|
Скачати 231.58 Kb.
|
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ГАЗОДИМОЗАХИСНИКАМИ 5.1 Загальні положення 5.1.1 Основною метою проведення занять з тренувань особового складу ГЗДС є: - вироблення та закріплення навичок роботи у захисних дихальних апаратах; - підготовка до роботи в умовах високої температури, задимлення та підвищеної вологості; - формування психологічних і психофізіологічних якостей, необхідних для виконання робіт в екстремальних умовах. 5.1.2 Заняття з тренування газодимозахисників чергових караулів (змін) проводять в захисних дихальних апаратах на свіжому повітрі, у теплокамері (ТК), димокамері (ДК), теплодимокамері (ТДК) та під час проведення пожежно-тактичних занять (ПТЗ). 5.1.3 Під час проведення занять відповідальний керівник та особовий склад ГДЗС зобов'язані суворо дотримуватися вимог з правил безпечної роботи, передбачених ціємі "Методичними рекомендаціями" та Правилами безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України. Тренувальні заняття у теплодимокамері (димокамері, теплокамері) повинні проводитись під контролем медичного працівника. Як виняток, заняття з тренуванням допускається проводити під контролем спеціально підготовленого санінструктора із числа особового складу чергового караулу (зміни) Керівник занять несе персональну відповідальність щодо забезпечення заходів безпеки під час роботи особового складу в захисних дихальних апаратах. 5 1.4 Від заняття в теплодимокамері звільняються газодимозахисники, якщо термін їх роботи в захисних дихальних апаратах під час ліквідації пожеж, аварій або стихійного лиха становить: - в день проведення тренувань - 30 хв. і більше; - за місяць перед проведенням занять (навчань) сумарний час роботи склав 60 хв. і більше. Газодимозахисники, які перенесли різного роду захворювання, після одужання мають звільнятися від занять на два тижні. 5.1.5 Газодимозахисники, які не мають особистої картки газодимозахисника до тренувань не допускаються. 5.1.6 Кожне заняття з тренуванням повинно бути зареєстроване у особистій картці газодимозахисника із зазначенням його виду (ТК, ДК, ТДК, ПТЗ). 5 І 7 Тривалість кожного заняття під час робіт в повітряних дихальних апаратах повинна становити не, менше 1,5 годин. Час, відведений на заняття, рекомендується розподілити таким чином: - постановка задач, опитування та інструктаж - 5 хвилин; - розминка -10 хвилин; - відпочинок - 5 хвилин; - виконання вправ, нормативів та завдань: .для повітряних дихальних апаратів - від 30 до 40 хвилин; - виключення з апаратів та відпочинок -10 хвилин; • обговорення занять - 5 хвилин; - заміна апаратів, проведення перевірки № 1 та постановка до оперативної обслуги -15 хвилин. 5.1.8 Заняття з тренуванням газодимозахисників, повинні плануватись у річному план-графіку оперативно-тактичної підготовки та місячному розкладі занять. План-графіки (розклади) повинні контролюватись начальниками підрозділів ДПБ МС України. 6. Підготовка керівника до проведення занять 6 1 Підбір комплексів вправ повинен здійснюватись таким чином, щоб усі вправи, нормативи та ПТЗ, рекомендовані Настановою з організації професійної підготовки рядового і начальницького складу ДПБ МНС України, протягом навчального року були відпрацьовані. Окремі вправи, нормативи та завдання в різні комплекси можуть включатись декілька разів. 6.2 Робота (вправи) в захисних дихальних апаратах за ступенем важкості поділяються на 4 групи: легка, середня, важка, дуже важка Ступінь важкості роботи в захисних дихальних апаратах визначається за величиною вживання повітря особою, яка працює в захисному дихальному апараті та частоті серцевих скорочень (ЧСС) під час роботи, яку повинен вміти самостійно визначати кожний газодимозахисник Під час самоконтролю ЧСС за хвилину, пульс повинен перевірятись на променевій артерії кисті правої руки в області її зап'ястя, чотирма пальцями лівої руки, шляхом множення на чотири підрахованих за 15 сек. Пульсових ударів, або дистанційно при наявності апаратури. Керівник занять повинен здійснювати контроль за технікою дихання газодимозахисниками в захисних дихальних апаратах. Примітка. Під час роботи в захисних дихальних апаратах, дихання повинно бути ритмічним, нечастим та глибоким. Видих повинен бути дещо довше вдиху Для відпрацювання правильного дихання в захисному дихальному апараті можна використовувати короткочасний біг із підрахунком числа кроків. При цьому на 3-4 кроки робиться вдих, а 5-6 - видих. Рекомендовані межі ЧСС під час тренувань приведені в таблиці 1. Таблиця 1 - Рекомендовані межі ЧСС під час тренувань газодимозахисників, уд/хв.
Оптимальна величина ЧСС визначається газодимозахисником індивідуально, повинна дорівнювати, під час тренувань: - на повітрі (ЧСС опт = 180 - вік у роках); - в теплокамері (ЧСС тк = ЧССопт + (10-15)). 6.3 3 метою якісного проведення практичних занять з тренувань по відпрацюванню вправ, нормативів та ПТЗ, керівник занять повинен скласти методичну розробку. 7 Методика проведення занять7.1 Загальні положення 7.1.1 Для виконання вправ, нормативів та рішення ПТЗ, можуть бути використані приміщення пожежної частини, учбова башта, спортивний майданчик, теплодимокамера, вогнева смуга психологічної підготовки пожежників. 7 1.2 Заняття з теплового тренування газодимозахисників проводиться в години, відведені для занять з пожежно-стройової підготовки під час щомісячних тренувань в теплодимокамері з відпрацюванням фізичних вправ на спортивних снарядах та тренажерах. В додаток до занять з теплових тренувань в теплодимокамері, з дозволу начальника підрозділу ДПБ МНС України можуть проводитись додаткові тренування (без дихальних апаратів), в парильні або сауні: температура повітря повинна бути від плюс 70°С до плюс 80ПС (в парильні - від плюс 50 до плюс 60°С), а його відносна вологість від 10 до 15 % (в парильні - від 80 до 100%), за умов, що термін перебування в сауні від 2 до 3 заходів повинен становити від 8 до 12 хвилин (в парильні від 4 до 5 хвилин) з перервою від 3 до 5 хвилин. Загальний час перебування в сауні від 25 до ЗО хвилин (в парильні від 8 до 12 хвилин). 7.1.3 Заняття з тренуванням в захисних дихальних апаратах у непридатному для дихання середовищі прирівнюються до роботи на пожежах та сплачуються у встановленому порядку. 7.1.4 Контроль за рівнем адаптації газодимозахисників до фізичних навантажень в умовах впливу тепла проводиться за допомогою степ-теста один раз на рік (після щорічного огляду), відповідальним за підготовку газодимозахисників. Результати контролю повинні бути занесені до вкладки особистої картки газодимозахисника. 7.1.5 Тренування газодимозахисників, особливо в теплодимокамері та на вогневій смузі психологічної підготовки, складні та небезпечні. Разом з тим, заходи безпеки, які виключають нещасні випадки, не повинні перетворюватися в перестрахувальні та такі, що заважають удосконаленню професійної майстерності газодимозахисників, формуванню вміння правильно та рішуче діяти у нестандартній ситуації. 7.1.6 Відповідальність за дотриманням техніки безпеки під час тренувань особового складу ГДЗС в теплодимокамерах, покладається на керівника занять. 7.1.7 Перед проведенням тренувань в теплодимокамері, керівник занять повинен переконатися у працездатності системи аварійної вентиляції, освітлення, гучномовного зв'язку, приладів контролю температури, тощо. 7 1.8 Особовий склад ГДЗС повинен тренуватись у спеціальному захисному одягу та спорядженні, а за необхідності - в тепловідбивних костюмах. ^.1.9 Під час тренування ланки ГДЗС у теплодимокамері (цимокамері) перед входом у теплодимокамеру (димокамеру) повинна перебувати чергова ланка ГДЗС, призначена для надання, в разі необхідності, допомоги ланці, яка працює. 7.1.10 Для надання першої медичної долікарської допомоги, у разі отримання газодимозахисниками травм чи виявлення у них стресового перенапруження, на посту безпеки повинні бути аптечки з набором медикаментів передбачених Правилами безпеки праці в ДПБ МНС України. 7.1.11 У разі отруєння газодимозахисників продуктами горіння або отриманні теплового удару, необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу, а до її прибуття надати потерпілим першу медичну долікарську допомогу. 7.2 Порядок проведення заняття газодимозахисників в теплодимокамері 7.2.1 Проведення занять з тренування в теплодимокамері призначене для вироблення у газодимозахисників теплової адаптації, підтримки та збереження необхідного рівня їх працездатності за умов високої температури, концетрації диму та вологості. Обов'язкова умова тренувань - суворе дотримання періодичності та послідовності виконання вправ, для швидкого досягнення необхідного рівня теплової адаптації газодимозахисників і підтримки їх зацікавленості до проведення занять у теплодимокамерах. 7 2.2 Тренування в теплодимокамерах слід проводити за схемою: Заняття № 1 - за температури плюс 30°С, протягом - ЗО хв; заняття № 2 - за температури 40°С, протягом - 25 хв; заняття № 3 - за темпеоатуои 50 С. поотягом - 15 хв. 7.2.3 Час відведений на заняття в теплодимокамері, слід розподіляти так: - постановка-задач, опитування та інструктаж - 5 хвилин; -розминка -10 хвилин; - відпочинок - 5 хвилин; - тренування в теплокамері - від 20 до 25 хвилин; - відпочинок - Ю хвилин; - тренування в димокамері - від 15 до 20 хвилин; - пиключення з апаратів та відпочинок - 10 хвилин; - обговорення занять - 5 хвилин; - заміна апаратів, проведення перевірки № 1 та постановка до оперативної обслуги -15 хвилин. 7.2.4 До початку практичних занять, з урахуванням оснащеності тенлодимокамери, керівник занять за допомогою засобів імітації (змінюючи розташування модулів, перешкод, встановлюючи перегородки, які трансформуються, використовуючи звукові та світлові ефекти, тощо), повинен створити обстановку за складністю близьку до реальних умов. 7.2.5 Заняття з тренуванням в теплодимокамері розпочинається з виконання вправ на біговій доріжці. Потім особа, що тренується виконує вправи на вертикальному ергометрі, велоергометрі та тренажері "Темп" за методом кругового тренування. Перехід від одного тренажера до іншого повинен проводитись після відпочинку від З до 5 хвилин та відновлення ЧСС до вихідного значення, але не більше ніж 100 уд за хв. 7.2.6 Під час виконання поставленої задачі, командир ланки ГДЗС повинен постійно передавати інформацію на пост безпеки ГДЗС про обстановку та дії ланки в теплодимокамері. З урахуванням інформації, що надходить з теплодимокамети, керівник занять, у випадку необхідності, коригує хід виконання поставлених задач з пульта управління. 7.2.7 Під час проведення початкової підготовки в теплодимокамері тривалість кожного із занять повинна знаходитись в межах від 15 до 20 хвилин. 7.2.8 Тренування в теплодимокамері повинно бути припинено у разі виявлення ознак, викладених в 7.3.7. 7.3 Порядок проведення заняття газодимозахисників в теплокамері. 7.3.1 Проведення занять з тренування газодимозахисників в теплокамері спрямовані на: - формування у них психологічної готовності до дії в екстремальних ситуаціях; - вдосконалення професійних навичок; - правильне застосування знань та умінь на практиці, отриманих під час тренуван'ь. 7.3.2 Для досягнення повного напруження фізичних сил, розумових здібностей пожежника, ситуації, що моделюються на кожному тренуванні, повинні бути створені умови максимально наближені до реальних (екстремальних) умов оперативно-тактичної роботи. . Для цього необхідно включити елементи найвищої складності, що дають можливість газодимозахисникам вибирати різні рішення в залежності від обставин, варіантів фізичних та емоційних навантажень. 7.3.3 Час на заняття в теплокамері повинен розподілятись так: - постановка задач, опитування та інструктаж - 5 хвилин; - 10 хвилин; - розминка - відпочинок - тренування на повітрі - відпочинок - тренування в теплокамері - виключення з апаратів та відпочинок - обговорення занять - 5 хвилин; - від 15 до 20 хвилин; - 5 хвилин; - від 20 до 25 хвилин. -10 хвилин; - 5 хвилин; - заміна апаратів, проведення перевірки № 1 та постановка до оперативної обслуги - 15 хвилин. 7.3.4 Заняття починається на чистому повітрі, з виконання розминки без включення в захисні дихальні апарати і складається із виконання вправ та відпрацювання нормативів. 7.3.5 Після розминки, виконання вправ та нормативів на свіжому повітрі, газодимозахисники від 5 до 8 хвилин відпочивають в передкамері. До подальшого тренування в теплокамері допускаються особи в яких ЧСС не перевищує 100 уд/хв. 7.3.6 Критерієм граничного фізичного навантаження вважається частота серцевих скорочень до 170 уд/хв. 7.3.7 Заняття з тренування особового складу в тешюкамері припиняється > випадку: - скарг газодимозахисників на погане самопочуття; - якщо після виконання декількох вправ ЧСС перевищує 160 уд/хв. і від 3 де 5 хвилин відпочинку не знижується нижче цієї межі. Газодимозахисники у яких під час проведення підряд від 2 до 3 занять ЧСС перевищує вказану вище норму, повинні направлятися на позачерговий медичний огляд. Контроль за ЧСС у осіб, що тренуються повинен проводитись керівником занять, медичним працівником чи іншим вільним від вправ газодимозахисником перед та після виконання вправ на кожному спортивному приладі та тренажері. 7.3.8 Після виконання вправ в теплокамері, газодимозахисники за командою командира виключаються із захисних дихальних апаратів та відпочивають у передкамері, до встановлення у них ЧСС, що не перевищує 100 уд/хв. Якщо за час відпочинку ЧСС до вказаної частоти не відновився, газодимозахисники до подальшого тренування не допускаються. 8 СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ГАЗОДИМОЗАХИСНИКІВ Спеціальна фізична підготовка газодимозахисників спрямована на формування та підтримку їх високої працездатності, теплової стійкості та інших професійно важних якостей. Тренування проводяться у відповідності із Настановою з організації професійної підготовки рядового і начальницького складу ДІЮ МВС України. Основну увагу під час відпрацювання вправ необхідно приділяти розвиткові таких фізичних і психологічних якостей як увага та оперативне мислення, рівновага та вестибулярна сталість. 8.1 Розвиток уваги та оперативного мислення 8.1.1 Для розвитку уваги рекомендуються такі вправи (виконуються без включення в захисні дихальні апарати): - пересування по прямій, по колу, квадрату з чергуванням ходьби та Оігу (спортивна ходьба - звичайний біг - стрибки з ноги на ногу - швидкий біг і т.д.); - човниковий біг з перенесенням від 2 до 3 предметів та передачею їх партнерам; - виконання комплексу гімнастичних вправ; - ведення м'яча (звичайним відскоком, два удари зі звичайним відскоком, вдвічі зниженим, два відсотки та передача партнерам і т.п.); - поєднання прийомів ловлі, передачі, ведіння,'кидків м'яча в корзину (по воротах); 8.1.2 Для розвитку стійкості уваги рекомендуються такі вправи: - тривалий рівномірний біг; - ведіння м'яча по лініях; - багаторазові передачі м'яча в парах, кидки м'яча в корзину, по воротах; - стрибки зі скакалкою протягом тривалого часу в рівномірному темпі; - тривала гра в баскетбол, настільний теніс, бадмінтон; 8.1.3 Для розвитку оперативного мислення рекомендуються такі вправи: - естафети з вирішенням раптово виникаючих завдань (естафети з перенесенням і передачею кількох предметів партнеру, легкоатлетичні естафети із загальною зоною передачі і т.ін.) - спортивні ігри (міні-футбол, баскетбол, бадмінтон); - гра в шахи і шахи "бліц" (тривалість партії від 3 до 10 хвилин, на кожний хід від 3 до 10 с, час, що виділяється на обмірковування ходу і партії в цілому, поступово повинен скорочуватись). 8.2 Розвиток рівноваги і вестибулярної стійкості 8.2.1 Для розвитку рівноваги, під час тренувань особового складу, рекомендується використовувати такі вправи (виконуються без включення в захисні дихальні апарати): - стійка на носках, одній нозі у поєднанні з різними рухами рук та тулубом; - повороти стрибком на 90-360°, повороти на місці на одній та двох ногах; - вправи на підвішеній опорі (пересування з вантажем, окремими предметами, перехід до стану "сидячи", виконання різних вправ, що заважають збереженню рівноваги). 8.2.2 Для підвищення вестибулярної стійкості рекомендується використовувати такі вправи: - кругові рухи головою в лівий та правий бік при максимальному темпі; - повороти тулуба праворуч та ліворуч при нахиленні вперед і обертання тулуба в різні боки; - обертання в гімнастичному колесі, підйоми переворотом та оберти на перекладині; - ходьба та біг з прискоренням, з раптовими зупинками та наступною зміною положення тіла; - швидкі присідання, згинання та розгинання рук в упорі; - стрибки в гору на двох та одній нозі, стрибки з ноги на ногу при пересуванні вперед. 8.2.3 Оцінка фізичної працездатності газодимозахисників проводиться на початку та в кінці навчального року. Вправи на свіжому повітрі. Вправа N-1. Ходьба по горизонтальній поверхні (середня ступінь важкості). Виконується в комплексі з вправою N2, швидкість руху 50-60 м/хв. Загальна тривалість вправи 4 хв. (без перерви). Вправа N-2. Повільний біг по горизонтальній поверхні (оцінюється за ступенем важкості виконання як важка робота). Швидкість бігу 110-120 м/хв . Після 4 хв. бігу та 1 хв. ходьби - 1 хв. відпочинку. Загальна тривалість вправи 6хв. Вправа N-3. Підйом по маршовим драбинам (оцінюється за ступенем важкості виконання як важка робота). Виконується в комплексі з вправою N4. Швидкість вертикального підйому 9-11 м/хв. Загальна тривалість вправи 6 хв.(рух - 4 хв, відпочинок -2 хв.). Вправа N-4. Спуск по маршовим драбинам (оцінюється за ступенем важкості як легка робота). Швидкість вертикального спуску 9-11 м/хв. Загальна тривалість вправи 4 хв.(без відпочинку).' Вправа N-5. Підйом по вертикальній драбині (оцінюється за ступенем важкості як дуже важка робота). Виконується в комплексі з вправою N6, швидкість підйому 10 м/хв. Загальна тривалість вправи 7 хв. (рух - 4 хв, відпочинок - 3 хв). Вправа N-6. Спуск по вертикальній драбині (середня ступінь важкості). Швидкість спуску 12-15 м/хв. Загальна тривалість вправи 3 хв (без відпочинку). Вправа N-7. Підйом по маршовим драбинам з вагою (оцінюється за ступенем важкості як важка робота). Виконується в комплексі з вправою N8. Кожен газодимозахисник піднімається з вагою масою ЗО кг з середньою швидкістю вертикального підйому 6-7 м/хв. Всі піднімаються одночасно. Через кожні 2 хв. підйому відпочинок на протязі І хв. Загальна тривалість вправи - 6 хв. Вправи N-8. Спуск по маршовим драбинам з вагою (середня ступінь важкості). Кожен газодимозахисник спускається з вагою масою ЗО кг з швидкістю вертикального спуску 7-8 м/хв. Загальна тривалість вправи 4 хв. (без відпочинку). Вправа N-9. Транспортування "потерпілого" по горизонтальній поверхні (оцінюегься за'ступенем важкості як важка робота). Ланка рухається з "потерпілим" зі швидкістю 30-40 м/хв. Транспортування виконується газодимозахисниками по черзі. Через кожні 2 хв. переноскі, відпочинок -1 хв. Після виконання вправи - відпочинок 2 хв. Загальна тривалість вправи 10 хв. ( на транспортування "потерпілого" - б хв., на відпочинок - 4 хв.). Вправа N-10. Транспортування "потерпілого" вверх по маршовим драбинам (оцінюється за ступенем важкості як важка робота). Ланка піднімається з "потерпілим" з швидкістю вертикального підйому 5-6 м/хв. Переноска виконується газодимозахисниками по черзі. Через 1-1,5 хв. переноскі (одночасно здійснюється заміна газодимозахисників) 1 хв. відг/Ьчинку. Після виконання вправи - відпочинок 3 хв. Загальна тривалість вправи 7 хв. ( транспортування "потерпілого" - 3 хв., відпочинок - 4 хв.). Вправа N-11. Транспортування "потерпілого" вниз по маршовим драбинам (середня ступінь важкості). Ланка спускається з "потерпілим" з швидкістю вертикального спуску 6-7 м/хв. Транспортування здійснюється газодимозахисниками по , черзі. Заміна здійснюється через кожні 1,5-2 хв. переноскі. Загальна тривалість вправи - 3 хв. (без відпочинку). Вправа N-12. Рух на напівчетвереньках по горизонтальній поверхні (оцінюється за ступенем важкості як важка робота. Ланка рухається з швидкістю 10-15 м/хв. Відпочинок через кожні 3 хв. руху тривалістю І хв. і на прикінці -3 хв Загальна тривалість вправи 10хв. (рух - 6 хв., відпочинок - 4 хв.). Вправа N-13. Подолання відстані, заповненої піною (середня ступінь важкості). Ланка рухається по пінокаиалу (підвал, лабіринт), заповненому ПСК на висоту не менше 2-х метрів. Швидкість руху 6-8 м/хв. Загальна тривалість вправи 10 хв. (рух - 6 хв., відпочинок - 4 хв.) Вправа № 14. Саморятування з допомогою рятівної мотузки (середня ступінь тяжкості). Газодимозахисники виконують вправу не менше двох разів згідно Настанови з пожежносі ройової підготовки. Загальна продовженість вправи 10хв. Вправа № 15. Робота на тренажері, розвиваючому кисті рук (середня аупіпь тяжкості) Газодимозахисники кистями рук крутять за часового стрілкою годинника Р) кояіку І ренажера, намогуючи на неї трос та піднімаючи вагу масою 10 кг по обмежувачам на висоту 1,5 м. Темп підняття ваги до вищої точки 1 раз/хв. Затим газодимозахисники крутінням рукоятки тренажера у тому ж темпі в протилежну сторону оіі}склоіь вагу до опору. Загальна продовжеиість вправи 5 хв (робота 4 чв , вщпочіпіок І хв.). Вправа №16. Переміщення на руках по горизонтальним брусам (оцінюється за ступшню тяжкості як дуже тяжка робота). Газодимозахисники кистями рук перем І тую І ься по брусам в темпі 10-12 м/хв. Через кожну хвилину переміщення нідіїочипок 4 хв Загальна продовженість вправи 8 хв (переміщення 2 хв , відпочинок 6 хв.). Вправа № 17. Робота на вертикальному ергометрі (середня ступінь тяжкості). Газодимозахисники піднімають та опускають вагу месою 20 кг, який переміщується вертикально по трубі Висоїа під"йому ваги 1,2 м. Темп роботи 15 під"иомів/хв Зр.альиа продовженість вправи 6 хв.(робота 4 хв., відпочинок 2 хв.) Задачі, що виконують газодимозахисники в димових камерах. Задача №1. Проведення розвідки з пошуком "потерпілого" (манекен) й виніс його на свіже повітря. Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери, знаходить "потерпілого" й виносить його на свіже повітря. Задача № 2. Проведення розвідки з метою знаходження "осередку пожежі" й ліквідації "горіння" за допомогою вогнегасника. ' Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням днмокамери, знаходить "осередок пожежі", ліквідує "горіння" за допомогою пінного або вуглекислотного вогнегасника та повертається на свіже повітря. Задача № 3. Проведення розвідки з метою знаходження "осередку пожежі" й ліквідації "горіння" за допомогою ствола "Б". Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери з рукавною лінією під напором, знаходить "осередок пожежі", ліквідує' "горіння" та повертається на свіже повітря. Задача № 4. Розвантаження приміщення від майна. Виніс ящиків вагою 30-40 та 60-80 кг. Послідовність виконання: ланка виносить ящики з задимленого приміщення на повітря та заносить їх знов до приміщення. Працюють всі одночасно. Ящики вагою 60-80 кг. Виносять удвох, а масою 30-40 кг. Один газодимозахисник. Задача № 5. Проведення розвідки з метою знаходження й вимкнення електрорубильника. Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери, знаходить електрорубильник, вимикає його та повертається на свіже повітря. Задача № 6. Проведення розвідки з метою ліквідації, "витоку газу" з трубопроводу. Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери, знаходить трубопровід з задвіжкою, закриває її та повертається на свіже повітря. Задача № 7. Встановлення брезентових перетинок. Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери, знаходить проєм (двері), указані в завденні, встановлює перетинку та повертається на свіже повітря. Задача № 8, Встановлення димовсмоктувача. Послідовність виконання: ланка переміщується по приміщенням димокамери , встановлює димовсмоктувач, приводить його в дію, та повертається на свіже повітря. Примітки: 1. при проведенні тренувань в димових камерах дозволяється об'єднувати й ускладнювати окремі задачі ( зміна ланок, робота одночасно двох ланок, здійснення допомоги ланці, заміна чи нарощування рукавних ліній та т.п.). 2. продовження виконання задач 15-20 хв. Комплекс вправ для розминки Гснмішочішії біг і ходьба викопуються: звичним кроком, навшпиньки, па п"я І ка\, па внутрішній і зовнішній стороні стопи., обпершись руками об коліна, ІІрІІІ ІІуьІІІІІсь, з високим підніманням сієї на в напівприсяді, присяді, випадами, приставним І перемінним кроком.перехресним кроком вперед, в бік. Можливо сполучення ходьби зі стрибками. Біг може бути звичайним, з високим підніманням стегна, Із згибанпям ніг назад,з підійманням прямих ніг вперед або назад, з перехресним кроком вперед або назад, в бік з поворотами, зупинками, киданням і внійманням предметів, ) с І рибками через перешкоди, з подоланням перешкод. Загальиорозвнваючі вправи поєднують в собі: вправи для м'язів рук і поясу верхніх кінцівок - підніманням прямих рук вперед, вверх в бік, назад, одночасно, почергово, послідовно, вправи для м'язів тулуба і шиї - нахили голови, тулуба вперед, Ііаїлд, в боки Круюві рухи головою, тулубом вправо і вліво, вправи для м'язів ніі -згинання І розгинання ніг, випади, вистрибування з упору "напівприсів", пружинисті рухи ь присядці, стрибки на місці із просуванням вперед на одній або двох ногах, вправи для м'язів спини - рухи руками з одночасним нахилом тулуба (назад, в боки), кругові рухи тулубом з підніманням рук вперед, упори "присівши", "лежачи", різні повороти, з допомогою партнера і самостійно, піднімання і опускання гімнастичної лавки з почерговим нахилом тулуба вперед і назад в складі групи Чаг, ві/ІведеІІІІй на розминку, рекомендується розподілити таким чином: -розмипочІІІІп біг І ходьба -1-3 хв., загальнорозвиваючи вправи - 4-7 хв. Методика проведення розрахунків параметрів роботи в захисних дихальних апаратах 1. Методика прецеденті розрахунків часу роботи газодимозахисників в повітряних дихальних апаратах. 1.1 Розрахунок контрольного тиску повітря в повітряному дихальному апараті (Р к. вих ), при якому необхідно виходити на чисте повітря. 1.1.1 Для визначення Р к. внх. при виконанні робіт в повітряному дихальному апараті АЇР-317, а також АСП-2 (з виносним манометром) необхідно, по-перше, визначити значення максимального падіння повітря (кгс/см2) при руханні ланки ГДЗС від поста безпеки до кінцевого місця роботи (визначається командиром ланки ГДЗС), потім додати до нього половину цього значення (кгс/см2) на непередбачені обставини і значення залишкового тиску повітря в балоні (10 кгс/см2), необхідно для стійкої роботи редуктора. Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у непридатне для дихання середовище тиск повітря в балонах АЇР-317 становив 270, 290 та 300 кгс/см2. За час просування до місця роботи воно знизилось відповідно до 250, 265, 280 кгс/см2, тобто максимальне падіння тиску повітря становить 25 кгс/см2 . За умовами п. 1.1.1 контрольний тиск повітря (кгс/см2), при досягненні якого необхідно виходити на чисте повітря, буде дорівнювати: Р к. „в. - 25 + 12,5 + 10 = 47,5 кгс/см2. 1.1.2 При роботі в АСП-2 (з вбудованим манометром) Р к. вих. відповідає значенню максимального падіння тиску повітря (кгс/см2) при руханні ланки ГДЗС від поста безпеки до кінцевого місця роботи (без урахування резерву повітря). Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у газоднмонебезпечне середовище 'тиск повітря в балонах АСП-2 (з вбудованим манометром) становить 145,155 та 160 кгс/см2 (без урахування резерву). За час проходження до місця роботи тиск знизився відповідно до 125, 130, 140 кгс/см2, тобто максимальне падіння тиску кисню становить 25 кгс/см2. Згідно з п. 1.1.2 контрольний тиск повітря (Р к. вих.), при досягненні якого необхідно виходити на чисте повітря (без урахування резерву повітря) буде дорівнювати: Рк >их -25 КГС/СМ2. Примітка. При появі опору на вдиху (стрілка манометра показує 0 кгс/см2) повинен бути ввімкнутий резерв повітря, для чого рукоятка "Р" переводиться у положення "О", при цьому тиск по манометру повинен бути не менше 30-40 кгс/см2. 1.2 Розрахунок часу роботи повітряних дихальних апаратів біля осередку пожежі (Троб). 1.2.1 Для визначення Троб При роботі в АСП-2 (з виносним манометром) необхідно визначити найменше в складі ланки ГДЗС значення тиску повітря в балонах повітряного дихального апарата безпосередньо біля осередка пожежі, потім відняти від нього значення тиску повітря, необхідного для забезпечення роботи повітряного дихального апарата при поверненні на чисте повітря (Р к. вих.), одержану різницю помножити на загальну вмістимість балонів (л) та поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (ЗО л/хв). Приклад. Перед входом ланки ГДЗС в газодимонебезпечне середовище тиск повітря в балонах АСП-2 (з виносним манометром) становив 170, 190 та 200 кгс/см2. За час руху до місця роботи він знизився відповідно до 150, 165, 180 кгс/см2 , тобто максимальне падіння тиску повітря становить 25 кгс/см2. Згідно з п. 1.2.1. час роботи біля осередку пожежі буде дорівнювати: (150-47,5)х8 » 27 хв, ЗО де: 150 - найменший тиск повітря в балонах по прибуттю до осередка кгс/см2; 47,5 - Р*>их , яке визначається за умовами пункту 1.1.1, кгс/см2; 8 - загальна місткість балонів АСП-2. л: пожежі, ЗО - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах, л/хв. 1.2.2 Для визначення Троб при роботі в АСП-2 (з вбудованим манометром) біля осередку пожежі необхідно визначити найменше у складі ланки ГДЗС значення тиску повітря в балонах повітряного дихального апарата безпосередньо біля осередку пожежі (без урахування резерву повітря), потім відняти з нього значення тиску повітря, необхідного для забезпечення роботи повітряного дихального апарата при поверненні на чисте повітря (Р к. вих.), отриману різницю помножити на загальну місткість балонів (л) та поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (ЗО л/хв). Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у непридатне для дихання середовище повітря у балонах АСП-2 (з вбудованим манометром) без урахування резерву повітря становив 145, 1 50 та 160 кгс/см2. За час просування ланки ГДЗС до місця роботи він знизився відповідно до 125, 125, 140 кгс/см2, тобто максимальне падіння тиску кисню становить 25 кгс/ см2. Згідно з п. 1 .2.2 час роботи біля осередку пожежі буде дорівнювати: (125 - 25) х 8 26 хв, ЗО де: ] 25 - найменший тиск повітря в балонах по прибуттю до осередка пожежі, кгс/ см ; 25 - Р к ви\, яке визначається за пунктом 1.1.2 кгс/ см2; 8 - загальна місткість балонів АСП-2, л; ЗО - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах, л/хв. 1.2.3 Для визначення Троб. при роботі в повітряних дихальних апаратах АЇР-317 необхідно визначити найменше у складі ланки ГДЗС значення тиску повітря в балоні повітряного дихального апарата безпосередньо біля осередка пожежі, потім відняти з нього значення тиску повітря, необхідного для забезпечення роботи повітряного дихального апарата при проведенні на чисте повітря (Р > •»), отриману різницю помножити на загальну вмістимість балона(ів) (л) та поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (ЗО л/хв) та коефіцієнт стисливості повітря КсІ = 1.1 Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у непридатне для дихання середовище тиск кисню в балонах АЇР-317 становить 270, 290 та 300 кгс/см2. За час проходження до місця роботи воно знизилось відповідно до 250,265, 280 кгс/см2, тобто максимальне падіння тиску кисню становить 25 кгс/см2. За умовою п. 1.2.3 час роботи біля осередку пожежі буде дорівнювати: (250 - 47,5) х 7 Т,**=———————— « 43 хв, 30x1,1 Де: 250 - найменший тиск повітря в балонах по прибуттю до осередка кгс/ см2; 47,5 - Р« «їх, котре визначається за вимогами пункту 1.1.1 кгс/ см2; 7- місткість балонів АЇР-317, л; ЗО - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах, л/хв; 1.1- коефіцієнт стисливості повітря при тиску 300 кгс/ см2. пожежі, 1 3 Розрахунок загального часу роботи ланки ГДЗС у непридатному для дихання середовищі (Тмг). Для розрахунку Тяг Необхідно перед входом у непридатне для дихання середовище визначити в складі ГДЗС найменше значення тиску повітря в балоні(ах) і відняти від нього значення тиску повітря, необхідно для стійкої роботи редуктора. Отриманий результат помножити на місткість балона(ів) (л) та поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (ЗО л/хв) та коефіцієнт повітря КсІ. Приклад. Ланка ГДЗС, вмикаючись в повітряні дихальні апарати АЇР-317 о 12 год. 15 хв., при цьому тиск повітря в балонах становив 300, 270, та 280 кгс/см2. За вимогами пункту 1.3 загальний час у непридатному для дихання середовищі з моменту вмикання в повітряний дихальний апарат буде дорівнювати: (270 - 10) х 7 « 55 хв, 30x1,1 де: 270 - найменший тиск повітря в балонах по прибугпо до осередка пожежі, кгс/ см2; 10 - тиск повітря, необхідний для стійкої роботи редуктора 'в повітряних дихальних апаратах кгс/см2; 7- місткість балонів АЇР-317, л; ЗО - середня втрата кисню при роботі в повітряних дихальних апаратах, л/хв; 1.1- коефіцієнт стиснення кяспю при тиску 300 кгс/ см2. Знаючи значення "Лат та час вмикання в повітряний дихальний апарат, можні визначити очікуємий час проведення ланки ГДЗС (Тпо.) із задимленої зони, яке буд« становити. Тій» = 12год. 15хв. + 55хв. = 13год. 10хв. |
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Тернопільський національний економічний... Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів напряму підготовки... |
6. Організація та методика проведення фактичного контролю активів, пасивів підприємства Тема Організація та методика проведення фактичного контролю активів, пасивів підприємства |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |
ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
Андрій Володимирович Климишин вул. Лермонтовська, 26, кв. 9-А Методика викладання, навчання англійській мові, організація роботи колективу, написання и ведення проектів, тренінг тренерів / учителів,... |
ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |