|
|
Скачати 85.08 Kb.
|
|
Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу освіти // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб. - К.:ІЗМН, 1998. - N24.-С. 72-78. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ Нині процес підготовки освіченого, висококваліфікованого робітника, який може застосувати свої знання, уміння та навички у високотехнологічному суспільстві, особливо в період становлення нових, ринкових, відносин, обов'язково передбачає використання сучасних засобів виробництва, які у навчально-виховному процесі набувають ознак засобів навчання. Під засобами навчання розуміють предмети, які формують навчальне середовище та беруть участь у навчальній діяльності, відтак матеріальні структурні складові навчального середовища, включені у навчально-виховний процес для досягнення певних, за-заздалегідь сформульованих цілей, набувають ознак засобів навчання, контекстно виступаючи і як засоби діяльності, і як знаряддя праці, і як джерела інформації, і, врешті-решт, як оргтехнічне приладдя. Навчальне середовище — це таке штучно сформоване середовище, структура й складові якого сприяють досягненню цілей навчально-виховного процесу. Можна сказати, що навчальна діяльність у правильно сформованому навчальному середовищі певною мірою сприятиме вирішенню проблеми оволодіння суб'єктом навчання особистою поведінкою. Засоби навчання формують навчальне середовище, суттєво впливають на діяльність суб'єкта навчання й організацію навчального процесу, їм притаманна пізнавальна, формуюча та прогностична функції, які реалізуються у взаємозалежному розвиткові суспільства й освіти. Засоби навчання завжди виступають як засоби пізнання, тоді як з усієї сукупності технічних засобів таку функцію має тільки їх невелика частина, яку можна визначити як знаряддя науки. Проте вплив саме знарядь науки, методів наукового мислення, дослідницької діяльності на формування спектра засобів навчання, методику їх використання в навчальному процесі є найвагомішим. Еволюція засобів навчання визначається рівнем психолого-педагогічних та методичних досліджень, потребами педагогічної практики, а їх розвиток спрямовується на задоволення цих потреб. При цьому засоби навчання не можуть передувати тим технічним засобам, які притаманні даному суспільству на конкретному етапі його розвитку, вони, певною мірою, є їхньою підмножиною. У свою чергу, технічні засоби, як матеріальне втілення науково-технічного прогресу, формують те технологічне середовище, в якому існує людина, впливають на відносини між людиною та довкіллям, визначають рівень можливостей людства на конкретному етапі науково-технічного прогресу, дають змогу прогнозувати подальший розвиток як суто технічних засобів, так і суспільства в цілому, певною мірою визначають цілі цього розвитку. Найяскравішим прикладом розвитку технологій у XX ст. є розвиток електроніки, зокрема в галузі інформаційних технологій, досягнення якої не тільки вивели її на провідні позиції у галузях науки, техніки, виробництва, а й змінили уявлення людини про можливості використання найсучасніших досягнень науки "як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті. Тобто, говорячи про засоби навчання як матеріальне відображення технічного процесу на всіх етапах розвитку освіти, треба сказати і про появу принципово нових засобів навчання, які здатні формувати навчальне середовище на базі нових інформаційних технологій (НІТ) [1]. Опосередкована присутність у навчальному середовищі зовнішнього інтелекту, який реалізовано апаратно та програмно, надає сучасним інформаційним технологіям як засобам навчання такої властивості як дивергентність, тобто можливість використання тих самих засобів при вивченні різних навчальних предметів на всіх рівнях і напрямах, відповідно змінюючи змістове наповнення. У реальному навчально-виховному процесі робота із засобами НІТ конкретизується передовсім у роботі з персональним комп'ютером (ПК) та програмним засобом (ПЗ), що управляє роботою ПК. Одне із завдань ПК — автоматизація інтелектуальної праці, підвищення ефективності діяльності людини. Головною особливістю ПК є забезпечення можливості роботи з такими ПЗ, які орієнтовані на користувача, що не володіє мовами програмування. Такий підхід уможливлює подолання бар'єра, що відокремлює людину від комп'ютера, поширення множини користувачів та сфери використання ПК у навчальному процесі. До таких ПЗ належать комп'ютерні прикладні програми, які дають можливість здійснювати математичну підтримку процесу розв'язування задач, що використовуються при вивченні різних навчальних предметів як загальноосвітніх (математика, фізика, хімія, біологія), так і спеціальних (технічна механіка, електротехніка та ін.) циклів. З усієї множини таких програм найкраще зарекомендував себе педагогічний програмний засіб математичної підтримки навчального процесу (ППЗ МП) СК.АШ, який розроблено під керівництвом академіка АПН України М. І. Жалдака [2]. Застосування ППЗ МП, як правило, дають змогу унаочнювати процес розв'язування задачі завдяки автоматичній побудові графічних залежностей на екрані комп'ютера за математичною модел лю, яка, на думку об'єкта, описує ситуацію, про яку йдеться в задачі. Зокрема, використання ППЗ МП СНАИІ на уроках фізики показує, що цей програмний засіб дає змогу знаходити такі характеристики фізичного явища, які принципово неможливо відшукати при вивченні фізики в середній школі на базі тих знань з математики, якими володіє учень на момент вивчення того чи того розділу фізики. При цьому теоретичний матеріал не виходить за межі змістового наповнення шкільного курсу фізики [3, 4]. Педагогічні спостереження, що були проведені при застосуванні ППЗ СЖАЖ в процесі розв'язування задач з фізики, показують деякі особливості використання учнями графічних образів, побудованих ППЗ на підставі табличних значень або математичної моделі. Операції, які здійснює учень у процесі розв'язування задачі (реалізації вибраної стратегії розв'язування), лежать у межах відомих учню теоретичних уявлень, які записуються в доступній для учня знаковій формі. Використовуючи звичні для себе засоби математичних перетворень, учень внаслідок цих перетворень отримує математичний вираз, який він інтерпретує як результат розв'язування задачі, що була поставлена (до етапу аналізу фізичної суті розв'язку). При цьому ймовірність отриманих результатів визначається правильністю вибраних теоретичних уявлень, стратегії розв'язування в цілому,математичних перетворень. При використанні ППЗ МП до цього переліку включають фактор оперування графічним відображення; функціональної залежності (екранним образом, екранною подією), що включає: аналіз екранної події(розпізнавання. ідентифікацію, класифікацію тощо); наповнення графічного образу змістом згідно з контекстом предметної галузі та умовами задачі; призначення (розумове найменування) осей координат, масштабу осей координат; переконструювання графічного образу відповідно до мети діяльності, вибраної стратегії розв'язування та можливостей ППЗ МП. Зображення, що виникає на екрані ПЕОМ (екранне явище, що спостерігається), має такі властивості: Явище є доступним для сприйняття, тобто спостереження може сформувати зоровий образ. Явище має ряд ознак, тобто його можна розпізнати, ідентифікувати, класифікувати. Явище перебуває в контексті ситуації, тобто процес формування зорового образу переслідує певну мету. Явищем можна керувати в оперативному режимі, тобто спостерігач має можливість активно втручатися в екранну подію. Явище можна оперативно опрацювати засобами обчислювальної техніки, тобто користувач має можливість отримати додаткову інформацію про процес, що вивчається. Інформація, що представлена на екрані ПЕОМ, розділяється на три групи:
Перша група визначається заздалегідь вибраною системою аргумент-функція, залежить від контексту задачі, що поставлена, та математичної моделі, що використовується для опису процесу. Друга група є множиною точок, що відображають взаємозалежність параметрів процесу. Третю групу призначено для підтримування діалогу в системі (навчальному середовищі) учень — комп'ютер. На підставі спостереження за екранною подією та операційної діяльності з управління цією подією в учня з'являється можливість зробити певні висновки та прийняти рішення щодо подальшої діяльності. Залежність результативності використання графічних образів у процесі розв'язування задач стає зрозумілою зразу після початку їх використання. У методичній літературі позитивні якості наочності графічного (графо-аналітичного) методу розв'язування задач найчастіше постулюються без достатнього, на наш погляд, аналізу механізмів навчальної діяльності, які забезпечують ці якості. Очевидно, це пояснюється тим, що побудова графіка деякої функціональної залежності здійснюється учнем найчастіше "вручну" та потребує досить тривалого часу. При цьому учень виконує ряд операцій, звичних для нього, засвоєних під час вивчення курсу математики: вибір напрямків та масштабу осей координат, з'єднання цих точок лінією — всі ці операції в традиційному навчальному процесі розтягнуто в часі. За цей час учень встигає зрозуміти сукупність ознак, ідентифікувати отриманий графічний образ та співвіднести його з контекстом ситуації. Унаслідок цього знижується ефект несподіваності, що пов'язаний, передовсім, з відсутністю альтернатив. Коли всі ці рутинні дії побудови графіків здійснюються ПЕОМ під управлінням ППЗ МП, учень отримує на екрані вже готовий графічний образ і для його використання повинен виконати певну аналітичну роботу, що особливо притаманна діяльності, в основі якої лежить використання зорового сприйняття відповідної екранної події. Саме питання інтерпретації графічного образу, поданого як форма опису фізичного процесу, уміння вилучити з цієї форми корисну інформацію та включити її в подальшу навчальну діяльністьє найбільш важливим питанням використання графіків у навчальному процесі. За використання ППЗ МП, образ, що сприймається як графічне зображення певної функціональної залежності, є абстрактною графічною структурою, відтвореною на екрані ПЕОМ відповідними програмними засобами. Як відомо, сприйняття за своєю природою є вибірковим і тому графічна інформація, запропонована до аналізу, може бути джерелом перцептивної діяльності різного рівня узагальнення. Набутий учнем рівень узагальнення є вирішальним фактором у процесі ототожнення графічного образу з фізичним процесом, що розглядається, домінує в процесі вибору альтернатив. Крім того, пріоритет вибору визначається учнем залежно від сформованої мети діяльності. У будь-якому випадку графічний образ включається в контекст навчальної діяльності. Тоді графічний образ буде включено до стратегії пошуку розв'язку навчальної задачі (або як загальний спосіб, або як фрагмент загального способу), тобто до стратегії діяльності для виходу з проблемної ситуації. До локальної мети можна віднести підтвердження (або спростування) гіпотези в пізнавальному процесі. Це стосується й гіпотези щодо трактування графічного образу. Використання інтерактивного режиму роботи ППЗ МП, коли учень має змогу спостерігати зміну графічного образу як наслідок зміни відповідної математичної моделі, скорочує час перевірки гіпотези, допомагає ототожненню графічного образу з процесом, що вивчається, дає можливість самостійно коригувати стратегію навчальної діяльності, використовуючи графічний образ. Таким чином, поява в останні роки якісних комп'ютерів і відповідних прикладних комп'ютерних програм, зокрема ППЗ МП типу СНА1\[1, дає змогу розглядати ПК як засіб навчальної діяльності, у процесі якої в суб'єктів навчання формуються навички продуктивного мислення та продуктивної діяльності в навчальному середовищі, основні ознаки якого відповідають сучасному технологічному середовищу. Такий підхід до процесу оволодіння навчальним матеріалом може бути запорукою того, що випускник професійно-технічного навчального закладу швидше знайде своє місце на сучасному виробництві, скоріше адаптується до вимог сьогодення.
|
|
FRANçAIS Використання мультимедійних технічних засобів навчання Сучасні мультимедійні технології надають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу та системи освіти... |
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
|
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
Жук Ю. О. Використання засобів нових інформаційних технологій для... Використання засобів нових інформаційних технологій для графічного репрезентування |
|
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІСТОРІЇ ФІЗИКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ Анотація. В статті розглядаються проблеми реалізації принципу історизму в навчально-виховному процесі з фізики. Значну увагу приділено... |
: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),... |
|
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням... |
РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ |
|
ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ Для гармонійного поєднання останніх досягнень інформаційних технологій та шкільного курсу вивчення фізики постає проблема створення... |
ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ Метою діяльності навчального закладу системи ПТО є забезпечення підготовки до життя та продуктивної діяльності нового – конкурентоспроможного... |