ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру»


НазваЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру»
Сторінка1/12
Дата18.03.2013
Розмір1.15 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Проект

вноситься народними

депутатами України

Портновим А.В.,

Олійником С.В.,

Пилипенком В.П.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

Внести до Закону України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 62) зміни, виклавши його у такій редакції:
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про адвокатуру та адвокатську діяльність
Цей Закон регулює відносини, пов’язані із здійсненням в Україні адвокатської діяльності, створення належних умов для забезпечення виконання адвокатурою її конституційних завдань, надання адвокатами правової допомоги, здійснення захисту та представництва, функціонування адвокатського самоврядування.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі та в порядку, передбаченому цим Законом;

адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва в порядку та на засадах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України, актами органів адвокатського самоврядування;

правова допомога – діяльність адвоката з надання правових консультацій і роз’яснень клієнту, підготовка та складання документів правового характеру;

захист – діяльність адвоката, спрямована на забезпечення дотримання органами дізнання, досудового слідства, державним обвинуваченням, судом законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному судочинстві та при розгляді справ про адміністративні правопорушення, з метою з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують або виключають кримінальну чи адміністративну відповідальність особи затриманого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, сприяння відновленню порушених прав та інтересів особи, потерпілої від злочину;

представництво – діяльність, яка здійснюється адвокатом в інтересах і від імені клієнта, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, а також забезпечення реалізації процесуальних прав та обов’язків клієнта у конституційному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві;

адвокатський запит – викладена в письмовій формі, обов’язкова для виконання вимога адвоката до органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів їх посадових осіб, керівників підприємств, установ чи організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об’єднань громадян, фізичних осіб (за їх згодою) про надання відомостей, довідок, характеристик чи інших документів (їх посвідчених копій), або надання офіційних роз’яснень чи офіційної відповіді з питань, віднесених до їх компетенції;

адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання, пов’язані з організацією та діяльністю адвокатури, а також система інститутів, які забезпечують реалізацію адвокатами такого права;

гонорар – форма отримання адвокатом грошової винагороди за надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва;

ордер – письмовий документ, який посвідчує повноваження адвоката на підставі договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокатом, адвокатською фірмою чи адвокатським об’єднанням;

клієнт – держава, фізична чи юридична особа, права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в формах та на умовах, передбачених цим Законом, незалежно від того, внесла ця особа гонорар особисто, чи він був сплачений її представником або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою.

договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (далі – договір про надання правової допомоги) – це домовленість, згідно з якою одна сторона, адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма, адвокатське об’єднання зобов’язується надати правову допомогу, здійснити захист чи представництво клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а друга сторона, – клієнт (представник клієнта), – зобов’язується сплатити гонорар адвокату (адвокатському бюро, адвокатській фірмі, адвокатському об’єднанню), за виконання доручення, а також фактичні витрати, пов’язані з виконанням договору.
Стаття 2. Адвокатура України

Адвокатура України – відповідно до Конституції України спеціально уповноважений недержавний, професійний, незалежний, самоврядний правозахисний інститут, до складу якого входять всі адвокати України, що діє з метою надання правової допомоги, захисту та представництва прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури

Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, Правилами адвокатської етики, іншими актами органів адвокатського самоврядування.
Стаття 4. Принципи організації адвокатури

1. Адвокатуру України складають адвокати України, об’єднані на засадах членства у Національній асоціації адвокатів України та регіональних асоціаціях адвокатів.

2. Адвокатура України діє на засадах самоврядності, незалежності, верховенства права, законності, демократизму, корпоративності.
Стаття 5. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності.

2. Адвокатську діяльність адвокат здійснює на всій території України, а за кордоном – згідно з міжнародними договорами України.

3. Представництво та захист в судах України прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб постійно на професійній основі здійснюється виключно адвокатами, крім випадків визначених цим Законом.

4. Адвокатська діяльність є неприбутковою і не є підприємницькою.

5. Право на заняття адвокатською діяльністю не обмежується віком особи.

6. Адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально або у складі адвокатського бюро, адвокатської фірми та адвокатського об’єднання, тобто в організаційних формах, визначених цим Законом.

7. До адвокатської діяльності не належить юридична діяльність:

- штатних юрисконсультів юридичних осіб та осіб, що працюють за трудовими угодами (контрактами) у юридичних та фізичних осіб – підприємців;

- правозахисна діяльність громадських організацій.
Стаття 6. Адвокатура і держава

1. Адвокатура не входить до системи органів державної влади та місцевого самоврядування.

2. Держава створює належні умови діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані узгоджувати з органами адвокатського самоврядування проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури в Україні, з надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

4. Уповноважений центральний орган виконавчої влади:

1) узагальнює статистичні дані про організацію та діяльність адвокатури;

2) організовує фінансування надання правової допомоги та здійснення захисту за рахунок держави;

3) забезпечує виплату гонорару та відшкодування витрат адвоката у випадку надання правової допомоги та здійснення захисту за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до цього Закону;

4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатських бюро, адвокатських фірм та адвокатських об’єднань України;

5. Органи виконавчої влади в межах своєї компетенції сприяють отриманню органами адвокатського самоврядування приміщень, придатних для здійснення їх функцій.

6. Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції сприяють адвокатам, адвокатським бюро, адвокатським фірмам та адвокатським об’єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати та плати за комунальні послуги тощо.
Стаття 7. Єдиний реєстр адвокатів України

1. З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які отримали право надавати правову допомогу в Україні, ведеться Єдиний реєстр адвокатів України.

2. Ведення Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється на засадах відкритості та безкоштовного доступу до інформації відповідно до цього Закону та Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, що затверджується Національною асоціацією адвокатів України.

3. Адміністратором Єдиного реєстру адвокатів України є Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, яка вносить відомості до Єдиного реєстру адвокатів України та здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю реєстраторів, що несуть відповідальність за достовірність інформації, яка надається до Єдиного реєстру адвокатів України.

4. Реєстраторами Єдиного реєстру адвокатів України є регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, до повноважень яких належить надання відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

5. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

2) номер, дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

3) назва органу, який прийняв рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

4) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

5) поштовий індекс, адреса та телефон робочого місця адвоката;

6) назва та місцезнаходження офісу адвоката, адвокатського бюро, адвокатської фірми або адвокатського об’єднання;

7) інформація про зупинення або припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

8) дата внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

9) прізвище, ім’я та по батькові особи, яка надала відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться відомості про адвокатів іноземних держав, які отримали дозвіл надавати правову допомогу, здійснювати захист та представництво в Україні.

6. Відомості Єдиного реєстру адвокатів України є відкритими та розміщуються для загального ознайомлення на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури у всесвітній мережі Інтернет.

7. Протягом трьох робочих днів з дня складання Присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, інформація про адвоката надається регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації вносить відомості про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

8. Адвокат протягом десяти днів повідомляє письмово відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури про зміну відомостей про себе, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

9. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення адвокатом даних про себе для внесення в Єдиний реєстр адвокатів України змін та уточнень є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Розділ ІІ. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Стаття 8. Умови набуття права на заняття адвокатською діяльністю

Право на заняття адвокатською діяльністю може набути фізична особа, яка відповідає вимогам частини 1 статті 10 цього Закону, склала кваліфікаційний іспит, успішно пройшла стажування, прийняла присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Не можуть займатись адвокатською діяльністю та набувати статус адвоката:

прокурори, слідчі, судді, нотаріуси, експерти, патентні повірені, юрисконсульти, та будь-яка особи, що працюють в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, органах державної влади і управління, місцевого самоврядування або перебувають на військовій чи державній службі, тобто особи, які здійснюють діяльність, несумісну із статусом адвоката;

2) особи, які мають має непогашену чи не зняту судимість за вчинення необережного злочину;

3) особи, які були засуджені за вчинення умисного злочину (незалежно від зняття чи погашення судимості);

4) особи, які у встановленому законом порядку визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;

5) особи, які були позбавлені права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом 7 років з дня прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про анулювання свідоцтва та припинення адвокатської діяльності.
Стаття 9. Стаж роботи в галузі права

1. До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю та отримання статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, помічника нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо зайняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в середніх професійно-технічних, вищих навчальних закладах або навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

6) інші посади, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти.
Стаття 10. Допуск до складання кваліфікаційного іспиту

Особа, яка закінчила вищий навчальний заклад III-IV рівня акредитації та отримала повну вищу освіту за спеціальностями «Правознавство», «Міжнародне право», «Правоохоронна діяльність», має стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, має право звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

2. До заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту додаються документи, визначені в Положенні про порядок складання кваліфікаційних іспитів для отримання права на здійснення адвокатської діяльності.

3. У разі неповноти поданих документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури призупиняє розгляд заяви та надає заявнику строк для усунення недоліків. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 2-х місяців з дня її надходження.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право перевіряти достовірність поданих документів і відомостей, звертатися до відповідних органів із запитом про їх перевірку або підтвердження.

5. Після проведення перевірки атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту або про відмову в допуску. Рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту затверджене рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути оскаржено протягом 30-ти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру»
Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру», врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською...
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру»
Внести до Закону України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 62; 2002 р., №16, ст. 114; 2002 р.,...
Закон України “Про міліцію ”
Закону України Про внесення змін до Закону України Про адвокатуру (нова редакція)
Закону України Про внесення змін до Закону України \
Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру», врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською...
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про систему інженерно-технічного...
Про внесення змін до Закону України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України" щодо здійснення...
Закон України «Про загальну середню освіту»
...
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування»
Кодекс торговельного мореплавства України вiд 23. 05. 1995  №176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, №№47, 48,...
Закон України Про внесення змін до Закону України
«після погодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташований біосферний заповідник»
Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України»
Порівняльна таблиця до проекту Закону України „Про внесення змін...
Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка