|
|
Скачати 56.43 Kb.
|
|
Клас 10 Урок Дата Тема : Популярність Винниченка – драматурга на світовій сцені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово – тематичне багатство, художня майстерність. Мета: розширити знання учнів про Винниченка – драматурга, особливості його драматичних творів та їх жанрово – тематичне розмаїття, розвивати вміння аргументовано висловлювати власні думки, виховувати почуття прекрасного, любові до життя. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, портрет драматурга, тестові завдання. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання Висвітліть функціональну роль Мефістофеля у романі « Записки Кирпатого Мефістофеля» ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів Сьогодні ми продовжуємо вивчення творчості В. Винниченка. На минулому уроці ми ознайомилися із Винниченком – романістом, а сьогодні – Винниченком – драматургом. ІV. Основний зміст уроку
Пробував В.Винниченко себе і в драматургії. Він працював над прискоренням виходу укр. театру на європейський рівень. Сьогодні можна зробити висновок, що Винниченко-драматург розвивася паралельно з Винниченком-прозаїком та Винниченком-громадським діячем. Але шлях до драматургії не був легким. Завісу відкривають листи Винниченка до Є.Чикаленка. Свого часу Винниченко звернувся до Є.Чикаленка зі своїми думками про перехід до жанру драматургії. У листах Є.Чикаленка відчувається певний сумнів щодо створення Винниченком високохудожньої драми. Про одну з перших п'єс „Дорогу красі" є згадки 1910 р. Є.Чикаленко порадив другові вдатися до жанру комедії. Але Винниченко був дуже наполегливим у досягненні поставлених цілей, а відтак, навчаючись на кращих зразках європейської модерної драми (творах Гауптмана, Ібсена, Шоу. Метерлінка та ін.), Винниченко створює драми, які стали візитною карткою нової української драматургії. Більшість драматичних творів принести автору визнання та справжню популярність. Хоча перші три - „Дисгармонія", „Щаблі життя", „Великий Молох" були визнані на батьківщині як аморальні, скандальні. Загальновідомо, що письменник видав 24 оригінальні драматичні твори. 23 було опубліковано за життя автора. Про 24 п'єсу -„Мохноноге" - збереглися записи у щоденнику письменника та свідчення літературознавців про сценічну долю п'єси. Вона довго вважалась загубленою, але на сьогодні опублікована у журналі „Вежа" за 1997р. № 4,5,6,7. Про 25-ту - „Ательє щастя" - є згадки у щоденнику як про незакінчений твір, відповідно й не надрукований. Відтак, враховуючи перші драматичні твори „Дорогу красі" та „Ріжними шляхами", в доробку Винниченка-драматурга 27 драматичних творів. Тематика драматургії письменника різноманітна, але майже всі теми стосувались морально-етичного постулату: Чи можлива рівноправність чоловіка і жінки? - Чи існує „духова любов" поза межами фізичної? - Чи може бути жінка вільною у виборі сексуального партнера? - Чи має право жінка народити дитину „без чоловіка"? - Чи моральним є життя, побудоване на засадах „чесності із собою"? - Чи можна жертвувати родиною заради „вищої мети" життя? - Життя заради обов'язку чи життя заради радощів життя? - Чи виправдовує мета засоби? і т.ін. При чому, під час розкриття такого постулату, письменник вдається до двох варіантів: або вибраний постулат і справді потребує перевірки на істинність, або ж його істинність не викликає сумніву у письменника, він надає цьому постулату „художньої плоті" з метою пропагувати його. Відтак, важливою рисою художнього мислення письменника € його схильність до експериментального методу, який кваліфікується як „дослід в лабораторії"". Характери і ситуації Винниченко черпав з особистого пережитого в тюрмах, на засланні, в еміграції, сміливо освоюючи гострі соціально-політичні і морально-психологічні колізії своєї епохи. Перша п'єса „Дисгармонія" була написана ще в 1906 р. Уже в цій п'єсі В.Винниченко порушує проблему внутрішнього роздвоєння людини, яка розпинає себе на ідейному хресті суспільного обов'язку (Головний герой драми говорить, що людям треба оправдати себе. Я певен, що кожен з нас, заглянувши в себе, іноді лякається. Як ? Ми ж передові люди, ми - борці за правду, за добро, ми повинні бути чистими, високими. А ми так само, як і всі, ходимо в публічні доми, сидимо в кабаках, інтригуємо, пліткуємо, брешемо, заздримо...). В цьому розділі між ідеальним і реальним, між людиною і її долею сутність етичного конфлікту у творчості В.Винниченка. Письменник наголошує, що людина повинна знайти в собі сили для протидії жорстоким обставинам, тільки вона відповідає за свої вчинки і тільки вільна внутрішньо особистість здатна знайти вихід із соціально-морального конфлікту. І ніхто не повинен чинить насильство над людиною. Нема такого бога, якому слід віддати на заклання душу, вважає герой п'єси „Великий Молох": „...Я з примусу не признаю обов'язків! Це вже вибачайте. Коли вся моя істота тягтиме мене, коли це буде випливать з моєї сили, коли ця сила буде вимагати прикласти її до цього діла, тоді - це мій обов'язок". Обов'язок із примусу, із нав'язаної кимось згори волі, навіть із ідейних побудників „вирощеної" необхідності суперечить морально-етичним засадам В.Винниченка - драматурга. Він обстоює ідеал соціальної рівності й справедливості, В.Винниченко розумів, що український театр потрібно європеїзувати - надати йому філософської глибини, гостроти, динамізувати дію. І однією з таких п'єс, що вважалася тараном, яким було пробито дорогу для серйозного репертуару була п'єса „Брехня" 1910 р., у постановці М.Садовського. У п'єсі автор піднімає проблему тогочасної інтелігенції її ролі в суспільстві. На сторінках "Укр. хати" з'являється такий відгук: „Театр нарешті вдарив по нервах сучасності, торкнув боляче питання інтелігенції і вона обізвалася і почала ходити в „Український театр". Загалом, період 1910-1912 рр. - "зоряний час" для драматурга. У ці роки крім згаданих п'єс він пише п'єси „Співочі товариства" (1911). „Чорна Пантера і Білий Ведмідь" (1911), „Дочка жандарма" (1912). „Натусь" (1912), „Молода кров" (1913), згодом - „Гріх", „Мементо". „Над", „Великий секрет", „Пророк" та ін. П'єси перекладаються за кордоном, з'являються в репертуарі театрів Німеччини, Сербії, Голландії, Данії, Австрії та інші брали до свого репертуару драми В.Винниченка. У ці ж роки п'єси В.Винниченка ставлять і на російській сцені. Значний успіх мали „Чорна Пантера і Білий Ведмідь", "Пригвожденні", що ставились в театрах Москви, Петербурга, Саратова, Самари. У період громадянської війни з'являється ще цілий ряд п'єс, зокрема „Панна Мара", „Великий Молох", „Між двох сил" та ін., в них В.Винниченко продовжує розвивати попередні теми чесності людини із собою, людина і суспільство, національне відродження України. На Україні найбільший успіх мала п'єса „Чорна Пантера і Білий Ведмідь". Вона вперше була опублікована у „Літературно-науковому віснику" (1911 р., кн. ІУ). Перша світова війна ускладнила її шлях на вітчизняну сцену. Але вже сезоні 1917 р. була поставлена У Києві 12 вересня на сцені „Молодого театру" Лесем Курбасом. Роль Корнія грав сам Курбас, Рити - Поліна Самійленко, а Сніжинки - Олімпія Добровольська. 2. Питання для бесіди
3. Асоціативне мислення Володимир Винниченко - політик – романіст – новеліст... 4. Актуалізація суб’єктивного досвіду Продовжте висловлювання: «Прочитавши роман « Записки Кирпатого Мевфістофеля»”, я відчув, зрозумів, подумав…» V. Підсумок уроку В. Винниченко вважається однією з найяскравіших постатей в українському літературному процесі ХХ ст. Творчість письменника суттєво розширила ідейно-тематичні та жанрово-стильові обрії нашої літератури, вплинувши на подальший розвиток прози та драматургії, увела українську літературу до світового контексту як її реальну діючу складову. VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності VІІ. Домашнє завдання
|
|
Чому зобов'язана п'єса своїм успіхом? Франко не бачив драматурга рівного Карпенку-Карому. У його творах яскраво втілились народницькі ідеї, патріотизм письменника. Творча... |
Урок №3 Тема: Бойове товариство, побут Запорозьку Січ, показати майстерність письменника в зображенні Січі, розкрити авторське ставлення до української вольниці; розвивати... |
|
Урок презентація ПА ВИШНІ – одного з найвидатніших українських письменників гумористів. Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20 –і... |
ГНАТА МАРТИНОВИЧА ХОТКЕВИЧА Дня народження видатного українського письменника, історика, педагога, композитора, бандуриста, мистецтвознавця, етнографа, драматурга,... |
|
Урок-дослідження Тема: Життєпис і творчість М. М. Гурепка Мета: поглибити... Виховання в школярів любові до читання творів М. М. Гурепка; рідного українського слова; зацікавити життєписом і творчою майстерністю... |
Уроку Дата Тема уроку Тематичне оцінювання “Границя, неперервність та похідна функції” (Контрольна робота №1) |
|
Урок 26. Тема: Франція Франції), таблички спеціалістів, державні прапори Франції та України, комп'ютер (слайди архітектурних пам'яток, культурно-історичних... |
Урок – комплексне застосування знань з української літератури у 5 класі Тема: образ Федька – душевно багатого, порядного, чесного хлопчика ( за оповіданням В. Винниченка «Федько халамидник») |
|
Урок. Тематичне оцінювання з теми «Оновлення європейського театру на межі XIX XX століття» Тема: Підсумковий урок. Тематичне оцінювання з теми «Оновлення європейського театру на межі XIX XX століття» |
Календарно тематичне планування з зарубіжної літератури для 8 класу Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва. Місце національних літератур у всесвітньому літературному... |