МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Скачати 174.47 Kb.

Назва	МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Дата	29.04.2013
Розмір	174.47 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для проведення занять із спеціальної підготовки з особовим складом чергових караулів
ТЕМА № 22. Протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації опалювальних приладів і систем вентиляції на об’єкті, що охороняється .
НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1. Вивичити протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації опалювальних приладів і систем вентиляції на об’єкті, що охороняється .

.

ЧАС: 90 хв.
Місце проведення: учбовий клас .
Метод проведення: класно-групове,практичне
Матеріальне забезпечення : плакати, пожежна техніка,

ЛІТЕРАТУРА : -СНиП 2.04.05-86 ;

-“Методика підготовки і проведення занять по темі “Протипожежні міроприємства при влаштуванні і експлуатації систем опалення і вентиляції”, М., 1981;

- “Правила пожежної безпеки в Україні”

-“Правила безпеки систем газопостачання України”.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ:
І. Організаційний момент – 5 хв.:

перевірка присутніх;
оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.

ІІ. Перевірка знань – 5 хв.

Перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

ІІІ. Викладення матеріалу теми –60 хв.

Питання, які вивчатимуться:

Загальні положення.
Опалення .Призначення і види опалювальних систем, протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації.
Вентиляція. Призначення і види вентиляційних систем, протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації.

№

Питання та їх короткий зміст

Методичні вказівки

1.

2.

Загальні положення.

Забезпечення пожежної безпеки промислових підприємств здійснюється комплексом профілактичних протипожежних заходів, а також додержанням установлених правил і вимог пожежної безпеки. Це стосується як опалювальних приладів , так і систем вентиляції. Для здійснення цих завдань необхідно добре знати найбільш поширені причини пожеж , під час експлуатації опалювальних приладів і систем вентиляції , характер їх розвитку та основні профілактичні міроприємства, виконання яких дозволить стриманню поширення вогню в разі виникнення пожежі, створення умов для евакуації людей та матеріальних цінностей, забезпечення умов для успішної локалізації та гасіння пожеж.

Опалення. Призначення і види опалювальних систем, протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації.

Системи опалення служать для забезпечення нормальних умов життя і діяльності людей, для зберігання будівельних конструкцій будівель і матеріальних цінностей, а в деяких випадках для забезпечення умов, при яких нормально протікають технологічні процеси виробництв.

Однією з основних причин виникнення пожеж є несправність або недодержання заходів обережності під час експлуатації опалювальних систем самих приладів , а також незнання основних вимог , які ставляться до їх влаштування.

Системи опалення класифікуються на місцеві і центральні. Місцева система в сою чергу, на пічне і газове опалення , а центральна –на водяне, парове, і повітряне опалення. Протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації розглянемо окремо по кожній системі.

Пічне опалення.

Пічне опалення в основному застосовується в сільській місцевості. Його пожежна небезпека полягає в тому, що спалимі конструкції будівель, які прилягають до нагрівних поверхонь печей і димарів, тривалий час перебувають під дією тепла. Внаслідок цього деревина набуває здатності самозайматись уже при температурі 120⁰-140⁰С, хоча звичайно вона може загорітись при температурі 250⁰-300⁰С, а також дія променевої енергії через отвори, тріщини і нещільності кладки печей, випадання розпеченох шлаку і золи.Звідки і виникають причини виникнення пожеж від пічного опалення :

безпосередня дія полум”я, топочних газів і іскр на спалимі конструкції і матеріали через тріщини і нещільності кладки печей та димових каналів;
доторкання спалимих конструкцій з поверхнями елементів пічного опалення, які мають високу температуру за недостатньої товщини стінок печі чи димарів ( відсутність чи невідповідність розмірів протипожежних розділок);
відсутність чи невідповідність розмірів протипожежних відступок між нагрітими поверхнями печі і спалимими конструкціями;
доторкання спалимих предметів або матеріалів , які знахордяться в приміщенні з нагрітими поверхнями печі;
порушення правил експлуатації печей.

Щоб знизити рівень пожежної небезпеки опалення печей на підприємствах проводиться спеціально виділеними особами , які проходять протипожежний інструктаж, встановлюється режим, час, та тривалість топлення печей розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов. Необхідно проводити очищення димарів та печей від сажі перед початком , а також протягом усього опалювального сезону , а саме:

-опалювальних печей періодичної дії на твердому паливі не рідше 1 разу на 3 місяці;

печей безперервної дії- не рідше 1 разу на 2 місяці.

На підприємствах результати очищення димарів та печей фіксуються в журналі. Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі має бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5х0,7м.

Відстань від печей до обладнання повинна бути не менше 0,7 м , а від топкових отворів – не менше 1,15 м.Зола і шлак , які вигрібаються з топки, повинні заливатися водою і виноситися в місця, спеціально для цього відведені. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель. Також під час експлуатації пічного опалення не допускається:

залишати печі, які топляться, без нагляду;
користуватися печами, які мають тріщини;
розміщати паливо та інші горючі речовини і матеріали безпесередньо перед топковим отвором;
зберігати незагашені вуглики та золу в металевому посуді, встановленому на дерев”яній підлозі або горючій підставці;
сушити і складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР, топити вугіллям, коксом і гасом печі , не пристосовані для цієї мети;
використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника, здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;
використовувати вентиляційні та газові канали як димарі;
прокладати димарі опалювальних печей по горючих основах;
закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів;
зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
використовувати для димових труб азбоцементні і металеві труби.

Крім цього , застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А,Б, і В не дозволяється.

Газове опалення.

Газове опалення застосовується як для індивідуального центрального опалення , котельнях міст і підприємств, а також в технологічних процесах виробництв. Як в приміщенні котельні, так і в газифікованих виробничих приміщеннях можуть бути випадки витоку газу ,і відповідно , загазованості повітряного середовища, що може призвести до пожежо- і вибухонебезпечної ситуації в приміщенні. Для виявлення загазованості повітряного середовища застосовуються газоаналізатори, які можуть бути як стаціонарними так і пересувними. Стаціонарні газоаналізатори , як правило, під’єднані до пожежної сигналізації і вентиляційної аварійної системи. При підвищенні концентрації горючого газу в приміщенні від 5 до 50 % від нижньої межі спалаху стаціонарні газоаналізатори автоматично включають пожежну сигналізацію і одночасно пускають в роботу аварійну вентиляційну систему, яка видаляє підвищену концентрацію пожежо- і вибухонебезпечних газів в приміщенні. Крім цього, на об’єктах проводиться цілий ряд протипожежних міроприємств щодо зниження пожежної небезпеки котелень (цехів). Ведуться журнали: агрегатний – з вказівками про виконані ремонти, ревізії, налагодження

Місцеві нагрівні прилади у вибухонебезпечних приміщеннях встановлювати в містах не дозволяеться. На сходових клітках споруд з виробництвом будь- яких категорій радіатори центрального опалення встановлювати на висоті 2 м від підлоги (щоб не утримувати евакуацію людей під час пожежі) просто на сіті або в містах, але так,щоб не зменшувати ширину маршів і проміжних сходових площадок та не створювати місцевих виступів на стінах у місцях,де проходять люди.

Місцеві нагрівні прилади і калорифери,які живляться теплоносієм, що має температуру понад 105 гр С, від спалимих елементів будівель ( підвіконників, дверей, перегородок) , а також від місць зберігання спалимих матеріалів потрібно розміщувати на відстані не менше як 100 мм або передбачати теплову ізоляцію цих елементів.

На трубопроводи з теплоносієм ( тепла вода, пара, конденсат ), що має температуру 40 гр С і більше, в місцях перетину із спалимими і важкоспалимими перекриттями, стінами та перегородками необхідно надівати гільзи, виготовлені з неспалимого матеріалу, що дають змогу трубам вільно переміщуватися при зміні температури.Краї гільз повинні бути врівень з поверхнею стін, перегородок та стелі і лише від рівня підлоги виступати на 10 – 30 мм. Кільцевий зазор між гільзою і трубою повинен становити не менш як 15 мм ( його заповнюють неспалимим теплоізоляційним матеріалом ). Залишати цей зазор відкритим ні в якому разі не можна. Прокладаючи трубопроводи через протипожежн і перепони, неспалимі стіні, перегородки і перекриття, місця їх проходження міцно і щільно змазують будівельним розчином, а по обидва боки перепон, стін і перекриттів передбачають можливість вільного теплового подовження трубопроводів.

Особливу увагу слід приділяти монтуванню відогрійних котлів і в разі встановлення водогрійних котлів у приміщеннях із спалимими конструктивними елементами треба :

дно зольника котла ізолювати від спалимої підлоги шаром азбестового картона завтовшки 5 мм і чотирма рядами цегляної кладки ;
відстань від котла до стін приміщення витримувати не менш як 1 м, від дверцят топки – не менше 1,25 м ( стіну при цьому додатково ізолюють від випромінювання );
цегляний фундамент, на якому встановлюють котел, складати так, щоб він був ширший від габаритів котла на 0,25 м по всьому периметру;
перед дверцятами топки прибивати металевий лист розміром не менш як 0,5 м х 0,7 м.

Не можна допускати щоб у зольнику накопичувалася зола, бо це перешкоджає надходженню в топку достатньої для горіння кількості повітря .

Експлуатувати котли забороняється :

- коли на вихідному патрубку немає контрольного термометра або він несправний;

- рівень води в розміщуавльному бачку опалювальної системи нижчий від допустимого;

- температура води на виході з котла досягає 90 гр С.

Вентиляція. Призначення й види вентиляційних систем,протипожежні вимоги при обладнанні і експлуатації.

Вентиляція – це обмін повітря в приміщенні для видання надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з ціллю забезпечення допустимих метеорологічних умов й чистоти повітря.

За способом повітрообміну приміщення вентиляція буває природною (аерація), механічною (штучною), змішаною, а також у вигляді кондиціонування повітря. Природна вентиляція здійснюється внаслідок різниці тиску повітря всередені та зовні будинку, зумовленою різною температурою зовнішнього і внутрішнього повітря. При механічній вентиляціі відведення і подавання повітря у приміщеннях здійснюють примусово за допомогою вентиляторів з електродвигунами.

Вентиляційні установки можут бути припливними (нагнітають повітря у приміщеннях), витяжними (видаляють забруднення повітря назовні) і припливно-витяжними. Вентиляція може бути також місцевою і загальнообмінною. Місцеву вентиляцію передбачають у тих випадках, коли потрібно видалити шкідливі продукти, що утворюються на окремих місцях, а також для подавання свіжого повітря безпосередньо на робочому місці. Якщо шкідливі речовини утворюються і поширюються по приміщенню, то застосовують загальнообмінну вентиляцію.

Витяжна вентиляційна установка складається : пристрій для забору повітря, дросель-клапан, розгалудження, магістральна лінія, фільтр, вентилятор, витяжна шафа.

Приточна вентиляційна установка складається : повітрярозподілювач, дросель-клапан, розгалудження, магістральна лінія, зворотній самозамикаючийся клапан, вентилятор, калорифер, повітрязабірна шахта.

Вентиляційні установки і системи – пожежонебезпечні, оскіольки по повітреводах іноді переміщаються горючі речовини і суміші горючих газів, пари і пилу, які при наявності джерела тепла можуть займатись або навіть вибухати, внаслідок чого пожежа через систему може поширитись на весь будинок. Найнебезпечнішими щодо пожеж є витяжні системи, призначені для видалення пило-, паро-, газоповітряних сумішей. Небезпека рециркуляційних систем полягає в тому, що при виникненні пожежі в одному з приміщень дим і продукти горіння потрапляють у припливну камеру,звідки нагнітаються у всі приміщення, які обслуговуються рециркуляційною системою. Таким чином, за певних умов системи вентиляції можуть спричинити пожежу і завдяки своїм конструктивним особливостям сприяти швидкому поширенню вогню.

Щоб запобігти цьому :

Для приміщень категорії А і В системи витяжної загальнообмінної вентиляції проектують з штучним збудженням із резервними вентиляторами, якщо при зупинці вентилятора не може бути зупинено технологічне обладнання і зупинене виділення газів, пари або аерозолей. Резервні вентилятори розраховують на витрату повітря, необхідну для забезпечення максимально допустимої вибухобезпечної концентрації при ступені надійності невозгорання 0,999. Допускається проектувати такі системи з природним збудженням при забезпеченні видалення повітря з нижньої і верхньої зони при безвітреній погоді в теплий період року.

В складських приміщеннях категорій А, Б і В з виділенням горючих газів і пари системи загальнообмінної вентиляції проектують з штучним збудженням. Допускаю ться витяжні системи з природним збудженням, якщо гази і пара, які виділяються легше повітря і потрібний повітреобмін не перевищує двократного за годину, а видалення повітря передбачається тільки з верхньої зони. При зберіганні в таких складах рідин і газів масою більше 10 т додатково передбачають резервну систему витяжної вентиляції з штучним збудженням на потрібний повітреобмін з розміщенням місцевого управління системою при вході.

Обладнання у вибохозахищеному виконанні слід передбачати:

а) при розміщенні обладнання в приміщеннях категорії А і Б або в повітряводах систем, обслуговуючих приміщення цих категорій;

б) для систем вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення обслуговуючих приміщення категорії А і Б;

в) для систем місцевих відсосів вибухонебезпечних сумішей.

Обладнання в звичайному виконанні слід передбачати для систем місцевих відсосів, розміщених в приміщеннях категорії В, Г і Д, віддаляючих парогазоповітряні суміші, якщо згідно з нормами технологічного проектування виключена можливість утворення вибухонебезпечної крнцентрації при нормальній роботі технологічного обладнання і при його аварії.

Якщо температура, категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів, пари, аерозолей пилу з повітрям не відповідають технічним умовам на вибухозахищені вентилятори, то слід передбачати ежекторні установки. В системах з ежекторними установками слід передбачати вентилятори, повітредувки або компресори в звичайному виконанні.

Захисні загородження слід передбачати на всмоктуючих і нагнітаючих отворах вентиляторів, не з'єднаних з повітроводами. Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші від горючих речовин слід застосовувати пиловловлювачі і фільтри :

а) при сухому очищенні - в вибухозахищеному виконанні, як правило, з пристроями для безперервного видалення зловленого пилу;

б) при мокрому очищенні - як правило, в вибухозахищеному виконанні; при обгрунтуванні допускається в звичайному виконанні.

В приміщеннях, обладнаних газовими приладами, на витяжних системах слід застосовувати решітки з приладами для регулювання витрат повітря, що виключають можливість повного їх закриття. Повітрярозподілювачі приточного повітря і витяжні пристрої допускається застосовувати із горючих матеріалів.

Обладнання не допускається розміщувати в обслуговуючих приміщеннях :

а) категорії А і Б, крім обладнання повітряних і повітряно-теплових завіс з рециркуляцією і без рециркуляції повітря;

б) категорії В, якщо витрата повітря в системі перевищує 40 тис.м.куб/ год.

Обладнання систем аварійної вентиляції і місцевих відсосів допускається розміщувати в обслуговуючих ними приміщеннях.

В складах, кладових, доступ до яких обмежений, допускається розміщувати тільки обладнання повітряних і повітряно-теплових завіс при теплоносії води та пари.

Обладнання систем приточної вентиляції,кондиціонування і повітряного опалювання, обслуговуючих приміщень А і Б, не допускається розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням витяжних систем, а також з обладнанням приточних систем з рециркуляцією повітря.

Обладнання приточних систем з рециркуляцією повітря, обслуговуючих приміщення категорії В, не допускається розміщувати в загальних приміщеннях для вентиляційного обладнання разом з обладнанням інших систем.

Обладнання систем місцевих відсосів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом з обладнанням інших систем в загальному приміщенні для вентиляційного обладнання.

Приміщення для обладнання витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, які вони обслуговують. Приміщення для обладнання витяжних систем, які обслуговують декілька приміщень різних категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки, слід відносити до більш небезпечної категорії.

Аварійна вентиляція пердбачається для приміщень, в яких можливі раптові потрапляння великої кількості вибухонебезпечних і отруйних речовин. Продуктивність аварійної вентиляції визначають за допомогою розрахунку у технологічній частині проекту. При цьому необхідний повітрообмін треба забезпечувати спільною роботою систем основної ( загальнообмінної і місцевої ) та аварійної вентиляції.

Для аварійної вентиляції використовують : основну систему витяжної загальнообмінної вентиляції з резервним вентилятором на аварійні витрати повітря; систему аварійної витяжної вентиляції в додаток до основної системи, якщо витрати повітря основною системою не повністю забезпечують аварійний повітрообмін, з резервним вентилятором для основної системи; тільки систему аварійної приточної вентиляції для одноповерхових будівель.

При відсутності вказівок про необхідні витрати повітря аварійну вентиляцію проектують так, щоб вона разом з основною системою вентиляції з штучним збудженням забезпечувала б в приміщеннях висотою до 6 метрів восьми-кратний повітреобмін за годину, а в приміщеннях висотою більше 6 метрів видалення повітря складало б не менше 50 м.куб./ год. на 1 кв.м.площини підлоги. В приміщеннях насосних і компресорних станцій категорій А і Б аварійна вентиляція має забезпечувати вказаний повітреобмін в додаток до повітреобміну, який створювався основною системою вентиляції.

Витяжні пристрої для видалення повітря системами аварійної вентиляції розміщують : в робочій зоні - при виділенні в приміщення газів або пари, які мають при температурі поступання їх в приміщення густину більшу густини повітря в робочій зоні; у верхній зоні - при виділенні газів і пари густиною менше густини повітря. Для відшкодування витрат повітря , видаляється аварійною вентиляцією, спеціальні приточні системи не передбачають.

Для забезпечення евакуації людей з будівлі в початковій стадії пожежі , яка з”явилася в одному з приміщень, передбачають аварійну вентиляцію для видалення диму.

Витяжну протидимову вентиляцію проектують у виробничих та складських будівлях з приміщень з постійими робочими місцями без природнього освітлення категорій А,Б,або В, а в одноповерхових будівлях ІVа ступеня вогнестійкості із приміщень категорї Г або Д .

Допускається передбачати протидимову аварійну вентиляцію :

в приміщеннях категорії В без природнього освітлення площею до 200 м кв , якщо вони обладнані автоматичними установками водяного пожежогасіння , або площею 50 м кв без автоматичних установок пожежогасіння;
в інших приміщеннях, обладнаних установками газового пожежогасіння.

Враховуючи конструктивні рішення систем вентиляції, можна зробити висновок, що вони сприяють розвитку пожежі. Вимоги пожежної безпеки направлені на обмеження поширення пожежі по системах вентиляції , повітряного опалення та кондиціонування повітря. Обмеження поширення пожежі за даними системами забезпечується:

а) застосуванням окремих систем вентиляції, кондиціонування повітря та повітряного опалення для кожного поверху;

б)застосуванням окремих повітроводів для кожного приміщення;

в) регламентаціею порядку прокладання повітроводів ;

г) застосуванням повітроводів і колекторів з регламентуванням межі вогнестійкості і горючості ;

д) застосуванням вогнезатримуючих пристроїв і зворотніх самозакривних клапанів;

е) застосуванням установок гасіння пожежі в пиловловлювачах, фільтрах і повітряводах;

ж) повним чи частковим відключенням систем вентиляції, повітряного опалення і кондиціонування повітря при виникненні пожежі в приміщенні.

Виходячи з вище наведеного , на підприємствах використовуються такі міроприємства:

Залежно від умов виробництва на об’єктах встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітряводів , фільтрів, вогнезатримуючих клапанів іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення пожежі або аварії.

Особа, призначена відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем , зобов”язана забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.

Всередині повітряводів та на їх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електромережу і каналізаційні трубопроводи; не дозволяється також перетин повітряводів цими комунікаціями

Усі металеві потряводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок , що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, заземлені та захищені від статичної електрики.

Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітряводи регулярно очищуються від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання проводяться за графіком , затвердженим адміністрацією об’єкта. Результати огляду обов”язково заносяться до спеціального журналу.

Витяжні повітряводи , по яких транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини , мають пристрої для очищення.

Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітряводах , пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння , а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі пожежі перевіряються у встановлені адміністрацією підприємства терміни, але не рідше 1 разу на півроку, та утримуються у робочому справному стані.

Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

відключати або знімати вогнезатримні пристрої;
випалювати накопичені в повітряводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
закривати витяжні канали, отвори і решітки;
залишати двері вентиляційних камер відчиненими , зберігати в камерах різні матеріали,устаткування;
використовувати припливно-витяжні повітряводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип”ятильників, та інших нагрівальних приладів;
складувати впритул (на відстані менше 0,5 м ) до повітряводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пару, пил та інші речовини, котрі при змочуванні можуть викликати спалахи, горіння, або вибух;
експлуатувати переповнені циклони.

Дотримання режиму експлуатації та вказаних вище заходів пожежної безпеки систем вентиляції, повітряного опалення і кондиціонування повітря – запорука їх ефективної та безпечної роботи.

Дати під запис

Прочитати

4. Закріплення вивченого – 10 хв.

Питання закріплення:

Види опалювальних систем і їх пожежна небезпека.
Види вентиляційних систем.
Міроприємства, що запобігають розповсюдженню пожежі по вентиляційним системам.

5. Підбиття підсумків – 10 хв.

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на питання.

Схожі:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний... Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...	Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,...
Миколаєнко А.Є., Ж. М. Миколаєнко, М. Т. Степанченко Моя професія. Методичний посібник Моя професія. Методичний посібник Я.: Вид-во «ТОВ Яготинська друкарня», 2013. 20с	Навчально-методичний посібник Механічна кулінарна обробка бульбоплодів... Рецензiя на навчально – методичний посібник «Організація роботи контролера-касира вторговельних підприємствах на ЕККА різних типів»...
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...	Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...	Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...	Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання