|
|
Скачати 389.73 Kb.
|
|
2.1. Екскурсія як форма екологічного виховання Однією з форм організації навчального процесу є екскурсія. Тому не дивно, що багато педагогів намагаються під час екскурсій дати дітям екологічні знання і прищепити норми екологічної поведінки. Наприклад Л.М. Хафізова вважає, що «формування в учнів відповідального ставлення до природи - складний і тривалий процес». Екскурсія – це форма організації навчально-виховного процесу, яка дозволяє проводити спостереження, а також безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах. Екскурсії мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони конкретизують, заглиблюють, розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці багато теоретичних знань і переводять їх в уміння і навички. Ми живемо в безпосередній близькості до природи, що є природною лабораторією для екологічного виховання. Завдання вихователя ГПД – донести до розуму і сердець молодших школярів, що від стану навколишнього середовища залежить стан здоров'я і природи, і людини [8, С. 48-51]. Важливе значення на екскурсіях приділяється екологічному навчанню: виявляються негативні зміни в природному оточенні, що є результатом господарської діяльності і особистої поведінки людей (повітря, вода, рослини, тварини); систематизуються і розширюються знання про охорону природи; розкривається роль природи в житті людини; систематизувалися уявлення про взаємозв'язки в природі. Вихователь повинен ретельно готуватися до екскурсії і проводить докладний план підготовки: 1. Намітити тему. Бажано, щоб назва теми звучала емоційно або проблемно, що дозволяє відразу зацікавити учнів. 2. Визначити мету, завдання і скласти попередній план екскурсії. 3. Вибрати місце проведення екскурсії, заздалегідь побувати там, розробити маршрут. Передбачити місця для рухливих ігор, інформації, спостережень, збору природного матеріалу, суспільно-корисної діяльності учнів. 4. Уточнити зміст виховного та пізнавального матеріалу, підібрати ігровий матеріал, вірші, загадки, вікторини. 5. Продумати методику проведення екскурсійного заняття. 6. Спланувати організаційні форми діяльності учнів (коли і де проводити масові і групові спостереження), виконання суспільно корисних справ, розподілити обов'язки між підгрупами або окремими учнями. 7. Продумати до яких узагальнень, висновків треба підвести учнів, як оцінити їх вихованість і дисциплінованість. 8. Коли остаточно уточнені зміст і методика проведення екскурсії, можна доопрацювати план. Можна давати дітям заучувати перед екскурсією вірш про природу, використовуючи для цього вірші І. Буніна, Ф. Тютчева, С. Єсеніна та ін... На екскурсії використовувати загадки С. Маршака, Е. Благиня, Е. Сєрової, Р.Федькіна. Перед екскурсією давати дітям по підгрупах або окремим учням різні завдання зі спостереження за тваринами і рослинами. Л. М. Хафізова приділяє велику увагу підвищенню пізнавальної активності учнів на екскурсії. Для цього служать дидактичні ігри, такі як: "Дізнайся дерево по аркушу" або "Що змінилося?", Спрямовані на порівняння побаченого та відтворення в пам'яті того, що було. Доступна дітям турбота про птахів. На прогулянках і екскурсіях вони збирають ягоди калини, горобину, насіння трав (подорожника, лободи, реп'яха), заготовлюючи корм для зимуючих птахів. У холодну пору року стежать за годівницями: очищають їх від снігу, підсипають запасене насіння. Старші дошкільники можуть підгодовувати птахів не тільки на ділянці, але і в саду, що знаходиться неподалік, сквері, лісі [11; C. 3]. Школярі під час екскурсій трудяться разом з дорослими, озеленяючи і упорядковуючи своє місто, село. У парку, сквері, саду вони збирають зрізані гілки, сухе листя, підгортають саджанці, допомагають висаджувати розсаду. У виховному відношенні спільна робота з дорослими дуже цінна. У її процесі складаються сприятливі умови для правильного відношення до праці, природи, для формування працьовитості, трудових навичок. Діти привчаються добиватися результатів, відчувають себе учасниками справи. Діти повинні засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно сміятися, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят. Ходити слід обережно, стежками, щоб не витоптувати рослини і не нищити дрібних тварин. Але якщо вихователь буде знайомити дітей з цими правилами у формі заборони (не ламати, не топтати), він не досягне успіху. Слід поставити завдання так, щоб діти самі зробили правильний вибір: ти сильніший за будь-яку тварину, жучка - так будь же її другом; не заявляй про себе криком - умій слухати тишу; мало дивитися - умій бачити; лише терплячому природа відкриє свої таємниці. Спілкуючись із природою, важливо показати дітям красу рідної природи у різні пори року: безмежне багатство барв у тихі, сонячні дні «бабиного літа», урочисту красу білосніжної зими, весняне пробудження природи, квітування садів, буйноцвіття влітку. Красиве в оточуючій природі є всюди - треба тільки вміти відкрити дітям цю красу. Під час подорожей у природу, які відбуваються взимку, восени, навесні, діти відкривають (з допомогою вихователя) десятки відтінків кольорів, вони слухають музику природи, бачать гру барв, дивляться на світ через краплину роси, слухають бджолину «арфу» в розквітлому саду або «оркестр» коників-стрибунців у надвечір´ї. В лісі, на березі річки, у полі вихователь привчає дітей вслухатися у щебіт птахів і шепіт колосків, дзюрчання струмочка і стук дятла, шурхіт листя. Необхідно, щоб діти відчули і ніжний запах конвалії, і медовий - липи, і солодкуватий - білої акації, і ледь гіркуватий - берези, вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинкової хвої, прілого листя, полиновий запах степу. Під впливом естетичних вражень, знань, яких діти набувають на екскурсіях (Додаток 1, 2), істотні зміни зазнає відчуття любові до рідної природи: з простого милування її красою воно переростає в дієву силу. Для формування такого відношення до навколишнього світу необхідна єдність відчуттів, знань, дій. Показником активної любові молодшого школяра до природи є, перш за все, дбайливе відношення до її багатств. З перших років життя дитина привчається берегти рослини, — не тільки вирощені людиною, але і дикорослі, засвоює правила — не ламати гілки кущів і дерев, не викоріняти квіти і трави, не затоптувати їх, збирати тільки опале листя, жолуді, шишки і так далі. ВИСНОВКИ Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті. Ми черпаємо зі скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода… Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов`язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури.Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. Ознайомлення дітей дітей з природою - одне із основних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї. Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсій, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи. Вихователю слід постійно підкреслювати, що все живе - прекрасне, і людина повинна берегти цю красу. Дітей слід ставити у роль маленьких дослідників природи: дати їм завдання дослідити, як живляться тварини, як пересуваються. Функцію носія природоохоронних (екологічних) знань і фактично практичного впроваджувача початкового природоохоронного виховання в школі з успіхом реалізує вихователь групи продовженого дня. Власне, саме він (чи вона) найбільше часу перебуває з учнями-початківцями. Вихователь ГПД має змогу працювати як з цілим складом групи, так і з окремою дитиною, враховуючи при цьому фізичний стан учнів, їхню зайнятість під час виконання домашніх завдань, особисті риси характеру тощо. Спланувавши тематику екскурсій, виховних годин, щоденних прогулянок, час відведений для вивчення уроків дозвілля й відпочинку, вихователь ГПД може організувати учнів не тільки на вивчення й засвоєння теоретичної інформації, а й на виконання доступних їхньому вікові практичних природоохоронних завдань, як, наприклад: догляд за зеленими насадженнями на території школи, підгодівлю птахів, що зимують у нас, виготовлення й розвішування штучних гнізд, догляд за класним (шкільним) куточком живої природи. Слід також зауважити, що залучення вихователів ГПД до еколого-виховного процесу ні в якому разі не повинно бути адміністративним, через примус, наказ з боку відділів освіти та дирекції шкіл, а виключно через переконання і сприяння їм в роботі. Екологічна освіта й виховання – це не данина моді і процес, до якого можна поставитися формально. Не забуваймо, сьогоднішній учень – виключно природокористувач, а завтра буде розпорядником природних ресурсів, і від нього значною мірою залежатиме стан природного довкілля нашої країни. Поставимося до цього відповідально. ЛІТЕРАТУРА
|
|
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ Любов людини до навколишнього середовища виховується з перших років навчання в школі. Від того, як здійснюється процес екологічного... |
Екологічне та естетичне виховання учнів; пошук нових форм і методів формування в учнів навичок ... |
|
УРОК 4 Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери Мета: ознайомити учнів із сучасною екологічною й демографічною ситуацією у світі та в Україні; виявити основні причини й шляхи розв'язання... |
УРОК 4 Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери Мета: ознайомити учнів із сучасною екологічною й демографічною ситуацією у світі та в Україні; виявити основні причини й шляхи розв'язання... |
|
Ярошенко П. Т. Природні національні парки України. Л., 1988. Верес... Мета: розширити знання учнів про різноманітність голонасінних, виховувати любов до природи, розвивати кмітливість, творчу уяву, естетичні... |
Загадковий світ природи. З ахід для учнів 7-х класів з біології Мета: розширити знання учнів про різноманітність рослин та тварин нашої планети, виховувати любов до природи, розвивати кмітливість,... |
|
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права Робоча програма із спецкурсу „Екологічний контроль та екологічне страхування за законодавством України” : Частина І „Екологічний... |
Принципи процесу виховання – їх характеристика ”. Анотація Автор висвітлює концепцію національного виховання і її принципи. Наведені приклади практичної реалізації принципів виховання в освітньому... |
|
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)... |
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)... |