Порівняльна таблиця
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України”
Стаття Закону,
до якої вносяться зміни
|
Зміни, що пропонуються
|
Нова редакція
|
Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:
заповідна зона – включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;
зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Зонування території біосферних заповідників проводиться відповідно до проекту організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів.
У проекті організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів визначаються та обґрунтовуються заходи щодо провадження природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності відповідно до законодавства і міжнародних договорів.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
|
У статті 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
з четвертого абзацу щодо зони антропогенних ландшафтів слова «в ній забороняється мисливство» вилучити;
частину п’яту доповнити словами «після погодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташований біосферний заповідник».
|
Закон України „Про природно-заповідний фонд України”
Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:
заповідна зона – включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;
зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Зонування території біосферних заповідників проводиться відповідно до проекту організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів.
У проекті організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів визначаються та обґрунтовуються заходи щодо провадження природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності відповідно до законодавства і міжнародних договорів.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища після погодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташований біосферний заповідник.
|
Стаття 26. Основні вимоги щодо режиму заказників
На території заказника обмежується або забороняється
мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням,
передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить
цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших
природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе
зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
|
У статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
у частині першій після слова «забороняється» вилучити слово «мисливство та»
|
Стаття 26. Основні вимоги щодо режиму заказників
На території заказника обмежується або забороняється
діяльність, що суперечить цілям і завданням,
передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить
цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних
вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших
природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе
зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
|
Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки
її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.
Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон
територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються
державними органами, які приймають рішення про їх виділення.
Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.
|
У статті 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
у частині другій після слова «мисливство» додати в дужках «за винятком зон антропогенних ландшафтів»
|
Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки
її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та
інших об'єктів, мисливство (за винятком зон антропогенних ландшафтів), розвиток господарської діяльності, яка
може призвести до негативного впливу на території та об'єкти
природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку,
встановленому законодавством України.
Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон
територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються
державними органами, які приймають рішення про їх виділення.
Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.
|
Народні депутати України
|