|
|
Скачати 2.32 Mb.
|
Локалізація мотивуУ период античності була проведена розпізнавальна лінія не тільки між почуттєвим пізнанням і мисленням, але також між цими розрядами явищ і спонуканнями людини. Це відбилося на представленні про різні «частинах» (в Аристотеля функціях) душі. Як відзначалося, вони зображувалися розділеними навіть анатомічно. Пифагор, Демокрит, Платон поміщали розум у голові, мужність - н груди, почуттєве прагнення - у печінці. У Платона це розмежування придбало етичний характер. Він вважав розумну душу (вона осіла в голові, як найбільш близька до небес, до нетлінного царства ідей) вищим надбанням людини. Низька - «прагнуча» - частина душі веде до низинним цілям, перешкоджає шляхетним мотивам. На розум покладалася задача «приборкання» цих різні сторони рвуть, що людини в, спонукань. В образній формі Платон описав проблему конфлікту мотивів у відомому міфі про колісницю, у якій упряжені два коні протилежних квітів - чорний і білий; кожний тягне у свою сторону. Історик Р.Уотсон бачить іронію історії в тім, що головний внесок у психологію Платон-філософа, що вище усього ставив розум, звівся до акцентування ірраціонального в людині. Аристотель серед функцій душі виділив прагнення «до чого-небудь» чи «від чого-небудь». За цим стояло втрачене наступною психологією і положення, що відродилося в новітній період, про те, що мотив завжди має предметну спрямованість, оскільки предмет, до якого прагне організм, може стати метою лише будучи представлений у формі образа. Прагнення невіддільне від відчуття. Воно сигналізує про тім, чи досягнута мета, викликаючи в суб'єкта почуття чи задоволення невдоволення. Тим самим об'єктивно властивому організму прагнення (имеющее зміст мотиву, що спонукує організм діяти) співвідносилося із суб'єктивно випробовуваними почуттями. Згодом питання про зв'язок мотиваційних факторів з емоційними стане найважливішим для багатьох теорій. В Аристотеля сама по собі емоція ( чизадоволення невдоволення) - не мотив поводження, а сигнал досягнення мети прагнення. Поряд із прагненням важливим мотиваційним початком Аристотель вважав афекти. Якщо прагнення відносилися до організму, то поняття про афекти з'єднувало психологію з етикою, з відношенням людини до інших людей. Вважалося, що у випадках, коли афективна реакція є або надлишкової, або недостатньої, людина робить дурно. «Всякий у стані гневаться, і це легко, також і видавати гроші і витрачати їх, але не усякий вміє і нелегко робити це стосовн тому, кого випливає і наскільки і заради чого і як випливає». Крайності аморальні. Але між ними мається «золота середина». Оптимальним станом, якщо мова йде про гроші, є щедрість, негативними ж полюсами - або марнотратство, або скнарість. Платон покладав приборкання спонукань на силу розуму. Згідно ж Аристотелю людин здатний виробити правильні афекти завдяки своєму особистому досвіду, систематичному навчанню. Виховання почуттів відбувається у вчинках. «Справедливим людина стає, діючи справи справедливі, а помірним - надходячи з помірністю, а без подібної діяльності нехай нікому й у голову не приходить стати гарною людиною». Тим самим мотив наділявся моральним знаком, що визначає зміст реальної дії - учинку. Сам же вчинок здобував роль творчого початку характеру (особистості). Афект і розумВідношення між розумом і афектом зайняло значне місце в психологічних поглядах філософських шкіл в елліністичний період. Школа стоїків, зокрема, відкинула поділ Платоном душі на раціональну й ірраціональну. Усі психічні процеси вважалися розумними. Пристрасті, бажання, афекти відносилися за рахунок неправильної діяльності мислення, у результаті якої вони стають хворобливими станами душі. Избавить від них здатний розум, у якому бачився головний терапевтичний засіб (свого роду «логотерапия»). Нарешті, в епоху катастрофи античної цивілізації в навчанні Августина в якості основної мотивуючої сили дій душі виступає, замість мислення й афектів (емоцій), особлива, далека вся матеріальний, сила волі, що розпоряджається як своїми знаряддями мозком, органами почуттів і рухів. Відбитки речей у цих органах самі по собі ніякого знання не містять. Воля, виражена в увазі, перетворює ці відбитки в почуттєві образи. Всі інші психічні процеси виникають і змінюються завдяки чисто духовної вольової активності. Вона ж повертає душу до самої себе, стаючи джерелом усвідомлення особистістю свого внутрішнього досвіду. |
| ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗА ФАХОМ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ... Поняття про статистику як суспільну науку, її виникнення та розвиток. Предмет і методологічні основи статистики. Етапи статистичного... |
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень» Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки» |
| 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
| Навчально-методичний посібник з дисципліни «Основи психології та педагогіки» «Основи психології та педагогіки» усіх форм навчання побудований з урахуванням того, що засвоєння студентами курсу відбувається |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Зарубіжна література Зарубіжна література” – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори й головні етапи розвитку світового літературного... |
| ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
| Предмет та методологічні основи курсу «Історія української культури» Слід також мати на увазі, що для повноцінного сприйняття навчального матеріалу необхідно виробити установку щодо визнання рівності... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський... Тема ВІТЧИЗНЯНАТРАДИЦІЯ В ЕКОЛОГІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНІ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ БІОСФЕРИ |