ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ У СПОРТІ ТА НА ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


Скачати 0.55 Mb.
Назва ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ У СПОРТІ ТА НА ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Сторінка 3/5
Дата 19.04.2013
Розмір 0.55 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Спорт > Документи
1   2   3   4   5

I. Закриті травми головного мозку


ОСНОВНІ ОЗНАКИ

ВИД ТРАВМИ

СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ЗАБИТТЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ЗДАВЛЮВАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Втрата свідомості

Короткочасна

при легких формах (від секунд до хвилин), при тяжких струсах до -3 годин

Тривала

при легких формах до 2-3 годин, середньої тяжкості до 2-х діб, при тяжкому забитті кома до 2 тижнів

Наростаюча

загальмованість до коми. Завжди існують періоди прояснення свідомості, особливо при застосуванні ліків (світлі проміжки).

Нудота

+

+

+

Блювота

Можлива одноразова

Багаторазова, при тяжких станах нестримна, при легких-поклики на блювоту.

Під час загострення стану потерпілого

Вогнищеві ознаки (неврологічні)

Тільки при тяжких струсах, після лікування вони зникають

Завжди є і залежать від травмованої ділянки мозку (відсутність рухів, порушення слуху, зору, дихання, ковтання, розлади чутливості тощо).

Залежать від травмованої ділянки мозку, “світлі проміжки” можуть бути відсутні

Головний біль

Не сильний

Сильний, постійний

Локалізований, сильний

Інші ознаки

Втрата пам‘яті від травмування і короткого періоду після нього, запаморочення, дзвін і шум у вухах, порушення сну, некоординовані рухи очних яблук, слабкий сповільнений пульс, прискорене дихання. Температура тіла без відхилень.

Спостерігаються судомні напади, нерідко порушення дихання, ковтання, серцево-судинної діяльності, в тяжких випадках – неконтрольоване виділення сечі та калу, асфіксія.

Дихання може бути шумним, судомним, пульс сповільнений 40-50 за хвилину. При переломах кісток черепа ознаки переломів.

II. Переломи кісток склепіння черепа бувають закриті і відкриті виникають при дії прямої механічної сили та залежать від величини, напрямку та місця її прикладання. Частіше травмуються тім‘яні, скриньові, лобні та потилочні кістки.

Ознаки закритих переломів склепіння:

  • зміна форми черепа (видима деформація);

  • наявність вдавлювання;

  • паталогічна рухомість в місті ушкодження;

  • різка біль в місті травми;

  • набряк прилеглих м‘яких тканин;

  • крововиливи в м‘які тканини;

  • наявність ознак травмування головного мозку (неврологічні ознаки, мозкові).

При відкритих непроникних переломах склепіння додаються ознаки ран, можуть виявлятися в рані уламки кісток, а при пораненні твердої мозкової оболонки уламками кісток з‘являються абсолютні ознаки (проникне ушкодження):

  • витікання в рану спинномозкової рідини;

  • наявність в рані мозкової речовини.

Переломи кісток основи черепа виникають від непрямій травми, як продовження перелому склепіння, а також від падіння з висоти на голову, ноги, сідниці, при забитті підборіддя, при яких забиття передається на основу черепа через перший хребець, суглобові голівки нижних щелеп, та носові кістки. Загальний стан потерпілого дуже тяжкий.

Умовно ці переломи відносять до закритих.

Ознаки:

  • загально мозкові (тривала втрата свідомості, блювота, вогнищеві неврологічні ознаки);

  • кровотеча з носа або вуха, або рота, можливо витікання спинномозкової рідини;

  • наростаючі крововиливи в ділянки зиниць (синці в ділянці шкіри повік – “окуляри”);

  • сосковидного відростка;

  • набряк лиця, особливо перенісся, зіниць;

  • часто спостерігаються ознаки ушкодження лицьового, равликового та відводящого нервів.

III. Травми м‘яких тканин голови – закриті(забиття) та поранення (відкриті).

Ознаки забиття: біль в місті травмування, крововиливи в прилеглі тканини, їх набряк, можливі ознаки травм головного мозку (залежить від сили забиття).

Поранення м‘яких тканин голови.

Ознаки: сильна й тривала кровотеча, особливо при відривах м‘яких тканин голови, зіяння країв рани, їх набряк.

ДМД при травмах черепа та головного мозку.

При відкритих травмах головного мозку та черепа:

  • при великій кровотечі накладають джгут – закрутку, ремень навкруги голови;

  • обробити рану (видаляти з рани головного мозку сторонні тіла, кісткові уламки не можна);

  • накласти асептичну давлячу пов‘язку на голову. При проникних пораненнях з метою попередження здавлювання мозку пов‘язкою рану закривають стерильним матеріалом (серветкою, зверху ватою), а навколо рани кладуть ватно – марлеве кільце більшого діаметру на 2-3 см і все закріпляють пов‘язкою;

  • при кровотечі з вуха ввести не глибоко у слуховий прохід тампон;

  • надати горизонтальне положення потерпілому на спині (можна транспортувати на животі)з фіксованою і повернутою головою на бік;

  • перевірити прохідність дихальних шляхів – відкиньте легенько голову назад, виведить нижну щелепу уперед і вгору, серветкою або хустинкою обгорніть 2-3 пальці руки і перевірьти ротову порожнину та носоглотку на наявність блювотних мас, крові, зубів та інших сторонніх тіл. Підготувати потерпілого до можливої штучної вентиляції легень;

  • при всіх травмах голови необхідно проводити транспортну іммобілізацію – знерухоміти голову у пристосовне заглиблення на подушці, зробленого валикоподібного кола з одягу, гумовно надувного круга або валіками;

  • на голову покласти пузир з льодом, снігом, холодною водою;

  • розстібнути комір, послабити пасок;

  • проводити постійне спостереження за пульсом та диханням. У випадку їх зупинки негайно починати реанімацію;

  • терміново транспортувати до лікувального закладу (нейрохірургічне відділення).


УШКОДЖЕННЯ ШИЇ. ДМД.
Травми шиї поділяються на відкриті та закриті, з ушкодженням органів травлення (глотки та стравоходу) та органів дихальної системи (гортані та трахеї), великих судин (вен, сонних артерій). В основному спостерігаються різані та колоті рани шиї різного розташування.

Закриті травми бувають рідко, зумовлені прямим впливом механічної сили (наприклад, удар натягнутим дротом). При них часто утворюються великі гематоми, які тиснуть на органи шиї, порушуючи їх функції, відмічається набряк тканин.

При пораненнях крупних артерій (сонних, підключичних), вен швидко розвивається гостра крововтрата. Дуже небезпечним стає поранення вен, оскільки під час вдиху в них створюється негативний тиск, повітря потрапляє в травмовану вену, виникає сильний біль, тампонада правого серця з його зупинкою (раптова смерть).

При пораненнях дихальних органів з‘являється кашель з кров‘янистим харкотінням, з рани на видосі виділяється пініста кров, задишка, порушується мова.

При пораненнях травних органів – відмічається біль при ковтанні, в рані при ковтанні з‘являється слина, домішки їжи.

Щитовидна залоза травмується рідко.

Загальний стан потерпілого, особливо при відкритих травмах шиї, зазвичай тяжкий, загрозливий життю потерпілого.

ДМД:

  • тимчасово зупинити кровотечу;

  • при ушкодженні вен шиї зробити тугу тампонаду рани марлевими серветками. Не дозволяти потерпілому пити, їсти, приймати ліки;

  • накласти асептичну пов‘язку;

  • застосувати місцево холод;

  • терміново доставити в хірургічне відділення.


УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА ТА СПИННОГО МОЗКУ. ДМД.

Ушкодження хребта та спинного мозку поділяються на відкриті та закриті, з ушкодженням спинного мозку та без його ушкодження. В залежності від характеру

травми хребта можливі забиття м‘яких тканин, розтяги та розриви зв‘язкового апарату, м‘язів в різних відділах хребта, закриті переломи хребта та відкриті.

Закриті переломи спостерігаються під час транспортних катастроф, у шахтарів, будівельників внаслідок здавлення землею, камінням, падіння з висоти на ноги тощо.

В шийному відділі від прямого удару ззаду, при пере розгинанні хребта та сильному скороченні довгих м‘язів спини виникають переломи остистих відростків; в поперековому відділі хребта при різкому перерозгінанні м‘язів виникають переломи поперечних відростків; переломи тіл хребців спостерігаються частіше в шийному, нижньому грудному відділах.

Ознаки переломів:

  • деформація хребта;

  • різкий біль, посилюється при натисненні в місці перелому;

  • згинання голови супроводжується різким болем в ділянці ушкодженого хребця;

  • навантаження по осі хребта при натисненні на голову посилює біль;

  • виступає остистий відросток зламаного хребця;

  • напруження м‘язів спини.

Розтяги зв‘язок виникають внаслідок надмірних рухів, які перевищують фізіологічну межу.

Ознаки: гострий біль, набряк; обмеження рухів ушкодженої ділянки внаслідок болю та сильного напруження м‘язів, крововиливи.

Спинний мозок може ушкоджуватися, як при закритих, так і відкритих травмах хребта в вигляді струсу, забитті, здавленні кістковими уламками, утвореною гематомою, повного його розриву або частковому надриву.

Ознаки повного розриву спинного мозку – парези, паралічі кінцівок, нижче місця ушкодження, відсутність усіх видів чутливості, гостре порушення функції виділення сечі, калу, при травмах шийного відділу – задуха, навіть асфіксія за рахунок паралічу дихальних м‘язів.

Чим вище рівень ушкодження хребта зі спинним мозком, тим більш тяжкий стан потерпілого. Самий тяжкий стан потерпілого при травмах шийного відділу.

При частковому ушкодженні спинного мозку потерпілий відчуває оніміння, поколювання, слабкість в кінцівках (в одній чи обох руках або ногах).

При струсах спинного мозку всі ознаки, які з‘являються після травми, зворотні, вони під впливом лікування поступово зникають.

ДМД:

  • дотримуватись особливої обережності при підніманні та перенесенні потерпілого: пересувати або повертати його треба так, щоб усі частини тіла, особливо голова та шия, переміщувались одночасно в одній площині. Для цього треба чотири особи: один для утримання голови та шиї, другий – тулуба, третій – ніг. Четвертий помічник просуває носилки під потерпілого. Опускають на них потерпілого по команді всі разом;

  • при відкритих травмах обробити рану і накласти асептичну пов‘язку;

  • забезпечити повну нерухомість хребта: при травмах шийного відділу не можна надавати сидячого положення, давати рухатись, необхідно накласти ватно-марлеве кільце або якщо не має іншої можливості фіксувати голову і шию потерпілого руками;

  • транспортувати потерпілого можна на ношах на животі, підклавши під плечі та голову валок або (це краще) на дерев‘яному щиті на спині (дерев‘яні двері, дошка тощо);

  • місцево застосувати холод.


ТРАВМИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ. ДМД.

Травми грудної клітки завжди в першу чергу викликають порушення функції дихання, кровообігу, що пов‘язано з зменшенням функції легень та зміною дихальних рухів, грудної клітки, погіршенням скорочень серцевих м‘язів.

Види травм: закриті (ушиби, здавлення, закриті переломи кісток, утворюючих остов грудної клітки, пневмо-, гемоторакси з ушкодженням органів грудної порожнини та без ушкодження) та відкриті (відкриті переломи кісток, проникні та непроникні поранення, гематоракси, пневмоторакси).

Травматична асфіксія і зупинка дихання спостерігається при обвалах і засипанні людини землею, коли виникає сильне раптове здавлення всієї грудної клітки, обмежуються або стають неможливими дихальні рухи, різко порушується кровообіг.

Ознаки: важкість дихання (часте, поверхневе аж до повного припинення), прискорення пульсу, синюшність обличчя,, шиї і верхньої частини грудей, численні дрібні крововиливи на шкірі голови, обличчя, шиї та на слизових оболонках роту, кон‘юктиві та склерах очей і внутрішніх органах (насамперед у головному мозку).

ПМД: перш за все необхідно звільнити потерпілого від здавлювання і одягу., надати доступ свіжого повітря, напівсидячи положення і швидко, обережно транспортувати в лікувальний заклад. У тяжких випадках проводити реанімаційні заходи.

Переломи ребер (закриті та відкриті) як правило результат автомобільних аварій, наїзду автомашин, падіння на виступаючий предмет (стіл, стілець, дошка). Можуть бути множинні, вікон чати, з зміщенням уламків, без зміщення їх.

Типові ознаки – сильний біль у місці перелому, пов‘язаний з частим, поверхневим диханням, особливо у момент вдиху; обмеження рухливості травмованої половини грудної клітки при диханні, садна, рани грудної стінки при відкритих переломах, крововиливи в вигляді синців.

ПМД:

  • при відкритих переломах обробити рану, накласти пов‘язку;

  • на максимальному видосі потерпілого і затриманні дихання швидко накласти тугу кругову пов‘язку на поверхню грудної клітки;

  • транспортувати в лікувальний заклад в напівсидячому положенні.

Переломи грудини виникають від прямого удару кулаком, кермом автомобіля,

падіння на виступаючий предмет.

Характерні ознаки: деформація грудини, різкий біль, можливі нарушення ритму серця, серцебиття, загальна слабкість, біль в ділянці серця, яка поширюється в ліву руку, ліву щелепу, ліву лопатку. Виявляються зовнішні ознаки травми.

ПМД:

  • розстібнути (зняти) стискуючий одяг;

  • забезпечити доступ свіжого повітря;

  • надати напівсидячи положення;

  • транспортувати в лікувальний заклад (реанімаційне або кардіологічне відділення) для діагностики стану потерпілого.

Переломи лопатки часто бувають в поєднанні з множинними переломами ребер

внаслідок прямого удару.

Характерні ознаки: різкий біль, особливо при рухах у плечовому суглобі, спроби підняти руку, набряк у ділянці лопатки, крововиливи.

ДМД: плечову кістку обережно зігнути в лікті і під прямим кутом підвісити руку на косинці, паскові, широкому бинті, а потім прибинтувати до тулуба так, щоб долоня була повернута до живота, а у пахвовій западині знаходився валок з вати, бинта або іншої тканини.

Переломи ключиці виникають частіше при падінні на витягнуту руку, плечовий суглоб.

Характерні симптоми: деформація ключиці, набряк, біль посилюється при рухах в плечовому суглобі.

Часто ці переломи спостерігаються у дітей, але в них не буває зміщення уламків, визначається тільки місцевий біль і місцева припухлість, дитина притискує руку до тулуба здоровою рукою (перелом по типу “зеленої гілки”).
1   2   3   4   5

Схожі:

Перша долікарська допомога це комплекс простих термінових дій, спрямованих...
Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне...
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Т. Ю. Круцевич — зав кафедри теорії та методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання та спорту України,...
Урок з елементами футболу
Література: В. М. Качалкін «Методика фізичного виховання», програма з фізичного виховання 1-11кл. Ю. В. Васьков «Уроки фізкультури...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з рятувальної підготовки з особовим складом караулів
ТЕМА: 5 Хвороби і долікарська допомога під час проведення аварійно рятувальних робіт
У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ Інна ХРИПКО Національний університет фізичного виховання і спорту України
Однак питання, що стосуються широкого втілення в процес фізичного виховання молодших школярів інноваційних засобів фізичної культури,...
Погоджено” „Погоджено” „ Затверджую” Президент Львівського Голова...
Змагання серед студентів ВНЗ ІІІ-ІV р а за програмою „Універсіада Львівщини — 2011” проводяться поетапно
Погоджено” „Погоджено” „ Затверджую” Президент Львівського Голова...
Змагання серед студентів ВНЗ ІІІ-ІV р а за програмою „Універсіада Львівщини — 2013” проводяться поетапно
Перелік питань до семестрового екзамену з МФВ
Предмет теорії та методики фізичного виховання. Характеристика основних понять теорії та методики фізичного виховання
ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з радіотелефоністами та особами, що їх підміняють СДПЧ-1 Тема
Тема: Інструкція з охорони праці № ІОП–ГУ-4/2007 з надання першої медичної допомоги потерпілим при нещасних випадках. Затверджена...
Додаток №2 від р
Користування телефонним зв'язком зі спецслужбами (міліція, пожежна  охорона, швидка медична допомога, аварійна служба газу)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка