|
|
Скачати 233.5 Kb.
|
|
ВПЛИВ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗНЗ м. Енергодар 2014 ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………….…….…... 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОФ-ОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ 2.1. Методики психологічної діагностики, що виявляють професій- но значимі властивості……...………………………………......... 12 2.2. Емпірична база експериментального дослідження професійно- го самовизначення випускників………………………..………… 13 2.3. Результати дослідження впливу профорієнтаційної діяльності психолога на професійне самовизначення випускників…………7 ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……… 20 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ…………………………………….……… 22 ДОДАТКИ………………………………………………………………….…… 24 ВСТУП Реалізація сучасних вимог, що пред'являються до загальноосвітньої школи, значно активізувала розробку наукових і практичних проблем профорієнтації. Можна виділити ряд напрямків, які сприяють вирішенню практичних питань професійного самовизначення підростаючого покоління. До них відносяться: система профорієнтації, яка озброює школярів необхідними знаннями для орієнтації у світі професій, вміння об'єктивно оцінювати свої індивідуальні особливості (Б.А. Федоришин); діагностичні методики вивчення особистості школярів з метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії (В.Д.Шадриков); (Н.П.Воронін, Ю.М.Забродін); теоретичні і методичні основи проф. консультації молоді, банк профессиокарт (Е.А.Климов); системний підхід до профорієнтації школярів (В.Ф. Цукрів, М.К. Степаненков); суспільно-значимі мотиви вибору професії (Є.М. Павлютенков); особливості профорієнтації студентів в умовах вищої школи (Н.Ш. Шадієв, П.А. Шавир, М.М. Чистяков); формування елементів духовної культури в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії (Г.П. Шевченко). Однак, незважаючи на деякі позитивні результати, профорієнтація в сучасних умовах все ще не досягає своїх головних цілей - формування в учнів професійного самовизначення, відповідно до індивідуальних особливостей кожної особи і запитам суспільства в кадрах, його вимогам до сучасного трудівника. Актуальність вибраної теми дослідження полягає у необхідності визначення певних особливостей профорієнтаційної роботи практичного психолога ЗНЗ з випускниками які сприятимуть формуванню у них цілей професійного самопізнання та самовизначення. Об'єкт дослідження: профорієнтаційна робота практичного психолога в ЗНЗ. Предмет дослідження: особливості профорієнтаційної діяльності психолога в загальноосвітніх закладах щодо учнів старших класів. Мета: визначити, чи впливає професійна діяльність шкільного психолога на самовизначення учнів щодо їх професійної орієнтації. Гіпотеза: дослідження за основними напрямами діяльності практичного психолога з професійної орієнтації випускників допоможуть виявити вплив цієї діяльності на їх самовизначення. Завдання: - вивчити психолого-педагогічну літературу щодо професійного самовизначення учнів; - дослідити поняття профорієнтації та складності професійного самовизначення; - розглянути модель системи профорієнтаційної роботи в школі; - дослідити уявлення учнів про свій професійний потенціал на основі самодіагностики і знання світу професій; - довести вплив психологічного супроводу профорієнтаційної діяльності із старшокласниками на особистість; - проаналізувати отримані результати і сформулювати висновки. Методи дослідження:
Наукова новизна дослідницької роботи полягає у тому, що за допомогою проведеного дослідження було виявлено вплив конкретних видів діяльності психолога, а саме психодіагностики, профконсультації та інформаційно-розвивальних занять, на формування у старшокласників цілей професійного самопізнання та самовизначення. Теоретична та практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні:
Структурні компоненти: наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Початок профорієнтації нерідко відносять до 1908 р. - до моменту відкриття першого профконсультаційнного бюро в Бостоні (США). Однак згідно іншій точці зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, в глибокій давнині. Виникла профорієнтація з потреб розвитку людського суспільства, а тому вона, як і суспільство, має свою історію й передісторію. Природно, що профорієнтація не могла з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а отже, і потреба в орієнтації на ці професії. Історія появи деяких елементів оцінки профпридатності людини йде в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей. Вже в середині III тисячоліття до н. е. в Стародавньому Вавілоні проводили випробування випускників шкіл, що готували писарів. Завдяки великим по тим часам знань професійно підготовлений писар був центральною фігурою месопотамської цивілізації; він умів вимірювати поля, ділити майно, співати, грати на музичних інструментах. Під час випробувань перевіряли його вміння розбиратися в тканинах, металах, рослинах, а також знання всіх чотирьох арифметичних дій. Повідомляється, що цю сувору систему випробувань та відбору успішно подолав знаменитий вчений стародавності Піфагор. Повернувшись після навчання в Грецію, він заснував свою школу, допуск в яку відкривав після серії різних випробувань, схожих на ті, які він витримав сам. Піфагор підкреслював важливу роль інтелектуальних здібностей, образно стверджуючи, що «не з кожного дерева можна виточити Меркурія», і тому надавав значення діагностики в першу чергу саме цих здібностей. Піфагор звертав також увагу на сміх і ходу молодих людей, стверджуючи, що манера сміятися служить найкращим показником характеру людини. Він уважно ставився до рекомендацій батьків і вчителів, ретельно вів спостереження за кожним новачком, після того як останнього запрошували вільно висловлюватися і, не соромлячись, сміливіше оскаржувати думку співрозмовників. Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей вважається англійський учений Ф. Гальтон. З метою вивчення цих відмінностей він скористався нагодою проведення Міжнародної виставки у Лондоні медичного обладнання і засобів охорони здоров'я (1884 р,). На виставці відвідувачі могли перевірити свої фізичні здібності, деякі фізіологічні можливості організму і психічні властивості - всього по 17 показниками. У числі показників були зріст, вага, життєва ємкість легень, станова сила, сила кисті і сила удару, запам'ятовування об'єктів, розрізнення кольорів, гострота зору і ін. По повній програмі було досліджено 9337 осіб [10]. У січні 1908 року в м. Бостоні, як уже відзначалося вище, почало працювати перше бюро профорієнтації молоді для надання допомоги підліткам у визначенні їх життєвого трудового шляху. Діяльність цього бюро і прийнято вважати початком профорієнтації. Потім аналогічне бюро заснували в Нью-Йорку. У його завдання входило вивчення вимог, пропонованих людині різними професіями, більш детальне пізнання здібностей. Перша світова війна (1914—1918 р.) викликала подальше розширення потреби у визначенні професійної придатності: вона вимагала прискореної підготовки людей, що володіють потрібними для військової справи інтелектуальними і фізичними якостями. Інтенсивне технічне переозброєння промисловості ведучих капіталістичних держав, розвиток принципово нової техніки на початку XX в., у тому числі військової, актуалізували проблему “людини-техніка”. Усе гостріше стало усвідомлюватися, що не кожен бажаючий може керувати складною технікою, для цього необхідні знання, здібності і відповідні навички. Війна істотно загострила інтерес до питань співвіднесення здібностей людини з вимогами професій. Тим самим був підготовлений ґрунт для розгортання науково-дослідних робіт з тестових методів оцінки особистості. У США був створений перший варіант так званого групового тесту, що дозволяв швидко оцінити придатність призовників до військової служби в різних родах військ. Створений тест розглядався як психологічна зброя, тому всі іспити, масштаб досліджень і результати їх зберігалися в таємниці. На підставі досліджень вироблялося відрахування “непридатних”, призначення на “чорнові роботи” нездатних до служби, комплектування унтер-офіцерських і офіцерських шкіл, вирівнювання частин за рівнем інтелектуальності, набір у спеціальні частини і т.д. Як видно з історії, саме життя привело до появи профорієнтації як практики, і внаслідок - міждисциплінарного наукового знання [2].
Отже, профорієнтація - це науково обґрунтована система підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професії, покликана враховувати як індивідуальні особливості кожної особистості, так і необхідність повноцінного розподілу трудових ресурсів в інтересах суспільства [16]. Основним у профорієнтації є її психологічний супровід, що об'єднує під собою різні форми і методи професійної діагностики та профконсультації, корекційно-розвиваючу діяльність. І звичайно вести психологічний супровід професійного самовизначення підлітків було делеговано практичним психологам освітніх закладів. Для професійної діагностики особистості учня використовуються такі методи і форми роботи [5]: 1. Спостереження. Воно може бути безпосереднім (зв'язки прямі між дослідниками і спостережуваними) і опосередкованим (є посередник між дослідником і контрольована). Спостереження також може бути відкритим, (людина знає, що за ним ведеться спостереження), прихованим (проводиться з допомогою технічних засобів і людина не знає, що за ним ведеться спостереження), включеним і не включеним, короткочасним і тривалим, безперервним і дискретним (переривчастим), монографическим і вузьким. 2. Метод анкетування. Він не універсальний і має ряд недоліків. Цей метод певною мірою суб'єктивний, оскільки на його результати, по-перше, неминуче позначаються вплив людини, проводить анкетування, елементи суб'єктивізму анкетованих, по-друге, часто від невмілого користування ним можуть бути отримані помилкові дані. Разом з тим слід врахувати, що не завжди можливо і доцільно поводження з анкетами до учнів (тим більш молодшого віку). Проведенням анкетного опитування ні в якому разі не можна зловживати. 3. Бесіди-інтерв'ю. Для них повинна бути характерна тематична спрямованість. Вони можуть проводитися як з самими учнями, так і з учителями, класними керівниками, заступниками директора з навчально-виховної роботи, директорами шкіл, батьками і т.д. 4. Діагностичні методики, які використовуються практичними психологами в рамках профорієнтаційної роботи: "Карта інтересів" (за Клімовим); Тест професійних інтересів (за Голландом); ДДО; КОЗ; Тести Айзенка, Леонгарда, Люшера, Лірі, Личко, Шмишека, Спілберга для вивчення особистісних особливостей (та їх проявів) учнів; "Схильність до виконавської або творчої праці" та інші. 5. Експеримент. Він може проводитися в природніх умовах навчально-виховного процесу. Педагогічний експеримент може бути застосований для дослідження ефективності тих чи інших методів і форм профорієнтаційної роботи. В ході експерименту використовують спостереження, бесіду, анкетування і т. д. Аналіз результатів експерименту проводять методом порівняння. У зв'язку з цим попередньо визначають експериментальні та контрольні групи (класи) учнів. В експериментальних групах (класах) проводять дослідно-експериментальну роботу з досліджуваного питання. В контрольних групах (класах) роботу організовують у звичайній, раніше існуючій формі. 6. Аналіз документів і результатів діяльності [18]: - особові справи; - підсумки медичних обстежень; - класні журнали; - творчі твори, вироби і т. д. Аналіз практичних дій учнів у школі, громадських місцях, в сім'ї. Підведення підсумків реалізації життєвих планів випускників шкіл. За результатами профдіагностики можна проводити професійні консультації. Профконсультация має на меті встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей специфічним вимогам тієї чи іншої професії. Розрізняють наступні види консультацій [17]: - довідкові, в ході яких учням надається інформація про необхідність максимально серйозно підходити до питання про вибір професій, про можливості проходження діагностичних заходів, про необхідність співвідносити свої потенційні й наявні можливості з вимогами до визначених професій (складання психограм, професіограм тощо), про те, в яких навчальних закладах можна продовжити навчання, одержати професійну підготовку (пропонуючи подібну інформацію, варто звертати увагу учнів на необхідність (або відсутність такої) оплачувати навчання, в якому обсязі буде стягуватись оплата, які умови вступу тощо).; - діагностичні, спрямовані на вивчення особистості, інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення відповідності їх обирається або близької до неї професії; - медичні, які мають на меті виявлення стану здоров'я учня, його психофізіологічних властивостей у відношенні обираної професії та ін. Корекційно-розвиваюча діяльність психолога полягає у проведенні тренінгів, профорієнтаційних ігор, занять в ході яких учні знайомляться з основами вибору професії; отримують знання про самого себе і навчаються отримувати ці знання; знайомляться з світом професій та його різноманіттям; удосконалюють комунікативні навички та вміння та інш [13]. З вищевикладеного можна зробити висновки про те, що професійною орієнтацією люди переймаються ще з давніх часів. Ще з часів Стародавнього Вавілона люди почали розуміти, що важлива робота буде виконана якісно, якщо її виконуватимуть люди з відповідними здібностями та можливостями, а для виявлення людей з необхідними якостями потрібні спеціалісти. На сьогоднішній день такими спеціалістами є психологи. Профорієнтаційна діяльність практичного психолога включає в себе велику і трудомістку роботу. Вона складається з багатьох складових [5]: 1. Навички цілепокладання і мотиви самовизначення є початковою стадією, формують структуру навчальних і професійних цілей учнів, самовизначення ж систематизують дії молодої людини по самоаналізу, самопізнання та самооцінювання власних здібностей і ціннісних орієнтацій, а так само і можливостей у процесі професійної підготовки і навчання з метою досягнення більш повної відповідності самого себе щодо обраної професії. 2. Розкриття складностей професійного самовизначення і введення поняття про значення саморегуляції у профвиборі впливають на більш уважне і поглиблене вивчення усього матеріалу що стосується професійної орієнтації. 3. Психологічний супровід профорієнтації є кінцевим результатом усіх проведених заходів, які показують підсумковий результат по проведеній роботі. РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ 2.1. Методики психологічної діагностики, що виявляють професійно значимі властивості Профдіагностика - невід'ємний компонент в системі профорієнтації, що охоплює всі ступені шкільного навчання. Діагностична робота вибудовується таким чином, щоб максимально виявляти потреби, інтереси і схильності кожної дитини на кожному віковому етапі. Вивчення індивідуальних психологічних особливостей може здійснюватися різними способами: від простого спостереження за досягненнями в освоєнні навчальних дисциплін до використання різних анкет, опитувальників, традиційних і модифікованих методик по самовизначенню учнів. У першому розділі ми теоретично обґрунтували необхідність психологічного супроводу професійного самовизначення старшокласників. Виходячи з цього, нами було проведене дослідження, в ході якого здійснена діагностика (комплекс методик наведено у таблиці 2.1.), результати якої дозволяють визначити напрямок групових та індивідуальних профконсультацій, а також зробити висновки відносно поставленої мети дослідження. Таблиця 2.1. Банк діагностичних методик
2.2. Емпірична база експериментального дослідження професійного самовизначення випускників Експериментальне дослідження проводилось нами на базі Енергодарського начально-виховного комплексу №5 у січні-лютому 2013 року. Участь у дослідженні приймали учні випускних (11) класів: А-клас – 22 учня, Б-клас - 25 учнів. Щоб довести вплив психологічного супроводу профорієнтаційної діяльності із старшокласниками на особистість, з учнями обох класів було проведено діагностику за комплексом профорієнтаційних методик. Окрім того для учнів А-класу було розроблено та проведено комплекс з п’яти інформаційно-розвивальних занять, які проводилися раз на тиждень паралельно з психологічною профдіагностикою. Завданнями цих занять було: відкрити перед учнями перспективу у подальшому особистісному розвитку; сформувати теоретичні уявлення і поняття, пов'язані зі світом професій; визначити набір психологічних якостей, які потрібні для оволодіння бажаною професією; виявити найбільш підходящий напрямок професійної діяльності; надати своєчасну психолого-педагогічну підтримку. Для узагальнення, аналізу, надання індивідуальних та групових профконсультацій результати досліджень заносились до групових профкарт: «Профкарта учнів 11-А класу» (Додаток 6), «Профкарта учнів 11-Б классу» (Додаток 7). Для дотримання психологічної етики імена учнів та порядкові літери класів були зашифровані. Методика 1. «Диференційно-діагностичний опитувальник», розроблена Клімовим Є.О. з метою діагностики схильностей та професійних інтересів старшокласників (Додаток1). Опитувальник Клімова заснований на припущенні, що людина, пройшовши необхідне й відповідне навчання професії, зможе виконувати будь-яку роботу, незалежно від того, до якої категорії з перерахованих нижче вона відноситься. І разом з тим, якщо б у людини спочатку була можливість вибору свого майбутнього професійного шляху, який би вид діяльності він насправді волів? Результати дозволяють виявити професійні вподобання групи професій за предметом праці, на який вони (професії) спрямовані: "Людина-Природа", "Людина-Технiка", "Людина-Людина", "Людина-Знакова система", "Людина-Художнiй образ" (Додаток 6, 7). Методика 2. «Тип особистості», розроблена Джоном Л. Голландом (Додаток 2), який запропонував класифікацію типів особистості виходячи з того, в яких сферах професійної діяльності людина швидше досягне найбільшого успіху завдяки певним особистісним особливостям. Направлена на визначення типу особистості та відповідних їй професій. Результати дозволяють визначити професiйний тип особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціональний, заповзятливий, артистичний (Додаток 6, 7). Методика 3. «Карта інтересів», розроблена Голомшток А. Е. (Додаток3). Призначена для вивчення інтересів і схильностей школярів старших класів у різних сферах діяльності за такими напрямами: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, лісове господарство, філологія, журналістика, історія, мистецтво, геологія, географія, суспільна діяльність, харчова промисловість, металообробка, торгівля, юриспруденція, військова справа, харчова промисловість, транспорт, педагогіка, сфера обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка, електротехніка, спорт (Додаток 6, 7). Методика 4. Опитувальник «Рівень готовності до професійного вибору» (Додаток 4). Дана методика є варіантом відомої методики Л.Н.Кабардовой, спрямованої на оцінку ступеня готовності учнів до професійного самовизначення. Вона допомагає не тільки визначити, наскільки випускник готовий до професійного самовизначення, але і сформулювати напрямки для його подальшого розвитку (Додаток 6, 7). З метою виявлення динаміки рівня готовності учнів до вибору професії дану методику ми проводили на початку (Діаграма 2.1.) та наприкінці (Діаграма 2.2.) профдіагностики. Діаграма 2.1. Рівень готовності до професійного вибору (І) Діаграма 2.2. Рівень готовності до професійного вибору (ІІ) Результати методик 1, 2, 3, 4 дозволили нам надати всім продіагностованим учням рекомендації щодо груп професій, які їм найбільше підходять для професійного навчання та подальшої трудової діяльності. Як видно з отриманих за допомогою опитувальника «Рівень готовності до професійного вибору» даних, рівень готовності старшокласників до професійного вибору виріс після профконсультацій і значно виріс в учнів того класу де проводились інформаційно-розвивальні заняття. Також для вибору професії важливу роль відіграє мотивація зробленого вибору, тобто, те, що спонукає людину до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може здаватись на початку. Визначення мотивації – один з найважливіших етапів вибору професії, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям вибору і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі. Тому потрібно визначити, які домінуючи мотиви керують учнем при виборі професії? Методика 5. «Мотиви вибору професії», розроблена Федориши-ним Б.О., редагована Овчаровою Р.В. (Додаток 5). Щоб виявити, чи змінюються мотиви вибору професії під впливом профорієнтаційної діяльності психолога дану методику ми також проводили на початку (Діаграма 2.3.) та наприкінці (Діаграма 2.4.) профдіагностики. Діаграма 2.3. Мотиви вибору професії (І) Діаграма 2.4. Мотиви вибору професії (ІІ) З отриманих даних ми бачимо, що при повторному проведенні методики в учнів, з якими проводились інформаційно-розвивальні заняття, зовнішніх негативних мотивів вибору професії зовсім не виявлено. 2.3. Результати дослідження впливу профорієнтаційної діяльності психолога на професійне самовизначення випускників Щоб виявити які ж саме професії обрали випускники 2013 року, чи відповідають цей вибір наданим при профконсультуванні рекомендаціям, і чи вплинула на їх вибір професійна діяльність психолога ми у вересні 2013 року провели опитування випускників, з якими проводилася вище викладена робота. 45 випускників навчаються за обраними професійними напрямками у вищих та професійних навчальних закладах, 2 – працевлаштовані. Опитування показало, що обрали професійний напрямок відповідно до наданих за результатами діагностики рекомендацій в А-класі 90,9% випускників, в Б-класі 76% випускників (Діаграма 2.5.). Діаграма 2.5. Обраний професійний напрямок відповідає рекомендованим На питання «Чи вплинула на ваш вибір професії діяльність психолога?» з випускників А-класу ствердно відповіли 9 чоловік (41%), з випускників Б-класу ствердно відповіли 4 учня (16%). Такі результати ми отримали тому, що саме в А-класі на інформаційно-розвивальних заняттях старшокласники розширяли знання про світ професій та професійної праці та актуалізовували вже наявні знання про професії та спеціальності, вчились кращому усвідомленню особливостей професій, пов'язаних з престижністю; вчились визначати перспективи життєвих і професійних цілей; аналізувати та осмислювати свої життєві та професійні перспективи; вчились аналізу основних положень трудового життя, стосовно до різних стереотипів людей; підвищували готовність виділяти пріоритети при плануванні своїх життєвих і професійних перспектив, а також готовність співвідносити свої професійні цілі і можливості; дізнавались про шляхи та стратегії отримання професії та інш. За результатами нашого дослідження ми виявили, що на професійне самовизначення випускників впливають не тільки профдіагностична та профконсультаціїна діяльності психолога, а й корекційно-розвиваюча. Адже основний зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками становить робота з формування усвідомленого вибору, розвитку професійно значущих якостей, активної життєвої позиції особистості у виборі професії. ВИСНОВКИ Вибір професії - важливий крок у житті кожної людини. Професія людини свого роду доля, тому варто витратити час, щоб ґрунтовно і завчасно її планувати. Щоб професійна орієнтація дала бажані результати, вона повинна бути безперервним процесом, проводитися в системі, складатися з ряду взаємозалежних етапів. Профорієнтаційна робота психолога зі старшокласниками не може бути якимось окремим напрямком, вона проводиться систематично і тісно пов'язана зі всією навчально-виховною роботою школи. Профорієнтаційна робота є інтегральною частиною всієї навчально-виховної роботи і повинна займати важливе місце в усіх навчальних і виховних програмах школи, в усій позакласній та позашкільній роботі. У підлітковому віці, як правило, формується готовність до вибору професії. І чим раніше співпадуть інтерес і вибір професії, тим більше можливостей сформувати стійкий і свідомий інтерес учня до обраної професійної діяльності. Цьому сприяє проявляється вже в підлітковому віці психологічне новоутворення - потреба в професійному самовизначенні. Здійснюючи завдання профорієнтації в роботі зі старшокласниками, практичному психологу необхідно надавати допомогу старшокласникам у виявленні їх професійних схильностей з розвитку інтересів, забезпечувати активну участь учнів у шкільних заходах по підготовці до свідомого вибору професії. Сформувати у школярів особистісний смисл вибору професії, виробити уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявленнями про цінності з їх реальними можливостями. Здійснюється виконання даних завдань через подальше самопізнання, самоосвіту і самовиховання та оволодіння оптимальними знаннями, вміннями з наукових основ вибору професії у процесі проведення спеціальних курсів. В процесі проведеного дослідження нами був здійснений підбір методик професійного самовизначення старшокласників. За результатами діагностики учні отримали профконсультації. Також для учнів одного з класів було розроблено та проведено комплекс з п’яти профорієнтаційних інформаційно-розвивальних занять. 90,9% випускників саме цього класу вибрали професії, що відповідають рекомендованим. Також 41% випускників саме цього класу зазначили, що на їх вибір професії вплинула профорієнтаційна діяльність психолога. Випускники зазначили, що консультації за результатами діагностики та знання, отримані на інформаційно-розвиваючих заняттях допомогли їм визначитись з вибором Таким чином аналіз результатів нашого експериментального дослідження доводить, що не можна обмежуватись лише профдіагностичним та профконсультаційним напрямами, а необхідно активно використовувати й корекційно-розвиваючий напрям у профорієнтаційній діяльності практичного психолога ЗНЗ. Який допомагає старшокласникам підвищувати готовність виділяти пріоритети при плануванні своїх життєвих і професійних перспектив, а також готовність співвідносити свої професійні цілі і можливості, визначати перспективи життєвих і професійних цілей, визначати шляхи та стратегії отримання професії. СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання) Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання |
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання) Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання |
| Н. В. Розіна АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ АЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ (на основі соціологічного дослідження старшокласників): методичні рекомендації щодо проведення профорієнтаційної... |
Психологічна експертиза, як необхідна умова діяльності практичного психолога Психологічна експертиза – один з найскладніших напрямків діяльності практичного психолога |
| Психологічна експертиза, як необхідна умова діяльності практичного психолога Психологічна експертиза – один з найскладніших напрямків діяльності практичного психолога |
УКРАЇНА ШИШАЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАКАЗ ЗНЗ та ДНЗ Шишацького району, з них: 1 майстер виробничого навчання, 1 шкільний бібліотекар, 1 керівник гуртків позашкільних закладів,... |
| УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... України в 2009 році та з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників ЗНЗ... |
Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного) навчання МЕТА: сформувати розуміння змісту профільної (професійної) освіти, професійного самовизначення, види професій |
| ПРОГРАМ А Обласного семінару-практикуму директорів позашкільних навчальних закладів Пріоритетні питання освітньої діяльності в контексті виконання завдань профорієнтаційної роботи |
І. А. Пахаленко Поради психолога Пахаленко І. А. Поради психолога батькам. Навчально-методичний посібник.: Ольшаницька ЗОШ I-III ст. – 2009 |