|
Скачати 0.59 Mb.
|
Тема: „ Гендерні стереотипи та їх вплив на формування особистості школяра” Мета: розширення усвідомлення „ Я” – образу, осмислення гендерних стереотипів, прийняття власної гендерної ідентичності , формування андрогінного типу поведінки як найефективнішого в сучасних умовах, розробка плану дій у реалізації гендерного підходу в роботі з учнями та батьками. Обладнання: аркуші паперу А4, А3, плакат „пісочний годинник”, плакат „правила роботи”, бланки опитувальників, маркери, ручки. Хід семінару 1. Вступ Гендерна проблема є досить актуальною проблемою сьогодення. Світове співтовариство піднялось на такий рівень самоусвідомлення і розвитку, коли історично вже склалися передумови для рівного і рівноправного ствердження жінки поряд і нарівні з чоловіком в усіх сферах соціального життя. Як пріоритетну та одну з найважливіших проблем сучасності цю проблему розглядає Організація Об’єднаних Націй (Спеціальна Сесія Генеральної Асамблеї ООН у червні 2000 року, Асамблея Тисячоліття ООН і триденний Самміт тисячоліття у вересні 2000 року). Рішення ООН були схвалені й українською делегацією: Україна як член ООН взяла на себе зобов’язання виконувати всі міжнародні документи з питань рівних прав і можливостей. Ось чому в 2005 році урядом було прийнято Закон України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Брак гендерної культури в нашому суспільстві свідчить про недостатню поінформованість, відсутність гендерної освіти, і, як наслідок, порушення гендерного балансу в сім’ї, у професійній сфері, в політиці. Переконана, що обрана тема є необхідною, серйозною і зможе виконати свою просвітницьку місію. 2. Знайомство Мета: поглиблене знайомство, створення позитивної мотивації й зацікавленості вчителів до семінару, взаємної довіри й поваги. Хід вправи Кожен учасник отримує аркуш А4, складає його навпіл „хаткою” так, щоб можна було його поставити перед собою. Потім розкреслює на чотири віконечка ( одне – по горизонталі, три – по вертикалі). У 1-му віконечку пишуть своє ім’я, у 2-му, 3-му, 4-му – відповідно: малюють символ з яким у вас асоціюється ваше ім’я, у 3-му - пишуть дві риси характеру на першу літеру власного імені, у 4-му – дві риси характеру, які притаманні вам. Презентація та обговорення: - які думки у вас виникали, коли ви виконували це завдання, коли відбувалася презентація учасників. 3.Вправа „Правила роботи групи” Мета: створення умов для ефективної роботи групи. 34 Інструкція: щоб наш семінар був ефективним, необхідно прийняти правила роботи групи. Вони у нас сьогодні зашифровані. Кожному правилу відповідає українське народне прислів’я . Я зачитую, а ви здогадайтеся, яке правило тут зашифроване. Українські народні прислів’я:
Правила семінару:
4. Очікування „Пісочний годинник” Мета: визначення очікувань учасників. Психолог роздає кожному з учасників по клейкому папірцю, і пропонує сформулювати та записати на стіках власні очікування щодо їх роботи під час семінару, взаємодії групи. Психолог пропонує: „Перший, хто бажає, може зачитувати свої очікування. А ми, починаючи від нього, по колу, всі зробимо те ж саме”. Після того, як всі очікування зачитано, психолог запрошує всіх підійти до плакату „Наші очікування”, на якому намальовано пісочний годинник, та закріпити свої стікери у його верхній частині. 5. Інформаційне повідомлення „Гендерні стереотипи та їх вплив на розвиток особистості”. Гендерні стереотипи – це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про роль і місце жінок і чоловіків в суспільстві. Існують стереотипи мужності – жіночності – нормативні уявлення про соматичні, психічні, поведінкові властивості, які є характерними для чоловіків і жінок. Наприклад: незалежний – залежна; агресивний – м’яка; раціональний – емоційна; серйозний – легковажна; врівноважений – схвильована; сильний – слабка; жорстокий – добра; ініціативний – несмілива. Є також стереотипи щодо змісту праці чоловіків і жінок: традиційною для жінок вважається виконавча, обслуговуюча діяльність, а для чоловіків діяльність інструментальна, творча, керівна. І такі, що пов’язані із закріпленням професійних і сімейних ролей відповідно до статі. Для чоловіків головними ролями є професійні, а для жінок – сімейні ролі. Гендерні ролі – соціально очікувана поведінка чоловіків і жінок, пов’язана з їхнім соціальним статусом в певних культурних, соціально-економічних і політичних умовах. Якщо розглянути гендерні ролі, розумієш, що вони відрізняються залежно від суспільства, місця та часу. Приміром, розглянувши характеристики, властиві жінкам однієї епохи, стає зрозумілим, що ці характеристики притаманні чоловікам іншої епохи (часи матріархату та патріархату). Гендерно - рольова поведінка людини має свою історію. Гендерні ролі не виникають одразу з народженням дитини, вони розвиваються залежно від багатьох умов і чинників протягом людського життя. Процес розвитку гендерних ролей, відбувається в 35 контексті досить важливого для життя особистості процесу, який називається соціалізацією. А гендерна соціалізація – це засвоєння людиною гендерних ролей, суспільних очікувань щодо цих ролей. Ці ролі тісно пов’язані з усвідомленням себе представником певної статі та з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі. Гендерна соціалізація має низку особливостей і специфічних труднощів у чоловіків і жінок. Для жінки, згідно з історично сформованими патріархальними стереотипами, які, попри суспільний прогрес, ще трапляються, переважає орієнтація на сім’ю та сімейні цінності, ведення домашнього господарства тощо. Для чоловіка, згідно з тими ж стереотипами, нормативно бажаною є більша активність поза межами сім’ї: професійна діяльність, суспільна активність. Такі стереотипи впливають на свідомість дитини, що тільки починає шлях у суспільному житті. Отож дівчатка часто виростають із переконанням, що вони не зможуть бути такими ж цінними працівниками в професійній сфері, як чоловіки, що впливає на самооцінку і певною мірою “виправдовує ” той факт, що серед жінок дуже мало лідерських ролей (тим менше, чим вищий статус такої ролі). Цей феномен в психології має назву “скляна стеля”. Це коли на її шляху до традиційно “чоловічих”, високих за статусом і високооплачуваних робіт стоїть безліч бар’єрів, таких як завищені, неіснуючі для професійної діяльності вимоги до кандидатів, сексуальні переслідування на робочому місці, досвід минулої дискримінації і прийняті в суспільстві норми. Додаємо закріплені, переважно за жінками, догляд за дітьми, виконання домашньої роботи, а також високі вимоги щодо зовнішності жінки. Тому досить часто у жінок виникають внутрішні і зовнішні конфлікти у виконанні професійних і сімейних ролей. І стає цілком зрозумілим, що існують серйозні соціальні проблеми, пов’язані з соціально-психологічною та рольовою самореалізацією жінок. Однак не слід вважати, що на труднощі гендерної соціалізації наражаються лише жінки. Хлопчик у процесі гендерного розвитку стикається з численними проблемами, насамперед пов’язаними з визнанням в оточенні підлітків, з лідерством, суперництвом тощо. Існують також такі поняття, як норма успішності/статусу, норма розумової твердості, норма фізичної твердості, норма емоційної твердості, норма антижіночності. Та все це досить часто призводить до того, що такі ролі стають джерелом тривоги і напруження, тому що деякі їхні аспекти дисфункціональні та суперечливі. Існує багато агентів гендерної соціалізації, які допомагають соціалізувати дитину згідно стереотипів, відповідно закріплених за кожною статтю. Серед них на першому місці знаходиться сім’я, система батьківських впливів на дитину, стиль сімейного виховання. На гендерну самореалізацію істотно впливають власні гендерні стереотипи та цінності батьків, їхні життєві сценарії, характер стосунків у подружжі та між батьками і дітьми. Можна без перебільшення сказати, що сім’я – це горнило формування гендеру. Гендерні ролі батьків – найперший зразок гендерної поведінки для дітей, які часто будують власну гендерну ідентичність згідно з батьківськими моделями життя. Інколи життєвий сценарій дітей повторює сценарії батьків, тому що в ранньому дитинстві маленька людина вирішила: “Буду таким, як тато (або такою, як мама)”. Також діти багато в чому копіюють ставлення батьків один до одного, формуючи стиль стосунків з протилежною статтю. З дитячих книг дитина також взнає про поведінку, яка розцінюється суспільством як така, що відповідає тому чи іншому гендеру. В процесі диференціальної соціалізації велика роль належить дитячим іграшкам. Згідно проведених досліджень, іграшки та ігри допомагають дівчаткам практикуватися у тих видах діяльності, які стосуються підготовки до материнства (ляльки) і ведення домашнього господарства (іграшкові пилосмоки, праски, мікрохвильові печі, пральні машини, дитячі кухонні плити, посуд, меблі та ін.), розвивають вміння спілкування і навички співробітництва. Інакша справа у хлопчиків: іграшки та ігри спонукають їх до винахідництва (конструктори), перетворення оточуючого світу (кубики), допомагають розвивати навички, які пізніше ляжуть в основу просторових і математичних здібностей, заохочують незалежну, змагальну і лідерську поведінку (спортивне знаряддя; машинки, пістолети, кораблі і т.д.). Немаловажливим агентом соціалізації вважають також ЗМІ, зокрема, телебачення, яке цілком здатне суперничати з батьками і вчителями в якості джерела рольових моделей для наслідування. Дослідження показали, що ЗМІ дуже важливі у гендерно-рольовій соціалізації, а аналіз інформації, що надходить до нас по телевізійним каналам, продемонстрував, що телебачення створює стереотипні, традиційні образи чоловіків і жінок Мова, якою ми спілкуємось, також може зробити свій внесок у стереотипне сприйняття чоловіків і жінок. Чоловічий рід більшості професій. В мові міститься інформація про ту відповідну гендеру поведінку, яка прийнята в певній культурі. Освітні заклади поряд з іншими агентами соціалізації, визначають нашу ідентичність, а також можливості особистого, громадянського та професійного вибору. Школи вчать нас на власному прикладі. Сама організація освіти, як і панівні тут гендерні ролі, диктують нам жіночі й чоловічі статусні позиції. Гендерна сегрегація в системі освіти проявляється, зокрема, в представленні гендерних стереотипів у навчальних програмах. ЮНЕСКО виокремлює певні елементи статевої дискримінації в шкільних програмах. Відкритою дискримінацією вважається наявність різних навчальних програм для хлопчиків і дівчаток. У школі також існує негласний розподіл навчальних дисциплін на “жіночі” та “чоловічі”. Запитання до аудиторії: Які предмети називають “жіночими”, а які “чоловічими”? Чому? Важливим джерелом впливу на школярів у навчальній діяльності є шкільні підручники. Наявність гендерних стереотипів у шкільних підручниках та інших матеріалах, використовуваних у навчальному процесі, ЮНЕСКО визначає як приховану дискримінацію. Результати досліджень продемонстрували, що і в зарубіжних, і в вітчизняних підручниках досить багато проявів сексизму (дискримінація за ознакою статі): хлопчики там зображені головними дійовими особами – сміливими, незалежними, здатними ризикувати, дівчата – пасивними, другорядними персонажами, які очікують допомоги та підтримки. Якщо основні персонажі навчальних текстів – чоловіки, школярі переконуються в тому, що домінування чоловіків є нормою, суспільним стандартом. Наслідки неадекватної репрезентації жінок у навчальних матеріалах можуть мати велике значення: 1) учні непомітно для себе доходять висновку, що саме чоловіки відіграють найзначнішу роль у суспільстві та культурі; 2) тим самим обмежуються знання про внесок жінки в культуру, а також про ті сфери життя, які традиційно вважаються жіночими; 3) на індивідуальному рівні стереотипи, що містяться в освітніх програмах, більшою мірою заохочують до активності чоловіків, тоді як жінки навчаються моделей поведінки, які мало співвідносяться з лідерством та управлінням. Запитання до аудиторії: Ваше ставлення до спільного та роздільного навчання хлопчиків і дівчаток. Чи потрібно це у школі? Позитивне та негативне у роздільному та спільному навчанні. Великою проблемою є фемінізація вітчизняної школи, особливо, початкової, яка привела і до фемінізації вимог до учнів, встановлення жіночих еталонів поведінки. Ініціатива й автономія, притаманні хлопчикам, не заохочуються, ритуал взаємовідносин переважає над змістом, а зовнішня дисципліна – над самореалізацією. Паралельно з процесом природного відставання хлопчиків вчительки, схильні заохочувати в учнів обох статей скоріше жіночі, ніж чоловічі якості. Від учнів очікують (і вимагають), щоб вони сиділи тихо, слухняно виконували вказівки, уважно слухали вчителя. Саме таку поведінку суспільство оцінює як типово “жіночу”. В таких випадках закономірно, що дівчатка вчитимуться краще, тому що велика кількість завдань розрахована на старанність виконавця, а дівчат зазвичай готують до цього. Проте, бувають і інші випадки. Обговорення педагогічної ситуації. Наприклад: Чому вчителька 1 класу за однакову кількість допущених помилок хлопчикові пише “Старайся”, а дівчинці “Думай”? Про що це свідчить? А як потрібно звертатися, щоб подолати упереджене ставлення до дівчинки щодо її навчальних та розумових здібностей? Під час шкільного навчання активно продовжується започаткована батьками традиція формування різного типу поведінки хлопчиків і дівчаток. Тут важливою є поведінка самого вчителя. Те, з якими словами звертається вчитель до хлопчиків і дівчаток, які вчинки він схвалює і за які карає, все це орієнтує хлопчиків і дівчаток на відповідну діяльність. Реакції вчителів на порушення дисципліни школярами у більшості випадків теж різна. Відомо, що хлопчики створюють більше проблем з дисципліною, ніж дівчата. Навіть за звичайних умов частіше зауваження отримують хлопці. Але як реагують вчителі, коли дисципліну починають порушувати дівчата? Чи така ж вона, як по відношенню до хлопців? У шкільному житті ми часто зустрічаємось ще з одним протиріччям: коли сам педагог забуває про свою гендерну роль, але, разом з тим, вимагає від учня виконання ролі представника своєї статі. Наприклад, часто можна спостерігати таку картину: вчителька разом з дітьми їде в тролейбусі. Розсадивши дітей на вільні місця, сама стоїть. Коли один хлопчик наважується запропонувати їй місце, то у відповідь чує „Ні, ні, дякую, я постою”. Педагог, забуваючи про свою статеву належність, не дає можливості проявити себе хлопчику як чоловікові. Для того, щоб розв’язати суперечності, які трапляються у шкільному житті, педагог не має забувати про те, що, насамперед, він сам є яскравим прикладом у виконанні тих ролей, які він виконує на даний момент. Тому вчителеві необхідно пам’ятати самому і допомогти дитині в оволодінні змістом соціально-статевої ролі людини. Сказане вище демонструє, що обстановка в сучасній школі може бути однаково “недружньою” як до хлопчиків, так і до дівчаток. Тому треба використовувати спеціальні підходи, щоб допомогти дітям почуватися в школі комфортно і справлятись з проблемами соціалізації. |
Урок засвоєння нових знань Людовіка XIV; розвивати в учнів уміння працювати з текстовими джерелами інформації, аналізувати матеріал, уміти виділяти головне... |
Лабораторна робота № Мета роботи Мета роботи: навчитися визначати карбонатну твердість води та ознайомитися з методами її усунення |
Вірний світогляд – основа здоров’я та благополуччя людини Броварській середній школі №7. Вчителі прийшли, на мою думку, до вірного висновку – головне, це сформувати у випускника вірний світогляд.... |
Уроку Вміти: привітатися; прощатися; представити себе / друга / подругу / батьків; називати когось / щось; запитувати / повідомляти про... |
Пізнай себе, пізнай свою природу – і ти пізнаєш Істину Мета: розвиток дитини як особистості, розкриття її позитивних здібностей, знань про особистість, спілкування, взаєморозуміння та... |
Особистість є складною системою, яка здатна до саморозвитку й самовдосконалення Особистість є складною системою, яка здатна до саморозвитку й самовдосконалення. Особистістю одночасно і народжуються, і стають.... |
Тема: Контроль і ревізія використання трудових ресурсів та ФОП Мета роботи: Навчитись проводити ревізію капітальних вкладень, визначати результати ревізії, визначати розмір необґрунтовано пред’явлених... |
ЯК ЧИННИК ВИБОРУ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ Проблема дослідження способу життя має величезне практичне значення, адже саме особистість, що обрала для себе здоровий спосіб життя,... |
1. А. Іноді даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за... Томаса, яке складається з 60 суджень, згрупованих у 30 пар, щоб визначити, до якого типу належить особистість, ступінь її конфліктності.... |
УРОК №43 Тема уроку Виробити вміння: визначати вид події (випадкова, вірогідна, неможлива); визначати за формулою ймовірність простої події, а також... |