|
Скачати 121.46 Kb.
|
С.І.Чиркова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Організація педагогічної підтримки самовизначення учнів Головна мета педагогічної підтримки – розвиток самостійності школяра, поступове і цілеспрямоване просування до здатності управляти власним життям. Відмінність педагогічної підтримки як особливої професійної діяльності від звичайної людської підтримки полягає в тому, що педагог при виникненні проблеми може її перетворити на освітню ситуацію, створюючи умови для розвитку здібностей учня. Педагогічна підтримка самовизначення школярів – це сукупність науково-методичної і організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з питань формування освітнього середовища, що сприятиме самовизначенню учнів. Педагогічна підтримка профільного і професійного самовизначення школярів включає цілий комплекс заходів, що здійснює педагогічний колектив, направлених на:
Готовність школярів до профільного і професійного самовизначення формується поступово, тому педагогічна підтримка є безперервним процесом, основа якого закладається ще в початковій школі, але найбільш важливий етап припадає на 8-11 класи. У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість здобуття ними повної (середньої) загальної, початкової або середньої професійної освіти. Учень повинен зуміти правильно оцінити свої особисті характеристики (схильності, здатності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки тощо), економічну доцільність вибору (популярні професії на ринку праці, рівень зарплати, можливість працевлаштування тощо), сформулювати професійно обумовлені цілі здобуття освіти, а потім, з врахуванням можливостей професійного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприятиме досягненню поставлених цілей і завдань. Профільне і професійне самовизначення здійснюється школярами: самостійно, виходячи з особистих схильностей, здібностей:
Метою педагогічної підтримки самовизначення школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнанню себе, навколишнього світу і знаходженню свого місця в ньому. Професійне самовизначення – довготривалий, безперервний процес. Допомогти учневі в грамотному виборі майбутньої професії – основне завдання педагога. Особливість профільного самовизначення учнів на етапі допрофільного навчання полягає в тому, що більшість учнів не можуть зробити обґрунтоване профільне самовизначення. Тому перед педагогами стоять наступні завдання: У основній школі: • розвиток в учнів уміння життєвого цілеспрямування, спрямованості на профільне і професійне самовизначення як значиму частину життєвого самовизначення; • розвиток вміння самопізнання і самооцінки; • підтримка профільно виражених інтересів школярів; • розширення знань про світ професій, про специфіку регіонального ринку праці, навчальні заклади регіону, створення в учня позитивних установок на види діяльності, що цікавлять їх. У старшій школі: • розвиток умінь діяльності рефлексії, самопізнання і самооцінки, допомога у формуванні позитивної адекватної самооцінки; • підтримка активності учнів, направленої на розвиток своїх пізнавальних і професійних інтересів, визначення близьких і дальших тимчасових життєвих перспектив, створення індивідуальної освітньої траєкторії, що сприяє професійному самовизначенню, продовження роботи з розширення знань про світ праці і професій, шляхи і форми професійної підготовки у вибраній сфері діяльності, формуванню професійно значимих якостей. Для погодженої роботи всіх суб'єктів даного процесу в освітній установі і поза нею можна створити спеціальну структуру (раду, центр) педагогічної підтримки самовизначення школярів. Координацію його діяльності здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи. В його функції входять:
Класні керівники, опираючись на концепцію, освітню програму і план виховної роботи школи:
Вчителі-предметники:
адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів. Учитель профільної школи має забезпечувати:
Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання. (За М. Пайкуш) Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій. Педагогічна готовність до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність до:
Предметна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність передбачати:
Профільні дисципліни дають можливість учителям-предметникам не лише викладати відповідний матеріал, але ознайомити учнів з професіями, у яких їх предмет відіграє важливу роль. Тому необхідно в процесі викладання предмета:
Основні завдання вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання: - знайомити учнів з різними видами праці і професії; - вивчати їхні нахили, здібності, професійні інтереси;
Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках свого предмета вчитель-предметник повинен мати теоретичну та практичну підготовку. Теоретична підготовка включає:
Практична підготовка включає:
Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно ставиться вчитель-предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовці учнів до основного, правильного вибору професії.На замітку вчителеві-предметнику: Здійснюючи допрофільну підготовку, необхідно врахувати: Головна мета - формування особистості зі стійкими навичками до самооцінки і самореалізації. Учень 7-го класу повинен мати внутрішню спрямованість «Я знаю, що мені потрібно вчити» та мотивацію «Я хочу вчитися, як вибрати профіль навчання». Головна вимога – організація професійно зорієнтованого проектного навчання. Зміст роботи складається з трьох блоків: І блок – загальноосвітній (базовий компонент): забезпечує загальний розвиток учнів; сприяє становленню особистості підлітка, цілеспрямованому виявленню та розвитку здібностей. Цей блок підпорядкований базовому навчальному плану, що відповідає державному стандарту. Притому чітко простежується відмінність у методиках викладання курсів з урахуванням переважної професійної зорієнтованості учнів класу. ІІ блок – інтегративний когнітивно-практичний: дає можливість учням вибірково і цілеспрямовано зреалізувати свої природні таланти під час дослідницьких занять у системі обов’язкових та додаткових (з варіативної складової навчального плану) дисциплін. Критеріальні вимоги до проектного навчання та класифікація проектів: наявність значущої проблеми в пізнавально-теоретичному та практично-прикладному плані; необхідність застосування інтегрованих знань; поетапність. Психолого-педагогічні можливості: пробудження особистісного потенціалу школяра; повноцінна реалізація цільового компонента; різноплановість, різнофункціональність, мобільність; практична спрямованість, перспективність. III блок – варіативний: фахові курси за вибором, спецкурси, факультативи. ІV блок – творчо-позашкільний: участь в олімпіадах, творчих конкурсах, гуртках, секціях. V блок – профорієнтаційний, який набуває системно-структурного характеру. Шкільний психолог:
Соціальний педагог:
Медичний працівник:
Процес психолого-педагогічної підтримки старшокласників зі сторони школи і сім'ї повинен будуватися на основі єдиних цільових установок. Тому завдання вчителів у роботі з батьками направлені на вироблення єдиної позиції з проблеми самовизначення школярів. Форми взаємодії можуть бути наступними:
Повноцінна педагогічна підтримка самовизначення учнів неможлива без зусиль освітньої установи з різними соціальними інститутами, що сприяють формуванню готовності школярів до самовизначення. На замітку організаторові профільного навчання:Навчаючи учителів-предметників, класних керівників особливостям профорієнтаційної роботи, доцільно організувати:
Література 1. Бібік Н.І. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2009. - №37, жовтень. – С.2-3 2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Ін форм. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24. – 15 с. 4. Переходимо на профільне навчання. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники Мороз Г.П., Николин М.М. 5. Матеріали Київського науково-методичного центру профільного навчання (Інтернет-ресурс). |
Методичні рекомендації з питань організації педагогічної підтримки Головна мета педагогічної підтримки – розвиток самостійності школяра, поступове і цілеспрямоване просування до здатності управляти... |
Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного) навчання МЕТА: сформувати розуміння змісту профільної (професійної) освіти, професійного самовизначення, види професій |
ВПЛИВ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗНЗ Психологічне супроводження професійного самовизначення старшокласників |
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Метою профільного навчання за спеціалізацією «Основи дизайну» є забезпечення загальноосвітньої проектно-технологічної підготовки... |
Смілянської міської ради Черкаської області Педагог – організатор, вчитель методист Державними програмами соціальної підтримки інвалідів в Україні; дати інформацію про проведення Параолімпійських ігор; формувати в... |
Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною |
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання) Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання |
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання) Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання |
Основні категорії дидактики Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності |
Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення... Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області |