  Тема. „Собори душ своїх бережіть, друзі”
( за романом О.Гончара „Собор”)
Мета: розкрити образи твору і їх проблемне навантаження; підсумувати вивчення творчості Олеся Гончара; закріпити вивчене про образи художнього твору; виховувати в учнях почуття гуманізму, щирості, самосвідомості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстрації, фотографії відновлених архітектурних пам’яток України, ілюстрації соборів на комп’ютерах
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Актуалізація опрних знань
Вмикаються монітори комп’ютерів із зображенням соборів звучать дзвони собору. На фоні дзвонів слова учителя:
В якому храмі помолитись Богу?
В якому, люди, поки ще не пізно?
В які, скажіть, вдарити нам дзвони,
Щоб припинить душі лиху руїну?
Ось саме цю „душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті роки ХХ ст. О.Гончар, створивши роман „Собор”. Серед тогочасного „благополуччя” поява цього роману викликає гнів у чиновників різних рангів, і на 18 років було роман вилучено з літературного процесу. Не заборонено, ні! Приковано! Та „зона зла” вже була безсила чинити опір надалі – і сьогодні ми вчитуємось у роман, вчимося його мудрості.
І.І.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
(показ слайдів)
1.Історія написання роману.
2. Історія публікацій.
3. Композиція.
Композиція струнка — 26 розділів, у кожному з яких розповідається про одного з героїв.
Проте просто переказати твір не вдасться. Чому? Чи дотримується автор хронології у викладі подій? (Пригадати поняття деструкції сюжету та фабули).
4. Проблематика роману
— історична пам’ять;
— фальш у суспільстві; зневага до людини;
— байдужість та інертність «маси»;
— екологічна проблема.
5. Місце людини в суспільстві:
— батьки і діти;
— жінка в суспільстві;
— «начальники» і «рядові»;
— село і місто;
— людина як частка Всесвіту.
6.Оцінка критики роману О. Гончара «Собор»
7.Ставлення письменника до критики.
II. Характеристика образів твору.
(Оголосивши тему, мету та епіграф уроку, вчитель зауважує, що у зв’язку із жанром твору доцільно і образну систему розглянути через призму проблематики.)
Символи у романі
У «Соборі» можна назвати кілька образних явищ, що виростають до рівня символу — козацький собор, урочище Скарбне, монумент Титану тощо.
Окрім того, Михайло Наєнко, автор статті про творчу спадщину Олеся Гончара вцілому «Життя в мистецтво перейшло…» вважає найвражаючим серед символічних образів «лободизм».
-
Похідний від персонажа твору Володьки Лободи, він бив у саму точку існуючого диктатурного режиму, бо поєднував властиві йому службове висуванство, владолюбство, посягання на свободу людську і багато інших суспільних аморальностей
|
Серед усіх суспільних аморальностей автор статті найнебезпечнішим вважає «батькопродавство», яке «вело до руйнувань самих основ життя»
Образ собору
У романі Олеся Гончара собор безпосередньо впливає на хід подій, є не просто історичнрим пам'ятником, а виступає символом культурних цінностей народу, духовної єдності поколінь, незнищенності народної пам'яті. Собор встояв і під час більшовицьких руйнацій. Вєнком, який під час наступу радянський військ командував дивізійною артилерією, згадував, що він, тоді ще зовсім молодий офіцер, відчуваючи неймовірну повагу до цієї святині, намагався будь-що зберегти витвір людського генія від мимовільного руйнування снарядями.
Собор у романі — це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам'ять народу, яка не має права на загибель. Собор наче виразніше окреслює минуле, діла чорні і праведні, добро і зло, руйначів і будівників.
Як уособлення вселюдської краси, духовного багатства й величі, собор наче докоряє Єльці за її мимовільне падіння і ганьбу.
Головна проблема твору — проблема духовності, Отже, який провідний образ твору? Звичайно, собор. Саме він допоможе розкрити всі інші образи. Але спочатку про сам собор.
Чому саме він став об’єктом уваги автора?
Учні пригадають відомості з історії про атеїстичну боротьбу в радянський час, коли разом з матеріальними пам’ятками намагалися знищити і духовність людини, перетворивши її на «коліщатко і гвинтик» державної машини, (демонструються фотографії архітектурних пам’яток).
Поставити собор у центрі твору — це було неабиякою сміливістю письменника. Але не за відновлення церковних забобонів виступає він. Для Гончара собор — це зв’язок минулого з майбутнім, матеріального з духовним.
Аналізуючи образ собору, варто розкрити такі питання:
1. Історія архітектурної пам’ятки (своєрідні ліричні відступи у творі, що накреслюють шлях із минулого в сьогодення);
2. Сучасний стан споруди: про що він свідчить? Кого хвилює?
3. Яка символічна роль собору? (Згадати епіграф уроку);
4. Як ставлення до собору розкриває характери людей?
5. Як, на думку автора, собори пов’язують землю з Космосом?
Моделювання головної проблеми роману
ЄДНАННЯ ІЗ ВСЕСВІТОМ, БОГОМ
ЛЮДСЬКА КРАСА
«потреба»душі (які ми душі?)
ЄДНІСТЬ ПОКОЛІНЬ
С О Б О Р
ДОБРО ЗЛО
РУЙНАЧІ БУДІВНИКИ
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ, ЩО НЕМАЄ ПРАВА НА ЗАГИБЕЛЬ
С О Б О Р
(Підсумовуючи бесіду, варто зазначити пророчий зміст слів автора про майбутню долю соборів, продемонструвати фотографії відновлених споруд, що свідчать про повернення народу до витоків своєї духовності.
Аналізуючи образи людей варто загострити увагу на їхньому зв’язку з собором.)
Групова робота
І група. Образ Миколи (з’являється першим після розповіді про собор).
1. Чому герой так тонко розуміє собор?
2. Як втілилися у герої проблеми національної пам’яті, місця людини в суспільстві?
3. Чи не здається юнак занадто ідеальним? (Ні, бо його образ — це авторська мрія, і нічого перебільшеного в ній нема).
4. Як зрозуміти Миколину відповідь на питання «юшкоїда»: «Звідки ж ти?» — «З двадцять першого»?
2 група.Образ Єльки.
1. Проблемне питання: чия доля — Миколи чи Єльки — більш тісно пов’язана з собором? (Єльки, бо віхи її життя відмічені саме там, у соборі: дитинство, дівоче падіння, кохання і загроза його втрати).
2. Як розкриває душу Єльки спілкування з собором?
3. Порівняти образ дівчини з іншими героїнями твору (Вірунькою, Шпачихою, безіменними дівчатами та жінками), щоб переконатися, що становище жінки
у суспільстві — одна з найважливіших проблем твору. Чому вона не втратила актуальності досі?
4. Чому саме до Єльки і Миколи звернуті слова вчителя Хоми Романовича: «Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..»?
3 - Образ Володьки Лободи.
1. Чому героя називають висуванцем?
2. Чим є для Володьки собор?
3. Яка проблема виникла у Лободи з батьком? Чому Микола назвав Володьку «батькопродавцем»?
4. Яка суспільна проблема втілилася в образі зачіплянського «висуванця»? Яку роль у долі роману це зіграло?
5. Чи актуальний образ «людини-функції» нині?
4 група. Образи представників старшого покоління.
1. Чим приваблює старий Нечуйвітер — Ізот Лобода?
2. Як цей образ поєднує минуле з сучасним?
3. Як в устах старого звучить екологічна проблема?
4. Яку «заборонену» тему піднімає образ Ягора Катратого? (Діяльність Нестора Махна).
5. Як з допомогою образу Катратого в роман введено постать професора Яворницького (новела «Чорне вогнище»)?
6. Іван Баглай демонструє зв’язок старшого покоління з молодшим. З якою метою введений у твір образ цього «інтернаціоналіста» (згадати новелу «Бхілайське вогнище»)?
Представники трудової Зачіплянки.
1. Хто з героїв чимось вразив чи запам’ятався?
2. Яка роль епізодичних героїв у творі?
(Потрібно підвести учнів до висновку, що в будь-якій людині автор хоче бачити прекрасне; потворне ж він ненавидить і нещадно викриває.)
III. Закріплення вивченого.
Чим актуальний твір Олеся Гончара сьогодні?
У центрі Миролюбівки стоїть храм Іоана Предтечі, чи має він щось спільне із собором Гончара?
Лунають дзвони соборів
Вчитель: Любі друзі! Ви стоїте на порозі дорослого життя. Я бажаю Вам, щоб ви збудували „собор своєї душі” і боялися ошукати душу людині.
IV. Домашнє завдання: підготуватися до написання творчої роботи «Мої роздуми над «Собором» Олеся Гончара.
|
|
|
|