|
|
Скачати 270.27 Kb.
|
| Ведучий. Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Шевченку належить особливе місце. Як поет, художник і мислитель, він всю силу мистецтва слова і візуального образу спрямував на службу своєму народові. Нев'янучий і всезростаючий інтерес до спадщини Шевченка саме й криється в народності його творів і феноменальності вдачі. Він був наділений такими рисами, як палке вільнолюбство, жадоба вчитися, велика працездатність, широкий діапазон зацікавлень, тонке знання людської психіки. Якщо помножити це багатство вдачі на геніальність у поетичному слові та образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна природа його як людини і митця. Учитель. Я вітаю учасників конференції. Нещодавно минули дні пам’яті Т.Г.Шевченка. Ми з вами знаємо Шевченка не тільки як поете, художника, а й видатного громадського діяча. В середині 19 століття він мав значний вплив на суспільно-політичне життя України. Вшановуючи в ці дні Тараса Шевченка, ми вирішили спинитися на такій дуже цікавій, але нами ще недостатньо вивченій сторінці його творчого шляху, як малярство. Отже, Шевченко-художник... Ведуча. При знайомстві з Шевченковим життям може скластися враження, що воно — ланцюг випадковостей, який міг обірватися в будь-якому місці. Справді, і примха поміщика Енгельгардта взяти собі за козачка в подорож до Вільна і Петербурга рано осиротілого Тараса, і зустріч у Літньому саду з Іваном Сошенком, і праця у Василя Ширяєва по розмальовуванню інтер'єрів петербурзьких театрів, і обставини викупу з кріпацтва, нарешті, вступ до Академії мистецтв у клас Карла Брюллова нагадують випадковий збіг обставин. Адже всі закони і традиції миколаївської Росії були спрямовані проти висунення на авансцену історії таких людей, як Шевченко. Але він все-таки досягнув вершини слави — всупереч усьому. Ведучий. Юний Шевченко прибув до Петербурга 1831 року, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. Почалося тривале столичне життя, сповнене палкого бажання вчитися на професіонального художника. Ведуча. Подиву гідна епопея викупу Шевченка з кріпацтва. 22 квітня 1838 р. завдяки зусиллям митців Жуковського, Венеціанова, Брюллова, Сошенка юному Шевченку було вручено відпускну. Він стає вільним слухачем Академії мистецтв. Упродовж семи років навчання Тарас був тричі нагороджений срібними медалями. Задовго до надання в березні 1845 року офіційного звання вільного художника Шевченко працював уже на рівні професійного майстра. Історик. Відомо всім, що малювати Шевченко вчився у Академії мистецтв у Петербурзі. Але існує і невідома сторінка в житті Тараса, коли він навчався малярському мистецтву в художника Яна Рустема у Вільнюсі. Розкриємо цю сторінку з життя хлопчика-кріпака. У Вільнюсі Шевченко прожив більше року—з 1829 до 1831 р. — як служка родини графа Енгельгардта. Вільнюський період, вирішальний для творчості поета й художника, досі маловивчений. Ранні біографи стверджували, що Тарас навчався малювання, теорії і техніки малюнка в майстерні Вільнюського університету, у найвідомішого на той час у Литві художника — Іонаеа Рустемаса, або Яна Рустема. Мистецтвознавці доводять, що в обох художників було багато схожого в техніці малювання, обоє віддавали перевагу графіці, в обох переважав портрет, також вони виконували й складні пейзажі. Однак деяких сучасних дослідників це не переконує, що Шевченко навчався в Яна Рустема, та й узагалі був знайомий із ним. Вони посилаються на списки студентів Вільнюського університету, де не було учня на прізвище Шевченко. Та й Ян Рустем, відомий художник і дуже зайнятий професор університету, на їхню думку, не брався б за навчання простого кріпака. Тут потрібно одразу наголосити, що документальне дослідження ускладнюється тим, що в 1831 році Вільнюський університет розформували за наказом царя Миколи І — «за підтримку польського повстання з боку вчених та студентів університету». У 1832 році з Вільнюса вивезли університетську бібліотеку й архів. Ім'я Шевченка могло би бути серед імен останніх слухачів розформованого університету. Є припущення, що частина письмових матеріалів, що свідчать про навчання Шевченка в Рустема, згоріла в пожежі під час варшавського повстання 1844 року. Про це пише, зокрема, литовський мистецтвознавець професор Владислав Дрема. Здавалося б, не залишилося ніяких підтверджень факту навчання Шевченка у Вільні й знайомства з Рустемом. Однак несподівану підказку нам дає сам Тарас Григорович. В одному зі своїх листів до приятеля Броніслава Залеського, відправленому в лютому 1855 року з Новопетрівського форту, він пише: «Ты спрашиваешь меня, можно ли тебе взять кисть и палитру. На это мне отвечать тебе и советовать довольно трудно, потому что я давно не видел твоих рисунков. И теперь я могу тебе сказать только то, что говорил когда-то ученикам своим старик Рустем, профессор рисования при бывшем Вильнюсском университете: «Шесть лет рисуй и шесть месяцев малюй, будеш мастером». И я нахожу совет его весьма основательным». У цих кількох Шевченкових рядках, якщо уважно придивитися, можна знайти відповіді на багато запитань. Зокрема, точно визначити, що Шевченко мав би бути знайомим із майстром Рустемом, щоб так точно пам'ятати його улюблений вислів. Шевченко визнає слушність цієї поради майстра, тим самим визнає і себе його учнем. Привертає увагу й те, що в наведеній російською мовою цитаті Рустема «проскакує» навмисно не перекладене українське слово «малюй». Навряд чи його додав Шевченко, якому заборонялося писати листи українською мовою, радше так казав сам Рустем. Розгадку, чому у вислові вільнюського художника Іонаеа Рустемаса з'явилося українське слово і чому знаний професор університету міг погодитися навчати малювання хлопчика-кріпака, можна знайти в його біографії. Ведучий. Особливе місце в портретній творчості Шевченка посідають автопортрети, в яких він відобразив себе у різні пори життя, в різних настроях і переживаннях, але неодмінно із глибоким щирим самоаналізом, із психологічною виснаженістю. В автопортретах митця усіх періодів творчості – від юнака байронівського настрою і зовнішності до вистражданого, але незламного чоловіка середніх літ – криється велика сила типізації. Учитель. Автопортрети Шевченка — власні зображення, які художник створював протягом усього життя. Ми з вами на уроках історії складаємо історичні портрети, а сьогодні спробуємо скласти психологічний портрет Шевченка, адже на його кожному автопортреті – доля народу. Ми провели історичне дослідження і підготували міні-проекти. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1840 р. Екскурсовод-оповідач. Найраніший з відомих тепер автопортретів виконано на поч. 1840 в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. У творі — романтично піднесений образ молодого поета-художника. На «Автопортреті» Шевченко у розквіті творчих сил, сповнений високого натхнення. Створений портрет в академічній майстерні художника Пономарьова, де поет перебував під час хвороби наприкінці 1838 — початку 1840 рр. Працював Тарас над «Автопортретом» у січні-лютому, коли почав видужувати. Про це розповів Пономарьов у спогадах, надрукованих у журналі «Русская старина». «Автопортрет» був власністю журналу. З 1905 року він знаходився в Московському історичному музеї, звідки в 1930 р. переданий в Харківський інститут Тараса Шевченка. Нині зберігається в Державному музеї Шевченка. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1843 р. Екскурсовод-оповідач. Автопортрет, нарисований в Яготині 23 — 26 вересня 1843 року, зображує Шевченка за роботою. Тут виразно передано уважне сприйняття молодим художником навколишнього життя. Учитель. 1845 рік. Рада Академії мистецтв присвоює Шевченкові звання некласного (вільного) художника. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1845 р. Екскурсовод-оповідач Автопортрет, виконаний у кінці серпня 1845, немовби розвиває ідею попереднього. Він гранично простий, ясний за формою. Шевченко на ньому сповнений енергії, внутрішньої сили, рішучості. На екран проектується репродукція «Автопортрета зі свічкою», 1845 р. Екскурсовод-оповідач. До 1845 належить автопортрет із свічкою. З автопортрета дивиться молоде, енергійне обличчя поета. Зображення свічки має символічне значення: поет несе людям світло нового життя, правду. В альбомі 1845 є начерк до цього твору олівцем. Існує версія, що цей автопортрет Шевченко подарував після заслання Марко Вовчок. Учитель. Кілька автопортретів Шевченко створив під час перебування на засланні. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1847 р. Екскурсовод-оповідач. Перший автопортрет, порушивши царську заборону писати й малювати, він намалював між 23 червня і 11 грудня 1847 в Орській фортеці, як тільки туди прибув. Це портрет поета в солдатському мундирі й кашкеті-безкозирці. Тяжкі муки вже наклали відбиток на обличчя Шевченка, на якому вражають широко розкриті, сповнені скорботи очі. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1849 р. Екскурсовод-оповідач. З часів перебування Шевченка в Оренбурзі збереглися два автопортрети. Один з них виконано не пізніше 29 грудня 1849 року. Шевченко зобразив себе в цивільному одязі — у світлій куртці, з-під якої видно комір білої сорочки На обличчі відчувається душевний спокій. В тому, що поет зобразив себе так, певно, мало значення те, що в цей час він жив не в жахливих умовах солдатської казарми, а на приватній квартирі, серед друзів і мав змогу малювати. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1849 р.(у солдатському мундирі з погонами) Екскурсовод-оповідач. Психологічною характеристикою до цього твору близький автопортрет у солдатському мундирі з погонами. Поет тоді ще сподівався на полегшення своєї долі, чекав підвищення у званні до унтер-офіцера й офіційного дозволу малювати. Та незабаром, після арешту за порушення царської заборони і майже піврічного слідства, його заслано до Новопетровського укріплення. На екрані — репродукція «Шевченко серед товаришів», 1851 р. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1851 р. Екскурсовод-оповідач. Тут Шевченко створив нові автопортрети — вражаючої сили художні документи про сім років нелюдських фізичних і моральних мук, але — всупереч усьому — й натхненної, подвижницької, героїчної творчої праці. До цих років належить низка сюжетних, жанрових малюнків, у які художник ввів автопортрети. Під час експедиції до Каратау він виконав малюнок «Шевченко серед товаришів». Його зображення тут близьке до автопортрета, створеного в липні — серпні 1851 й подарованого Б. Залеському. На екрані — репродукція «Шевченко малює товариша», 1851 р. Екскурсовод-оповідач. На останні роки перебування художника в Новопетровському укріпленні припадає малюнок «Шевченко малює товариша», де він зобразив себе за роботою в кибитці, що її спеціально для нього поставив у саду біля укріплення І. Усков. На цих малюнках відтворено образ Шевченка, обстановку, в якій він тоді перебував, передано його захоплення мистецтвом. На екрані — репродукція «Шевченко і байгуші», «.Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою». 1840 р. Екскурсовод-оповідач. Важливе місце в творчому доробку Шевченка цього часу посідають жанрові малюнки «Шевченко і байгуші» та «.Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою», до яких художник ввів автопортрети, щоб підкреслити вірогідність зображеного й передати своє співчуття гнобленому тоді, приреченому на злидні і голод казахському, народові У Новопетровському укріпленні На екрані — репродукція «Автопортрета», 1857 р. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1858 р. Екскурсовод-оповідач. Повертаючись із заслання, в Нижньому Новгороді Шевченко намалював ще два автопортрети. Перший, виконаний не пізніше 28 листопада 1857, автор подарував М. С. Щепкіну. Другий, виконаний не пізніше 4 січня 1858, надіслав тоді ж з П. А. Овсянниковим у дарунок М. Лазаревському. В обох творах постає образ сильної духом людини, яка вийшла незламною з найтяжчих випробувань. М. Лазаревський з подарованого йому автопортрета замовив 25 фотокопій, щоб поширювати їх серед друзів і знайомих. Учитель. В Петербурзі, в останні роки життя, працюючи над автопортретами, Шевченко часто користувався фотографіями. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1860 р.(В кожусі і шапці) Екскурсовод-оповідач. Якщо кожен з розглянутих автопортретів розкриває певну грань образу Шевченка, передає той чи інший душевний стан, то останній з цієї групи автопортретів — у шапці й кожусі, створений не пізніше 4 грудня 1860 за фотографією, дає узагальнений образ портретованого. Твір вражає глибиною й цілісністю характеристики. Недаремно сучасники поета вважали його найвдалішим і найбільш схожим з усіх прижиттєвих зображень Шевченка, і він здобув найширщу популярність. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1860 р Екскурсовод-оповідач. У 1860 році виконано автопортрет у світлому костюмі. Тут на обличчі Шевченка помітно сліди тяжкої недуги, яка підточувала й без того надламане засланням здоров'я поета. У цьому творі відбився також пригнічений стан, у якому Шевченко повернувся до Петербурга після арешту на Україні влітку 1859. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1861 р Екскурсовод-оповідач. В останні роки життя Шевченко малював і олійними фарбами. З чотирьох тогочасних полотен, що дійшли до нас, три — автопортрети. В них помітний вплив Рембрандта, творчістю якого Шевченко захоплювався замолоду і яку тепер, вивчав особливо старанно. Останній автопортрет, виконаний 1 лютого 1861 року, відтворює образ безнадійно хворого художника. Густий морок, з якого виступає освітлене тим же контрастним бічним світлом обличчя Шевченка, посилює трагізм твору. Учитель. Як бачимо, автопортрети Шевченка — своєрідна автобіографія, написана рукою великого художника-реаліста. Ведучий. Трагедія в особистому житті: розрив з коханою жінкою Ликерією Полусмаковою підірвав здоров'я Шевченка. Восени 1860 р. стан поета погіршується, але він продовжує малювати, писати вірші та листи до друзів... 26 лютого (за старим стилем) 1861 року о 5 год. ранку Шевченка не стало... На фоні мелодії «Реве та стогне Дніпр широкий», яка спершу наростає, а потім повільно стихає, на екран проектується фотографія могили Шевченка в Каневі. Ведуча. ...Здалека, з лівого берега Дніпра, видно цю вкриту деревами чудового парку гору-могилу. Її бачать усі ті, хто пливе повз Канів Дніпром. Мільйони українців з півдня і півночі, з заходу і зі сходу пливуть сюди. Це святе місце національної прощі, яке вибрав сам поет серед мальовничих дніпровських гір-круч. Понад століття дивиться наш пророк звідси на всю Україну, якій він віддав свій талант, своє серце. «Все йде, все минає»... Але Шевченко буде жити в пам'яті народу доти, поки існуватиме Україна. Це ж бо він сказав українцям все, що їм треба знати, щоб увійти «в народів вольних коло». Але заповіт його ще не здійснений! Учитель. Слава Шевченка пережила добу, в якій він жив. Його безсмертні твори і сьогодні високо цінує прогресивне людство, його ім’я відоме в усьому світі. Дякую учасникам конференції. І пропоную написати замітку в газету про наш захід. Учитель. Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку належить особливе місце. Поборник правди і свободи, він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виразив споконвічні вільнолюбні прагнення свого народу. Шевченко прожив коротке подвижницьке життя. Як поет, художник і мислитель революційно-демократичного напряму, він з винятковою силою пов’язував мистецтво слова й візуального образу з життям народу. Шевченко був наділений багатьма рисами вдачі: палким вільнолюбством, великою працелюбністю, жадобою вчитися, широким діапазоном зацікавлень, тонким знанням людської психології. Якщо помножити це багатство вдачі на талант в поетичному слові й образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна природа його як людини і митця. Творча спадщина Шевченка – нова і яскрава сторінка в історії української художньої культури. Екскурсовод-оповідач Більшість автопортретів, створених у Петербурзі в останні роки життя, Шевченко виконав технікою офорта. Працюючи над ними, він часто користувався фотографіями. Перший автопортрет — у темному костюмі — виконано не пізніше 14 березня 1860. З цього твору збереглися також відбитки третього стану, де фон вкрито тонким шаром акватинти. Автопортрет пройнятий глибоким ліризмом. Вражає вираз очей, якого раніше в автопортретах Шевченка не було: в них і сум, і ніжність, і тепле співчуття. Це — вираз «ласкавий, майже ніжний», який помітив в очах художника І. Тургенєв. Незабаром, за фотографією, зробленою наприкінці березня 1858, створено другий автопортрет — з бородою, в кожусі і шапці, який можна датувати не пізніше як 4 квітня 1860 року. Ретельно опрацювавши обличчя й виділивши його легким штрихуванням на тлі навколо голови, Шевченко вільно, в начерковій манері, накреслив убрання й покладену на коліно руку, що надало образові своєрідного артистизму. За малюнком, виконаним 1845, що його Шевченко відшукав (де тепер — невідомо), він у травні 1860 створив автопортрет із свічкою, в якому майстерно передав ефект освітлення — боротьбу світла з темрявою, внаслідок чого твір набув символічного звучання. В цьому автопортреті привертає увагу розмаїтість застосованих технічних прийомів. Густим плетивом різної сили штрихів, підкреслених і об'єднаних шаром акватинти, художник показав, як морок відступає перед переможною гилою світла. Обличчя модельовано прозорими перехресними штрихами, а вбрання зображено сіткою паралельних ліній, що імітують манеру класичної гравюри різцем. На екрані — репродукція «Автопортрета», 1848 р. |
| МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ Світлана Руднєва, викладач ВСП НУБіП Він анітрохи не довший, він тільки трохи складніший". Ознайомившись з його твором "Кола на піску", ці прості на той час слова я обрала... |
Науково- методичне забезпечення Особливе місце серед них належить Г. С. Сковороді, педагогічні ідеї якого я використовую в роботі з обдарованими дітьми. Адже, Г.... |
| Календарно тематичне планування з зарубіжної літератури для 8 класу Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва. Місце національних літератур у всесвітньому літературному... |
Урок з художньої культури 10 клас України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння... |
| Тести до повісті О. Кобилянської «Земля» Про кого говориться у повісті «мабуть, ні одна дівчина не вміла так любити, як вона!В її обіймах він наче мінився. Своїми великими... |
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Мета Мета ознайомити студентів з головними етапами розвитку української культури, сформувати систему знань про роль та місце української... |
| КУРСОВА РОБОТА Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне... |
КОНКУРС „КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 2001” Маркович Олена Анатоліївна Сім'я Родина Ці слова, мабуть, святі для кожного з нас. Святі тому, що в житті кожної людини сім'я займає особливе місце, є основою... |
| Наші знання ми черпаємо з різноманітних джерел інформації, серед... Як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене джерело? Що ви про нього знаєте? |
РЕКОМЕНДАЦІЇ м. Луцьк 28 вересня 2012 року Про роботу Луцької районної МКМР з Для забезпечення цих цілей використовувалися усі форми і методи роботи з цього напряму. Серед них особливе місце займає районна МКМР... |