам. Це маленька хата в селі Суха, де пройшло дитинство Олеся Терентійовича.  То ж сьогодні ми і поговоримо з вами про цю людину незвичайної долі, нашого славного земляка Олеся Гончара. 2. З’ясування емоційної готовності до уроку. (Визначення настрою за допомогою 2 – 3 дієслів.) 3. Актуалізація суб’єктного досвіду. Метод «Передбачення» (Я думаю, що урок буде цікавим тому, що…) II. Цілевизначення та планування. 1. Повідомлення теми, мети уроку. Яка то сила – розум тямущий та людська невсипущість! Олесь Гончар 2. Ознайомлення із цілями уроку. (У кожного учня на парті лежить інформаційна картка.) 3. Колективне планування роботи на уроці. III. Опрацювання навчального матеріалу. 1. Слово учителя. Сьогодні у нас незвичайний урок, Сьогодні ми зробимо ще один крок В країну природи, в країну любові та згоди, Де будемо не просто слухати, а чути, Не просто дивитись, бачити, Не просто відповідати, а міркувати, Дружно й плідно працювати. Разом з нами до цієї країни помандрують юні біографи, юні літературознавці, юні фольклористи, юні натуралісти. 2. Розповідь про життя і творчість письменника. (До слова про нашого славного земляка запрошуються юні біографи.) Повідомлення учнів. * Народився Олесь Гончар 3 квітня 1918 року, за свідченням старшої сестри, в робітничому селищі Ломівці в Дніпропетровську, хоч офіційно місцем народження вважається слобода Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Коли йому було два роки, померла мати. Виховувала Сашка бабуся, доброта і сердечність якої зігріли дитинство майбутнього письменника, навчили любові до людей. «В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все найкраще, що є в нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість. Ця вічна трудівниця, ця темна, неписьменна, але винятково чуйна до чужого горя жінка своєю широкою людяністю стоїть для мене поруч з тими, чиї творіння нас захоплюють, і кого ми називаємо за їхню діяльність справжніми гуманістами», - так високо підносить Олесь Гончар цю неписьменну жінку, яка стільки навчила його у житті.    Пізніше у своїх творах Гончар зізнається: «Без неї, певно, я не став би письменником». * У сім’ї був «Кобзар» Т. Шевченка, над яким «бабуся й тітки проливали сльози», коли малий Сашко читав його вечорами. А невдовзі в життя хлопця прийшли й інші митці слова: Панас Мирний, Іван Франко, Леся Українка, Степан Васильченко…  Писати Олесь починає ще з дитинства. Насамперед, очевидно, через природне мистецьке обдарування, а також під впливом своїх попередників. Велику роль відігравав улюблений учитель мови і літератури, який зумів прищепити палку любов до рідного слова, красного письменства. До речі, саме він і назвав Гончара Олесем, якого до того звали Сашком. * Тоді ж з’являються і перші друковані виступи майбутнього письменника. Спочатку це були коротенькі вірші та оповідання в районній газеті, а потім і в республіканській газеті «На зміну» та в журналі «Піонерія».    А потім були роки наполегливої праці та навчання. І як результат – такі прекрасні твори: «Прапороносці», «Таврія». «Перекоп», «Циклон», «Людина і зброя», «Собор», «Берег любові», «Бригантина», «Земля гуде»… У 1980 році з’являється роман «Твоя зоря», який привернув увагу читачів не тільки нашої Батьківщини. Цей твір дає змогу гостро придивитись до людини – землянина, її внутрішнього світу.  3. Складання інформативного грона. - Діти, яким же постав перед вами письменник?  обдарований працьовитий     допитливийОлесь Гончар лагідний наполегливий турботливий вихований 4. Слово вчителя. Такими ж, як письменник, постають перед нами і герої його творів. У цьому ми переконаємося, перегорнувши сторінки оповідання «Романові яблука», що є частиною твору Олеся Гончара «Твоя зоря». «Романові яблука»…Правда, гарна назва?
 - Що ж вам відомо про яблуню? - … 5. Повідомлення юних натуралістів. *Серед плодових дерев яблуня посідає перше місце за площею насаджень. Це дерева або кущі без колючок, що мають плід найчастіше кулястий, на кінцях вдавлений, м’якоть – без кам’янистих клітин. У нашій країні поширені такі сорти: Антонівка, Ренет Семиренка, Пепін литовський, Кальвіль сніжний, Налив білий, Боровинка та ін.    Слід пам’ятати, що існують спеціальні сорти декоративних яблунь. Їх насаджують у парках, скверах, озеленюють ними вулиці не заради плодів, а для оздоблення. * Народна приказка говорить: «На вечерю по яблуку на чоловіка – не потрібен і лікар». Дійсно, яблука – справжня комора поживних та цілющих речовин. Більшість сортів яблук містить вітамін Р, який запобігає гіпертонії, підтримує еластичність і нормальне функціонування кровоносних судин. Люди, які постійно їдять яблука, менше хворіють на запалення верхніх дихальних шляхів. Завдяки речовинам, що містяться у яблуках, нормалізується діяльність травного апарату. * Понад 100 років відомо й те, що пектини, які є у яблуках, рятують від різного роду отруєнь. У давнину вважали, що яблука, спожиті на вечерю, забезпечували легкий, спокійний сон. 6. Слово вчителя. Дійсно, гордістю наших садів є яблуня. То ж не дивно, що про любов до неї з такою майстерністю розповів нам Олесь Гончар у своєму творі. 7. З’ясування вражень від прочитаного твору. (Метод «Незакінчене речення».) Твір Олеся Гончара «Романові яблука» зацікавив мене тому, що… - у ньому написано про наших ровесників; - письменник порушує проблеми, які хвилюють багатьох; - я знайшла відповідь на питання, яке мене давно цікавило; - тут красиво написано про сад; - … 8. Евристична бесіда за змістом оповідання. - Про що розповідається в оповіданні? - Кого зображено в центрі твору? Знайдіть у тексті портрет Романа Винника, зачитайте його. Про що це говорить?   - Чим займався дядько Роман? Зачитайте рядки, в яких говориться про професійні вміння Винника, його працьовитість. Прокоментуйте їх. - Знайдіть опис яблук. Прочитайте його мовчки. Перекажіть прочитане, додавши власні враження. - Доведіть, посилаючись на текст, що Роман Винник не тільки любить природу, а й розуміє її.   - Чи для себе він все це ростив? Чому ви так вважаєте? - А чому хлопці ніколи не наважувались шкодити у садку дядька Романа? Невже тому, що боялись? - Як винагороджував Роман Винник хлоп’яче товариство за терпіння?  - Коли це було? - Що вам відомо про Спаса? Що це за свято? 9. Повідомлення юних фольклористів. ` *14 серпня святкують першого Спаса і Маковія. Це перше свято, з яким пов’язують закінчення літа. На його честь у церквах відправляють службу, святять мак, васильки й чорнобривці. У цей день жінки пекли пісне печиво – «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху ситою медовою масою, приправляли товченим маком.  *19 серпня – Спас другий (Великий). Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називають святом урожаю. Кожен селянин вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб – щедрі дарунки від природи. Про це свято наш народ склав мудрі повчання. Прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Спас – усьому час. Добра антонівка до великого року. Прийшов Спас – пішло літо від нас. 10. Евристична бесіда. - Які риси вдачі виховував Роман Винник своєю винагородою у хлопців? - Чому аж до вечора яблука лишалися цілими? - Чи можна їх назвати чарівними? Зачитайте рядки, де про це сказано у творі? - Як ви, діти, ставитесь до цього чоловіка? Чому? - Як ви розумієте рядки: « Є садки, мовби дозволені, відкриті для ваших нічних набігів, а цей ось…він ніби створений, щоб хвилювати уяву, щоб виробляти в тобі стійкість перед спокусами.»? - А чи доводилось вам зазнавати подібних спокус? Чи правильно ви робили? А як би було правильніше зробити? 11. Подорож до саду Романа Винника. Уявіть на мить, що ви біля садка дядька Романа, де достигають такі спокусливі яблучка. Що б ви зробили? Чи наважилися б їх зірвати?  12. Самостійна робота в мікрогрупах. Група 1. Записати 3- 5 моральних уроків, настанов, які дає нам автор устами та діями героїв. (Наприклад, будь працьовитим, цінуй плоди чужої праці і т. д.) Група 2. Охарактеризувати образ головного героя твору, заповнивши анкету. Прізвище: Вік: Рід занять: Ставлення до своєї роботи: Ставлення до людей, до дітей: Риси характеру: Особливості поведінки: Група 3. Визначити головну думку твору, підтвердити її рядками з тексту. 13. Розв’язання проблемного питання: «Чи збагатився б світ добром, коли б було більше таких людей, як Роман Винник?» (Метод «Мозковий штурм».) IV. Рефлексивно – оцінювальний етап. 1. Слово вчителя. Роман Винник, з яким ми познайомились у прочитаному оповіданні, - це людина з нашого життя, людина, яка розуміє мову й душу землі своєї, любить працю на ній, а тому й шанується так високо своїми односельцями. - А чи доводилось вам зустрічати таких людей у своєму житті? Хто вони? Чим займаються? 2. Експрес – інтерв’ю. Я згоден (не згоден), що розум тямущий та людська невсипущість – то велика сила. 3. Узагальнення вивченого на уроці. - Що сьогодні на уроці вам найбільше сподобалося? - Що ви візьмете з цього заняття для себе? - Чого навчив вас цей твір? - Чи досягли ми з вами поставлених цілей? V. Домашнє завдання. Написати твір «Людина праці. Яка вона?..» або створити кінострічку за твором. VI. Заключний етап. Чується стук у двері. З’являється Їжачок – Степовичок з подарунками від Романа Винника. (Кожен учень отримує по яблучку із саду дядька Романа за активну працю на уроці.) 
|
Схожі:
|
Олеся Гончара «Романові яблука» Обладнання: портрет Олеся Гончара, виставка творів письменника, роман «Твоя зоря» |
СКЛАД «Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара» |
|
Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на... Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література... |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України |
|
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Державний екзамен є комплексним, включає навчальні матеріали системоутворюючих нормативних дисциплін природничо-наукової, професійної... |
Регламент роботи конференції Запрошуємо Вас взяти участь у VІ Міжнародній науковій конференції «ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ІННОВАЦІЇ В СУЧАСНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ», яка... |
|
Тема. „Собори душ своїх бережіть, друзі” Мета: розкрити образи твору і їх проблемне навантаження; підсумувати вивчення творчості Олеся Гончара; закріпити вивчене про образи... |
Чи конкурсом, а ці Правила не є публічною обіцянкою винагороди, чи умовами Організатором та Замовником рекламної акції «Сто Жарких днів» (надалі – Акція, Рекламна акція) є Товариство з обмеженою відповідальністю... |
|
РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ (ПРИМІТКИ) До фінансової звітності за МСФЗ ТОВАРИСТВА... ВА КОМПАНІЯ «№1» (надалі – «Товариство») зареєстровано 22 жовтня 2013 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua