Організація педагогічної підтримки самовизначення учнів


Скачати 121.46 Kb.
Назва Організація педагогічної підтримки самовизначення учнів
Дата 23.09.2013
Розмір 121.46 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
С.І.Чиркова,

методист Черкаського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних працівників
Організація педагогічної підтримки

самовизначення учнів

Головна мета педагогічної підтримки – розвиток самостійності школяра, поступове і цілеспрямоване просування до здатності управляти власним життям.

Відмінність педагогічної підтримки як особливої професійної діяльності від звичайної людської підтримки полягає в тому, що педагог при виникненні проблеми може її перетворити на освітню ситуацію, створюючи умови для розвитку здібностей учня.

Педагогічна підтримка самовизначення школярів – це сукупність науково-методичної і організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з питань формування освітнього середовища, що сприятиме самовизначенню учнів.

Педагогічна підтримка профільного і професійного самовизначення школярів включає цілий комплекс заходів, що здійснює педагогічний колектив, направлених на:

  • закріплення навиків самостійної, творчої діяльності в певній сфері (знаннєво-дієвий блок);

  • формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок);

  • профільну і професійну орієнтацію (орієнтувальний блок).

Готовність школярів до профільного і професійного самовизначення формується поступово, тому педагогічна підтримка є безперервним процесом, основа якого закладається ще в початковій школі, але найбільш важливий етап припадає на 8-11 класи.

У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість здобуття ними повної (середньої) загальної, початкової або середньої професійної освіти. Учень повинен зуміти правильно оцінити свої особисті характеристики (схильності, здатності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки тощо), економічну доцільність вибору (популярні професії на ринку праці, рівень зарплати, можливість працевлаштування тощо), сформулювати професійно обумовлені цілі здобуття освіти, а потім, з врахуванням можливостей професійного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприятиме досягненню поставлених цілей і завдань.

Профільне і професійне самовизначення здійснюється школярами:

самостійно, виходячи з особистих схильностей, здібностей:

  • самостійно, орієнтуючись на ідеал (кумира);

  • під впливом батьків, родичів (традиції, матеріальні можливості сім'ї);

  • за порадою педагогів;

  • під впливом інших дорослих (сусіди, інші консультанти);

  • за компанію з товаришами;

  • під впливом засобів масової інформації.

Метою педагогічної підтримки самовизначення школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнанню себе, навколишнього світу і знаходженню свого місця в ньому.

Професійне самовизначення – довготривалий, безперервний процес. Допомогти учневі в грамотному виборі майбутньої професії – основне завдання педагога.

  Особливість профільного самовизначення учнів на етапі допрофільного навчання полягає в тому, що більшість учнів не можуть зробити обґрунтоване профільне самовизначення.

Тому перед педагогами стоять наступні завдання:

У основній школі:

розвиток в учнів уміння життєвого цілеспрямування, спрямованості на профільне і професійне самовизначення як значиму частину життєвого самовизначення;

розвиток вміння самопізнання і самооцінки;

підтримка профільно виражених інтересів школярів;

розширення знань про світ професій, про специфіку регіонального ринку праці, навчальні заклади регіону, створення в учня позитивних установок на види діяльності, що цікавлять їх.
У старшій школі:

розвиток умінь діяльності рефлексії, самопізнання і самооцінки, допомога у формуванні позитивної адекватної самооцінки;

підтримка активності учнів, направленої на розвиток своїх пізнавальних і професійних інтересів, визначення близьких і дальших тимчасових життєвих перспектив, створення індивідуальної освітньої траєкторії, що сприяє професійному самовизначенню, продовження роботи з розширення знань про світ праці і професій, шляхи і форми професійної підготовки у вибраній сфері діяльності, формуванню професійно значимих якостей.

Для погодженої роботи всіх суб'єктів даного процесу в освітній установі і поза нею можна створити спеціальну структуру (раду, центр) педагогічної підтримки самовизначення школярів. Координацію його діяльності здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.

В його функції входять:

  • вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів з метою узгодження і координації їхньої діяльності;

  • підтримка зв'язків загальноосвітньої установи з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи;

  • планування роботи педагогічного колективу з формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до концепції і освітньої програми загальноосвітнього навчального закладу;

  • здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу з даного напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників з організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: професійна діагностика, профпросвіта, профконсультування, визначення індивідуальної освітньої траєкторії);

  • проведення педагогічних рад, виробничих нарад з проблеми профільного і професійного самовизначення старшокласників;

  • організація участі обдарованих дітей в очних олімпіадах різного рівня;

  • організація системи підвищення кваліфікації класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми самовизначення школярів;

  • здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників з проблеми професійного визначення учнів;

  • організація занять учнів в мережі допрофільної підготовки і профільного навчання;

  • запровадження курсів за вибором з питань профорієнтації в ході допрофільної підготовки («Твоя професійна кар’єра», «Вибір професії») і профільного навчання («Технологія професійного успіху»)


Класні керівники, опираючись на концепцію, освітню програму і план виховної роботи школи:

  • складають для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, що включає різні форми, методи, засоби, активізуючи пізнавальну, творчу активність школярів;

  • організовують індивідуальні і групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

  • ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);

  • допомагають учням проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

  • організовують відвідини учнями Днів відкритих дверей у вузах, професійно-технічних навчальних закладах;

  • організовують тематичні і комплексні екскурсії школярів на підприємства;

  • надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів і їх батьків з проблеми самовизначення;

  • проводять батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення;

  • організовують зустрічі учнів з випускниками школи – студентами ВНЗ, професійно-технічних навчальних закладів.

Вчителі-предметники:

  • сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчій спрямованості школяра, використовуючи всілякі методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси газет тощо;

  • сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

  • забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують в учнів загально трудові, професійно-важливі навики;

  • проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Учитель профільної школи має забезпечувати:

  • варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу;

  • практичну орієнтацію навчального процесу;

  • завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти;

  • використання сучасних педагогічних технологій, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання;

  • визначальну роль мають проведення групових робіт, учнівських диспутів, рольових ігор, керованих досліджень та самостійних проектів, розігрувань діалогів, ведення бесіди тощо.

Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання. (За М. Пайкуш) Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій.

Педагогічна готовність до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність до:

  • профільної диференціації змісту предмета;

  • забезпечення наступності між профільним навчанням та професійною підготовкою;

  • реалізації різних форм організації профільного навчання;

  • професійної орієнтації учнів;

  • реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.


Предметна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність передбачати:

  • фундаментальні знання з базового предмета;

  • відповідний рівень загальної культури і професійної компетентності.

Профільні дисципліни дають можливість учителям-предметникам не лише викладати відповідний матеріал, але ознайомити учнів з професіями, у яких їх предмет відіграє важливу роль. Тому необхідно в процесі викладання предмета:

  • виразніше показати учням ті сторони знань і навичок, які мають практичне значення для сучасної виробничо-трудової діяльності,

  • сформувати у них правильне розуміння суспільного характеру цих знань і навичок,

  • стимулювати пізнавальні інтереси,

  • захопити школярів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань.

Основні завдання вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання:

- знайомити учнів з різними видами праці і професії;
- вивчати їхні нахили, здібності, професійні інтереси;

  • консультувати учнів з питань, які пов’язані із продовженням навчання та працевлаштування.
    Вчитель повинен продумати, з якою професією доречно ознайомити учнів у межах програмної теми, враховувати спільні основи профорієнтації під час вивчення різних навчальних предметів.

Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках свого предмета вчитель-предметник повинен мати теоретичну та практичну підготовку.

Теоретична підготовка включає:

  • знання цілей, завдань профорієнтації,

  • володіння методами її реалізації в умовах викладання відповідного предмета,

  • психолого-педагогічні основи проблеми.

Практична підготовка включає:

  • знання методики профорієнтаційної роботи в умовах викладання відповідного предмета,

  • вміння та знання навичок проведення різних заходів (бесід, зустрічей, екскурсій тощо).

Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно ставиться вчитель-предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовці учнів до основного, правильного вибору професії.На замітку вчителеві-предметнику:

Здійснюючи допрофільну підготовку, необхідно врахувати:

Головна мета - формування особистості зі стійкими навичками до самооцінки і самореалізації. Учень 7-го класу повинен мати внутрішню спрямованість «Я знаю, що мені потрібно вчити» та мотивацію «Я хочу вчитися, як вибрати профіль навчання».

Головна вимога – організація професійно зорієнтованого проектного навчання.

Зміст роботи складається з трьох блоків:

І блок – загальноосвітній (базовий компонент): забезпечує загальний розвиток учнів; сприяє становленню особистості підлітка, цілеспрямованому виявленню та розвитку здібностей. Цей блок підпорядкований базовому навчальному плану, що відповідає державному стандарту. Притому чітко простежується відмінність у методиках викладання курсів з урахуванням переважної професійної зорієнтованості учнів класу.

ІІ блок – інтегративний когнітивно-практичний: дає можливість учням вибірково і цілеспрямовано зреалізувати свої природні таланти під час дослідницьких занять у системі обов’язкових та додаткових (з варіативної складової навчального плану) дисциплін. Критеріальні вимоги до проектного навчання та класифікація проектів: наявність значущої проблеми в пізнавально-теоретичному та практично-прикладному плані; необхідність застосування інтегрованих знань; поетапність. Психолого-педагогічні можливості: пробудження особистісного потенціалу школяра; повноцінна реалізація цільового компонента; різноплановість, різнофункціональність, мобільність; практична спрямованість, перспективність.

III блок – варіативний: фахові курси за вибором, спецкурси, факультативи.

ІV блок – творчо-позашкільний: участь в олімпіадах, творчих конкурсах, гуртках, секціях.

V блок – профорієнтаційний, який набуває системно-структурного характеру.

Шкільний психолог:

  • здійснює моніторинг готовності учнів до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків;

  • проводить бесіди з учнями, вчителями, батьками;

  • здійснює психологічні консультації;

  • сприяє формуванню у школярів адекватної самооцінки;

  • запрошує батьків школярів для виступів перед учнями про свою професію, залучає для роботи керівників гуртків;

  • надає допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів;

  • створює базу даних з профдіагностики.

Соціальний педагог:

  • сприяє формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена;

  • надає педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;

  • здійснює консультації учнів з соціальних питань;

  • надає допомогу класному керівникові в аналізі та оцінці соціальних чинників що затрудняють процес самовизначення школяра.

Медичний працівник:

  • використовуючи всілякі форми, методи, засоби, сприяє формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;

  • проводить з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;

  • надає консультації з проблеми впливу здоров'я на професійну кар'єру;

  • надає допомогу класному керівникові, шкільному психологові і соціальному педагогові в аналізі діяльності учнів.

Процес психолого-педагогічної підтримки старшокласників зі сторони школи і сім'ї повинен будуватися на основі єдиних цільових установок. Тому завдання вчителів у роботі з батьками направлені на вироблення єдиної позиції з проблеми самовизначення школярів.

Форми взаємодії можуть бути наступними:

  • проведення батьківських зборів;

  • індивідуальні бесіди педагогів з батьками;

  • анкетування батьків учнів;

  • залучення батьків учнів до бесід про професії;

  • залучення батьків для роботи керівниками гуртків, спортивних секцій, студій, театрів, громадських учнівських організацій;

  • допомога батьків в організації професійних проб старшокласників на підприємствах; допомога батьків в організації тимчасового працевлаштування учнів в канікулярний період.

Повноцінна педагогічна підтримка самовизначення учнів неможлива без зусиль освітньої установи з різними соціальними інститутами, що сприяють формуванню готовності школярів до самовизначення.

На замітку організаторові профільного навчання:

Навчаючи учителів-предметників, класних керівників особливостям профорієнтаційної роботи, доцільно організувати:

  1. Семінари для вчителів, які здійснюють допрофільну підготовку (директорів загальноосвітніх навчальних закладів), «Роль проектного (професійно орієнтованого) навчання (варіативних спецкурсів) у допрофільній підготовці учнів 8-9 класів» (спільно з методистами-предметниками).

  2. Тематичні методичні тижні «Форми допрофільної підготовки».

  3. Розробку психолого-педагогічної програми «Науково-методичний супровід допрофільної підготовки».

  4. Публікацію методичних рекомендацій, списків літератури, програм спецкурсів та факультативних занять, збірників.

  5. Вивчення ринку праці в районі, видання спільним з центром зайнятості бюлетенів «Випускнику основної школи – про актуальні професії».

  6. Моніторинг ефективності допрофільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів шкіл та інших загальноосвітніх навчальних закладів.

  7. Встановлення ефективності допрофільної підготовки на основі порівняльної характеристики результатів олімпіад, творчих конкурсів.

  8. Районні батьківські форуми з питань профорієнтації та профільного навчання.

  9. Відкриті уроки з предметів допрофільної підготовки у рамках шкільних та міжшкільних методоб’єднань (методкомісій).

  10. Піар-акції з питань вибору учнями профілів навчання у засобах масової інформації.

  11. Районне свято професій.

  12. Аналіз кадрового, науково-методичного забезпечення обраних загальноосвітнім навчальним закладом профілів, врахування запитів учнів та соціальної кон’юнктури.




Література


1. Бібік Н.І. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2009. - №37, жовтень. – С.2-3

2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Ін форм. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24. – 15 с.

4. Переходимо на профільне навчання. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники Мороз Г.П., Николин М.М.

5. Матеріали Київського науково-методичного центру профільного навчання (Інтернет-ресурс).

Схожі:

Методичні рекомендації з питань організації педагогічної підтримки
Головна мета педагогічної підтримки – розвиток самостійності школяра, поступове і цілеспрямоване просування до здатності управляти...
Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного) навчання
МЕТА: сформувати розуміння змісту профільної (професійної) освіти, професійного самовизначення, види професій
ВПЛИВ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗНЗ
Психологічне супроводження професійного самовизначення старшокласників
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою профільного навчання за спеціалізацією «Основи дизайну» є забезпечення загальноосвітньої проектно-технологічної підготовки...
Смілянської міської ради Черкаської області Педагог – організатор, вчитель методист
Державними програмами соціальної підтримки інвалідів в Україні; дати інформацію про проведення Параолімпійських ігор; формувати в...
Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами
Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Основні категорії дидактики
Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності
Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення...
Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка