З досвіду роботи
вихователя-методиста Власової Л.В., вихователя Тішкової Л.С.
(Золочівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 Золочівського району Харківської області)
Краса душі – доброта
(виховання людяності як базової якості особистості дошкільника)
Сучасна дошкільна освіта в Україні переживає значні зрушення у її розвитку і становленні. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» є першою державною програмою нового типу, в якій відображено вимоги до оновленого змісту освіти й уніфіковано вимоги до розвиненості, вихованості, навченості дитини дошкільного віку. Сьогодення вимагає перенесення акценту із дидактичних завдань на виховні та розвивальні, адже головне задача сучасних педагогів – виховання фізично, морально і духовно здорового покоління.
Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) передбачає формування у дітей вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати, поважати бажання та інтереси інших людей.
Отже, перед нами, педагогами-дошкільниками, як одними із перших соціальних провідників дитячої душі, стоїть важливе завдання:
формувати духовні цінності дітей; створити умови, за яких вони будуть закріплювати знайомі морально-етичні правила та засвоювати нові, щоб пробудити в дитячих душах людяність, доброту, ввічливість, чесність, порядність - ці безцінні якості, без яких не можливе становлення особистості людини.
Вихователі нашого дитячого садка, розуміючи пріоритетне значення розвитку дошкільника як особистості, зокрема його соціально-моральної складової як основної, поставили перед собою мету виховання у дітей соціально-моральної поведінки, яка облагороджує людські стосунки, удосконалює та гармонізує їх; донесення до свідомості малят таких понять, як любов, доброта, чуйність, доброзичливість.
Починаючи працювати над проблемою, ще раз звернулися до досвіду роботи нашої колеги Тішкової Л.С., яка працює над темою особистісно орієнтованого підходу до виховання гуманістичних почуттів у дошкільників гуманістичного виховання через мову почуттів, опрацювали відповідну методичну літературу, склали плани, які допомогли б цілеспрямовано і планомірно вести роботу по вихованню морально- етичних норм поведінки, розробили конспекти занять та інших режимних моментів.
В ході роботи поставили перед собою такі завдання:
збагачувати наочно-чуттєві уявлення дитини про моральні якості, чесноти та добру поведінку;
вчити розрізняти позитивні та негативні вчинки, давати їм оцінку;
закріплювати вміння дотримуватися моральних правил у повсякденному житті незалежно від ситуації;
узагальнювати й систематизувати уявлення дітей про чуйність, доброзичливість, взаємодопомогу.
володіти етичними еталонами поведінки (вміти пропонувати, надавати і приймати допомогу, турбуватися, стримувати свою агресивність, визнавати чесноти інших, виходити з конфліктної ситуації, поступатися).
Вихователі нашого дошкільного закладу особливу увагу приділяють організації і керівництву дитячої гри, адже вона має виняткове значення для дошкільнят. Вихователі під час організації ігор звертають увагу дошкільнят на кожен, навіть найменший добрий вчинок у стосунках між ними. Крім цього, наводять приклади, спонукають, переконують дітей у необхідності доброзичливих стосунків. Адже саме у грі, яка є основною діяльністю дітей, зароджуються перші моральні уявлення про норми та правила спілкування і взаємини з людьми, які їх оточують; з’являються перші симпатії. В грі з найбільшою повнотою та чіткістю виховуються та розкриваються соціально ціннісні якості підростаючої особистості, формується дитяче товариство, свідомість у вчинках та поведінці.
Особлива увага звертається під час рухової діяльності на ставлення дошкільнят до невдач товаришів. Вчимо малят не тільки радіти успіхам: своїм та друзів, але і навчаємо дітей ставити себе на місце іншого, відчувати його хвилювання, надавати дружню підтримку, турботу.
Організовуючи посильну трудову діяльність дошкільника, вихователі розуміють, що вона є не лише засобом, а й неодмінною умовою морального розвитку підростаючої особистості. Адже саме в праці найінтенсивніше нагромаджується моральний досвід, формується оцінне ставлення дій і вчинків ровесників, утверджуються морально – вольові якості, відбувається становлення власної самооцінки дитини, яка зумовлює певні прояви її поведінки у різних життєвих ситуацій.
Як відомо, діти старшого дошкільного віку відчувають гостру потребу у спілкуванні з однолітками, всіляко намагаються налагодити його. А тому вихователі намагаються постійно спрямовувати взаємини, які набувають уже уставленого характеру, у русло гуманного ставлення одне до одного.
Спостереження за вихованцями продемонструвало, що діти по-різному підходять до питання допомоги одноліткам: одні роблять це із радістю, інші - лише після нагадування чи підказки дорослого, а є, на жаль, і такі діти, які свідомо не хочуть це робити.
Це все потребує від педагогів пошуку індивідуального підходу до кожного свого вихованця. Добре знання причин байдужого ставлення деяких дітей до ровесників допомагають знайти адекватні прийоми впливу на них з метою стимулювання позитивних форм взаємин.
Як же іноді нелегко «достукатися» до маленького сердечка! Разом із таким малюком вихователі щиро дивуються старанням мами і бабусі, які встигають переробити стільки роботи, щоб всім було добре; звертають увагу на те, як добре справилися із дорученням чергові; милуємося квітником, на якому всі дружно працювали; обговорюємо віршик про Олеся, із яким потоваришувала «тітонька Лінь»; радіємо щонайменшому бажанню щось зробити для користі інших.
Кожна із форм роботи – це та маленька сходинка на шляху, який приведе до розуміння дитиною необхідності працювати не лише для своїх потреб, а й для блага інших.
Організація занять – один із важливих напрямків роботи, а тому вихователі намагаються чітко і правильно поставити мету, яка б спонукала до згуртованої діяльності, викликала інтерес до навчання. Цілісний підхід до організації заняття потребує використання різних видів діяльності та поведінки – виховних ситуацій, змагань, ігрових прийомів, схвалення і заохочення.
Підготовка до занять, які, зазвичай, бувають комплексними, потребує продуманого використання різних форм і методів. Вихователі намагаються ,щоб кожне із занять було цікавим і незвичайним. А тому виважено ставляться до підбору творів художньої літератури, дидактичних ігор та вправ, використання етюдів, психогімнастики; морально – етичних ситуацій; можливості передати свої почуття у образотворчій діяльності, танцювальній та пісенній творчості.
На заняттях вихователі намагаються підводити дітей до усвідомлення того, що від поведінки дитини у колективі залежатиме ставлення до неї оточуючих людей; навчають стримувати власні негативні прояви у поведінці, самостійно зупиняти сварку, проявляти елементарну відповідальність, свідоме ставлення до власних дій.
Тематика наших занять свідчить про багатогранність процесу виховання, адже у цій роботі дрібниць не буває. Разом із дошкільниками розмірковуємо, аналізуємо, робимо певні висновки, а тому на заняттях вирішуємо «Як бути товаришем?»; «Що відчуває людина у горі», «Чому погано жити без праці», «Чи добре хитрувати?»; «Як бути приємним іншому»; «Гірке чи солодке слово «вибач»?» тощо.
Одним із ефективних засобів у виховання морально-етичної поведінки і дружніх відносин дошкільнят є читання художніх творів із подальшим обговоренням вчинків героїв. Вихователі намагаються підбирати художні твори так, щоб дітям був зрозумілий зміст вчинків героїв з погляду відповідності до норм моралі, і виникало бажання ідентифікувати себе з позитивними героями. Так, дівчатка хочуть бути схожі на добру і працьовиту Попелюшку чи Рукодільницю, а не на Снігову Королеву чи Ледарку. Хлопчики ж хочуть бути такими, як Котигорошко, Івасик-Телесик.
Особливе місце у роботі із дітьми відводимо казкам, які є своєрідним моральним кодексом народу. Прагнучи розбудити в дітях кращі почуття, уберегти їх від егоїзму, байдужості, народ барвисто малював у казках боротьбу могутніх сил зла із силою добра, представленого найчастіше в образі звичайної людини. А щоб вселити в малюка впевненість у неминучості перемоги добра над злом, казки розповідають, що мужність, стійкість та відданість обов’язково перемагають зло, яким би страшним воно не було.
Наші дошкільнята дуже люблять «Кімнату казок», де перед ними розкривається чарівний світ казки. Саме там ми із дітьми розмірковуємо над тим, яким може бути серце і хто із героїв казок чи мультфільмів має добре, крижане, кам’яне, гаряче чи палке серце. Так у нас виникла ідея створити «найдобріше серце», яке було б встановлено із ілюстрацій казок, які відображали гарні вчинки героїв.
А ще у пригоді нам стають елементи ТРВЗ, коли вихователі пропонують виключити із казок не дуже «гуманні епізоди». Разом із дітьми складаємо казку на свій лад: у Вовка із «Червоної Шапочки» лісоруби не стріляють, а обіцяють залишити у Бабусі на ланцюгу замість собаки і, з переляку, Вовк так роззявляє пащу, що із неї вистрибують і Бабуся, і Червона Шапочка. А от Сніговій Королеві ми пропонуємо на «перевиховання» йти із свого королівства в цирк і там дивувати і дарувати радість усім глядачам.
Ось так у наших казках кожного із негативних героїв чекає не просто помста, а можливість перевиховатись і стати добрим.
Використовуємо у своїй практиці і багатющу спадщину українського педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського. Кожна його казка чи оповідання –
це поштовх до моральних роздумів, до уміння проникнути у найпотаємніші куточки людської душі. Із досвіду бачимо, що інколи дітям важко оцінити вчинок того чи іншого героя казки чи оповідання В.О.Сухомлинського, що є результатом недостатнього рівня засвоєння моральних норм, адже це вже не просто зла казкова Баба Яга та сміливий Івасик-Телесик. Герої В.О.Сухомлинського – живі люди, товариші чи, навіть, наділені людськими якостями, рослини чи тварини. Вони вводять малят у складний світ людських взаємин, спонукають розмірковувати над такими поняттями, як чуйність, черствість, доброзичливість і байдужість, лагідність і грубість, тощо. Разом із героями Василя Олександровича ми вчимося цінувати працю, бути друзями; любити і поважати матір, бережно відноситися до природи; знаходити красу у навколишньому. Ось так твори цього великого педагога допомагають закріплювати у дітей уміння «пізнавати людину серцем».
У вихованні справді духовної людини нам, педагогам-дошкільникам, допомагає етнопедагогіка. Традиції, обряди, пісні та інші засоби етнопедагогіки формують особисті риси, притаманні українському народу. Розуміємо, що у фольклорі втілені погляди, ідеали й прагнення народу, його поетична фантазія, світ думок, почуттів, переживань, мрій про справедливість і щастя, а тому під час занять, свят, спостережень та інших режимних моментів звертаюся до різних жанрів фольклору. Це дозволяє збагачувати духовний світ дитини, засвоювати моральні норми.
Розвиток моральних суджень і оцінок необхідний, але недостатній для морального розвитку. Головне – створити умови, коли норма моралі почне регулювати реальну поведінку дитини, тобто становити зв’язок між моральною свідомістю і моральною поведінкою. Тільки за наявності такого зв’язку норма стає мотивом поведінки й виконує функцію, що спонукає. Тоді свідомість дитини переходить із результату на процес виконання норми, і вона виконує норму заради неї самої, тому що не може діяти інакше. А дотримання норми є емоційним підкріпленням для дошкільника.
Добре розуміємо, що взаємозв’язок моральної свідомості й поведінки встановлюється тоді, коли дитину вправляють у моральних вчинках, ставлять у ситуацію морального вибору, коли вона сама вирішує, як діяти.
Разом із дітьми вирішили завести «Книгу Добрих справ», у яку ми записуємо або вклеюємо малюнки, де відображаються наші «добрі справи». Ось ми зібрали у садку фрукти для компоту; показали інсценізацію казки «Ріпка» для малят ясельної групи; намалювали веселі малюнки для хворого товариша; підготували концерт для ветеранів; прокидали від снігу доріжки на майданчику молодшої групи; виготували подаруночки для артистів із музичної школи; підгодували пташок тощо.
Крім того, періодично організовуємо виставки дитячих малюнків. Одна з них – це виставка за творами В.О.Сухомлинського «Відчуй людину серцем» та виставка, яка відображає уявлення дошкільнят про добро «У світі так добра багато». Стали традицією і відвідини нашого садочка учнями музичної школи, які показують нам цікаві концерти. Ми ж радуємо гостей власноруч виготовленими подарунками.
З нетерпінням наші дошкільнята чекають екскурсії до Будинку дитячої та юнацької творчості. У затишних кабінетах та залах вони відкривають для себе традиції нашого народу: душевні пісні, запальні таночки; мистецтво писанкарства; виготовлення різних поробок; драматизація цікавих творів. Такі зустрічі розкривають перед дітьми головні заповіді, за якими жили українці: заповіді Добра, Справедливості, Милосердя.
Вважаємо, що збагатити морально-етичний досвід дитини можна лише за умови насиченості її життя подіями – справами, зустрічали іграми, цікавими заняттями, пригодами. Таке різноманіття методів викликає у дітей безліч емоцій і почуттів, які запам’ятовуються на все життя і, сподіваємося, стануть фундаментом у становленні особистості дитини.
Конспект заняття
соціально-морального спрямування
для дітей середньої групи
«Подорож до країни Добра»
Програмовий зміст: вчити розуміти поняття «ввічливий»,«добрий», «чуйний», визначати емоційний стан людини і рахуватися з ним. Закріпити знання про правила спілкування: лагідно звертатися один до одного, вживати «чарівні» слова, приходити на допомогу, коли комусь боляче. Розвивати почуття сприйняття різнохарактерної музики, гармонійного поєднання жестів, міміки, емоцій з темпом і характером музики. Виховувати у дітей чуйне, уважне, турботливе ставлення до інших.
Матеріал: штучні квіти, ваза, картинки із зображенням чоловічків, які мають різний настрій (веселий, сумний, злий, зляканий, спокійний, здивований), картинки із зображенням казкових персонажів (Царівна Несміяна, Лікар Айболить, Крокодил Гена, Баба Яга, Вовк, Петрушка, Карлсон), дзеркальце, іграшковий песик, "подарунки" (цукерки, бантик, гребінець, кісточка, гаманець), м'які іграшки для кожної дитини.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь: Я - фея країни Ввічливості. У нашій країні немає сварок, сліз, адже всі жителі знають секрети, як себе поводити, щоб іншим було приємно на тебе дивитися, гратися з тобою - весело, дружити - цікаво. А ви хочете потрапити до нашої країни? То ж повторюйте:
- Крібле, крабле, буме, ене, бене, умс,
Інтер, квінтер, гала, вінтер,зінтер, чара.
Ось ми і опинилися на галявині «Солодких слів». Ви здивовані? То скажіть, що може бути солодким?
(Відповіді дітей).
Вихователь: Вірно! А я вам зараз доведу, що і слова можуть бути такими ж приємними, «солодкими», як і цукерки.
Подивіться, на нашій галявині є квіти. Вони тремтять, бо хочуть сонечка, тепла. Давайте зробимо коло (воно так схоже на сонечко!) і познайомимося із квітами. Спочатку скажемо, як звати кожного з нас. Зробимо це так, як я: повернемося до свого сусіда, візьмемо його за ручку і назвемо «Це наш гарний хлопчик Дмитрик».
(Діти по черзі називають одне одного лагідними словами).
Вихователь: Діти! Ви помітили, як стало кожному приємно, тепло, наче літнє сонечко засвітило, навіть квіти перестали тремтіти. Ось це і є наш маленький секрет: «Звертайтеся один до одного ласкаво і від цього буде добре і вам, і тому, до кого ви звертаєтеся».
А тепер настала черга вам, дітки, познайомитися з квіточками. Але знайте, що ці квіти незвичайні. В кожній з них сховане якесь чарівне слово, прислухайтеся і скажіть, яке саме.
(Діти збирають квіти і, називаючи слова, ставлять у вазу).
Навіщо ми говоримо «Доброго ранку!»? Коли говоримо «Вибачте»? Як треба вимовляти ці слова?
Наш букет пахне добротою!
Отже, ще один секрет:
«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові!» -
Слова необхідні й корисні у мові.
Приємно їх чути в садочку і вдома
Від мами, від друга і просто знайомих.
То ж раджу: частіше їх, діти, вживайте!
Даруйте сміливіше радісний настрій!
Вихователь: Давайте подорожувати далі! Нас зустрічає місто Настроїв. Його жителі такі різні, такі незвичайні. Придивіться до цих чоловічків і здогадайтеся, який настрій у кожного з них?
Діти! А чи знаєте ви, навіщо розпізнавати, хто в якому настрої?
(Діти відповідають)
Так для того, щоб дізнатися, як саме почуває себе людина!
І для того, щоб вчасно прийти їй на допомогу.
Давайте уявимо, що Настя - це мама, а Юля - її донька. Мама прийшла з роботи сумна-сумна, навіть плаче. Щоб ти, Юлю, зробила? Як би її заспокоїла?
Так хочеться маму пригорнути і сказати їй щось приємне, гарне – прегарне.
Тож відкрию вам ще один секрет: якщо ви хочете комусь поліпшити. настрій, скажіть комплімент! А комплімент - це все те гарне,що можна сказати про людину. Ось послухайте:
Олю, як гарно ти вмієш малювати, як справжній художник!
Андрійку! Які в тебе гарні добрі очі!
А які гарні слова або компліменти ви можете сказати своїй мамі?
(Відповіді дітей). Лунає «Чарівна» музика.
Вихователь: Діти! Нас радо вітає вулиця Казок. Роздивіться уважно і скажіть, чи впізнали ви персонажів казок і мультфільмів?
(Діти відповідають, даючи характеристику кожному героєві).
А тепер прислухайтеся до музики і разом з героями пограйте на гармошці, як Гена; політайте у ступі із Бабою Ягою; або ж повеселіться із Карлсоном.
Вихователь: Чи подобається вам, діти, наша подорож? А скільки секретів ви знаєте? Приготуйтеся, малята, настала та головна мить - я навчу вас, як можна стати чарівником! Адже хто такий чарівник? Це той, хто вміє відгадувати і виконувати бажання іншого. Спробуйте у цьому себе. Уявіть, що перед вами квіточка із жовтуватими листочками, які повисли. Як ви гадаєте, чого хоче квіточка?
А чи здогадуєтеся, про що думає мама, коли повертається з роботи?
Ви принесли у садок нову іграшку. Що захочеться вашим товаришам?
Якщо старенька бабуся лягла відпочити, то подумайте, чого їй не хочеться?
Спробуйте й ви зрозуміти і, головне, виконати бажання іншого (не тільки те, про що попросить людина, а й те, про що подумає). І тоді і мама, і тато, і вихователь, і всі друзі скажуть вам: «Ти - молодець! Як справжній чарівник!» Тільки цього треба дуже захотіти.
Вихователь: Ой, малята, чуєте якісь сигнали? Це викликає мене чарівне дзеркальце. Я його називаю «дзеркальцем невідкладної допомоги», бо у ньому видно, кому зараз сумно, гірко, боляче.
От і зараз я бачу маленьке цуценятко. Воно забилося в куточок і плаче Чому? Бо у нього День народження, а про це всі забули! Як це погано! Діти, допоможемо? Що нам необхідно?
(Діти відповідають).
Так, молодці. Ось кошик з різними речами. Виберіть тільки те, що може порадувати цуценятко.
А чи не забули ви, як треба вітати іменинника?
(Вітаємо Пушка, вручаємо подарунки. Діти разом з Пушком танцюють танець із м'якими іграшками).
Молодці, діти! Пушок вам дуже вдячний, адже ви подарували йому справжнє свято!
На жаль, в нашій казковій подорожі час спливає дуже швидко. Будемо прощатися! Мені дуже приємно було з вами подорожувати, адже ви були ввічливими, добрими. Не забувайте про наші секрети, і тоді у вас буде багато справжніх друзів.
До скорої зустрічі, малята!
Конспект заняття
соціально-морального спрямування
для дітей старшої групи
«Краса душі – доброта»
Програмовий зміст: Закріпити у дітей розуміння краси як естетичної категорії її прояву в природі. Підвести до розуміння позитивного впливу краси на розум і серце людини, розвиваючи вміння дітей бачити світ в протиріччях. Продовжувати формувати уявлення про те, що доброта є прояв краси душі. Спонукати дарувати добро людям. Вчити ділитись своїми думками, чітко виражати їх; вірно будувати речення, відповідаючи на запитання вихователя. Розвивати вміння співчувати, проявляти бажання допомогти. Виховувати любов до прекрасного, доброту.
Словник: Краса, пейзаж, краса душі, добро, щедрість, дарити людям добро.
Матеріал: Напис «Краса - добро», сюжетні картинки, вірші, прислів'я, «чарівні» карточки з раніш промальованими свічкою малюнками, оповідання В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло».
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь:
Діти, гостям дуже хочеться подивитись, як ми живемо, чому вчимося, як граємось. Бачу, що ви раді бачити в себе в групі гостей, що настрій у вас сьогодні добрий. Вам хочеться порадувати наших гостей?
Діти, ми з вами уже багато читали оповідань, віршів про доброту. От і сьогодні ми продовжимо говорити про добре і погане.
Діти, скажіть нашим гостям, коли у вас з'являється добрий настрій?
(Відповіді дітей)
А чи буває у вас поганий настрій, коли вам стає сумно- сумно?
(Відповіді дітей)
Запам'ятайте, будь ласка, що свій поганий настрій можна покращити. І це важливо для здоров'я людини. Адже коли у вас поганий настрій, то і сердечко погано б'ється, голівка може боліти, пропадає апетит, а коли немає апетиту, вам нічого не хочеться їсти і може боліти животик. А для того, щоб було добре здоров'я, треба, щоб був і добрий настрій. Подумайте, як можна зробити, щоб настрій покращився?
(Відповіді дітей)
Я рада, що у вас сьогодні добрий настрій. Здогадайтесь, який у мене сьогодні настрій? Як ви визначили?
(Відповіді дітей)
Діти, давайте подивимось у вікно. Що цікавого ви бачите? (Сніг, бурульки, небо).
Яка зараз пора року?
Які зимові місяці ви знаєте?
Який зараз місяць? Яка погода повинна бути в цьому місяці?
(Відповіді дітей)
А подивіться у вікно, бачите, зима вже взяла володіння в свої руки, вкрила землю білим, пухнастим снігом, заморозила краплинки води на дахах, і вони перетворилися на бурульки, дерева стоять, мов могутні велетні, чекають свого часу, щоб прокинутись. Подивіться на сонечко, хоча надворі холодно, мороз, але сонечко яскраво світить, дарує нам своє тепло і світло. Відчуваєте тепло його промінців?
Діти, уявіть, що це картина, яку намалював художник. Уявили?
До якого виду живопису ви віднесете цю картину? (Пейзаж).
А тепер подумайте і скажіть, як би ви назвали цю картину?
(Відповіді дітей)
Як ви гадаєте, хто художник нашої (жест в сторону вікна) картини?
(Відповіді дітей)
Так, я згодна. Цю картину намалювала сама цариця Природа.
-Подивіться і скажіть, що ж на цій картині природи сподобалось кожному з вас?
- Що сподобалось тобі?
- А що вразило тебе?
- Що захоплює, тебе?
- А тебе що здивувало?
- Кому сподобалось чисте блакитне небо, сонце?
Я бачу, що вам сподобалась краса зимової природи!
Я вдячна вам, що ви побачили красу білого сріблястого снігу, що переливається, ніби купається в сонячних променях; побачили блакить і безмежність неба. І ви самі стали красивіші, у вас заблищали очі від того, що ви побачили цю красу.
Повинна вам сказати, що краса природи завжди приваблювала увагу людей. Про природу поети складали прекрасні вірші, письменники писали оповідання, художники малювали картини.
Хто з вас згадає вірші про красу зимової природи?
(Діти розповідають вірші).
Прекрасно про красу природи сказав видатний вчитель В. О. Сухомлинський. Ви уважно послухайте і потім розкажете мені, що ж так вражає письменника в красі природи. (Вихователь читає уривок)
«Людина виділилась з світу тварин і стала людиною тому, що побачила глибину синього неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої та ранкової зорі, багряний захід перед вітряним днем, журавлиний ключ в безмежній долині, відображення сонця в прозорих краплинах ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день; ніжну ніжку і блакитний дзвіночок проліска - побачив і здивувався, і почав створювати нову красу. Зупинись і ти в подиві перед красою, і в твоєму серці теж розквітне краса!».
Так, скажіть мені, будь ласка, що ж так дивує, вражає автора в красі природи?
(Відповіді дітей).
Діти, ви повинні навчитися бачити красу навколо себе, помічати її, і від цього ви будете красивішими.
Маю надію, що в ваших душах завжди знайдеться місце красі.
Скажіть, від наших розмов у вас ще не пропав добрий настрій? Хочете пограти? Гра називається «Добре - погано».
Як ви гадаєте, сніг - це добре?
Докажіть (сонце, зима).
Так, діти, взимку можна погратись у сніжки, зліпити снігову бабу, покататись на крижаній ковзанці.
Діти, а що нам допомагає, коли холодно, бути здоровими, ми знаємо чарівне правило, виконуючи яке, ми завжди будемо здоровими. Що ж це за правило? («Допоможи собі сам»).
(Запропонувати сісти за столи).
Ви запам'ятали, що в кожному явищі одночасно є і добре, і погане. Так і в житті людей є добрі і погані вчинки, добро і зло завжди йдуть поруч. І люди ведуть себе по різному: одні добрі і щедрі, інші злі і жорстокі. І тільки про людей добрих і чуйних кажуть, що в них красива душа.
Згадайте, які вчинки частіше робите ви? Я знаю, ви добрі діти і намагаєтесь робити тільки хороші, добрі вчинки.
Згадайте хоча б один випадок, коли ви були щедрими, як сонце, добрими, як мама, ласкавими, як бабуся.
Закрийте очі і згадайте. Згадали? Хто хоче довести нам, що я не помиляюсь, називаючи вас добрими дітьми.
(Розповіді дітей)
Слухаючи вас, я дізналась про ваші добрі справи. Спасибі вам за них.
Діти, у вас на столах лежать картинки. Я хочу, щоб ви роздивились їх і визначили, які ж вчинки зображені на картинках - добрі чи ні, і розповіли один одному ніби маленьку історію.
Давайте згадаємо, як треба розповідати, щоб не заважати один одному. Поверніться один до одного, подивіться в очі, усміхніться, домовтесь, хто буде першим розповідати і тихо, щоб не заважати один одному, розповідайте.
(Розповіді дітей один одному) (Розповіді 2-3-х дітей)
Тепер ми пограємо в гру, яка називається «Навпаки». Я називаю слова, а ви подумайте і скажете їх протилежне значення: погано - гарно; нечемний - чемний; зло - добро; брехливий - чесний; злий - чуйний, добрий; скупий - щедрий; грубий - лагідний.
Зараз я прочитаю вам оповідання, яке називається «Красиві слова і красиве діло», написав його В. О. Сухомлинський. Уважно його послухайте і потім відповісте на мої запитання. (Читання оповідання)
Запитання до твору:
- Хто з трьох хлопців насправді був добрий?
- Чому?
Давайте вивчимо і запам'ятаємо на все життя останні слова цього оповідання:
«Гарні не красиві слова.
Гарні - красиві діла».
Читання слів, написаних на дошці: «Краса - добро»
Діти, ми зовсім забули про наших гостей. Давайте зараз подаруємо їм маленьке чудо.
Я поклала вам на столи картонки, та не прості, а чарівні. Беріть паралон і зафарбовуйте карточку кольоровою водою. Але пам'ятайте, що карточки не прості, а чарівні. І тільки у добрих дітей чарівна карточка ожива. (Проявлення малюнків дітьми).
Я знала, що у всіх вийдуть чудові, чарівні перетворення.
(Діти дарують малюнки гостям).
Дорогі діти!
Шановні гості!
Бажаю вам завжди бути добрими і красивими.
|