Порівняльна таблиця
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України”
Стаття Закону,
до якої вносяться зміни
|
Зміни, що пропонуються
|
Нова редакція
|
Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:
заповідна зона – включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;
зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Зонування території біосферних заповідників проводиться відповідно до проекту організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів.
У проекті організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів визначаються та обґрунтовуються заходи щодо провадження природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності відповідно до законодавства і міжнародних договорів.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
|
У статті 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
У другій та третій частині додати «в тому числі дозволяється екологічний туризм»;
з четвертої частини щодо зони антропогенних ландшафтів слова «в ній забороняється мисливство» вилучити;
У четвертій частині додати «У зоні антропогенних ландшафтів може бути організований екологічний та мисливський туризм».
частину п’яту доповнити словами «після погодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташований біосферний заповідник».
|
Закон України „Про природно-заповідний фонд України”
Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:
заповідна зона – включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників, в тому числі дозволяється екологічний туризм;
буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників, в тому числі дозволяється екологічний туризм;
зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності. У зоні антропогенних ландшафтів може бути організований мисливський туризм.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Зонування території біосферних заповідників проводиться відповідно до проекту організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів.
У проекті організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів визначаються та обґрунтовуються заходи щодо провадження природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності відповідно до законодавства і міжнародних договорів.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища після погодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташований біосферний заповідник.
|
Стаття 21. Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів національних природних парків
На території національних природних парків з урахуванням
природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної,
історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та
об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим
щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з
функціональним зонуванням:
заповідна зона - призначена для охорони та відновлення
найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається
відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
зона регульованої рекреації - в її межах проводяться
короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд
особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється
влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і
екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного
користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність,
яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та
об'єктів заповідної зони; { Абзац третій частини першої статті 21
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1826-VI ( 1826-17 ) від
21.01.2010 }
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення
готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування
відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська
діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї
функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних
комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої
рекреації; { Абзац четвертий частини першої статті 21 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }
господарська зона - у її межах проводиться господарська
діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань,
знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення
парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів,
включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність
здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон
антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. { Абзац п'ятий
частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }
{ Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної
рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність,
яка призводить або може призвести до погіршення стану
навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної
цінності території національного природного парку.
Зонування території національного природного парку,
рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться
відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту
організації тариторії національного природного парку, охорони,
відтворення та рекреаційного використання його природних
комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом
виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного
середовища. { Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
|
У статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
у частині 3 після слова «парку» додати «дозволяється екологічний туризм»
|
Стаття 21. Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів національних природних парків
На території національних природних парків з урахуванням
природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної,
історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та
об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим
щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з
функціональним зонуванням:
заповідна зона - призначена для охорони та відновлення
найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається
відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
зона регульованої рекреації - в її межах проводяться
короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд
особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється
влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і
екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного
користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність,
яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та
об'єктів заповідної зони; { Абзац третій частини першої статті 21
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1826-VI ( 1826-17 ) від
21.01.2010 }
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення
готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування
відвідувачів парку; дозволяється екологічний туризм; тут забороняється будь-яка господарська
діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї
функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних
комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої
рекреації; { Абзац четвертий частини першої статті 21 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }
господарська зона - у її межах проводиться господарська
діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань,
знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення
парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів,
включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність
здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон
антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. { Абзац п'ятий
частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010 }
{ Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної
рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність,
яка призводить або може призвести до погіршення стану
навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної
цінності території національного природного парку.
Зонування території національного природного парку,
рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться
відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту
організації території національного природного парку, охорони,
відтворення та рекреаційного використання його природних
комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом
виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного
середовища. { Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }
|
Стаття 26. Основні вимоги щодо режиму заказників
На території заказника обмежується або забороняється
мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням,
передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить
цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших
природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе
зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
|
У статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
у частині першій після слова «забороняється» вилучити слово «мисливство та»
у частині другій додати «Зокрема дозволяється організовувати екологічний туризм»
|
Стаття 26. Основні вимоги щодо режиму заказників
На території заказника обмежується або забороняється
діяльність, що суперечить цілям і завданням,
передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить
цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних
вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Зокрема дозволяється організовувати екологічний туризм.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших
природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе
зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
|
Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки
її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.
Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон
територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються
державними органами, які приймають рішення про їх виділення.
Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.
|
У статті 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:
у частині другій після слова «мисливство» додати в дужках «за винятком екологічного та мисливського туризму в зонах антропогенних ландшафтів»
|
Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки
її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та
інших об'єктів, мисливство (за винятком мисливського туризму в зонах антропогенних ландшафтів), розвиток господарської діяльності, яка
може призвести до негативного впливу на території та об'єкти
природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку,
встановленому законодавством України.
Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон
територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються
державними органами, які приймають рішення про їх виділення.
Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.
|
Народні депутати Верховної ради України
В.В. Каплієнко
І.О. Рибаков
В.Г.Камчатний
|