Формування позитивної Я-концепції учнів, як спосіб профілактики конфліктів в навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів Рингач

Скачати 105.58 Kb.

Назва	Формування позитивної Я-концепції учнів, як спосіб профілактики конфліктів в навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів Рингач
Дата	29.04.2013
Розмір	105.58 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

Формування позитивної Я-концепції учнів,

як спосіб профілактики конфліктів в навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів
Рингач Олена Володимирівна, практичний психолог

Донецького ліцею професійно-технічної освіти

Конфлікт між педагогом і дитиною, між вчителем і батьками, педагогом і колективом –велика біда. Частіше всього конфлікт виникає тоді, коли вчитель думає про дитину не справедливо. Думайте про дитину справедливо - і не буде конфліктів. Вміння попередити конфлікт - одна з основних частин педагогічної мудрості вчителя. Попереджаючи конфлікт, педагог не тільки зберігає, але й складає виховну силу колективу.
В.А.Сухомлинський
На сучасному етапі гостро постала проблема зростання конфліктності серед педагогів та учнів професійно-технічних навчальних закладів, спричинена умовами нашого сьогодення і специфічними проблемами педагогічного середовища. Конфлікти у сфері педагогічної взаємодії є одними з найбільш насичених і варіативних. Педагоги професійно-технічних навчальних закладів мають справу з учнями-сиротами, учнями із неповних, неблагополучних сімей, де батьки вживають алкогольні та наркотичні речовини; сім’ями, що знаходяться на обліку у службах у справах дітей або під соціальним супроводом в центрах сім’ї та молоді. Педагогам складно визначати характер стосунків із таким контингентом учнів, адже серед них є згодні з педагогом, нейтральні, і такі, що протидіють. Педагоги тяжко переживають конфлікт стосунків з підлітками, помітно збільшується кількість складних педагогічних ситуацій. Збільшення складних педагогічних ситуацій, які можуть спровокувати конфлікти, пояснюється об’єктивною причиною – загостренням протиріч у кризовий період психічного розвитку підлітка [1, с.32].

Підлітково-юнацький вік займає особливе місце серед інших вікових етапів становлення особистості – це критичний, переломний, перехідний вік, вік змін. Ця стадія розвитку відповідає етапу переходу від дитинства до дорослого стану – відбувається звільнення від дитячої залежності.

Л.С. Виготський відзначав, що в цьому віці відбувається розвиток рефлексії і на її основі – розвиток самосвідомості. Розвиток самосвідомості і її найважливішої сторони – самооцінки – це складний і тривалий процес, що супроводиться цілою гаммою специфічних (часто внутрішньо конфліктних) переживань. Часто самооцінка опиняється біля підлітка внутрішньо суперечливою: свідомо він сприймає себе як особистість значну, вірить в себе, в свої здібності, ставить себе вище за інших людей. В той же час усередині нього гризуть сумніви, які він прагне не допустити в свою свідомість. Але, ця підсвідома невпевненість дає про себе знати в переживанні, пригніченості, поганому настрої, занепаді активності. Причину цих станів сам підліток не розуміє. Центр життя переноситься з навчальної діяльності, хоча вона і залишається переважаючою, в діяльність спілкування [2, с.137]. Д.Б.Ельконін підкреслював, що діяльність спілкування надзвичайно важлива для формування особистості в повному розумінні цього слова. У цій діяльності формується самосвідомість [2, с.139].

Основні психологічні причини, що обумовлюють конфлікти у підлітко-юнацькому віці:

ускладненість соціальної адаптації, рольова невизначеність у стосунках із дорослими;
неузгодженість із вимогами педагогів у зв’язку з неадекватною мірою взаємодії;
потреба в самовираженні, в підвищеному інтересі й повазі до себе, прагнення відстоювати власну думку; прагнення до особистісної неповторності, оригінальності;
посилення статтєвої ідентифікації;
потреба в рівноправному спілкуванні з дорослими;
підлітковий максималізм, прагнення до самоствердження;
імпульсивні захисні реакції через приниження власної самоповаги учня;
невиправдана «масивність» педагогічної дії на учня у відповідь на здійснений вчинок [1, с.33].

Профілактика конфліктної поведінки можлива шляхом навчення підлітка способам самореалізації, які стали б джерелом особистісного зростання і позитивності Я-концепції, оскільки критичним періодом формування є підлітково-юнацький вік. Враховуючи, що Я-концепція особистості визначає особливості її поведінки, виникає актуальна проблема: формування позитивної Я-концепції в учнів, яка б направляла їх активність на доброзичливі вчинки, на самопізнання, самоактивність, на бажання і прагнення творити своє життя, створювати себе.

На думку англійського психолога Р.Бернса, Я-концепція – сукупність установок людини «на себе». З моменту свого народження Я-концепція стає активним початком, що виступає в трьох функціонально-ролевих аспектах:

1. Я-концепція, як засіб забезпечення внутрішньої узгодженості;

2. Я-концепція, як інтерпретація досвіду;

3. Я-концепція, як сукупність чекань.

Стосовно Я-концепції ці три елементи установки конкретизуються таким чином:

Образ Я - уявлення людини про себе.
Самооцінка - афективна оцінка цього уявлення, яка може володіти різною інтенсивністю, оскільки конкретні риси образу Я можуть викликати більш менш сильні емоції, пов'язані з їх прийняттям або засудженням.
Потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть бути викликані образом Я і самооцінкою [4, с.49].

Про формування позитивної Я-концепції можна говорити, коли в учнях проявляється і закріплюється бажання і прагнення до самопізнання і саморегуляції власної поведінки, позитивне відношення до себе, самоповага, прийняття себе, відчуття власної цінності. Формування Я-концепції складається на основі індивідуальних особливостей особистості учня, а також під дією механізму взаємного спілкування.

Отож, позитивна Я-концепція не виникає спонтанно під впливом оточуючих (сім’ї, педагогів, добре вихованих друзів). Її розвиток, змістовне наповнення позитивом її компонентів вимагає активності самого підлітка. Згідно концепції особистісно орієнтованого виховання на певному етапі свого розвитку особистість сама формує власне “Я”, проявляючи високу самосвідомість і волю, відповідальність за свою поведінку. Високий рівень самосвідомості спрямовує особистість підлітка не лише на вибір соціально значущої поведінки, а й на самовдосконалення, тобто самокорекцію, подолання негативних якостей у складі свого “Я”.

Емоційно-оцінна складова Я-концепції або самооцінка грає дуже важливу роль в організації результативного управління своєю поведінкою, без неї важко або навіть неможливо самовизначитися в житті. Вірна самооцінка дає людині етичне задоволення і підтримує його людську гідність. Рівень домагань характеризує міра трудності тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких представляється людині привабливим і можливим. Чим адекватніше самооцінка особистості, тим адекватніше рівень домагань [3, с.157].

Для діагностики емоційно-оцінної складової Я-концепції застосовані наступні методики:

1) Методика діагностики самооцінки психічних станів Г.Айзенка;

2) Методика діагностики тривожності Ч.Д.Спілбергера і Ю.Л.Ханіна;

3) Діагностика рівня домагань Шварцландера [8]. Данна робота проведена серед учнів у віці від 15-17 років професійно-технічного навчального закладу. Зроблено порівняльний аналіз отриманих результатів до проведення корекційної роботи та після. Корекційна робота з підлітками, направлена на самопізнання внутрішніх психічних актів. Під час роботи використані інтерактивні методи: мозковий штурм, робота в групах, дискусії, конкурси, ігри. З учнями проведені заняття за темами: «Який я насправді?», «Емоції та почуття», «Ефективні прийоми спілкування», «Я тебе розумію», «Вчимося спілкуватися», «Я в своїх очах і в очах оточення», «Про повагу до себе і іншим», «Життєві цінності», «Шкідливі звички», «Закон і ми». При проведені даних заходів використовувалися технічні засоби: фліп-чарт, комп'ютер, мультимедійний проекційний екран для показу відеофільмів і презентацій. В процесі роботи спостерігалося підвищення самооцінки в учнів, поліпшення психологічного мікроклімату в групах, активізація і формування позитивної мотивації учнів для саморозвитку, самопізнання.

За результатами психодіагностики за методикою Г.Айзенка (таблиця 1) після проведення корекційної роботи показники по шкалі «Тривожність» знизились на 4,1%, по шкалі «Агресивність» - на 1,3%. Дані показники свідчать, що у учнів знизився рівень тривожності, турботливість про можливі невдачі, з’явилось бажання змінювати звички, схильність до самопізнання.

Таблиця 1– Результати діагностики за методикою Г.Айзенка

Шкали	Рівень вираженості, %
	до проведення корекційної роботи, %			після проведення корекційної роботи, %
	Низький	Середній	Високий	Низький	Середній	Високий
Тривожність	39,6 %	34 %	26,4 %	41,4%	36,3 %	22,3 %
Фрустрація	26 %	58,5 %	15,5 %	27,1 %	58,7 %	14,2 %
Агресивність	25,1 %	38,3 %	36,6 %	26,1 %	40,2 %	33,7 %
Ригідність	26,4 %	65,3 %	8,3 %	27,5 %	65 %	7,5 %

За методикою Спілбергера виявлені рівні особистісної та ситуативної тривожності (таблиця 2). За шкалою реактивна тривожність високі показники знизилися на 1,9 %, за шкалою особистісна тривожність – на 2,3 %. Дані показники свідчать про те, що в учнів виявляється тенденція сприймати адекватно стресові ситуації, знижуються напруга, занепокоєння, тривожність, формується відчуття самоповаги, потрібності, підвищується самооцінка. Учні стають упевненішими в собі, відповідальнішими за доручену їм справу.

Таблиця 2 – Результати діагностики за методикою Ч.Д.Спілбергера

Шкали	Рівень вираженості, %
	до проведення корекційної роботи, %			після проведення корекційної роботи, %
	Низький	Середній	Високий	Низький	Середній	Високий
Реактивна тривожность	30,2 %	54,8 %	15 %	31,8 %	55,1 %	13,1 %
Особистісна тривожность	7,5 %	67 %	25,5 %	8,4 %	68,4 %	23,2 %

За результатами психодіагностики за методикою Шварцландера (таблиця 3) видно, що після проведення корекційної роботи показники за шкалою рівень домагань мають значні зміни. Нереалістично-низький рівень домагань знизився на 6,3%, високий рівень збільшився на 3,5%. Дані показники свідчать про адекватний рівень домагань в деяких учнів, вірі у власні сили, прагненням керуватися в житті власними цілями, переконаннями, установками і принципами розвитку саморегуляції, здатності встановлювати глибокі і емоційно-насичені контакти з людьми, набувати знань про навколишній світ і творчість.

Таблиця 3 – Результати діагностики за методикою Шварцландера

Рівень вираженості	до проведення корекційної роботи, %	після проведення корекційної роботи, %
Нереалістично-низький	31,6 %	25,3 %
Низький	36,8 %	30,8 %
Середній	26,3%	35,1 %
Високий	5,3 %	8,8 %

На підставі вищеописаного, за результатами психодіагностичної роботи, після проведення корекційної роботи виявлена позитивна динаміка, тобто в учнів подолання негативних проявів відбувається через усвідомлення своїх здібностей, підвищення рівня самоповаги, формування мотивації для саморозвитку, самопізнання.

Таким чином, формування позитивної Я-концепції учнів є способом профілактики конфліктної поведінки в освітньому середовищі, оскільки відбувається розвиток адекватного розуміння підлітків самих себе, позитивна зміна відношення до себе і іншим, набуття досвіду довірливого спілкування, поліпшення психологічного мікроклімату в навчальному закладі.

Список використаних джерел
1. Пов’якель Н.І. Психопрофілактика конфліктів/Надія Пов’якель.– К.: Шк.світ,

2012. – 128 с.

2. Сорокоумова Е.А. Возрастная психология. Краткий курс.- СПб.: Питер,

2006. – 208 с.

3. Р. Бернс Развитие «Я-концепции» и воспитание. – М.: Прогресс, 2002.– 351 с.

Н.Н. Васильев. Тренинг преодоления конфликтов. – СПб.: Речь, 2007. – 174 с.
И.А.Рудакова, С.В. Жильцова, Е.А. Филипенко. Конфликтология для педагогов/ Ростов – на – Дону: «Феникс», 2005. – 155 с.
А.А. Реана. Психология подростка. – Спб.: Прайм-Еврознак, 2006. – 480с.
Алексеєва В.О. Технології соціальної роботи з дезадаптованими дітьми та молоддю. – К.: Шк.світ, 2009. – 120 с.

8. Д.Я. Райгородский. Практическая диагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара, 2006. – 672 с.

Рудзевич І. Психологічні засоби подолання деструктивних конфліктів у педагогічному процесі/І.Рудзевич//Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - № 1. – С.47-49.

Схожі:

Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення... Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області	Закону України ...
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ до Лозівського професійного ліцею Загальна частина Правила прийому до професійно-технічних навчальних закладів України (далі – правила прийому) є обов'язковими для професійно-технічних...	ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІСТОРІЇ ФІЗИКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ Анотація. В статті розглядаються проблеми реалізації принципу історизму в навчально-виховному процесі з фізики. Значну увагу приділено...
ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Міністерства освіти і науки України від 07. 08. 2008р. №737 «Про проведення огляду-конкурсу психологічних кабінетів професійно-технічних...	Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у... Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу...
ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я... України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Стрімкий розвиток суспільства, науки...	Наказ Міністерства освіти Екософт (далі чемпіонат) щорічне відкрите індивідуально-командне змагання учнів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних...
Навчально-методичне забезпечення вивчення фізики в 10-х класах загальноосвітніх... За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу Міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному...	Або т/ф (044)486-20-37 про орієнтовний рівень працевлаштування випускників... Просимо терміново до 12 червня 2009 року надати інформацію за електронною адресою d або т/ф (044)486-20-37 про орієнтовний рівень...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання