|
|
Скачати 0.53 Mb.
|
|
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з фізики у 2011/2012 н.р.
Проведення змагань Учасники олімпіад до початку змагань мають бути ознайомлені з порядком і умовами їх проведення, обладнанням, інструментами, матеріалами, характером і обсягом виконуваних робіт, видами і формами морального і матеріального заохочення. Учасники олімпіад повинні суворо дотримуватися вимог їх проведення, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів, інструментів. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані. Категорично забороняється втручання батьків учасників та інших сторонніх осіб у перебіг змагань , перевірку робіт та розгляду апеляцій. Перед початком олімпіад проводяться інструктажі щодо порядку і умов проведення. Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів. Кожна з груп працює в окремих аудиторіях: дітьми у цей час опікуються педагоги-спостерігачі. Робота журі Перевірка завдань здійснюється журі, до складу якого входять вчителі шкіл району. Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали. Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії. Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання аналізуються на консультаціях, які проводяться для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт. Порядок розгляду апеляцій Учасники олімпіади та їх керівники, ознайомившись із розв’язками завдань, запропонованими журі, та з попередніми результатами, у разі незгоди з оцінкою роботи (до підбиття остаточних підсумків) мають право на подання апеляції. Порядок її розгляду на олімпіаді наступний: рішення про допуск до розгляду суті апеляції членами журі вирішується спільно представником оргкомітету, відповідальним за дотримання вимог чинного Положення та головою журі; дозволу одного з них достатньо для розгляду апеляції; апеляція розглядається складом журі і приймається відповідне рішення, про що здійснюється відповідний запис у протоколі. Остаточні підсумки олімпіадних змагань підбиваються на заключному спільному засіданні оргкомітету та журі. Його рішення затверджується наказом по відділу освіти. Аналіз результативності участі школярів в олімпіадах З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи з обдарованою молоддю здійснюється аналіз результативності школярів в учнівських олімпіадах з фізики:
ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКА ОЛІМПІАДИ Шановний друже! Щиро вітаємо Вас – учасника учнівської олімпіади. У олімпіаді беруть участь учні, які представляють школи району. Інтелектуальні змагання будуть проходити протягом 3-х годин. Виконувати роботу Ви будете на розданих аркушах. Порядок виконання завдань можете обирати самостійно. Завдання записується за тим номером, за яким воно вказано. Писати можна тільки ручкою, розбірливо, акуратно, без виправлень. Внесення позначок, що можуть сприяти дешифровці роботи, не дозволяється. Під час виконання завдань кожен учасник олімпіади має право вийти з класу після повернення учня, який виходив раніше. При цьому робота, на якій зазначається час відсутності, залишається в класі. Категорично забороняється користуватися мобільними телефонами та іншими засобами зв’язку. Для кожного завдання вказано максимальну кількість балів, яку Ви можете отримати за правильну відповідь. За сумою балів буде визначено переможців змагань. Бажаємо Вам успіху! Пам’ятка вчителя-спостерігача У кожній групі учасників під час виконання завдань має знаходитися вчитель-спостерігач. Перед початком спостерігачі мають перевірити присутність учасників зі своєї групи за списком. Під час виконання завдань учні повинні сидіти за партами по одному. Завдання виконуються лише ручкою. На всі запитання учнів необхідно відповідати вголос. Роботу кожного учасника слід приймати особисто. Питання для підготовки до Всеукраїнської олімпіади з фізики охоплюють вивчений учнями матеріал з різних розділів курсу фізики відповідно до навчальної програми за попередні роки навчання та з розділів, тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади, а саме: 7 клас. Розділ 1. «Починаємо вивчати фізику». Розділ 2. «Будова речовини» (з теми «Фізичне тіло і речовина» – по тему «Дифузія» включно). 8 клас. Розділ 1. «Механічний рух». Розділ 2. «Взаємодія тіл» (з теми «Взаємодія тіл» – по тему «Прості механізми» включно). 9 клас. Розділ 1. «Електричне поле». Розділ 2. «Електричний струм» (з теми «Електричний струм» – по тему «Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола» включно). 10 клас. Розділ 1. «Кінематика». Розділ 2. «Динаміка» (з теми «Механічна взаємодія тіл» – по тему «Закон всесвітнього тяжіння» включно). 11 клас. Розділ 1. «Електромагнітна індукція». Розділ 2. «Механічні коливання і хвилі» Завдання І етапу готуються окремо для кожного класу комісією, склад яких затверджується наказом керівника закладу освіти. Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії у 2011/2012 н.р.
Метою запровадження Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії є пропаганда природничо-наукових знань, формування в учнів інтересу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями; підвищення рівня фахової підготовки вчителів; відбір найбільш талановитих учнів до складу збірної команди Чернівецької області. Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 10 та 11 класів. Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (далі – Положення), участь в олімпіаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набуття досвіду участі в змаганнях. I етап олімпіади проводиться для всіх бажаючих учнів навчального закладу. Якщо астрономія в 10 класах навчального закладу не вивчається, то І етап можна проводити тільки з учнями 11 класу. ІІ етап олімпіади проводиться для переможців І етапу. На виконання завдань на кожному етапі має відводитися не більше 4-х астрономічних годин. Завдання I і ІІ етапів олімпіади складається із 10 задач і виконуються в два тури.Перший тур містить 5 тестів з вибором однієї правильної відповіді, два питання з отриманням правильної відповіді, ІІ тур містить три питання, на розвязання яких відводиться дві години, завдання практичної спрямованості (зокрема, завдання на аналіз даних та обчислення певних величин за результатами спостережень, робота з картою тощо), якісні (на вміння пояснювати й аналізувати астрономічні явища, розпізнавати астрономічні об'єкти), які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики, розв'язання яких базується на знаннях про методи і результати вивчення законів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. На виконання тестів відводиться 45 хвилин. На виконання завдань другого туру відводиться дві години. У випадку проведення першого туру олімпіади в режимі онлайн між турами можна робити 10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання комп’ютерів під час проведення першого туру олімпіади, виконання завдань в тестовій формі здійснюється письмово без перерви. Після 10 хвилинної перерви можна проводити другу частину теоретичного туру. Потім проводится практичний тур на спостереження. Під час проведення практичного туру потрібно запропонувати завдання такої спрямованості: а) на розпізнавання астрономічних об'єктів та пояснення астрономічних явищ і закономірностей за демонстраціями; б) на виявлення навичок роботи з картою зоряного неба, каталогами щодо знаходження астрономічних об'єктів та їхніх характеристик (наприклад, обчислення зоряних величин, радіусів, світності, нанесення на карту за ефемеридами об'єктів та ін.), передбачення певних астрономічних подій тощо. На виконання практичного туру затрачається до однієї години. Кількість балів за кожне завдання: І туру-2, другого туру-10 балів, практичного-6. Орієнтовний перелік теоретичних питань, на основі яких складатимуться олімпіадні завдання з астрономії 1. Зоряне небо та рухи світил 1.1. Зоряне небо Зоряне небо та небесна сфера. Сузір'я та найяскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір'ями і Полярною зорею на місцевості і за часом. Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними. 1.2. Небесна сфера і добовий рух світил Точки і лінії небесної сфери. Залежність висоти полюса світу від географічної широти місця спостереження. Горизонтальна та екваторіальні системи координат. Явища, пов'язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (моменти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти. Видимий рух Сонця. Екліптика. 1.3. Час та календар Принципи вимірювання часу (шкали вимірювання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв'язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі. 1.4. Закони руху небесних тіл Закони Кеплера. Елементи небесних орбіт та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій. Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища. Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл. 2. Методи та засоби астрономічних досліджень 2.1. Електромагнітне випромінювання небесних тіл Електромагнітний спектр. Спектри небесних тіл. Поглинання світла в міжзоряному просторі та вікна прозорості атмосфери Землі. Розвиток всехвильової астрономії: гамма, рентгенівська, ультрафіолетова, оптична, інфрачервона, радіоастрономія. 2.2. Засоби астрономічних досліджень Оптичні телескопи. Формула збільшення телескопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів. Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддовгою базою. Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астрономічні обсерваторії. Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії. 2.3. Методи астрономічних досліджень Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв'язок між освітленістю і видимою зоряною величиною. Астроспектроскопія. Основні поняття спектроскопії. Закон випромінювання Планка. Види спектрів космічних об'єктів. Спектральні прилади. Принцип визначення хімічного складу та температури космічних тіл. Ефект Доплера. Визначення променевої швидкості за спектром. Приймачі випромінювання в астрономії. 3. Сонячна система 3.1. Планети Сонячної системи Історія вивчення, склад і будова Сонячної системи. Подібність та відмінність між планетами земної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики. Фізичні характеристики Землі. Внутрішня будова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини зміни пір року. Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні. Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні характеристики. Супутники планет. Кільця планет. Карликові планети. 3.2. Малі тіла Сонячної системи Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Метеори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні характеристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження. 4. Зорі · 4.1. Узагальнені характеристики стаціонарних зір Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв'язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною. Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела. Джерела енергії зір. Температура у надрах зір. Внутрішня будова зір. 4.2. Сонце як зоря Загальні характеристики Сонця, внутрішня будова, атмосфера, обертання Сонця. Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діаграмі Гершпрунга-Рессела. Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки. Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця та їх вплив на інші тіла Сонячної системи. Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології у 2011/2012 н.р.
ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології проводиться в три тури: тести, теоретичний та практичний. З метою створення рівних умов для виконання завдань кожен учень повинен отримати примірник тестових завдань, завдань теоретичного туру та бланку практичної роботи тією мовою, яка для нього є мовою вивчення. Тому оргкомітету олімпіади під час визначення місця її проведення необхідно звернути увагу на наявність копіювальної техніки у закладі освіти, де вона буде проводитися. Тиражування завдань слід розпочинати в присутності голови та членів журі за годину до початку олімпіади. Учасники виконують завдання в два етапи, по дві години кожний, з перервою – 20 хвилин. Тести складаються з двох груп завдань (залежно від складності): А, Б. Група А – це завдання множинного вибору, тобто такі, в яких необхідно відмітити правильну відповідь із запропонованих п’яти варіантів. Групу Б склали питання, де правильними можуть бути декілька відповідей. Всі частини тестового туру розпадаються на спеціальні розділи, співвідношення між якими визначається встановленим регламентом, який зазначено в таблиці 1. Для ІІ (теоретичного) етапу олімпіади характерні такі типи завдань: • завдання, що мають, головним чином, мету відтворення знань, пояснення того чи іншого біологічного явища; • завдання, що вимагають від учасників залучення знань з інших навчальних дисциплін, та, на їх основі, формулювання власних висновків; • завдання, що вимагають від учасників уміння розмірковувати, зіставляти факти, висловлювати судження під час розгляду різних точок зору на предмет дослідження; • завдання, які передбачають формулювання гіпотези на основі експериментальних даних. Наприклад. Запропонуйте гіпотезу, яка пояснює регуляцію дихання у людини за таких умов: а) під час глибокого тривалого дихання людина може знепритомніти і у неї зупиниться дихання; б) перша допомога потерпілому від електричного струму, обгорілому, утопленому – це вдихання через рот великої кількості повітря з легенів здорової людини. Аналізуючи відповіді на такі питання, можна зробити висновки про вміння учнів порівнювати експериментальні дані, наведені в умовах завдань, використовуючи при цьому знання з інших розділів біології та з інших наук. Слід також звертати увагу на те, наскільки запропонована гіпотеза є біологічно можливою. Практичний (ІІІ тур) складається із завдань, які мають на меті визначити практичні вміння учнів. Тому оргкомітету необхідно забезпечити всіх учасників обладнанням, яке необхідне для виконання завдань олімпіади, а саме: • живий та гербарний матеріал вищих рослин (листя, живці, квітки); • скелети різних хребетних тварин; • вологі препарати різних класів тварин; • постійні препарати тканин рослин та тварин; • мікроскопи, лабораторне обладнання та скальпелі. Перед проведенням ІІІ туру необхідно провести з учасниками інструктаж з охорони праці, відповідно до виду роботи, та зафіксувати це в окремому протоколі. Звертаємо увагу, що діти мають право ставити свій розчерк тільки з 14 років; учні, які не досягли вказаного віку, пишуть своє прізвище повністю. Перелік тем, за якими будуть складатися завдання: 8 клас. Біологія рослин. Біологія тварин. 9 клас. Біологія рослин. Біологія тварин. Людина. Організм людини як біологічна система. 10 клас. Біологія рослин. Біологія тварин. Еволюція. Людина. Анатомія та фізіологія людини. Основні властивості організмів. Універсальні властивості організмів (клітина). Вірусологія. 11 клас. Біологія рослин. Генетика. Селекція. Генотип. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів. Вірусологія. Екологія. Завдання кожного класу доповнені питаннями з курсу «Основи екології». Методичні рекомендації щодо підговки та проведення І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2011-2012 н.р.
Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність. Завдання олімпіади з екології:
Учасником І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути будь-який учень, який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень. В олімпіаді можуть приймати участь учні 10-11 класів. Олімпіада проводиться у три тури: письмова робота, постерна сесія та оприлюднений захист. Письмова робота складається з тестових завдань, задач екологічної тематики та твір – ессе на запропоновану тему. На письмову роботу відводиться 3 астрономічих годин. Теми, які входять до контрольної роботи:
Проектна діяльність як одна з педагогічних технологій особистісно орієнтованого навчання спрямована на вироблення дослідницьких умінь і сприяє розвитку творчих здібностей і логічного мислення, об’єднує знання, отримані в ході навчального процесу, залучає школярів до необхідності вирішення життєво важливих проблем. Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії (коли говорять «проект», мається на увазі саме пропозиція певних дій), спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному чи локальному рівні. Якщо проект містить ще й результати певних практичних дій, то його автори мають додаткові шанси. Вибір теми екологічного проекту. Тема проекту має бути спрямованою на вивчення взаємодії організмів (їх популяцій та угруповань) один з одним і з середовищем існування, присвячуватися вивченню екологічного стану навколишнього середовища та його компонентів, впливу на них різних факторів, у тому числі й антропогенних. Один з важливих напрямів діяльності в рамках проекту – збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових, розробка наукових основ раціонального природокористування. Пріоритетні напрямки проектної діяльності:
Етапи виконання екологічного проекту:
Структура написання проекту. Проект повинен містити такі розділи: Вступ. Ця частина містить теоретичне обґрунтування проекту – його актуальність, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження. Необхідно чітко викласти нові наукові положення, запропоновані автором особисто, та показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Коротко подаються відомості про теоретичне значення результатів дослідження та практичне значення їх використання. Викладається на 1-2 сторінках. Умови, матеріали та методи дослідження. Тут наводиться схема, карта еколого-географічну району проведення дослідження, загальна методика та окремі методи проведення досліджень, необхідні для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань. Викладається на 3-4 сторінках. Огляд літератури. Розділ присвячений аналізу проведених наукових пошуків та отриманих результатів з обраної теми за літературними джерелами. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, слід вказати на питання, які залишаються невирішеними та визначити своє місце в розв’язанні даної проблеми. При цьому за текстом робляться посилання на використані джерела та в тексті списку використаних джерел вказуються автор, повна назва роботи та видання, де вона надрукована. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% всього обсягу проекту. Результати проведених досліджень. У цьому розділі із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач та оцінку достовірності отриманих результатів. Висновки. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані під час виконання проекту. Список використаних джерел. Список складають одним з способів: у порядку появи посилань у тексті (з наявністю наскрізної нумерації) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів. Проект може містити додатки, до яких за необхідністю включають допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: проміжні математичні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.; фотографії та інші ілюстрації допоміжного характеру. Проект повинен мати титульний аркуш (див. зразок), зміст та основний текст за наведеною вище структурою. Анотація (0,5 стор.) містить короткий, але змістовний виклад суті проекту. . Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії у 2011/2012 н.р.
Метою проведення І – ІІ Всеукраїнських олімпіад з хімії є виявлення та розвиток обдарованих учнів, зацікавлення їх у поглибленому вивченні хімії, формування навичок дослідницької роботи, а також відбір команди для участі в ІІІ етапі. Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства освіти України N 305 від 18.08.98 р.). Основними завданнями олімпіади з хімії є:
Олімпіади з хімії проводяться в чотири етапи. І етап –шкільні (училищні), ІІ етап - районні ( міські), ІІІ етап – обласні, ІV – етап на державному рівні. У цьому навчальному році рекомендуємо провести Всеукраїнські учнівські олімпіади з хімії для учнів 8 – 11 класів у три тури: перший – тестування; другий – письмове розв’язування задач, третій – експериментальний. Комплект завдань складається з теоретичних питань, ланцюгу перетворення, розрахункових та якісних задач. Питання охоплюють матеріал з різних розділів курсу хімії відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів за попередні роки навчання та з тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади, а саме:
І етап олімпіад з хімії проводиться у жовтні. Завдання готуються окремо для кожного класу комісією, склад якої затверджується наказом керівника закладу освіти. Перший тур може проводиться в режимі онлайн, тоді між турами можна робити 5-10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання завдань в тестовій формі здійснювати письмово без перерви. Загальний час на проведення цього туру – 45 хвилин. Рішення про проведення І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерної перевірки приймають директори ЗНЗ, управління (відділи освіти міських) районних державних адміністрацій. ІІ етап, районний, проводиться в листопаді. Початок олімпіади о 1000 год. Завдання ІІ етапу олімпіад з хімії розроблені інститутом післядипломної педагогічної освіти, є обов’язковими для використання. Оргкомітет та журі ІІ етапу олімпіад не мають права змінювати (повністю або частково) завдання та оприлюднювати їх зміст раніше, ніж це визначено графіком та умовами проведення змагань. Перед початком олімпіади проводяться інструктажі щодо порядку і умов проведення. Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів. Кожна з груп працює в окремих аудиторіях, дітьми у цей час опікуються педагоги-спостерігачі. Учасники олімпіади повинні суворо дотримуватися вимог їх проведення, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів, хімічних реактивів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані. Робота журі Перевірка завдань здійснюється журі, до складу якого входять вчителі шкіл району. Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали. Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії. Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання аналізуються на консультаціях, які проводяться для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт. Аналіз результативності участі школярів в олімпіадах З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи з обдарованою молоддю здійснюється аналіз результативності школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін.
2. Загальний показник по школах, тобто рейтинг участі команд школярів визначається відповідно до протоколів, де враховується загальна кількість учасників по школах та кількість призерів. 3. Загальні показники виступу учнів по окремих закладах освіти: враховується рівень викладання, професіоналізм вчителів, створення системи роботи з обдарованою молоддю. Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики у 2011/2012 н.р.
Сутність олімпіади з інформатики полягає в тому, що використовуючи засоби програмування, структури даних, необхідно написати оптимальні алгоритми розв’язання складних задач в обмежені терміни в атмосфері суперництва та реалізувати їх конкретною мовою програмування використовуючи комп’ютери, які зчитують з текстових файлів дані і у текстові файли виводять результат обробки цих даних реалізованим алгоритмом. У шкільному курсі інформатики розділ алгоритмізація та програмування націлений на розвиток здібностей відповідної категорії учнів – підлітків з розвиненим логічним мисленням, підготовленим математичним апаратом, зацікавлених у формуванні себе як майбутніх програмістів. Саме такі учні, як правило, беруть участь в олімпіаді з інформатики. На І-ІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики у 2011/2012 н.р. пропонуються єдині завдання для 8-11 класів, які охоплюють розділ “Основи алгоритмізації та програмування” державних програм “Інформатика. 10-11 класи” (для загальноосвітніх навчальних закладів) та “Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (для класів фізико-математичного профілю). обов’язковими для участі в олімпіаді є знання з таких тем:
Основними результатами роботи учасника мають бути: Під час проведення безмашинного туру:
Під час проведення машинного туру: програма, що реалізує розроблений алгоритм розв’язку задачі на будь-якій мові програмування, передбаченій державною програмою курсу інформатики. Програма повинна бути збережена на зовнішньому носії. Для введення даних та виведення результатів можна використовувати як консоль (клавіатура, монітор), так і зовнішні файли. Для об’єктивного оцінювання результатів виконання завдань за безмашинним варіантом, на І етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики, доцільно користуватися такими критеріями:
Основним критерієм при перевірці робіт за машинним варіантом є правильність роботи програми у різноманітних режимах. Програма-розв’язок перевіряється за допомогою тестових наборів вхідних даних. Тести складаються журі олімпіади. Рекомендована кількість тестів – 5-10. Кількість балів за кожен із тестів визначає журі. Загальна оцінка за виконане завдання складається із суми балів по окремих тестах. Тести можуть бути поділені на три групи:
Якщо задача передбачає заздалегідь відомі варіанти відповіді (наприклад, “Так” або “Ні”, «NO SOLUTION» і т.і.), доцільно тричі запускати програму на простому тесті, який передбачає таку відповідь, і нараховувати бали за задачу тільки в разі однакових відповідей. Згідно до «Положення про проведення I – ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін» олімпіада з інформатики проводиться у три етапи. Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати. Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу. Підготовчий етап Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо). Підготовка включає:
Відповідно до «Дорожньої карти організації заходів з підготовки та проведення до І-ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з інформатики» рекомендую на підготовчому етапі до олімпіади з інформатики скористатись посібником «Збірник завдань з інформатики для підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад», а також методичними рекомендаціями щодо розв`язання олімпіадних задач з програмування http://www.oblosvita.com/navigaciya/skrynka/informatyka/. Також немало важливим на цьому та на І-ІІ етапах проводити заняття з провідними фахівцями районів/міст щодо підготовки школярів до участі в олімпіаді з інформатики. Пропоную проводити такі заняття у вихідні дні(позаурочний час) та на базі тих шкіл, де краща технічна підготовка до виконання машинного варіанту. І етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики
ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики
|
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... Україні, основними цілями яких є виявлення обдарованих та здібних учнів. Тобто, більше як півстоліття поспіль олімпіади залишаються... |
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації... О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін ІППОЧО |
|
Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення І-ІІІ етапів... Всеукраїнських учнівських олімпіад із суспільно-гуманітарних дисциплін у 2011/2012 навчальному році |
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... |
|
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... |
ГРАФІК проведення он-лайн консультування щодо підготовки до І-ІІ... Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2012/2013 н р з 8 жовтня |
|
НАКАЗ Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого... |
НАКАЗ Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських... України до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану викладання іноземних мов і підвищення рівня знань, умінь... |
НАКА З «Про затвердження графіка проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад на 2012-2014 роки» та від 14 серпня 2012 року №916... |