Пояснювальна записка
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України»
1. Необхідність прийняття даного законопроекту.
Останнім часом, після заборони мисливської діяльності у зонах антропогенних ландшафтів, виник ряд проблем, які зумовлені об’єктивною специфічністю даної території. Як відомо, антропогенний ландшафт є природно-територіальною системою, для розвитку якої необхідний контроль з боку людини. Останній має поєднувати: заходи по природозберіганню та заходи по раціональному природокористуванню. Заходи по природокористуванні включають конституційне право Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони (ст.13 КУ), а звідси - право власності на мисливські тварини та користування ними (ст.3 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» 22 лютого 2000 року N 1478-III).
Мисливство є не тільки реалізація вищезазначених прав, але й одним із засобом для життя. Також, варто відзначить, що внесення даної поправки щодо дозволу мисливства сприятиме поповненню бюджету органів державної влади відповідного відання через видачу ліцензій на мисливство (п.3 , ст.36 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року N 1478-III).
Територіальна організація України спрямована на поєднання загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. У вирішенні питань щодо заходів із природоохорони важливе місце відводиться регіональній та місцевій політиці. Враховуючи специфіку районів, на частині яких знаходяться природні комплекси, варто взяти до уваги, що при проектній організації цієї території мають бути реалізовані не тільки державні, але і місцеві інтереси та потреби. Одним із механізмів такої реалізації є поправка щодо включення до процесу проектування організації території органів місцевого самоврядування, а саме їх можливості погодження даного проекту. Тим більше, що це належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад (п.22 та п. 37 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року N 280/97).
2. Цілі та завдання законопроекту.
Даний законопроект спрямований на реалізацію права Українського народу користуватися природними ресурсами України, зокрема права власності на мисливські тварини. Дозвіл на мисливство у зонах антропогенних ландшафтів є механізмом реалізації цього права. Легалізація мисливства на даній території дасть змогу зменшити обсяг нелегального мисливства та браконьєрства, а також стане одним із джерел поповнення бюджету органів влади відповідного відомства через видачу ліцензій.
Даний законопроект спрямований на реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування приймати рішення про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування». Тобто, як механізм реалізації цих повноважень пропонується надати можливість органам місцевого самоврядування погоджувати проектування організації території.
3. Основні положення законопроекту.
Законопроектом запропоновані зміни до змісту статті 18, статті 26, статті 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", які в межах унормованого контролю дозволяють мисливство на визначених територіях та зміни до змісту статті 18, що забезпечать право погодження органами місцевого самоврядування проектів організації таких територій.
4. Стан нормативно-правової бази в сфері правового регулювання.
У даній сфері відносин діє Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Для реалізації положень Закону не виникає необхідності прийняття змін до інших законодавчих актів України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного Закону не потребує додаткових витрат Державного бюджету України та витрат іншого характеру.
6. Очікувані соціально-економічні наслідки.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» дасть змогу органам місцевого самоврядування формувати порядок денний при розгляді питань, що стосуються використання зон антропогенного ландшафту, та погоджувати відповідні проекти організації території природних коплексів. Це забезпечує захист та реалізацію місцевих інтересів через органи місцевого самоврядування щодо політики природоохорони та природокористування.
Також прийняття даних поправок забезпечить формування легального механізму мисливської діяльності, що виключає можливість свавілля (зокрема, браконьєрства) у цій сфері на визначених територіях. Це забезпечує конституційне право представникам Українського народу на користування природними багатствами України, контроль за реалізацію цього права та недопущення нераціонального використання природних ресурсів.
«1» грудня 2010 р.
Народні депутати України
|