|
|
Скачати 88.39 Kb.
|
|
Асертивна поведінка як один із ефективних шляхів попередження та вирішення конфліктів в учнів професійно-технічних навчальних закладів УДК 159.9.019.4:377.1
В сучасному суспільстві людина знаходиться у центрі різноманітних взаємозв’язків мікро- та макросоціума. Взаємодія з іншими людьми відбувається ще з народження у сім’ї, навчальному закладі, колективі виробництва, місті, країні, світі. Повага до гідності кожної людини, рівні конституційні права і свобода вираження своїх поглядів і переконань, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, передбачені статтями 21, 23, 24, 34 Конституції України . Серед основних принципів освіти в Україні – рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей. Розвиток особистісних якостей, що є одними з складових асертивної поведінки: «утвердження поваги до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей», «повага гідності учня» покладені в обов’язки педагогічних працівників навчальних закладів згідно зі ст. 56 Закону України «Про освіту» [1]. Необхідність створення ефективної та гнучкої системи підготовки робітничих кадрів, орієнтованої на задоволення потреби сучасного ринку праці визначено в Державній цільовій програмі розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки. Однією з особливостей системи професійно-технічної освіти є те, що основний акцент зроблений на професійно-теоретичній і професійно-практичній підготовці, подальшому отриманні робітничої професії, створенні умов для досягнення відповідної конкурентоздатності та професіоналізму. Актуальним завданням сьогодення, необхідним для якісної підготовки робітничих кадрів є створення позитивного соціально-психологічного клімату під час навчально-виховного процесу в професійно-технічному навчальному закладі, враховуючи інтереси всіх учасників навчально-виховного процесу. Слід відзначити, що характерними особливостями учня професійно-технічного навчального закладу є активне набуття досвіду спілкування, утвердження власної самостійності, розвиток самосвідомості, суспільної активності, вироблення ціннісних орієнтацій, формування моральної свідомості, стійкого світогляду, подолання залежності від дорослих. Поряд з тим мотивація до самостійної трудової діяльності підкріплюється метою отримання власних зароблених коштів, також спостерігаємо прагнення учнів у реалізації себе при входженні у виробничий колектив дорослих та застосування набутих професійних знань, умінь і навичок. Динаміка соціально-економічних перетворень у суспільстві нерідко характеризується неминучим зіткненням інтересів, потреб, думок, позицій в суспільстві – конфліктів, які часто призводять до деструктивних наслідків для особистості на емоційному, пізнавальному та поведінковому рівнях. Причому, характер конфлікту залежить не тільки від об’єктивних умов, а й від суб’єктивності його сприйняття. Конфліктні ситуації досить часто порушують гармонійне та комфортне існування людини в соціумі, призводячи до погіршення психічного здоров’я, фізичного стану, негативних міжособистісних стосунків між учасниками взаємодії. Тому виникла потреба в підготовці майбутніх робітників, які крім професійної компетентності характеризуються асертивною поведінкою, що проявляється у стриманості, впевненості, гідності, ціннісному ставленні, власній позиції, повазі прав і думок інших. Для ефективного вирішення проблемних ситуацій важливі такі складові асертивності як повага до інших, впевненість у собі, відповідальність за свою поведінку. Адже завдяки ціннісному ставленню до інших людей, вмінню вести конструктивний діалог, вислухати співбесідника передконфліктна ситуація може не перерости в конфлікт. В соціальній психології конфлікт (лат. сonflictus - зіткнення) визначено як «зіткнення значущих, несумісних чи протилежних поглядів, потреб, інтересів і дій індивідів чи груп» [2, c. 437]. Конфліктологія пояснює конфлікт як «активну протидію протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів або суб’єктів взаємодії» [3, с. 124]. Тобто, конфліктна ситуація виникає під час суперечностей, зумовлених протилежними позиціями сторін або різними цілями чи засобами їх досягнення, а також відмінностями в інтересах, бажаннях, прагненнях індивідів, коли одна із сторін починає діяти, ігноруючи інтереси іншої. Перетворення конфлікту на актуальний відбувається за умови відповіді протилежної сторони тим же. Серед основних причин конфлікту:
Внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові типи конфліктів за різними ознаками можуть бути: - соціально-психологічними; - педагогічними; - економічними; - сімейними; - управлінськими; - емоційними; - змістовими; - довготривалими та ін. Проблема виникнення конфліктних ситуацій під час навчання є неминучою та потребує пошуку ефективних способів їх попередження та конструктивного вирішення в сучасному освітньому просторі. У педагогічному процесі основними видами конфліктів є такі: - «педагогічний колектив – учень»; - «учень – учень»; - «педагог – педагог», «керівник – педагог». Конфлікти в системі «педагогічний працівник – учень» можуть виникати через занижені оцінки рівня знань, претензії на лідерство в навчальній групі, зневагу до суспільних норм моралі учнів тощо. На рівні «педагог – педагог», «керівник – педагог», «учень – учень» конфліктні ситуації виникають через різну точку зору на певну проблему, своєрідність характеру, темпераменту, ціннісних орієнтацій, рівень вихованості та ін. Основними стилями поведінки (Р. Кілмен, К. Томас) в конфліктних ситуаціях, що спираються на «власний стиль, стиль інших учасників конфлікту, а також тип самого конфлікту» є: - стиль конкуренції, який проявляється у відстоюванні своїх інтересів; - стиль ухилення, намагання вийти з конфліктної ситуації, не розв’язуючи її і не поступаючись власною позицією; - стиль пристосування, під час якого учасники конфлікту намагаються згладжувати суперечності, поступаючись деякими вимогами та інтересами; - стиль співпраці, що передбачає спільний пошук рішення; - стиль компромісу, під час якого учасники йдуть на взаємні поступки для подолання розходжень [4, с. 505-507]. Під час конфліктної ситуації особистість може обрати як пасивну так і агресивну поведінку, але одним із ефективних шляхів попередження та вирішення конфліктів є вибір асертивної моделі поведінки. К.А. Абульханова-Славська відзначає, що людина як суб’єкт свого життя, здатна до контролю над своєю активністю, завдяки чому досягаються конструктивні способи діяльності, що відповідають її намірам, вимогам. Агресивна поведінка характеризується ворожістю до іншої сторони, нерідко учасники конфлікту вдаються до вербальної (словесні образи, плітки) і невербальної агресії (фізичні напади, насильство), внаслідок чого відбувається самоствердження за рахунок інших. За пасивної поведінки людина дозволяє собою маніпулювати, часто жертвує власними інтересами, не досягаючи бажаної мети про що потім шкодує. Маніпулювання здійснюється приховано на людей, індивіда або групу, на їхню поведінку з метою зміни думок, спонукань і цілей, всупереч їх інтересам і волі. Досить часто воно неможливе без лестощів, тиску, демонстративної поведінки, свідомого обману або свідомого перекручування реального стану речей. Людина, що поводиться асертивно, здатна домовитися і знайти компромісне рішення, яке задовольнить обидві сторони, самостійно регулює власну поведінку і несе відповідальність за неї, поважає права інших людей, але при цьому не дозволяє принижувати свою гідність, маніпулювати собою. Асертивність в психології розуміють як «уміння, здібність людини впевнено і з гідністю відстоювати свої права чи точку зору, не зневажаючи прав інших»[4, с. 31; 5, с. 32]. Концепція асертивності ввібрала в себе ключові положення гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс), а також трансактного аналізу (Е. Берн) і сформувалась у кінці 50-х – на початку 60-х рр. ХХ століття у працях американського психолога Е. Солтера. Асертивна поведінка розглядається як оптимальний, конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії (В. Каппоні, А. Лазарус, Т. Новак, Е. Солтер), що включає впевненість у собі, конструктивність при вирішенні проблем, повагу до інтересів інших, відповідальність за свої вчинки. Алберті, Емонс, Л. Майкл, Е. Роберт асертивну модель поведінки ставлять у противагу невпевненій та агресивній поведінці. Аналізуючи принципи побудови суспільства вони підкреслюють, що асертивна поведінка пригнічується середовищем, починаючи з сім’ї, освітніх, ділових, громадських організацій, де забороняється вільне вираження своїх почуттів при міжособистісних контактах. Однак, дуже важливо цінувати і заохочувати право кожного на особисту думку, вираження своїх почуттів, враховувати унікальний вклад кожної людини в спільну діяльність. Асертивність як «центральний компонент структури суб’єкта активності, що проявляється в основному у цілеспрямованості, самовпевненості, відповідальності, які здатні забезпечити самоефективність людини» визначають Л.Ф. Алексеєва і І.В. Лебедєва [7, с. 39]. «Ефективність особистості (самоефективність)» порівнюється А. Бандурою з асертивністю та визначається як «почуття самоповаги і власної гідності, компетентності особистості вирішувати життєві проблеми, відповідаючи вимогам середовища» [5, с. 474]. Г. С. Кожухар однією з форм міжособистісної толерантності виділяє просоціальну конструктивну активність, яка проявляється в асертивній (впевненій) поведінці, соціально корисній взаємодії, що є цінністю для кожного з її учасників. Велике значення почуттю гідності як сенсу життя сучасної людини, духовності як однієї з найважливіших характеристик особистості, що активно утверджує моральність у ставленні до себе і інших людей та розвитку психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти приділяється у роботах І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, В.В. Рибалки, інших. Отже, профілактика та вирішення конфліктів у навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу за допомогою вибору учнями асертивної моделі поведінки потребує врахування цілісного комплексу передумов:
Література
9. Роберт Э. Алберти, Майкл Л., Эммонс. Самоутверждающее поведение. Распрямись! Выскажись! Возрази! / Пер. с англ. М.В. Горшкова. СПб. : «Академический проект», 1998. – 190с. |
|
РІШЕННЯ Від 15 червня 2011 року м. Городище №9-16/VI Відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про... |
РІШЕННЯ Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Цивільного Кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної... |
|
Версія зі змінами та доповненнями розробника внесеними на засіданні робочої групи 07. 08. 2013 Кременчуці (надалі – Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Земельного... |
ШОСТЕ СКЛИКАННЯ Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про... |
|
УКРА Ї Н А ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ «а» ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,, ст. 31 Закону України Про житлово комунальні послуги, ст. 9 Закону... |
УКРА Ї Н А ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ «а» ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 31 Закону України Про житлово комунальні послуги, ст. 9 Закону... |
|
УКРА Ї Н А ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 31 Закону України про житлово комунальні послуги,... |
УКРА Ї Н А ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 31 Закону України про житлово комунальні послуги,... |
|
ПРОЕКТ КРЕМЕНЧУЦЬКА МІСЬКА РАДА Полтавської області Податкового кодексу України, ст ст. 5, 21 Закону України «Про оренду землі», ст ст. 3, 34, 35 Закону України «Про засади державної... |
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ В порядку законодавчої ініціативи, відповідно до ст. 93 Конституції України, вносимо проект Закону України „Про внесення змін до... |