|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
Ландшафти рідного краю Вивчаючи геологічну будову, рельєф, ґрунти, рослинність, ви, звичайно, звернули увагу на їхнє закономірне поширення, взаємозв'язок і взаємозалежність. Так, у добре зволожуваних низинах трав'яниста рослинність соковитіша і густіша. Тут навіть рослини інші, ніж на схилах і височинах, а ґрунти темніші, потужніші. Чи замислювалися ви, чому в одній балці ростуть дерева, а в іншій їх немає? Чому на південному схилі горба ростуть інші рослини, ніж на північному? Чому балка утворилася саме в цьому місці, а не в іншому? Чому схили одного й того самого яру мають різний похил? Відповісти на ці і багато інших питань, знаючи властивості тільки одного якогось природного компонента, важко, а іноді і неможливо. Звичайно, досліднику доводиться враховувати вплив цілого ряду факторів, вміти бачити й розуміти закономірні зв'язки між усіма явищами природи. Усі природні компоненти та явища природи на земній поверхні існують не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності, утворюючи так звані природні комплекси. Господарська діяльність людини пов'язана з природою, а значить і природними комплексами. І тому важливе значення має розуміння природних особливостей різних комплексів, умов їх утворення і законів розвитку. Це необхідно для раціонального використання людиною природних багатств і ресурсів. Природні умови люди вивчають здавна. Наприклад, перед тим, як освоювати будь-яку територію під сільськогосподарське виробництво, спочатку вивчають ґрунти, їхні фізичні й хімічні властивості, родючість. Але важливо також знати й особливості рельєфу, ступінь зволоження, визначити розміри майбутніх полів. Без попереднього вивчення території не починається жодне будівництво: вивчається рельєф, особливості геологічної будови, ґрунтовий покрив, наявність і глибина залягання ґрунтових вод тощо. Таких прикладів багато. Але практика свідчить, що простіше й зручніше вивчати весь природний комплекс (або комплекси) певної території, ніж розчленовувати його на компоненти, вивчаючи окремо їхні властивості, а результати зіставляти. Знання закономірностей походження і розвитку різних природних комплексів дає змогу передбачити, що станеться з природним комплексом в цілому в результаті зміни того чи іншого природного компонента, як це вплине на навколишню природу, а, отже, уникнути небажаних і шкідливих для людини змін природи всієї земної кулі. Під час вивчення природних комплексів важливо знати розміщення, особливості походження і характер природних умов найпростіших із них — фацій і урочищ. Маючи певні навички і знання, ви можете зробити в цьому напрямі дуже багато. Фація, як правило, займає площу в кілька десятків квадратних метрів. Для неї характерні однакові рельєф, ґрунти, рослинність, зволоженість, тобто повсюдна однорідність природних умов. Таку однорідність природних умов ви можете спостерігати, наприклад, на невеликих плоских ділянках міжбалочних просторів, на схилах ярів і балок різного орієнтування (експозиції), на дні лощини або невеликого зниження, в заплаві річки тощо. Різні факції, повторюючись на певній території , утворюють природні комплекси вищого порядку- урочища. Наприклад, урочище балки складається з фацій схилів і дна тощо. Найхарактерніші урочища: окремий горб, велика балка, ділянка міжрічкової рівнини, заплави, тераси… Таких природних комплексів багато. Вони різняться особливостями рельєфу (крутістю, протяжністю, висотою, експозицією) ґрунтами, рослинністю. Фації та урочища утворюють складніші природні комплекси — місцевості і ландшафти. Природних комплексів на земній кулі дуже багато, що зумовлено різноманітністю варіантів поєднань природних компонентів. Тому вивчати кожний природних комплекс окремо практично неможливо. Вивчаються тільки найхарактерніші для даної території природні комплекси. Наприклад, для річкової долини найважливішими вважаються природні комплекси заплав, терас, вододільних плато, схилів тощо. У зв'язку з цим основним методом вивчення природних комплексів на місцевості (у полі) є комплексне, або ландшафтне профілювання, яке проводиться так: -на місцевості намічають цілий ряд маршрутів, які пересікають характерні місця і природні комплекси території, що вивчається (вододіли, долини, схили, яри тощо); -рухаючись за наміченим маршрутом, вивчають особливості природних компонентів, з'ясовують характер взаємозв'язків між ними, визначають їхні зміни. Результати спостережень наносять на комплексний профіль .Основою профілю є креслення вертикального розрізу рельєфу, який називають гіпсометричним, або орографічним. На окремі найхарактерніші ділянки місцевості можна скласти карти природних комплексів, на яких показати контури цих комплексів. Роботу починають з огляду місцевості і вибору напряму руху, не пропускаючи жодного комплексу. Рухаючись за обраним маршрутом, визначають межі комплексів, які прокладають за добре помітними відмінностями в рельєфі, рослинності, ґрунтовому покриві. Так, для виявлення на місцевості фацій необхідно на визначеній ділянці місцевості вивчити рельєф, ґрунти, рослинність (за особливостями рослинного покриву часто і визначають межі природних комплексів). Кожний комплекс нумерують, номери наносять на карту. Для вивчення природних умов кожного природного комплексу вибирають найхарактернішу ділянку розміром приблизно 100 м2, послідовно описуючи рельєф, ґрунти і ґрунтоутворюючі породи, рослинність тощо. Результати доцільно оформити за таким зразком. Флористичний склад травостою Середня висота травостою: 50—60 см. Покриття: 90 %. Використання: на сінокіс. Культурно-технічний стан: добрий. Рекомендації щодо поліпшення використання: регулювання косовиці і знищення чагарників. Після вивчення природного комплексу йому дають назву за особливостями рельєфу, ґрунту і рослинності в його межах: наприклад, природний комплекс верхньої частини вододільного плато з чорноземними ґрунтами під різнотравно-типчаковою рослинністю. Поселення людини Де б не жила людина, її завжди цікавить, як виник її населений пункт, чим займаються його мешканці, чому він так називається, як він розвивався. На всі ці запитання ви теж зможете відповісти. Почнемо з сільської місцевості. Насамперед зверніть увагу, як вона заселена, яку роль в розташуванні найближчих поселень відігравала вода. Ще на початку нашого століття відомий географ В.П.Семенов-Тян-Шанський уперше вивчив топографічне положення сільських населених пунктів і накреслив схеми їх розташування. З виділених ним типів заселення нас можуть зацікавити такі: 1.Центральночорноземний і північно-західний суглинистопідзолистий, переважно хліборобський. Населені пункти розміщені майже виключно на вододілах. Це сухі й зручні для хліборобства місця, рівномірно зрошувані поверхневими і ґрунтовими водами; долини дуже заболочені й терплять від частих заморозків весною і восени. 2.Південний чорноземний, виключно хліборобський. Населені пункти розташовані біля річкових долин. Цей тип поділяється в свою чергу на долинно-яружний (розвинута яружно-балкова сітка, яка використовується для загат талої води) і власне долинний, найпоширеніший у степу.Ці два типи належать до найбільш стародавніх типів заселення. Пізніше з'явилися ще й такі: південний садівничий — південні гірські схили, обернені до моря (Крим); риболовний — поселення, розміщені вздовж великих річкових долин, морських і озерних берегів; трактовий (шляховий) — населені пункти виникли в період примусового заселення з метою оборони (сторожові лінії, прикордонні смуги); залізничний — дачні місцевості; курортний — поселення виникали й росли біля джерел мінеральних вод, на морському узбережжі, в гірськокліматичних районах. Такі типи населених пунктів склалися в дореволюційний час, в епоху дрібних одиничних селянських господарств на одному полюсі та великих куркульських і поміщицьких господарств — на другому. Нові суспільні відносини вимагали й нового розселення людей. Створювалися нові виробничі центри поруч з уже існуючими поселеннями. Отже, в районах, де історично склалася густа мережа невеликих поселень, спостерігається розосередження господарських споруд, розміщених між поселеннями. Під час вивчення сільського населеного пункту необхідно звернути увагу на його географічне положення відносно залізничної станції, шосе, найближчого міста, водних джерел, елементів рельєфу тощо. На порозі нових відкриттів Похід завершено. Але щоб довести розпочату справу до кінця, треба насамперед обробити зібрані матеріали. Основне — скласти звіт про свої спостереження, оформити в гуртку виставку. Це допоможе осмислити, продумати і надовго запам'ятати те, що побачили і почули під час подорожі. В обробці матеріалів беруть участь всі учасники походу. До оформлення звіту можна залучити і тих, хто не був у поході, але вміє креслити, малювати, писати шрифти. Звіт містить усі зібрані матеріали і відомості, малюнки, фотографії, картосхеми. У кінці звіту необхідно вказати, яку літературу ви прочитали перед тим, як вирушити в похід. Із зібраних у поході колекцій, фотографій і малюнків оформіть виставки і стенди про вивчення рідного краю. Мандруючи по рідному краю, ви завжди знайдете багато цікавого в житті природи і людей, відкриєте новий світ прекрасного. І хай багато з того, що ви відкриєте для себе, давно вже відомо іншим. Не біда! Свідомість того, що ви зробили це самі, своєю працею, принесе вам велику радість. Але зробити відкриття можна тільки маючи певні знання. Здобувайте їх із книжок і в самому житті.Спостерігайте і вивчайте природуй життя людей навколо себе. Ви зможете зайнятися вивченням минулого свого краю, ознайомитися з тим, як виник і розвивався ваш населений пункт, які історичні події сформували його сучасне обличчя. А, може, захочете дізнатися, які давні племена населяли ваш край, або відшукати стоянки людей первісного суспільства? Багато інших не менш цікавих справ, пов’язаних з вивченням свого краю, можуть підсказати вам старші товариші- вчителі, співробітники краєзнавчих музеїв, товариства охорони природи, спеціалісти. 1. -польова сумка ; 2. -геологічній молоток; 3. -зубила двох типів; 4. -лопатка; 5.- фарфорова неглазурована пластина; 6.-флакончик з 10% соляною кислотою; 7.- лупа ; 8.- мішечки для зразків; 9. – клей; 10. – зразок геологічної етикетки; 11. – як згортати зразки гірських порід у папір. ДОДАТКИ Групове та індивідуальне спорядження учасників походу по рідному краю. Групове спорядження ОБОВ’ЯЗКОВЕ : 1-відро; 2- чайник; 3- саперна лопата; 4- сокира; 5- кухонний ніж; 6- мотузка ; 7- фотоапарат ;8- шпильки,нитки,голки; 9-ремонтний набір ( шило, дратва, плоскогубці, тощо );10- медична аптечка; 11 – черпак; 12- ножиці ; 13- карти місцевості; 14- сірники; 15- планшет. НЕОБХІДНЕ ДЛЯ БАГАТОДЕННОГО ПОХОДУ : 1- палатка; 2- ліхтарик; 3- кухонний рушник; 4- сковорода;5- мило ;6-щітки для взуття й одягу; 7- мазь для взуття; 8- свічки. БАЖАНЕ: 1- бінокль; 2- радіоприймач; 3- рулетка ; ІНДИВІДУАЛЬНЕ СПОРЯДЖЕННЯ Для одноденного походу: 1-Рюкзак; 2- казанок; 3- кружка; 4- ложка і миска; 5- записна книжка з олівцем і гумкою; 6- рушник; 7- фляга для води ; 8- мило і мильниця; 9- складний ніж; 10- компас; ДЛЯ БАГАТОДЕННОГО ПОХОДУ : 1-Спальний мішок;2- шнурки для взуття; 3- вовняні шкарпетки; 4-шкарпетки бавовняні ( дві пари); 5- труси; 6- майка або футболка; 7- легкий светр; 8-сорочка; 9- легка куртка( штормівка); 10- записна книжка ( польовий щоденник); 11- ліхтарик; 12- компас;13- голка, нитки, ґудзики; 14- накидка від дощу; 15- годинник; Бажане: 1- 1- складний ніж; 2- сірники в непромокальному упакуванні; 3- альбом для малювання; 4- кольорові олівці; БІБЛІОГРАФІЯ Бирюков А.В., Вахлис К.И. та інші Спутник туриста.- К., Здоров’я 1991. Грус І.Г. Краєзнавча роюота в школі.- К., 1994. Корнєєв В.П. Рідний край., Рідна школа.- 2003.- ст41. Костриця М.Ю. Дубовис М.С. Туристський похід вихідного дня .- К., Здоров’я, 1989. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо- туристична робота. – К., вища шк.., 1995. Павлик В.Й. Покличте нас у турпохід .- К., Здоров’я, 1991. Рошан О.М., Без компаса і карти.- К., Рад. Школа., 1998. Спутник туриста . – К., Здоров’я., 2009. Жадан В.І., Пічугін Б.В., Федченко Ю.І. Позакласний час., Йдемо в похід ., - К., № 6., 2006. |
| ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НА КРАЩИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ТУРИСТСЬКО-... ... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ... |
| Умови всеукраїнського журналістського конкурсу “Я знаю НАТО” Міністерство закордонних справ та інформаційне агентство УНІАН 3 листопада 2008 року оголосили про початок всеукраїнського конкурсу... |
ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НА КРАЩУ МЕТОДИЧНУ РОЗРОБКУ З НАУКОВО- ТЕХНІЧНОГО... НОМІНАЦІЯ : Опис перспективного досвіду керівників гуртків із різних напрямків науково- технічної творчості учнівської молоді |
| Уроку: «Україна вишивана» Матеріал на обласний конкурс на кращу методичну розробку з декоративно-прикладної творчості |
Миколаївська обласна державна адміністрація Миколаївським обласним Центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді з 1 по 15 березня 2013 року проведено ІІ (обласний)... |
| ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НА КРАЩУ МЕТОДИЧНУ РОЗРОБКУ З НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ... Для цього буде проаналізовано досвід кількарічної роботи літературної студії «Лелеченя» та «Літературно-краєзнавчого гуртка» Немирівського... |
«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» Львівщини басейну Дніпра проведений обласний етап дитячої еколого-краєзнавчої естафети,,Малі ріки – життя України” на який були представлені... |
| ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ... Відповідно до річного плану роботи Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру проведено конкурс на кращий екологічний... |
5. Конкурс на кращий вірш, плакат, оповідання, казку про ялинку Виготовлення звернень, плакатів, оголошень про проведення конкурс штучних ялинок. Слайди 1- 4 |