Ольга Юліанівна Кобилянська
«Життя і творчість»
1. Ольга Кобилянська народилася в … . (1863 р.)
2. У … Ольга закінчила чотирикласну німецьку школу. (1887 р.)
3. Ольга Кобилянська почала вести щоденник з … років. (14)
4. З Лесею Українкою Кобилянська зустрілася у … році. (1901)
5. Важливою подією у житті письменниці була зустріч з однією з найосвіченіших жінок Галичини … . (Софією Окуневською)
6. Творчий шлях Кобилянська розпочала новелами, написаними … мовою. (німецькою)
7. Духовно підтримала письменницю …, яка написала статтю «Малоросійські письменники на Буковині» (Леся Українка)
8. Рівність прав на освіту жінок і чоловіків Кобилянська виклала у праці … . (Дещо про ідею жіночого руху)
9. Провідною ідеєю багатьох прозових творів Кобилянської стало питання … . (емансипації)
10. Збірка «Українські новели» була надрукована у … . (1901 р.)
11. Найвидатніший твір письменниці, написаний у 1901 році – це повість … . («Земля»)
12. Естетична концепція людини і світу Ольги Кобилянської формувалася під впливом ідей німецького філософа … . (Ніцше)
13. У 1905 вийшла збірка новел … . («До світла»)
14. У романі «Апостол черні» Ольга Кобилянська порушила питання … . (відродження нації)
15. 55-річний ювілей письменниці було відзначено у … . (1940 р.)
16. Протестом проти антилюдяного жорстокого світу стала новела … . («Лист засудженого вояка до своєї жінки»)
17. Твори О.Кобилянської ввели в шкільну програму для вивчення у … . (1940 р.)
18. Дмитро Павличко назвав мовний вибір письменниці (мова написання творів) … . (подвигом)
19. За психологічним типом Кобилянська - … . (інтроверт)
20. Під впливом вражень від вирубки лісу була написана новела … . («Битва»)
21. Письменниця називала свої новели «дрібними… ». (поезіями в прозі)
22. За жанром повість «Людина» - … . (психологічно – ідеологічна)
23. Проблема самореалізації людини, зокрема жінки в умовах патріархального суспільства, висвітлена у повісті … . ( «Царівна»)
24. Естетичні шукання О.Кобилянської розвивалися паралельно з художнім новаторством європейських письменників … . (Стефана Цвейга, Ромена Роллана)
25. Девіз свого життя писати про «Україну, велику, пишну, пригноблену, сковану, її одну й нічого іншого» письменниця сформулювала в … . («Автобіографії»)
26. Померла письменниця у … . (1942 р.)
«Земля»
Логічний диктант
Доповнити речення
В основу сюжету твору лягли справжні події, що мали місце у селі … . (Димка)
Кобилянська відтворила картини селянського життя на … . (Буковині)
«Земля» - це … повість. (соціально-психологічна)
Ідея твору в тому, що не людина для землі, а … для людини. (земля)
Наскрізним є у повісті … мотив землеробського світосприймання. (міфологічний)
У центрі твору – сім’я … та … Федорчуків . ( Івоніки та Марійки)
Імена їхніх синів … . (Михайло та Сава)
Великий вплив на Саву має … . (Рахіра)
Михайло покохав бідну дівчину … . (Анну)
Духовно Івоніка прозріває після … . (смерті Михайла)
Марійка стає черствою й озлобленою із-за … інстинктів. (власницьких)
Образ Михайла твориться за допомогою … деталей. (портретних)
За типом темпераменту Михайло - … . (флегматик)
Серце у Михайла було «м’яке як …». (тісто)
Сава за типом темпераменту - … . (меланхолік)
Сава вбиває … без будь-якої потреби. (птахів і тварин)
Зло у душі Сави посіяла … . (Рахіра)
Образ Анни продовжує в українській літературі традицію … . (жінки-страдниці)
Ідея твору співзвучна зі словами народної пісні … .(«Кров людська не водиця,
проливати не годиться»)
Художня картина світу у повісті обертається навколо персоніфікованого образу … .
(Землі)
У повісті відлунюється християнська легенда про … . (Каїна і Авеля)
Християнський міф про Адама втілено у образі … . (Івоніки)
Перебуваючи у місті, Михайло збагнув, що можна прожити і без … . (землі)
Любить орати землю, засівати поля … . (Михайло)
Жахливим випробуванням для Михайла стало перебування … . (на воєнній службі)
Не виявляє бажання працювати на землі … . (Сава)
… мріє заволодіти землею Федорчуків будь-якою ціною. (Рахіра)
Михайло вирішує відкритися батькам у своїх почуттях до Анни на свято … .
(Михайла)
У тяжку хвилину Анну підтримує … . (Докія)
Івоніка відписує сину Анни від Петра … . (шматок Михайлового поля)
Анна мріє, щоб її син не був залежним від … . (землі)
ІІ. За поданою цитатою назвіть літературного героя.
Вкажіть, хто про кого сказав
1. «Він роботи боїться, йому танець у голові» (Івоніка про Саву)
2. «По всіх селах навкруги немає йому пари – такий добрий» (Докія про Михайла)
3. «Ми обоє заробили її, оцими нашими руками дороблялися її …» (Івоніка про себе і Марійку)
4. «В ньому вічно зависть грає». (Івоніка про Саву)
5. «… хто вам має помагати? Ви мусите його приневолювати до роботи, бо він забагато ходить по селі». (Михайло – Івоніці про Саву)
6. «Дівчина, як золото, та й добра». (Петро про Анну)
7. «В мене нема ні жменьки землі, ні грошей». (Анна про себе)
8. «Намовляє його…, а він виконує те, що вона накаже». (Марійка про Рахіру)
9. «Вона мене найрадше в ложці води втопила би за те, що ти мене любиш». (Рахіра про Марійку)
10. «Вони тебе ненавидять… Вони хотіли б лиш твоїх рук, твоєї праці, а більше нічого, нічого!» (Рахіра про батьків Сави)
11. «Ти слухай лише мене, а ми добудем свого!» (Рахіра - Саві)
12. «Упрягли тебе – упрягають і інших. Буває кінець усьому, - буде й тому кінець. Роби своє та здайся на волю божу». (Івоніка - Михайлу)
13. «Не потрібую ані крихітки землі від вас». (Сава - Марійці)
14. «З одного боку, ніби припадає до землі, береться до роботи й всього, а з другого, обходиться з нами, як зі своїми ворогами» (Михайло про Саву)
15. «В місті живуть люди і без землі». (Михайло - Анні)
16. «Се бог не сотворив, се само вродилося таке погане». (Петро про Рахіру)
17. «Се був шовк, а не чоловік. Він не мав жовчі». (Петро про Михайла)
18. «Твердий чоловік! Не заплакав ще ані одною сльозою, відколи спало нещастя на нього». (Петро про Івоніку)
19. «Бувай здоров і працюй, як я працював». (Івоніка Саві)
ІІІ. Хто з героїв повісті змальований у поданих уривках?
«У дворі навчалася вона й бачила не одно; навчилася кращого ладу і тоншого
способу ґаздування, і наслідки того кидалися кожному в очі, хто лише ступав у її гарне обійстя». (Докія)
«З природи інтелігентний, бистрий, серцем м’який, мов дитина, а в роботі був мов
вогонь, коли хотів». (Петро, брат Докії)
«Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі …» (Сава)
«Ніколи вона курки не зарізала, ніколи яйця одного не зварила, краплі молока не
напилася». (Марійка)
«Доки мені бог сил дасть і доки буду жити, буду робити». (Івоніка)
«Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім
за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п’ятно старості» (Марійка)
«Її сміх, голосний, короткий, уриваний сміх, виривав його з усякого мандрування й
поривав із собою, а слова її все підходили йому під його душевний лад». (Рахіра)
«Він був … вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав
також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й несупокійного». (Сава)
«Люди в селі прозвали його «дурнуватим» … служив дванадцять років у війську й
оповідав кожному, наймолодшій дитині, свої пригоди з того його героїчного часу». (Онуфрій, панський побережник)
«Сміючись виходив із дому і сміючись вертав назад». (Михайло)
«Се ж була погана жінка, люта, мов жид-лихвар на гроші лакома, і гірша, як деяка
мачуха». (Мати Анни)
«Середнього росту, з темним, як шовк, волоссям, мала на собі скромну ріклю, що,
не стісняючи її в руках, приставала пестливо до її молодої, гнучкої статі, що, на око ніжна, таїла в собі силу та вабила до себе, мов музика, гармонією жіночності». (Анна)
«Його ноги шпоталися по грубій груді стернини, так як би щохвилі забігала
невидима куля між ними і вмисне звільняла його хід. На серці ж умостився глухий
тягар… Він почув себе старим. Уже аби що казати, а він вже не молодий. А от тяжко йдеться йому. Не так, як ішлося давніше». (Івоніка)
«Дрібне хлоп’я з задумливими очима своєї матері». (Син Анни)
|