|
|
Скачати 85.76 Kb.
|
|
Тема. Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели «Маріо і чарівник». Алегоричність і паралелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпуляції тоталітарними режимами, свідомістю людей). Мета: розкрити напруженість передвоєнної ситуації в Європі, антигуманну сутність влади, яка маніпулює людьми; поглибити знання про художні особливості жанру новели; розвивати навички самостійного опрацювання навчального матеріалу; виховувати повагу до людської гідності. Обладнання: ілюстрації до новели «Маріо і чарівник». Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань, перевірка засвоєння матеріалу попереднього уроку. 1. Бесіда.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Слово вчителя. Характерними ознаками творчого стилю видатного письменника Томаса Манна була несквапність розповіді та дуже детальний опис власне процесу осягнення розумом дійсності, що сполучалися з аналітичним підходом, елементами іронії та емоційністю. Бачимо ми всі ці ознаки й у новелі "Маріо і чарівник". ІІІ. Робота над темою уроку.
Роботу над новелою «Маріо і чарівник» Т. Манн розпочав 1929 р. У серпні того року він поїхав із сім'єю відпочивати на Балтійське море. Брати з собою додатковий багаж з матеріалами для продовження роботи над романом «Йосиф та його брати» здавалося письменнику справою надто клопіткою. Водночас зовсім не писати він не міг. Тому й вирішив тимчасову «паузу» у роботі над біблійною епопеєю заповнити написанням невеликого за обсягом і нескладного за художніми завданнями твору. В основу цього твору були покладені особисті враження від «канікул» 1926 p., проведених письменником в Італії. Повернутися до них за три роки Т. Манна змусили тенденції у суспільних настроях, які неприємно вразили його в Італії, а тепер грізно набирали силу на батьківщині. То були ідеї, що формували підвалини тоталітарного режиму націоналістичного ґатунку. Пізніше, вже після Другої світової війни, письменник відверто визнав, що у цій новелі він дослідив «психологію фашизму й психологію "свободи"». Не дивно, що постать гіпнотизера-штукаря, виступ якого Манн спостерігав під час своєї італійської відпустки, врізалася у його пам'ять. Адже цей сеанс був своєрідним індикатором нездорового зацікавлення німецького суспільства та нацистських ідеологів окультизмом, «темною містикою», надзвичайними психологічними можливостями, гіпнозом тощо. Ці тенденції Т. Манн оцінював різко негативно. Вони виявляли небезпечний потяг суспільної свідомості до сфери ірраціонального, її готовність нехтувати етичними та раціональними засадами життя. На такому ґрунті ідеологам тоталітаризму було легко вдаватися до політичних спекуляцій. Відомо, що у найближчому оточенні Гітлера захоплення окультизмом було дуже популярним. Прагнучи відродити «дух германізму», молода нацистська ідеологія паразитувала на язичницьких культах та містиці. Велика увага приділялася ясновидінню та гіпнозу, який відкривав великі можливості для тотального впливу на свідомість натовпу, його зомбування певними ідеологічними гаслами. За свідченнями очевидців, сам Гітлер мав ірраціональний, майже гіпнотичний вплив на натовп. Письменник досліджує тип «сильної особистості», з яким чимало обивателів у Німеччині 20-30-х років пов'язували надії на встановлення «порядку» в країні. На очах Т. Манна культ «сильної особистості» стрімко формувався й поширювався у ряді країн: в Італії це був культ дуче Муссоліні, у Німеччині - фюрера Гітлера, у СРСР - вождя «усіх часів і народів» Сталіна. Слово вчителя. Тема митця та мистецтва у новелі Т. Манна «Маріо і чарівник». В образі артиста, майстра штукарського мистецтва, перед нами постає своєрідний художник, який продовжує провідну маннівську тему митця та мистецтва, сполучену вже з іншим, ніж у творах 1900-1910 pp., епохальним контекстом - тривожною політичною атмосферою 20-30-х років. Щоправда, Чіполла є швидше гротескною деформацією митця, ніж людиною мистецтва, схожою на персонажів попередніх маннівських творів - Ганно Будденброка, Детлефа Шпінеля, Тоніо Креґера, Ґустава Ашенбаха та ін. Адже «мистецтво» Чіполли зводиться до ошуканства, нечистого штукарства й знущального гіпнозу, які, на противагу справжньому мистецтву, не лише позбавлені духовної сили, а й, навпаки, спрямовані на те, щоб зламати й знищити людський дух, довести його нікчемність. Та й сам Чіполла з його таємничим хистом і симпатією до профашистських ідей сприймається як «спотворений» митець, що відірвався у своїй «творчості» від морального коріння й мистецького служіння меті одухотворення буття, внаслідок чого перетворився на «міні-надлюдину», «чорного чаклуна».
1. Яке враження справляє на оповідача місце, куди вони з сім’єю приїхали відпочити? Значне місце у новелі посідає розлогий опис нездорової моральної атмосфери, що панує у південному італійському містечку. Ця атмосфера пройнята настроями ідолопоклонництва. Вона, зокрема, дається взнаки у пишному «Гранд-готелі», коли адміністрація із холопських міркувань запропонувала оповідачеві залишити апартаменти тільки тому, що кашель його дитини заважав одній вельможній особі. Проте й у затишному пансіонаті «Елеонора», куди ображений оповідач перебрався з родиною, є свій об'єкт обожнення - видатна італійська актриса Дузе, з якою у минулому приятелювала господиня, синьйора Анджольєрі. Та й у самому повітрі зали, захопленої штукарською вправністю Чіполли, панують настрої поклоніння незвичайній особистості, що спонукають публіку аплодувати принизливим для людської гідності перемогам чаклунської сили.
Він почувається самотнім, тому що оточували його переважно «людська пересічність і міщанська безликість».
Чіполла змальовується у єдності двох своїх іпостасей - як «сильна особистість», тобто образ, пов'язаний із політичними реаліями 20-30-х років, і як напівфантастичний персонаж, співзвучний злим чарівникам із давніх легенд. Ці іпостасі виявлені вже в описі зовнішності штукаря. Його обличчя вражає суворою різкістю рис, рухи - енергією та самовпевненістю, манера поводитися - зухвалістю людини, що звикла володарювати. А водночас цей горбун у костюмі кавальєре нагадує ярмаркового шарлатана XVIII ст. Така двоїстість героя підкреслюється двома деталями його виступу: Чіполла підкорює «піддослідних» своїй волі і поповнює у собі запас демонічної сили.
Кожний номер сеансу «чорної магії» Чіполли спрямований на те, аби підкорити глядачів, зламати їхню волю, знищити в них усі ознаки індивідуальності, ствердити тотальне панування над ними. При цьому Т. Манна цікавить психологія капітуляції суспільства перед згубною для нього силою. Переважна більшість публіки - аморфна маса, яку Чіполла насправді зачаровує своїм надприродним хистом і водночас обдурює своєю отруйною демагогією. Ця категорія глядачів відчуває зло, що випромінює горбун, однак тягнеться до нього зі здивуванням ярмаркового люду, який без розбору віддає данину захоплення незвичайному. Своєрідним показником настроїв цієї більшості є реакція дітей оповідача: вони то завмирають від напруження, то губляться від нерозуміння того, що відбувається, і все ж таки радісно плещуть у долоні. З-поміж меншості, що вирізняється нестандартною реакцією на магнетизм Чіполли, звертають на себе увагу глядачі, які з особливою легкістю піддаються маніпуляціям гіпнотизера. Це - ідеальний «людський матеріал», з якого за умов тоталітарної держави виходять найвідданіші вірнопіддані режиму, його фанатичні прихильники. 5. Чому Чіполлі вдається грати на національних почуттях натовпу? Чіполла вміло грає на нерві національного почуття натовпу. Як засвідчує експозиція новели, у Торре ді Венере на націонал-патріотнчну істерію хворіють геть усі. Хворіють діти, які через викривлені патріотичні ідеї втратили природну здатність знаходити спільну мову з ровесниками-іноземцями. Хворіє міська влада, яка звинувачує у нехтуванні законами моралі та гостинності Італії батьків тільки через те, що вони дозволили восьмирічній доньці пробігти голенькою кілька метрів до моря. Гіпнотизера і публіку єднає «ідея нації», що була однією із складових фашистської ідеології. 6. Чи має Чіполла зв'язок із натовпом? Манн виявляє не очевидний, але важливий зв'язок між «володарем натовпу», якого вдає із себе гіпнотизер, і самим натовпом. У тій частині сеансу, де Чіполла відгадує думки, виявляється його дивовижна здатність наповнюватися енергією публіки, відчувати її найдрібніші емоційні імпульси. 7. У чому таємничий хист Чіполли? Письменник підводить читача до висновку про те, що «сильна особистість» - це не просто людина, здатна керувати людськими масами, а й ідеальний проводир їхніх усвідомлених і неусвідомлених бажань. А відтак просування такої особистості до вершини влади є не лише наслідком її власних зусиль або чиєїсь протекції. Це ще й показник духовного клімату суспільства або, так би мовити, втілена у плоть і кров відповідь на потребу цього суспільства бути масою, скерованою «вождем».
Злість Чіполли начебто породжена фізичним каліцтвом, та ні каліцтво, ні здатність до гіпнозу не можуть бути фатальними чинниками, які породжують в людині зле. Спотворений таємничими обставинами, герой використовує їх задля того, аби маніпулювати людьми. Принижувати їхню гідність і перетворювати їх на слухняних маріонеток своєї волі.
Безумовно нічого іншого, крім бажання позбутися цього стану.
Влада будь-якого гіпнозу обмежена, завжди знайдуться люди, що не схочуть миритися з облудою. Гідність і розум сильніші за будь-яку брехню та можливості тих, що мають владу і схильні нею зловживати. Не варто лише забувати про це.
Від людей залежало, чи здатні вони покласти край знущанням і приниженням. Зневага до людей, неприховане презирство повинні були викликати протистояння.
Люди свідомо піддалися дії масового гіпнозу, що причарував їх. Такий масовий психоз охоплює людей тоді, коли відбувається зміна цінностей. Слово вчителя У невеликому творі Т. Манн, німецький письменник, гуманіст XX століття, зумів відтворити тривожну атмосферу передвоєнної епохи - перед початком Другої світової війни. Події відбуваються в Італії. Саме з цієї країни розпочалося розповзання фашизму, цієї "коричневої чуми", на яку хворіли люди. І не тільки окремі люди, а й нації! ІV. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Закінчити речення.
V. Домашнє завдання. Для всіх учнів. На вибір
Завдання для творчих груп.
|
|
Лекція вчителя. Сторінками життя та творчості митця Життєві випробування... Т. Манн – німецький письменник, його світоглядні та естетичні позиції. Ранній роман «Будденброки», його реалістичний характер та... |
Леся Українка. «Давня казка» Ідея вільної творчості, вільнолюбства... З`ясувати погляди поетеси на призначення мистецтва і митця; розглянути проблему морального вибору людини та розуміння нею життєвих... |
|
Тема: Література Німеччини к. XIX поч. XX ст. Творчість Генріха Манна. Новелістика Томаса Манна |
Уроку: навчальна Оскар Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Життєвий і творчий шлях митця. Роман «Портрет Доріана Грея» осердя творчості... |
|
Методичні рекомендації керівникам гуртків образотворчого та декоративно-ужиткового... Діти, закінчивши студію образотворчого чи декоративно-ужиткового мистецтва в позашкільному навчальному закладі, на все життя зберігають... |
Урок дослідження Тема: «Прощаємось. А я не все сказав…» Визначити основні теми прозових і драматичних творів митця; Виховувати в учнів гордість і повагу до творчості письменника земляка,... |
|
Конспект уроку у 6 класі Тема. Філософ. Поет. Музикант Мета. Визначити особливості відображення життєвого змісту та почуттів у пісенній творчості Г. Сковороди; збагачувати емоційно-естетичний... |
Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Шевченку... Якщо помножити це багатство вдачі на геніальність у поетичному слові та образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна... |
|
Урок засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент >ІІ.... Франсіско Гойя; розвивати зацікавленість мистецтвом, спостережливість, інтерес до світової культурної спадщини, естетичні смаки,... |
УРОК МУЗИЧНОГО ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В 5 КЛАСІ НА ТЕМУ: «МОРЕ У ТВОРЧОСТІ МИТЦІВ» Ознайомити з творчістю російського композитора М. А. Римського-Корсакова та художника-мариніста І. К. Айвазовського |