3.3. Система моніторингу Державної гідрометеорологічної служби України
Державна система моніторингу за забрудненням навколишнього природного середовища створена в гідрометслужбі України на початку 60-х років за єдиними нормативними документами країн колишнього СРСР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу навколишнього природного середовища" на Державну гідрометеорологічну службу (надалі Держгідромет) покладено проведення систематичних спостережень:
з забруднення атмосферного повітря та опадів, снігового покриву (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, транскордонним перенесенням забруднюючих речовин) ;
з забруднення річкових, озерних, морських вод (за гідрохімічними та гідробіологічними показниками, вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
з забруднення ґрунтів (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
радіаційної обстановки (на пунктах стаціонарної мережі та за результатами обстежень);
за проявом стихійних і небезпечних природних явищ (повеней, паводків, снігових лавин, селів (у районах спостережних станцій).
Указом Президента України від 20 квітня 2005 р. № 681/2005 Держгідромет передана зі сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у сферу управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Загальні організаційно - правові, економічні й соціальні основи у сфері гідрометеорологічної діяльності в Україні визначені Законом України "Про гідрометеорологічну діяльність", що прийнятий Верховною Радою України в 1999 році.
Інституційні аспекти діяльності Держгідрометслужби
Відповідно до Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" до компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності належить забезпечення проведення гідрометеорологічних, геліогеофізичних спостережень, фонових радіаційних і базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища.
Діяльність базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього середовища гідрометеорологічної служби визначена відомчими нормативними документами, які затверджені наказом МНС України від 21.08.2007 року № 574.
На підставі відомчих нормативних документів Держгідрометслужбою була розроблена й затверджена наказом Міністерства екології й природних ресурсів України від 08.02.2002 року № 57 "Програма поліпшення якості базових спостережень за забрудненням і моніторингу природного середовища". Програма регламентує діяльність мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища і встановлює вимоги до вибору місць розміщення постів спостережень, строків відбору проб і виконання вимірів, контролю якості вимірів, технології збору й обробки даних спостережень, планування й розвитку базової системи спостережень. У програмі розміщений перелік пунктів спостережень, перелік забруднюючих речовин, що вимірюються, періодичність відбору проб.
Контроль якості спостережень і перевірка вірогідності результатів спостережень регламентується РД 52.24.66-86 "Система контролю точності результатів вимірів показників забруднення контрольованого середовища".
Підготовка екологічної інформації регламентується наказом колишнього Держкомгідромету України від 31.05.93 року № 75 "Про порядок надання інформації про забруднення навколишнього середовища".
Одночасно з відбором проб води на визначення гідрохімічних показників і забруднюючих речовин проводяться й гідрологічні спостереження. Відбір проб води проводиться експедиційним шляхом та спостерігачами гідрологічних постів.
Перелік забруднюючих речовин установлено на основі відомостей про:
склад і характер забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти з джерел забруднення,
фінансових засобів, необхідних для впровадження методів для їхнього визначення,
перевищення чи можливість (вірогідну) перевищення ГДК для цих речовин.
Базові спостереження Держгідромету
Організації гідрометеорологічної служби проводять спостереження за забрудненням природного середовища на 1006 постах (пунктах). У рік, в середньому, виконується біля одного мільйона вимірів забруднюючих речовин3.
Спостереження за забрудненням поверхневих вод суші за гідрохімічними показниками проводяться на 127 ріках, 15 водоймищах, 7 озерах, 1 каналі, 1 лимані в 240 пунктах на 374 створах. У рік, в середньому, відбирається 3914 проб води і виконується 122296 вимірів за 46 показниками якості води й інгредієнтами. Гідробіологічні спостереження і визначення хронічної токсичності вод проводяться на 38 ріках, 7 водоймищах в 88 пунктах на 168 створах. У рік, в середньому, відбирається і проводиться аналіз 1427 проб з біоіндікації, у тому числі: фітопланктону 688 проб, зоопланктону 685, зообентосу 54 проби, загалом здійснюється 7135 визначень. З біотестування води відбирається 406 проб і виконується 812 визначень.
Спостереження за забрудненням морських вод в основному проводяться на 64 станціях базової мережі спостережень, на 6 станціях у районах скидання забруднених ґрунтів та на 14 станціях, призначених для проведення науково-дослідних робіт, останні розміщені у протоці Тонкій, затоках Північного і Центрального Сиваша та Утлютскому лимані. Загалом в рік відбирається 2744 проби, виконується 19639 визначень за 28 показниками якості води та інгредієнтами.
Моніторинг забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь залишковими кількостями хлорорганічних пестицидів і нітратами проводиться вибірково на території 34 господарств, в 34 районах, 17 областях й АР Крим. За рік, у середньому, відбирається 215 проб ґрунту на загальній площі близько 5000 га, виконується 1290 визначень за 6 інгредієнтами. На вміст токсикантів промислового походження в рік відбирається, у середньому, 600 проб ґрунту на території 17 населених пунктів 10 областей, виконується 4800 визначень.
Спостереження за радіоактивним забрудненням природного середовища проводиться за 4-ма показникам (потужність експозиційної дози (далі МЭД) гамма-випромінювання, сумарна бета-активність, вміст цезію-137 і стронцію-90 в атмосферному повітрі, поверхневих водах, ґрунті навколо діючих АЕС в 29 пунктах. Щоденні виміри МЭД проводяться на 179 пунктах, відбір проб атмосферних опадів на 58 станціях, відбір проб атмосферних аерозолів на 7 станціях, відбір проб поверхневих вод на 19 пунктах, відбір проб ґрунту навколо АЕС в 29. У цілому, спостереження проводилися на 292 пунктах; у рік, у середньому, виконується 90760 визначень.
У рамках своєї компетенції з питань транскордонного забруднення, організації гідрометслужби проводять систематичні спостереження на 23 річках, 1 водосховищі, на 31 пункті, в 56 створах:
Водний об’єкт
|
Суміжні держави
|
Кількість
|
Пунктів
|
Створів
|
Західний Буг, Рата, Солокія, Луга
|
Польща
|
4
|
7
|
Дунай і її притоки, Тиса, Сирет, Латориця, Уж
|
Румунія, Угорщина, Словаччина
|
12
|
23
|
Дністер, Прут
|
Молдова
|
2
|
5
|
Дніпро, Прип'ять, Десна, Стоход, Псьол, Уборть та Київське водосховище (м. Чорнобиль)
|
Білорусь, Росія
|
7
|
11
|
Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскол, Міус
|
Росія
|
6
|
10
|
У своєму складі гідрометслужба має 45 лабораторій та 3 групи з проведення вимірів забруднюючих речовин у природному середовищі, з них 14 лабораторій проводять комплексні виміри вибірково по забрудненню поверхневих вод, атмосферного повітря, морських вод, 2 - за забрудненням поверхневих вод, 3 групи - за забрудненням морської води; 4 - за змістом радіонуклідів, 1 - визначення гідробіологічних показників у поверхневих водах, 1 - проб ґрунту, 1 - фізико-хімічних вимірів, 3- відділи по узагальненню й підготовці інформації. Загальна кількість працюючих фахівців у лабораторіях служби становить 489 чоловік, з них по поверхневих водах - 102 чоловік, що становить 21%.
Всі лабораторії забезпечені персональними комп'ютерами, телефонами. Мають доступ до мережі Іnternet. Кожна лабораторія має водопостачання й каналізацію, центральне опалення мають 43 лабораторії, інші мають локальне опалення. Лабораторії обладнані проточно-витяжною вентиляцією й 94% атестовані територіальними органами на право проведення вимірів у сфері поширення державного метрологічного нагляду, відповідно до Закону України "Про метрологію й метрологічну діяльність" від 11.02 1998 р. № 113/98-ВР і наказу органу стандартизації в Україні від 02.03.2005 р. № 71 зареєстрованого в Мін'юсті від 13.04.2005р. № 392/10672.
Методична, приладова та метрологічна основа діяльності
Для відбору проб і проведення вимірів забруднюючих речовин використається близько 50 видів приладів й устаткування, загальна кількість яких становить 1799 одиниць. З них виробили свій технічний ресурс 1293 прилади, що становить 71,8%. Не менше 30% вимагає термінової заміни, як такі, що повністю виробили свій ресурс і не пройшли перевірку в органах метрології й стандартизації.
Для аналізу забруднюючих речовин використаються фотоколориметричні, атомно-абсорбційні, спектрофотометричні методи й методи газової хроматографії.
Оцінку вірогідності відбору проб і результатів спостережень на мережі проводять методичні групи Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ). Контроль якості даних проводиться як за результатами внутрішнього лабораторного, зовнішнього контролю, так і за результатами інспекційного контролю. Кожна лабораторія двічі на рік, в обов'язковому порядку, проводить внутрішній контроль по всіх домішках, що є об’єктом визначення, він складається з запобіжного контролю (контроль наявності грубої помилки та контроль стабільності каліброваних характеристик) й статистичного контролю (на відтворюваність і правильність). Зовнішній контроль проводитися методом розсилання контрольних проб і міжлабораторних експериментів. Інспекційний контроль базується на перевірці правильності проведення визначень і розрахунку концентрацій, правильності побудови й оформлення градуйованих графіків.
В 2006 році дві лабораторії Держгідромету брали участь у порівнювальному контролі якості вимірів на базі УКРНДІЕП й одержали високу оцінку якості вимірів.
Отримання, обробка й розповсюдження інформації
Перелік інформації загального користування та перелік спеціалізованої інформації для організацій гідрометеорологічної служби визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1998р. № 1724 "Про інформаційні послуги в сфері гідрометеорології".
Підготовка інформаційних матеріалів загального користування на обласному й міському рівні виконують лабораторії обласних центрів по гідрометеорології, на державному рівні - Центральна геофізична обсерваторія та Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут.
Інформація узагальнюється з періодичністю - місяць, квартал, півріччя, рік і за 5 минулого років.
На державному рівні інформація надається Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Державній екологічній інспекції та Державному комітету статистики. На обласному й місцевому рівні інформація про рівні забруднення вод надається обласним і міським органам влади, держадміністраціям, територіальним органам Мінприроди, публікується в пресі й надається іншим організаціям у відповідності з запитами.
Оперативна інформація про факти високих і екстремально-високих забруднень, виявлених на базовій мережі спостережень організацій гідрометслужби, передається негайно в територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органам влади.
Режимні матеріали спостережень публікуються:
у "Щорічнику", що видає Державна гідрометеорологічна служба;
у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, що видає Міністерство охорони навколишнього природного середовища;
у Національній доповіді про стан техногенної й природної безпеки в Україні, що щорічно видає Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Екологічна інформація обласних центрів по гідрометеорології щомісячно розміщується в розділі Веб-сторінки Міністерства охорони навколишнього природного середовища "Державний екологічний моніторинг" (www.menr.gov.ua).
За обмежених ресурсів, автоматизовані системи контролю поки не одержали поширення в Україні. В 2007 році придбані два гідрохімічних автоматизованих зонди, які будуть використовуватися на забруднених ділянках р. Дніпро. Є доцільним впроваджувати автоматизовані стаціонарні пункти спостережень за забрудненням вод у комплексі з автоматизованою системою контролю джерел скидання стічних вод, що дозволить визначити джерело скидання і зменшити кількість перевірок на підприємстві. Крім того, у першу чергу, підприємства повинні мати технологічну можливість регулювати кількість та якість вод, що скидають.
Оцінка забруднення поверхневих вод проводиться методом порівняння концентрацій вмісту забруднюючих речовин з установленими гранично припустимими нормами (ГДК), порівняннями з минулим роком і розрахунками кількості випадків перевищень ГДК і критеріїв ВЗ й ЕВЗ.
Фінансування.
Фінансування робіт із проведення моніторингу забруднення природного середовища для організацій гідрометеослужби проводиться з державного бюджету. У бюджетній програмі "Гідрометеорологічна діяльність" окремим рядком не виділені зазначені роботи, тому вказати точні розміри фінансування неможливо. За попередніми розрахунками зазначені роботи становлять 10% від загальних витрат на утримання і проведення всіх робіт. Це становить близько 7,5 млн. гривень або 1,5 млн. доларів США, включаючи заробітну плату.
У цілому, обсяги фінансування згідно з програмою "Гідрометеорологічна діяльність" склали близько 67 млн. грн. у 2005 році, 67,3 млн. грн. у 2006 році, і близько 74 млн. грн. у 2007 році.
З 2000 р. Державна гідрометеорологічна служба отримала гуманітарну допомогу від Італії (35 комп’ютерів) і у рамках регіонального проекту ПРООН-ГЕФ "Підготовка Стратегічної програми дій для басейну Дніпра та розробка механізмів її реалізації" (№ RER/98/G31) Центральна геофізична лабораторія у Києві (ЦГО) отримала 6 приладів.
У наведеній нижче таблиці В наведені обсяги фінансування заходів і задач проекту Державної програми моніторингу навколишнього природного середовища.
Переваги системи моніторингу організованої в Держгідрометі полягають в наступному:
спостереження проводяться за єдиними нормативними документами;
система відносно економічна;
надає можливість співставлення даних спостережень за тривалий період часу з урахуванням гідрологічних показників;
дозволяє формувати банк даних у єдиному форматі;
дозволяє одержувати репрезентативні дані про фактичні рівні забруднення вод;
надає можливість вивчати сезонні й багаторічні зміни рівня забруднення з метою визначення ступеня небезпеки для здоров'я людини й готувати рекомендації органам влади щодо здійснення природоохоронних заходів.
Пропозиції щодо модернізації існуючої мережі спостережень по забрудненню природного середовища, у тому числі і забрудненню вод:
Переоснастити пункти відбору проб води переносними приладами.
Обновити технічний парк аналітичних лабораторій.
Створити оптимальну мережу пунктів спостережень за гідрохімічними і гідробіологічними показниками.
Розширити перелік інгредієнтів, що визначаються.
Впровадити атестовані методики визначення забруднюючих речовин.
Розробити сучасні методи збору і обробки інформації.
|