Екологічний ранок
«Будь природі другом»
Крикун О.П.
вчитель початкових класів
Мета: розширити знання учнів про природу; виховувати інтерес до пізнавальної діяльності, любові до природи та бережливого ставлення до неї.
Обладнання: на стінах лозунги, плакати: “Полям – цвісти, лісам – рости, річкам – текти, щоб так було до віку”
“Наша рідна природа не є невичерпною – зупиніть кожного, хто знищує її багатства”
“Бережіть цю землю, ції води. Навіть стеблиночку маленьку бережіть. Оберігайте звірів всіх, що на природі. Вбивайте лише тих, що всередині вас живуть”
Хід уроку
Вчитель. Діти, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.
Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа рідного краю.
Ведучий. Чудовий рідний край з його лісами і полями, озерами і річками. Все це становить неописану красу та безмежні багатства рідного краю.
Рідна природа... Ці слова сповнені глибокого хвилюючого змісту. Перед кожним із нас постає неосяжний розмаїтий світ тварин і рослин, чарівні краєвиди, чисті джерела, глибокі озера, дрімучі ліси та високі гори.
Ведуча. Юне серце завжди відкрите красі природи. Зачаровує солов’їна пісня, вабить голубінь ріки, зворушує шепіт пшениці. Барви і музика земних чарів живуть у нас з дитинства. З давніх-давен природа була основою життя людини. У ній знаходила людина все для вдоволення своїх потреб: їжу, одяг, житло. Проте природа не безмежна у своїй щедрості, не залишається байдужою до проявів споживацького , егоїстичного ставлення до неї
Учень. Природа споконвічно не жаліє нам нічого.
Даруючи щедро всі свої дари...
А від нас щоденно просить лиш одного,
Щоб до неї люди добрими були.
Ведучий. Повітря, вода і ліс – дуже важливі складові частини природи. Повітря складається із газів і основні із них – кисень і вуглекислий газ. Коли в повітрі забагато вуглекислого газу, то стає важко дихати. А ось кисень люди звуть життєдайним газом. Вдихаючи повітря, людина вбирає з нього кисень, а видихає вуглекислий газ. Виділяють у повітря вуглекислий газ також заводи, фабрики, машини. А скільки тепер їх на Землі.
В едуча. Ліс – це величезний природний цех, який ковтає вуглекислий газ, а віддає в повітря чистісінький кисень.
У чень. Шумить верхами буйний ліс.
Дуби, берези, буки.
Співає сойка, свище дрізд
І воркотять голубки.
Стрибає білка по верхах,
Д ітей зозуля кличе.
Вітрець шепоче в галузках,
В ярах потік мугиче.
Цілує сонечко листки
У ніжній, теплій ласці.
Гриби наділи шапочки
Так само, як у казці.
Учні виконують пісню “Природа просить порятунку”
Муз. М. О. Ведмедері, сл.О.М. Іванової
Природа просить порятунку
Зеленим шепотом лісів,
Тривожним лебединим криком,
Змілілим плесом рік, морів.
В она до нас із щемом в серці
Зболілі руки простягає;
Надіючись на кращу долю,
Про милосердя всіх благає:
Приспів: Не ламайте, не знущайтесь,
Не руйнуйте, не губіть...
Пожалійте, приголубте,
Нагодуйте, оживіть.
Від споживацького безглуздя
Довкілля треба вберегти, --
Т ож маємо навчитись жити
Лиш за законами краси.
Ми – люди, а тому повинні
Розумне й вічне в світ нести:
У серці кожної людини
Зростити пагін доброти.
Приспів: Не ламати, не вбивати,
Не рубати, не губити,
Пожаліти, захистити,
Напоїти, оживити.
Учень.
Ліс треба берегти! Обов’язково треба! Зникнуть ліси – зміліють ріки, загинуть звірі, риба, зміниться клімат. Земля перетвориться на пустелю. Ліс – невід’ємна, найістотніша складова частина природи.
Учениця.
Отже: Немає лісу – посади!
М ало лісу – не губи!
Багато лісу – бережи!
Зрубав дерево – посади два!
Учень. Дуби ростуть поволі, неквапливо:
Хто садить дуба, той його, можливо,
І не бачить вищим, аніж сам.
Це – дар майбутнім, скажемо літом,
Привіт іще незнаним поколінням.
Учениця.
Т ой, хто виростив хоч одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість.
Учень. Ростуть ліси, ростуть сади,
Та ось приходять люди.
Рубають в корінь, щепки лиш летять
Не думають, що Землю вони гублять.
Разом. Зупиніться люди! Лихо нам буде,
коли повирубуємо ліси!
Учениця.
На жаль, погане ставлення до природи призводить до того, що деякі дерева знаходяться під загрозою зникнення і потребують охорони. Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги.
Учень. Міжнародна Червона книга побудована так, що про долю кожного виду можна дізнатися за кольором сторінки.
Чорна сторінка сповіщає, що видові загрожує загибель.
Біла – що вид ще не зникає, але його все меншає і меншає.
Зелена сторінка – то сторінка надії. Сюди з чорної та білої “переводять” ті види, яким, завдяки піклуванню людей, більше не загрожує зникнення.
Учень. Ми посадимо липи і клени –
Буде село усе зелене.
М и посадимо в полі тополі,
Хай вони зростають поволі.
Учениця. Ми обсадимо школу бузками
Прикрасимо клумбу квітками
Хай ростуть дерева і квіти,
Хай будуть здоровими діти!
Учень. Дерева зростатимуть з нами
Шелестітимуть тихо гілками
Хай же шумить тополина,
Разом. Хай цвіте , розквіта Україна!
Пісня “Люби свій край”
Я к чарівно садочки цвітуть навесні!
Нас вітає заквітчане гілля.
Линуть всюди веселі пташині пісні –
Розквітає, співає довкілля.
Приспів: Ми посадим каштани і клени,
І вербички по всіх берегах.
Буде край чарівний і зелений,
Як в віночку цвістиме в квітках.
Пробудилося все, щоб рости і цвісти:
І дерева, й тварини, і квіти.
Треба людям любити свій край й берегти,
Все приходить на землю, щоб жити.
Ми лиш люди всього на планеті Земля,
Невіддільна частинка Природи
А вона нас благає, до нас промовля,
Щоб ніхто не губив її вроди.
Ведучий. Серед природних багатств величезне значення має вода. Без води немислиме життя ні людей, ні тварин, ні рослин. Прекрасна сама вода, образ чистоти, символ життя, першооснова всього живого на Землі.
Учень.
Слова простіші є ніж двічі два:
З емля,Вода,Повітря,іТрава
Але чому ж, як вимовляю їх,
Бракує духу для легень моїх?
Земля – притулок зла і доброти
Клубок розчарування і надій,
Та спробуй знайти радість, рівну їй.
Коли відчуєш: під ногами ти...
Вода...
Я вірю: не мине ніколи, ні,
Усе, чим дорожу і чим живу.
Чи це багатство? Все лишіть мені
Повітря, Землю, Воду і Траву.
Ведучий. Не всі розуміють цінність води: забруднюють річки та озера, засипають джерела та ставки. Ось послухайте, чого річка хоче!
У чениця.
Ой, мене рятуйте, люди,
Витягайте із мене сміття,
Що кидають у мене всюди
І не дають мені життя
Помирати рибка стала,
Так забруднена вода,
Вже купатись перестала
В каламутті дітвора.
Мотлохом та склом побитим
Вкрилось русло, береги.
Н е хотять вже воду пити
З мене коні та птахи.
Задихаюсь від бензину,
Масла, бруду, хоч умри,
Як почнуть свої машини
Мити в річці шофери.
Я прошу вас, люди добрі,
Не засмічуйте ви нас!
Збережіть для покоління,
Що прийде вже після вас.
Учень.
Людино! Запам’ятай назавжди символ на землі – вода!
Економ її і бережи – ми ж на Планеті не одні.
Учениця.
Ми – господарі природи, а вона для нас – наше життя. І берегти природу – значить берегти Батьківщину.
(З’являється Природа – дівчинка, одягнена у зелену сукню з вінком на голові)
Природа.
Я – Природа. Все під владою моєю:
Гриб у лісі і ромашка в лузі,
Тихі верби над рікою,
Зігрітий сонцем колос пшениці.
Хоча люди і піклуються про мене, але завдають мені і великої шкоди. Не всі уявляють наслідки екологічних катастроф. Найбільше збитків завдають мені аварії на атомних станціях. Так, в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській станції сталася жахлива катастрофа. Такого удару я ще не зазнавала.
Учень.
Опустив лелека крила
Н а самотній хаті.
Обранив його Чорнобиль –
Не може літати.
Учениця.
Все тече і все минає
Лише не Чорнобиль.
Біль у серці не згасає,
Не втекти від нього.
Учень.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
К онвалії й фіалки ніжні.
І вісник березня – підсніжник?
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду.
Учениця.
Все на землі нам треба берегти:
 І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти – лише його частинка.
Пісня “Рідний край”
Україно моя, наших предків земля,
Ти нас хлібом насущним годуєш.
І природа щоденно до нас промовля
Ти нас казкою завжди чаруєш!
Приспів: Ліс зелений шумить, світла річка біжить,
А озера, як очі, синіють.
Кличе, кличе в політ нас небесна блакить,
Полетіти до зір діти мріють.
У країно моя, рідна і чарівна,
Всі твої краєвиди чудові!
Рідна земле моя, ти у мене одна,
Я тобі признаюся в любові.
Учень. Я землі цієї паросток зелений,
Я землі цієї крапля дощова,
Заплелись у мене, приросли до мене
Й жито, і дерева, квіти і трава.
Учениця. Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоєн, людської любові,
Бо живе і працює для століть!
Учитель. Діти, запам’ятайте, будь ласка, назавжди пам’ятку “Поведінка учня в природному середовищі” і розкажіть її своїм друзям.
Кожний зелений листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини.
Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її.
Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки. Не ламай дерев , кущів.
Найчистіша і найсмачніша вода – джерельна. Охороняй чистоту джерел!
Не лови барвистих метеликів, що літають над квітками. Вони схожі на казкові “літаючі квіти” і нікому не завдають шкоди.
Не галасуй у весняному лісі. Ти злякаєш пташку, вона залишить гніздо. Не руйнуй пташиних гнізд! Краще послухай щедрий голос лісу!
Вчитель. Зараз ми перевіримо, чи дотримуєтесь ви правил поведінки у природному середовищі і проведемо екологічні ігри.
Гра “Обери правильну дорогу”
Хід гри
І варіант. Пропонують три стежки. Якщо піти першою – можна потоптати конвалії, якщо другою – можна наступити на мурашник. Посередині третьої горить багаття.
Висновок, що мають зробити учасники гри: іти третьою стежкою, але спочатку мають загасити багаття.
ІІ варіант. Слід обрати дорогу. На першій розташований завод – тут забруднене повітря. На другій – рухається багато транспорту. Третя дорога – алея з густо насадженими деревами.
Висновок, що мають зробити учасники гри: найкраще йти третьою дорогою, оскільки тут дихатимеш чистим повітрям і можеш послухати спів пташок.
Гра “Треба –не можна”
Вчитель. пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію, а діти відповідають “можна” або “не можна”.
Можна: саджати квіти, рослини; охороняти рідкісні рослини; огороджувати мурашники; спостерігати за жабами; милуватися красою природи; підгодовувати птахів; прибирати місця відпочинку.
Не можна: ламати гілок дерев; обдирати кору дерев; рвати багато квітів; збивати гриби ногами; руйнувати павутиння; ловити метеликів; ловити жаб.
|