Назва навчального закладу
|
|
Скачати 123.18 Kb.
|
Вступ Боярський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» існує з 1887 року, коли за розпорядженням управи Звенигородського повіту було відкрито початкову школу, яка спочатку була реорганізована у семирічну трудову школу, пізніше – у середню, а останні роки – це навчально-виховний комплекс. Педагогічний колектив НВК складається з 22 учителів і вихователів. З них 14 осіб(63%) має вищу педагогічну освіту(спеціаліст, бакалавр), 4(18%) – середню спеціальну, 4(18%) навчаються заочно у педагогічних ВНЗ. Троє вчителів мають «вищу кваліфікаційну категорію», в тому числі 1 «учительт-методист» і 1 «старший учитель»; 8 учителів мають «першу кваліфікаційну категорію»; 3 – «другу кваліфікаційну категорію», а 8 – «спеціаліст». У віковому плані 11 осіб(50%) мають 20 і більше років педагогічного стажу, 6(22%) – 10-20 років, 1(4%) – 6-10 років, 4(18%) – до 5 років стажу. Навчально - виховний комплекс включає в себе дошкільний навчальний заклад і загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, де навчаються 128 учнів і 18 вихованців дошкільної установи. Боярський НВК постійний учасник предметних олімпіад ІІ і ІІІ рівнів, спортивних змагань і творчих конкурсів, де неодноразово колектив або окремі представники посідали призові місця. Вже другий рік на базі НВК працює волонтер Корпусу Миру, приїжджають інші представники Корпусу, неодноразово проходили зустрічі з представниками Єврейської Живої Бібліотеки. Боярський НВК, куди ходять діти шести навколишніх сіл, розташований у суто сільській місцевості, де школа є чи не єдиним осередком освіти, культури, моральності, етики, фізичного виховання. Боярський НВК проводить самооцінювання навчальної мотивації учнів у зв’язку зі зниженням навчальної мотивації учнів 5 класу під час переходу із початкової до основної школи, яке ми спостерігаємо щорічно. План самооцінювання Педагогічна практика свідчить, що у учнів 5 класу під час переходу з початкової школи до основної дещо знижується навчальна мотивація, пов’язана, на нашу думку, із зміною системи(кабінетна) навчання, появою більшої кількості вчителів(стиль уроків, вимоги, манери, особистість кожного вчителя). У ході моніторингу очікуємо компетентне та критичне обговорення отриманої під час дослідження інформації для усвідомлення і відбору актуальних цілей та ефективних засобів вирішення даної проблеми. Перед нами постають декілька питань:
У ході евалюації для розв’язання теоретичного аспекту дослідження застосовувалися такі методи, як аналіз, порівняння і систематизація . Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури дав змогу визначити основні положення самооцінювання. Для емпіричного досліджування використовувалося анкетування учнів, бесіди з учнями, бесіди з педагогічними працівниками та батьками, педагогічні спостереження, тестування. Самооцінювання проводилось у декілька етапів:
У самооцінюванні беруть участь практичний психолог Мазун В.П., класовод 4 класу Мандибура Н.М., класний керівник 5 класу Ніщименко О.О., учителі – предметники, заступник директора з НВР Рудьман О.В. Етапи евалюації(самооцінювання) Підготовчий етап евалюації внутрішньо шкільного моніторингу визначив область дослідження, головні питання і проблеми, пошук інструментів - засобів і методів, якими потрібно користуватися під час оцінювання проблемного питання. Ми досліджуємо навчальну мотивацію учнів 5 класу, бо саме цей етап – перехід з початкової школи до основної справедливо вважають кризовим. Багаторічні спостереження наших вчителів свідчать про те, що цей етап завжди пов'язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Зниження успішності учнів 5 класу викликає тривогу батьків, учителів, адміністрації школи й самих дітей. Звідси випливає основне питання: чому і як змінюється мотивація учнів у навчанні? Якщо ми дамо відповідь на поставлене питання, ми зможемо відповісти і на інші питання: Чому не всі учні 5-го класу однаково адаптуються до нових умов навчання і виховання? Чому відмінники 4-го класу можуть різко знизити свої знання і стати середнячками? Це дасть змогу здійснювати корекцію мотивації у потрібних напрямках, підвищуючи таким чином рівень навчальної діяльності учнів. На етапі збору даних у процесі самооцінювання ми використовуємо анкетування і опитування з метою визначення психологічного стан класу в цілому і окремого учня, рівня самооцінки учня, ставлення учнів до школи і навчання, навчальних стимулів; порівняння характеристик класу, даних класоводом 4 класу і класним керівником 5 класу; бесіди з батьками і вчителями учнів. У 5 класі Боярського НВК навчається 7 учнів(3 хлопчиків і 4 дівчинки), з якими було проведено певну роботу по визначенню навчальної мотивації. 4 клас вони закінчили з такими результатами:
У 5 класі ми можемо на даний час орієнтуватися тільки на результати тематичного оцінювання. Візьмемо для порівняння предмети, які вивчаються і в 4, і в 5 класах: українська мова, математика, англійська мова:
Як бачимо, два предмети – математика і англійська мова уже дали деяке погіршення. Що ж стало причиною цього, ми й хочемо вияснити за допомогою цілого ряду методів, направлених на виявлення психологічного стану класу і окремої особистості, уподобання учнів, їхню мотивацію навчання. Необхідно відмітити, що вся робота проводилася в спокійній, доброзичливій і сприятливій обстановці, учням було пояснено мету, завдання і конфіденційність роботи, тому можна розраховувати на щирі, правдиві відповіді. Класоводу 4 класу Мандибурі Н.М. і класному керівнику 5 класу Ніщименко О.О. були запропоновані однакові запитання, що стосуються кожного окремого учня, типу: Навчається охоче та з інтересом? Чи дисциплінований? Чи хвилюється за свої навчальні успіхи та невдачі? тощо. Відповіді загалом співпадають, а розбіжності стосуються таких питань: Чи відповідально ставиться до навчання? Чи достатньо контактна дитина, чи легко відгукується на виховні впливи? Чи добре складаються стосунки з іншими дітьми? Це підтверджує думку про те, що 5 клас – період, який безпосередньо передує підлітковому. Саме на цей вік припадає найбільша кількість із «шкільною дезадаптацією», тобто тих, які не вміють пристосуватися до умов та вимог середньої школи. Це закономірно, адже вони вступають у новий період життя, коли закінчується етап дитинства, пов'язаний із початковою школою. В цей час відбуваються зміни у психіці дитини, перебудовуються сформовані раніше життєві поняття, завдяки розвитку нового рівня мислення(теоретичного) відбувається перебудова всіх інших психічних процесів. Змінюється в першу чергу сприйняття себе в соціумі. Учням був запропонований тест «Самооцінка», який показав, що із семи дітей у двох – середній рівень самооцінки, а у п’яти – низький.
У більшості учнів позитивні відповіді – «дуже часто» і «часто» - викликали такі твердження: Мені хочеться, щоб мої товариші підбадьорювали мене; я боюся здаватися дурнем; шкода, що я занадто скромний; мені ні з ким поділитися своїми думками; я відчуваю, що більшість людей не розуміє мене; я почуваю себе скуто; я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною; мене хвилює, як люди ставляться до мене тощо. Разом з тим учні так відповіли на запитання тесту «Визначення психологічного клімату в колективі»: Відповіді на анкету «Я і мій клас» трохи суперечливі: так всі учні стверджують, що хлопчики і дівчатка товаришують між собою, разом проводять вільний час, вболівають за клас, а разом з тим шестеро із семи відмічають напруженість у стосунках і наявність мікрогруп в колективі, що дійсно присутнє в цьому класі. Які ж почуття в учнів викликає школа? Чи комфортно їм тут? Чи хочеться їм сюди приходити? На ці питання відповіла анкета «Я почуваю до школи». Діти були майже одностайні, що школа викликає в них радість, впевненість у собі. Але «бажання приходити сюди» відсутнє все-таки у однієї особи:
Як же ставляться учні до тих предметів, які вивчають у 5 класі? Трьом учням подобаються всі предмети. Декілька учнів залишилися байдужими до математики, природознавства і образотворчого мистецтва, а не люблять англійську мову, трудове навчання, фізкультуру. Це відображено у діаграмі: Ми дослідили «Мотиви навчальної діяльності», що відображено в слідуючій діаграмі:
Як видно з діаграми, у п’ятикласників мотивація до навчання пов’язана в першу чергу із змістом(хочу більше знати, подобається дізнаватися про нове), благополуччям(мені цікаво, люблю мислити і думати), широкими соціальними мотивами(підготуватися до майбутньої професії, неосвіченим нині бути не можна). Звернімо увагу, що майже відсутня мотивація примусу і слабо виражені вузькі соціальні мотиви. П’ятикласникам було запропоновано вибрати декілька навчальних стимулів за значимістю. І ось що ми отримали: учні найчастіше вказали на такі стимули: «Учитель організовує навчальні ігри» та «Прагну бути схожим на людину, яка досягла високих результатів». На другому місці: «Учитель звертає увагу на те, що ці знання знадобляться мені для оволодіння майбутньою професією», «Порівнює мої успіхи з моїми колишніми результатами», «Дає розумну кількість домашніх завдань». Крім анкетування, тестування, з учнями 5 класу були проведені індивідуальні бесіди, з яких стало зрозуміло, що труднощі адаптації нерідко пов’язані безпосередньо з педагогами: дітей спантеличує відсутність єдиних вимог до ведення зошитів, щоденників, записів – вони звикли, що класовод на всіх предметах ставив однакові вимоги, а в основній школі скільки вчителів, стільки і вимог. Крім того деякі вчителі, звикнувши працювати із старшокласниками, переносять методи, способи, форми роботи, темп роботи і вимоги на п’ятикласників. Отже, виконана в рамках евалюації робота дозволяє зробити певні висновки. Одною з причин зниження навчальної мотивації можуть бути фізіологічні і психологічні зміни в організмі учня, що призводить до зниження самооцінки, а через це – і до невпевненості у своїх силах і здібностях. Дитина починає критично ставитися до себе і своїх успіхів, своєї зовнішності, здібностей і можливостей чогось досягти. Школярі частіше бувають неуважними, дратівливими, можуть неадекватно реагувати на зауваження вчителів, батьків. В учнів 5 класу змінюється їхнє соціальне оточення(новий склад вчителів) і система діяльності(зміст нового ступеня освіти). Зміна умов навчання й виховання ставить вже вищі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку, до рівня сформованості певних навчальних знань, умінь, навичок. Важливою умовою для комфортного багатогодинного перебування учнів у школі є психологічний клімат класного колективу: погані стосунки або напруження між однокласниками може теж негативно вплинути на навчальну мотивацію. Висновки, які зроблені командою самооцінювання будуть доведені до відома класних керівників, класоводів, учителів – предметників, батьків. Командою самооцінювання педагогічному колективу запропоновані певні рекомендації за результатами евалюації. Команда самооцінювання пропонує організації, яка проводить даний моніторинг, надати школам необхідний інструментарій: анкети, тести тощо повинні бути підготовлені і апробовані психологами, мати методичні рекомендації, узагальнення. Це надасть можливість впевнено і компетентно провести інші дослідження, зробити висновки і узагальнення. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Сторінка закладу до енциклопедії ВГУ Повна назва закладу Повна назва закладу Гадяцька гімназія імені Олени Пчілки Гадяцької районної ради Полтавської області |
Назва вищого навчального закладу |
|
Назва навчального закладу Прізвище ректора ВНЗ |
Назва навчального закладу Укладач: Павуско З. А. – викладач економічних дисциплін Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини, спеціаліст |
|
Організаційно-економічні механізми управління розвитком та конкурентоспроможністю... Назва вищого навчального закладу: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля |
ВАРІАНТИ ФОРМУЛЮВАНЬ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ У САМОЗВІТІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ... |
|
ПЛАН РОБОТИ дошкільного навчального закладу «Пролісок» Цвітоського... Аналіз роботи дошкільного навчального закладу за 2010 – 2011 навчальний рік |
Правила прийому до Державного вищого навчального закладу Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» у 2013 році |
|
Інноваційн і технологі ї в практи ці виховної роботи школи Нещодавно на базі нашого навчального закладу відбувся семінар-практикум класних керівників «Запровадження інноваційних та інтерактивних... |
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО БІБЛІОТЕКУ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Дане Положення визначає рівень базисних вимог до бібліотеки професійно-технічного навчального закладу (далі – Бібліотека) |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua