|
|
Скачати 189.6 Kb.
|
|
Окремі аспекти підвищення ефективності внутрішкільного контролю Куриш Н.К., завідувач НМЦ менеджменту та координації діяльності РМК/ММК Марку Д.І., методист НМЦ менеджменту та координації діяльності РМК/ММК Своїм педагогічним досвідом я зобов’язаний розумним, думаючим учителям, уроки яких я відвідував й аналізував. В.О.Сухомлинський Сучасний менеджер освіти як головний стратег розвитку навчального закладу, організатор його соціокультурного та освітнього середовища повинен завжди тримати руку на пульсі життя навчально-виховного процесу. Якими б різноманітними не були управлінські функції керівника школи, головна з них – бути організатором навчально-виховного процесу. Висока якість навчально-виховного процесу в школі можлива тоді, коли в керівників є достатньо фактів і спостережень для аналізу й відповідних висновків. Плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішньошкільного контролю, шкільна адміністрація особливу увагу повинна звернути на раціональне використання часу, що призначається для відвідування уроків. З уроку починається розвиток конкретної школи зокрема та розвиток системи освіти в цілому. Тому адміністрація загальноосвітнього навчального закладу питому частину свого робочого часу повинна відводити на відвідування уроків педагогів. Лише той керівник школи, який часто і систематично відвідує уроки й аналізує їх, може зробити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу. Свого часу В.О.Сухомлинський зазначав: «Багаторічні спостереження за роботою керівників шкіл переконують в тому, що поверховість, примітивність керівництва, – це, насамперед, наслідок того, що директор не знає, що робиться на уроках, в якому напрямі розвивається творча майстерність учителів, та чи є вона взагалі в школі, ця майстерність. Тому, відвідуючи урок, керівник навчального закладу повинен насамперед відслідкувати сучасні зміни змісту освіти, що передбачають перехід від традиційної класно-урочної системи (репродуктивної, монологічної) до особистісно зорієнтованої (діагностичної, креативної). Відповідно, необхідно враховувати і формування принципово нової типології уроків на основі розвивальних технологій. Сучасний урок відрізняється від традиційного не тільки технологізацією навчального процесу, але й умінням прогнозувати результати кожного учня. Зважаючи на це, керівник навчального закладу повинен бути обізнаним щодо вимог до сучасного уроку. З огляду на Національну доктрину розвитку освіти України, передові педагогічні теорії серед найважливіших чинників сучасного уроку виділяють: – гуманістичну спрямованість; – особистісно зорієнтований підхід;
Плануючи внутрішньошкільний контроль, адміністрація складає графік відвідування уроків, обираючи об’єкти, мету і завдання контролю з урахуванням думки педагогічного колективу, висновків методичних об’єднань учителів, пропозицій атестаційної комісії та відповідно до перспективного плану вивчення стану викладання навчальних дисциплін. З метою забезпечення професійного підходу керівника до організації відвідування уроків пропонуємо алгоритм підготовки та організації відвідування уроку для керівника навчального закладу. Алгоритм підготовки та організації відвідування уроку для керівника навчального закладу І. Планування: 1. Вивчення думки педагогічного колективу, висновків методичних об’єднань учителів-предметників й учителів початкових класів, пропозицій атестаційної комісії, щодо визначення об’єктів контролю. 2. Розроблення циклограми внутрішньошкільного контролю відвідування уроків. 3. Складання плану-графіка відвідування уроків (на основі розділу «Внутрішньошкільний контроль» річного плану роботи закладу). ІІ. Підготовка: 1. Визначення мети відвідування уроку, мети детального вивчення об’єкта спостереження на уроці з урахуванням його специфіки. 2. Індивідуальна співбесіда з педагогічним працівником щодо організації навчально-виховного процесу. 3. Розроблення технології спостереження й аналізу уроку залежно від специфіки об’єкта, що вивчається. 4. Попередження учителя про відвідування уроку, ознайомлення його з метою та завданнями аналізу одного чи системи уроків. 5. Уточнення разом з учителем, які уроки і в яких класах будуть відвідуватися, при вивченні яких тем програмного матеріалу. 6. Ознайомлення з навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками з предмета, що контролюється; з’ясувати, за яким варіантом навчальних програм працює вчитель, знайомитися з фактичним матеріалом такого уроку та методикою його проведення (за підручником, методичними посібниками, інструктивно-методичними матеріалами органів освіти тощо). 7. Ознайомлення з навчально-методичними посібниками з предмета. 8. Визначення теми або тем, які буде вивчати керівник, з’ясувати їх логіко-структурні, дидактичні та методичні особливості викладання. 9. Встановлення термінів і кількості проведених контрольних робіт, передбачених програмою з предмета, виконання практичної частини програми (практичних і лабораторних робіт, екскурсій). ІІІ. Відвідування:
3. Встановлення (за класним журналом) стану виконання державних програм, оцінювання навчальних досягнень учнів, системи опитування. 4. Перевірка шкільної педагогічної документації вчителя, планування уроків. 5.Ознайомлення з учнівськими роботами (контрольними, практичними/лабораторними, робочими зошитами) та щоденниками.
ІV. Підведення підсумків та прийняття рекомендацій: 1. Ознайомлення з новітніми досягненнями теоретико-прикладних досліджень у галузі психології та педагогіки, навчального предмета, який перевіряють. 2.Ознайомлення з передовим педагогічним досвідом інших учителів з того ж навчального предмета, який перевіряють. 3. Проведення індивідуальної бесіди з питань організації системи роботи вчителя над підвищенням своєї кваліфікації, розвитком творчості. 4. З’ясування, якою мірою вчитель ознайомлений з новітньою психолого-педагогічною літературою, передовим педагогічним досвідом. 5. Перегляд висновків, пропозицій і завдань, наданих учителю після відвідування у нього попередніх уроків. 6. Визначення форми особистої перевірки якості навчальних досягнень учнів (за потреби) і відбір необхідних для цього матеріалів. У підготовці до відвідування уроку необхідно повідомити вчителя про мету відвідування, ознайомитись із темою уроку, основною дидактичною метою, а також завданнями: навчального, розвивального і виховного характеру. Щодо мети відвідування уроків пропонуємо такі питання: – якість і рівень виконання навчальних програм; – перевірка якості навчальних досягнень; – використання інтерактивних методів та інноваційних технологій навчання; – організація самостійної роботи учнів; – формування загальнонавчальних (специфічних) умінь та навичок учнів; – шляхи і методи формування внутрішньої мотивації навчання; – реалізація основних принципів розвивального навчання; – використання можливостей навчального матеріалу для цілісного розвитку особисті школяра; –використання можливостей навчального матеріалу для реалізації основних принципів виховання; – методика використання на уроці інформаційно-комунікаційних технологій; –раціональне використання часу на уроці та інше. Щоб отримати найбільш об’єктивну картину рівня викладання педагога, якості навчальних досягнень учнів, керівнику навчального закладу необхідно поєднувати різні форми відвідування уроків: – відвідування в одному класі всіх уроків у одного вчителя, відведених на вивчення певної теми (тематичний контроль); – відвідування усіх уроків в одного вчителя в різних класах (вивчення відповідності методів, прийомів навчання віковим особливостям учнів, врахування специфіки класних колективів);
Відповідно до запропонованого алгоритму, відвідування уроків здійснюється після завершення підготовчого періоду та індивідуальної співбесіди з учителем. Аналіз уроку має бути об’єктивним, науковим, оптимальним і грамотним. Для цього керівникові необхідно визначити форму аналізу уроку, тип аналізу, вид підведення підсумків (бесіда, обговорення на засіданні методоб’єднань, педради, нарада при директорові тощо) У сучасній педагогіці виділяють основні типи аналізу уроку:
Щодо проведення аналізу уроку, то в практичній діяльності керівників шкіл сформувалась педагогічно виважена й виправдана процедура його аналізу. Спочатку аналізує урок сам учитель, потім – керівник школи, який відвідав урок. Самоаналіз уроку допомагає учителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці. (Додаток 2.) Після відвідування уроку адміністрація школи свої аналіз та висновки записуються у книгах внутрішньошкільного контролю. Будь-який аналіз уроку досягає ефективності тоді, коли всі домінуючі фактори враховані, встановлені взаємозв’язки явищ, від чого залежить досягнення мети діяльності. Від цього залежать і висновки до уроку, виходячи з його ефективності та досягнення учителем мети (триєдиної), а також стисло обґрунтувати цю оцінку. Після висновків даються (записуються) пропозиції і питання, рекомендації, які випливають з аналізу щодо: підготовки до уроку; застосування тих чи інших прийомів і методів навчання; необхідності звернути увагу на засвоєння учнями певних тем і розділів програми тощо. Пропозиції можуть орієнтувати учителя на опрацювання окремих методичних посібників, ознайомлення з кращим педагогічним досвідом. Запобігти недолікам, допомогти виправити становище в школі може тільки висококваліфікований керівник, той, який глибоко знає навчально-виховний процес, здатний спрямовувати діяльність всього педагогічного колективу і кожного учителя. Головною умовою успішного керівництва школою є високий науково-теоретичний, педагогічний та методичний рівень, громадянська позиція директора та його заступників. Адже новий зміст навчання вимагає від керівників знань не тільки фактичного матеріалу, але й форм та методів навчання відповідно до нових вимог програм. Звідси одна з основних функцій директора школи – керівництво навчально-виховним процесом, а оскільки урок – основна ланка цього процесу, то й керівнику максимально часу та уваги слід приділяти відвідуванню та всебічному аналізу уроків. Скільки ж уроків повинен відвідувати директор, його заступник упродовж тижня, місяця, року, під час фронтальної перевірки школи чи вивчення стану викладання і якості знань з того чи іншого предмета? Щоб дати відповідь на це питання, варто пригадати, що система відвідування та глибокий аналіз уроків необхідні керівникам школи по-перше, для того, аби проконтролювати фактичне виконання державних програм, науково-теоретичний, методичний рівень викладання і доступність викладання матеріалу, а також засвоєння його школярами; по-друге, для того, щоб надати своєчасну і необхідну практичну допомогу вчителям, запобігти можливим помилкам та огріхам у роботі з учнями; по-третє, для вивчення та узагальнення досвіду вчителя (найчастіше з метою його поширення); по-четверте, щоб використати відвідування уроків для розширення кругозору та підвищення педагогічної майстерності. «Щоденно я відвідую не менше двох уроків, – писав В.О.Сухомлинський, – не тільки тому, що цього вимагає дисципліна праці, а перш за все тому, що мені потрібно джерело для живлення моєї думки, і цим джерелом є урок». Є думки, що керівники школи повинні відвідувати в одного вчителя таку кількість уроків, яка дозволить їм безпомилково та з користю для справи вирішувати головні завдання, зазначені вище. В одному випадку для цього достатньо відвідати 1-15 уроків, іноді ж, можливо і 20-30 замало. Зрозуміло одне: спроби оцінити роботу вчителя після відвідування в нього 1-2 уроків у багатьох випадках неминуче тягнуть за собою значні помилки. Вирішуючи питання внутрішньошкільного керівництва і контролю, насамперед необхідно відмовитись від хаотичного відвідування уроків, тому що така практика заважає вчителю в його роботі і не дає можливості керівнику зробити об’єктивні висновки. Вивчаючи бюджет часу керівників школи, можна зробити висновок, що далеко не кожний керівник в змозі щоденно відвідати два уроки. Якщо припустити, що витрата часу на відвідування уроків учителів подвоюється у порівнянні з часом самих уроків (маємо на увазі час, необхідний для підготовки, записів та бесіди з вчителем), то це складає 4 години роботи на день або 24 на тиждень. Але ж крім цього у керівників є свої уроки, на проведення і підготовку яких він витрачає приблизно стільки ж часу. Де йому взяти час для здійснення безлічі функцій? Ось чому практики прийшли до висновку, що найбільш прийнятна норма відвідування уроків для директора чи його заступників – 6-8 на тиждень. Але це тільки приблизні розрахунки, вони не є догмою. Це питання необхідно вирішувати окремо в кожному випадку в кожній школі, оскільки на сьогодні такої норми в нормативних документах немає. Тому варто дотримуватись таких рекомендацій:
Важливим чинником ефективного відвідування й аналізу уроку є використання й дотримання етичних норм. Адже від стилю роботи керівника значною мірою залежить його авторитет у колективі. Авторитетному керівникові немає потреби керуватися силою влади. Він має більшу силу – загальноприйняте й заслужене довір’я та повагу колег, вплив на них. Додаток 1 Схема повного аналізу уроку 1. Урок за типом ___________________________________________________. Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, щооптимально витримані за часом, мають свою мету та зміст і відзначаються логічною завершеністю. Це підтверджує достатню культуру педагогічної праці. Раціонально, вдумливо і дидактично грамотно визначена основна мета уроку, вона чітко випливає зі змісту навчального матеріалу, відповідає віковим і інтелектуальним особливостям учнів класу та несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку. Відповідно до місця уроку, основної мети та завдань окремих його частин, які чітко формулюються перед учнями та узгоджуються з їхнім особистим досвідом, тип вибрано правильно. З урахуванням особистісно орієнтованого підходу до навчання вчитель надає перевагу гнучкій (або стійкій) структурі уроку. Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їхнього інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності. Зміст уроку повністю відповідав вимогам навчальної програми та меті поставлених завдань. Кваліфіковано реалізовано принципи навчання _____________________________________________. Це достатньо чітко проявилося____________________________________________________________. 2. Свідомому засвоєнню нового матеріалу слугувало методично правильно організоване повторення раніше вивченого матеріалу та актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів. Належним чином було проведено перевірку домашнього завдання. З цією метою вчителем було використано такі форми роботи:_______________________. Вдале поєднання форм (________________________________________________) та прийомів (_____________________________________________________) опитування дозволило педагогу опитати декілька раз весь клас ( _________ учнів). Оптимально використано час на цю роботу. Перевірка знань учнів характеризується чіткістю мети. Опитування мало науковий характер, що, в першу чергу, обумовлювалося вмінням виправляти помилки в ході відповіді та залученням до цієї роботи учнів. Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю й чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, умілим виділенням головного, істотного. Учитель розкриває зміст теми цікаво, доступно, з наукових позицій, використовує останні досягнення . Новий матеріал вивчається в процесі самостійної роботи, яка носить творчий пошуковий характер. Це сприяє розвитку в учнів самостійності, допитливості, здатності встановлювати певні закономірності. До основних висновків учні приходили самі, а вчитель при цьому зберігав керівну роль. Педагог уміло пов’язує матеріал (________________________________) з життям, (________________________ ) виробничим оточенням і робить це так, що цей зв'язок випливає зі змісту вивченого матеріалу та є його логічним продовженням. Уміло були використані на уроці міжпредметні зв’язки з предметами ___________. У ході подання нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним. Постановка вчителем питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, активізує думки, виховує інтерес до навчання. Питання, які ставить учитель, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування. Учитель направляє хід думки учнів таким чином, щоб вони активно, зосереджено намагались побачити невидиме, зрозуміти приховане, розглянути незвичайне у звичайному, у тому, що зустрічається на кожному кроці (розумова активність). Види роботи відповідали віковим особливостям учнів, дозволили вчителю активізувати навчальну їхню діяльність, що в кінцевому підсумку було результатом того, що учні були не пасивними слухачами, а активними учасниками. Найбільш вдалими методами були________________, прийомами____________________, формами_____________________ . Це дозволило вчителю раціонально організувати роботу учнів на всьому уроці (на етапі ________________________________________) та в повній мірі здійснювати контроль за рівнем сформованості ______________________________.Використання різних видів роботи сприяло зниженню втомленості учнів у процесі роботи. Це позитивна сторона уроку, глибоко продумана вчителем. 3. Оптимально організовано самостійну роботу учнів під керівництвом учителя з урахуванням рівня їхніх навчальних можливостей. Самостійна пошукова діяльність учнів на уроці забезпечувалася в процесі співпраці вчителя та школярів. Учитель протягом уроку (на етапі ________________________)виступає в ролі консультанта, порадника. Колективна робота учнів уміло поєднується з виконанням індивідуальних диференційованих завдань:________________________. 4. Використання наочності та технічних засобів навчання (_____________), їх застосування дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в учнів на самому уроці. Це особливо важливо, оскільки попереджується перевантаження школярів в умовах домашньої роботи. Використання технічних засобів і засобів наочності допомогло учням глибше проникнути в суть вивченого матеріалу. Запитання вчителя до учнів активізували їх до самостійних суджень і практичних дій, направляли на доказову відповідь. Це сприяло більш повній реалізації на уроці принципу виховуючого та розвиваючого навчання. Протягом уроку (у процесі _________________ ) учитель добився від своїх учнів грамотної і повної відповіді, точних формулювань, слідкує за культурою мовлення. Педагог пропонує не лише відтворити пройдений матеріал, але і виділити із нього найбільш істотне, підтвердити практичні навики теоретичними положеннями. Доповнює і поглиблює відповіді учнів, стимулює їх на активне, свідоме засвоєння матеріалу постановкою цілого ряду запитань. Оптимальним у процесі перевірки є співвідношення теоретичних та практичних завдань. Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, звернутися до вчителя, доповнити чи поправити відповідь товариша. Показникам пізнавальної активності й інтересу учнів до вивченого було те, що вони поставили запитань до вчителя та до своїх: товаришів; ________ учнів хотіли взяти участь в обговоренні питань, поставлених перед ними; ______ учнів бажали доповнити, відкоректувати відповідь однокласника. _______ учнів негативно ставилися до навчальної діяльності на уроці, до уроку в цілому. 5. Оцінювання роботи учнів проводилося відповідно до критеріїв, об’єктивно й аргументовано. Отримані учнями бали виставлено в щоденники. Позитивним у роботі вчителя з учнями на етапі усвідомлення матеріалу є те, що він дає час на обдумування, використовує різні форми роботи (____________________________ ) та види наочності (________________________________________________). Упродовж уроку знання ___________________________________________ застосовувались у вправах, учні зробили __________________ крок на шляху розвитку. Навчання здійснювало вплив на розвиток і виховання школярів, тому що учитель враховував навчальні можливості кожного з них. Урок сприяв розвитку кожної дитини, її пам’яті, мислення, волі, ефективно організовувалась пізнавальна діяльність школярів. З цією метою ________________________________ було забезпечено умови для продуктивної роботи мислення й уяви, шляхом __________________________________________ учитель домагався зосередженості та стійкості уваги. Вдалим використанням методів ______________, форм _________________________________________________ педагог стимулював активність і самостійність мислення учнів. Майстерність учителя виявлялася у тому, що знання, набуті учнями на попередніх уроках, вдало застосовуються і надалі, повторення оптимально співвідноситься з вивченням нового матеріалу таким чином, що для цього не потрібно спеціально виділяти час. Систематична робота вчителя в даному напрямку дасть змогу повторювати учнями матеріал без завдань для домашнього повторення за підручником. Ефективною була робота протягом усього уроку (на етапі ___________________________ ) з підготовки учнів до тематичного оцінювання. Вона виявилася у________________________________________________________. Весь клас працював активно і з інтересом. 6. Заслуговує на увагу робота з вироблення культури навчальної праці, У кожного на парті є все необхідне. Учителем підготовлено пам’ятки з виконання ______________________________, які є на кожній парті. У результаті, при зміні одного виду роботи на інший не витрачається дорогоцінний час. Записи в зошитах, на дошці ведуться чітко й акуратно. Постійно організовується робота школярів з навчальним підручником. 7. З точки зору виховного впливу уроку, перш за все треба відмітити особистість учителя. Спокійний тон, уважне і добре ставлення до учнів у поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до класу, витримка – усе це передається дітям і слугує еталоном людських стосунків. Вихованню учнів сприяли засоби навчання, а саме естетика їхньої форми і змісту. Виявленню творчого потенціалу школярів сприяли вдало застосовані методи і форми роботи. З метою виховання у школярів ( ___________________________ ) учитель дохідливо, переконливо та яскраво використовує _________________________________. Урок відзначається свідомою робочою дисципліною. 8. Продумано і своєчасно дано домашнє завдання. Зміст його випливає із усього ходу уроку і носить творчий характер, активізує учнів самостійно робити висновки, поглиблювати і завершувати роботу, розпочату на уроці (вдосконалення вмінь, підготовка до оволодіння знаннями в класі, спостереження над предметами та явищами природи і праці, задоволення і розвиток багатогранних інтелектуальних запитів). Учитель зробив потрібні роз’яснення щодо виконання завдання і перевірив рівень розуміння ходу його виконання учнями, попередив учнів про можливі труднощі під час виконання завдання та дав рекомендації щодо подолання. Задаючи читати матеріал за підручником, педагог дає питання, над якими, читаючи, треба подумати. Задані практичні завдання орієнтовані на застосування, поглиблення знань, учитель показує, як треба зіставляти, осмислювати теоретичні закономірності з виконанням даного завдання (що аналогічна робота виконувалась у класі). Суттєву роль відіграє індивідуалізація домашнього завдання – це доводить, що вчитель вивчає можливості, здібності кожної дитини. 9. На уроці створено належні матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні умови. Урок проходить у чистому, добре провітреному класі. Заняття проведено в досить високому темпі, раціонально використано кожну хвилину. Мети уроку досягнуто. Учні набули знань __________________, практичних умінь __________________________________, удосконалили загальнонавчальні вміння і навички _____________________________________, на уроці формувалися уміння___________, ____________ навички. 10. Заняття має логічне завершення: проводиться перевірка завдань, які дано учням перед його початком. Висновки з уроку робить учитель (учні). Прийоми мотивації та організації навчальної роботи учнів упродовж уроку сприяють створенню такої ситуації, при якій учні відчувають задоволення від своїх успіхів у навчанні ("ситуація успіху”). Зміст уроку сприяв розвитку в учнів інтересу до навчання. Активна робота учнів у ході уроку дозволяє зробити висновок про те, що матеріал з теми засвоєно. Звертає на себе увагу кропітка, продумана, здійснювана з уроку в урок підготовка вчителя та учнів до активної роботи, система роботи педагога з підготовки учнів до тематичного оцінювання. 11. Урок проведено відповідно до обґрунтованого, чіткого плану, складеного вчителем у процесі підготовки до нього. Він оптимально коригується учителем відповідно до обставин. Додаток 2 Схема самоаналізу уроку 1. Характеристика навчальних можливостей класного колективу за результатами педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням рішень педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку? 2. Тип і вид уроку. Як він пов'язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати надалі (які опорні поняття, знання, уміння, навички сформував учитель)? 3. Головні завдання уроку, як вони враховувалися при реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)? 4. Поєднання методів навчання для вивчення нового матеріалу. Організаційні форми навчання використані для розкриття нового матеріалу (пояснити на основі діагностування і прогнозування уроку). 5. Використані на уроці власні новації, активні та інтерактивні методи навчання, інноваційні технології? 6. Забезпечення контакту з класом і з окремими учнями, організація спільної роботи учителя й учнів, налагодження зворотного зв'язку. 7.Раціональне використання часу для реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)? 8. Використання навчального кабінету. Обґрунтування обраних засобів навчання. 9.Ефективність організації самостійної роботи учнів, використання елементів самоосвіти та самовиховання. Застосування групових та індивідуальних підходів у навчанні. 10. Організація контролю і самоконтролю за якістю навчальних досягнень учнів. 11. Забезпечення цілеспрямованої оптимальної розумової діяльності учнів. 12. Контролювання розумового перевантаження учнів. 13.Створення проблемно-пошукової ситуації для поліпшення глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів. 14. Дотримання правил педагогічного такту та загальноприйнятої педагогічної етики, норми взаємовідносин учителя й учнів. 15. Найбільш вдалі елементи та етапи уроку, використані форми і методи роботи. 16. Що із прогнозованого, запропонованого не вдалося? Чому? 17. Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася їхня пізнавальна активність?) 18. Як працювати над подоланням зазначених недоліків? Яка необхідна допомога? |
|
Педагогічна майстерність — комплекс властивостей особистості вчителя,... А. С. Макаренко у своїй статті " Деякі висновки з мого педагогічного досвіду": " Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом... |
Телеканал «1+1», анонси на тиждень 07. 10-13. 10. 2013 Борану про погрози Кевсер. Ця ситуація підтверджується і тим, що вона почула від Берзана. Однак вона не знає, чи варто їй поговорити... |
|
14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар... Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і... |
Школа молодого вчителя – одна з ефективних форм становлення молодого спеціаліста Школа молодого вчителя– одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років. Школа... |
|
Доповіді Педагогічна майстерність — це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно вдосконалюється |
Урок Дата Тема : Популярність Винниченка драматурга на світовій сцені.... Тема : Популярність Винниченка – драматурга на світовій сцені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово – тематичне багатство,... |
|
Розділ. МЕТОДИЧНА РОБОТА З КАДРАМИ «Професійна майстерність вихователів у форматі нового педагогічного мислення» (за Н. В. Гавриш) |
Кінострічка минулих бачень. Етюдна робота АКТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ, СЦЕНІЧНА МОВА, РОФАМ (РОЗВИТОК ФАНТАЗУВАННЯ, АСОЦІАТИВНОГО МИСЛЕННЯ)) |
|
ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Людина живе у світі інформації, починаючи отримувати її ще до свого народження. Завдяки інформації вона навчається ходити, розмовляти,... |
Це тема, для кожного з нас Багатьох з нас – ніхто не знає. Багато людей живуть у світі їх знають максимум дома, а якщо немає ні рідних ні близьких їх взагалі... |